Оперативні новини Києва

Півстолітні трубопроводи, незавершені ремонти та безмовність комунальних служб: яку готовність має Україна до зимового опалювального періоду?

Міста без централізованого опалювання: кому жити комфортніше?

Гідравлічні тестування, заміна пошкоджених труб, модернізація систем опалення в будівлях — це лише базові завдання, які теплопостачальні компанії повинні виконати до початку опалювального періоду. Але чи справді вони впоралися з цими завданнями?

Щоб дізнатись, на якому етапі підготовка України до опалювального сезону, "Телеграф" направив офіційні запити до теплопостачальних підприємств у десятках українських міст з централізованим опаленням. Питання були простими: чи провели ви гідравлічні випробування, скільки кілометрів труб замінили, які будинки пройшли тепломодернізацію? Відповіли -- одиниці.

Декілька міст відверто визнали, що, незважаючи на початок жовтня, заплановані роботи не були виконані в повному обсязі. Ремонти виявилися нездійсненими, а старі труби залишилися без змін. Нас здивувало, що деякі підприємства теплокомуненерго вирішили зберігати мовчання, прикриваючись статусом критичної інфраструктури, стверджуючи, що їм не потрібно надавати звітність. Інші ж просто проігнорували запити.

Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" у відповідь на запит представників медіа повідомило, що успішно завершило перевірку гідравлічної щільності та надійності всіх тепломереж, які перебувають на його балансі. Це охоплює 2,7 тисячі кілометрів трубопроводів. Крім того, випробування були проведені для кожної будівлі, яку обслуговує компанія.

"У ході гідравлічних тестувань було виявлено та ліквідовано близько 2,5 тисяч дефектів. Літні профілактичні ремонти сприяють зменшенню кількості пошкоджень в зимовий період. У ремонтних роботах брали участь 38 аварійних команд, які працювали цілодобово", -- повідомили у КП.

У випадку великих аварій чи надзвичайних обставин працівники комунальних служб готові активувати 50 пересувних котелень. Ці установки забезпечать теплом виключно критично важливу інфраструктуру.

Зазначимо, що минулого року у Києві майже щодня ставалась комунальна аварія -- тисячам абонентів доводилось бути без опалення по кілька днів.

Проте представники комунальних служб повідомляють, що вони активно займаються заміною найбільш зношених труб. До початку нового сезону вдалося оновити системи в 13 районах столиці. "Старі труби замінюють на нові, попередньо ізольовані, з європейським стандартом, оснащені системою сигналізації для виявлення пошкоджень. У 2025 році в рамках ремонту та реконструкції планується замінити близько 50 км трубопроводів. Наразі роботи продовжуються," — відзначають у КП "Київтеплоенерго". Це становить приблизно 1,85% від загальної довжини трубопроводів у місті.

У Тернополі, попри значно менший обсяг роботи, вдалось замінити ще менше старих труб -- лише 0,5% від загальної протяжності.

На балансі комунального підприємства "Тернопільміськкомуненерго" перебуває 148,5 кілометрів трубопроводів. Капітальний ремонт та заміну теплових мереж виконали на ділянці 630 метрів, попри те, що трубам у Тернополі уже по 50-55 років. Попри це, комунальникам збиткового та майже повністю дотаційного підприємства регулярно видають премії -- часом їх сума може досягати мільйона гривень.

У Черкасах гідростатичні тестування були завершені 1 жовтня. Комунальне підприємство надало відповідь на запитання журналістів, повідомивши про ремонт 228 аварійних ділянок.

На балансі комунального підприємства знаходиться 170 км трубопроводів, з яких вдалося відремонтувати лише 2 км, що становить близько 1,18% від загальної довжини.

У Житомирі провели тестування 143,2 км теплових мереж, в результаті чого було виявлено та ліквідовано 30 дефектів. Протягом 2025 року комунальні служби міста здійснили повну заміну приблизно 600 метрів трубопроводів. В цілому в Житомирі функціонують 2 мобільні котельні, здатні автономно постачати тепло споживачам.

КПП "ТЕПЛОЕНЕРГОПОСТАЧ" IMP, яке займається постачанням теплової енергії для мешканців Бучанського району Київської області, у відповідь на запит "Телеграфу" повідомило, що вже завершило всі необхідні гідравлічні випробування. Підприємство обслуговує три основні ділянки трубопроводів, загальна довжина яких становить 3 км. Котельні забезпечені стабільним електропостачанням, також триває реконструкція трьох об'єктів.

Херсон, що зазнає безперервних обстрілів, активно готується до старту опалювального сезону. Відповідаючи на наш запит, представники МКП "Херсонтеплоенерго" повідомили, що на кінець вересня 2025 року було протестовано 85,41 км теплових мереж.

25 котелень та 26 теплових пунктів готові до роботи в опалювальний період. 2,43 км теплових мереж МКП "Херсонтеплоенерго" були повністю замінені.

Зважаючи на те, що Херсон знаходиться в зоні конфлікту і існує ризик зриву опалювального сезону, у партнерстві з німецькими колегами було встановлено чотири блочно-модульні котельні.

"Наявні реалії в яких знаходиться місто, а саме постійні ворожі обстріли, активність БПЛА, ускладнює підготовку до опалювального періоду, проте незламні працівники підприємства докладають титанічні зусилля, щоб мешканці міста отримували теплоносій у помешкання", -- зазначають у підприємстві.

Кілька комунальних підприємств вирішили проігнорувати наш запит. У "Полтаваобленерго" зазначили, що вони є частиною критичної інфраструктури, тому відповідно до Закону про критичну інфраструктуру, інформація про підготовку до опалювального сезону вважається критично важливими технологічними даними.

"Критична технологічна інформація за режимом доступу належить до інформації з обмеженим доступом та підлягає захисту", -- сказали у підприємстві.

У Полтавській області спостерігається напружена ситуація з постачанням газу — Російська Федерація прагне зірвати опалювальний сезон, завдаючи ударів по об'єктах видобутку та постачання газу. Нещодавно російські війська здійснили потужний напад на компресорну станцію поблизу Лубен, яка є важливою ланкою в системі газопостачання не лише для цього регіону, а й для столиці та західних областей України.

У КП "Теплопостачання міста Одеси" виявили нову причину для відмови у відповіді — представники підприємства вважають, що дані про підготовку до опалювального сезону не є публічно доступними.

Не всі українські міста мають централізоване теплопостачання. Частина населених пунктів, особливо на заході та півдні країни, традиційно опалюється індивідуально. Закарпаття -- яскравий приклад регіону, де більшість споживачів мають власні системи опалення: газові котли, електричні обігрівачі або твердопаливні печі.

У містах, таких як Ужгород і Мукачево, більшість багатоквартирних будинків оснащені індивідуальними газовими системами опалення в кожній квартирі. Це надає мешканцям можливість самостійно регулювати температурний режим і сплачувати лише за реально спожиті газ або електрику.

Системи централізованого теплопостачання в Україні мають значний рівень зносу, оцінюваний в 70-80%. Тому в останні роки багато людей стали переходити на індивідуальні системи опалення. Проте в багатоквартирних будинках такий перехід є непростим завданням: відключити опалення в окремій квартирі не вдається, оскільки рішення повинні ухвалюватися колективно, або всім під'їздом, або ж усім будинком.

Чи краще живеться тим, хто не залежить від комунальних підприємств? У теорії -- так. Власники автономних систем не страждають від комунальних аварій і можуть увімкнути опалення раніше офіційного початку сезону, а вимкнути -- пізніше. Або тимчасово призупинити опалення у періоди потепління, які стали звичним явищем в останні роки.

Проте існує й інша сторона цієї ситуації. Вартість встановлення власного котла або опалювальної системи може бути досить високою. До того ж, якщо виникають централізовані відключення електрики, газові котли залишаються неробочими без наявності резервного джерела живлення, не кажучи вже про доступ до газу. І найважливіше — вся відповідальність за безпеку та обслуговування обладнання повністю покладається на власника житла.

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" інформував про те, як температура в житлових приміщеннях може стати справжнім випробуванням. Експерт озвучив насторожуючі прогнози на зимовий період.

Читайте також