Можливо, незабаром настане мир. Чи зупинять свої дії російські та білоруські добровольці, які служать у Збройних Силах України?

Бійці Легіону "Свобода Росії" та Полку імені Кастуся Калиновського поділилися інформацією про свої поточні діяльності та сподівання на майбутнє.

Коли в березні 2022 року з'явилися перші новини про білоруських і російських громадян, які вирушили на захист України, ніхто не міг уявити, що через кілька років ці підрозділи не лише виживуть, а й перетворяться на потужну силу, здатну виконувати операції на території самої Росії. Сьогодні Легіон "Свобода Росії" та Полк імені Кастуся Калиновського мають тисячі бійців і володіють безцінним бойовим досвідом.

У спеціальному інтерв'ю для "Телеграфу" командири обох підрозділів розповіли про свою нинішню діяльність, стратегічні плани на майбутнє, а також про своє бачення ролі в постпутінській Росії та вільній Білорусі на фоні обговорень можливого перемир'я. Вони також поділилися своїми очікуваннями щодо гарантій від України.

Легіон "Свобода Росії" -- феномен сучасної війни, що з'явився в березні 2022 року як підрозділ українських Збройних Сил, укомплектований громадянами РФ. За час існування Легіон встиг заявити про себе в кривавих зіткненнях не лише на українських фронтах [Харківському, Запорізькому та Донецькому], а й у взаємодії з ГУР МО України, здійснивши низку резонансних диверсій на території держави-агресора.

На даний момент, за словами Максиміліана Андроннікова (позивний Цезар), заступника командира Легіону "Свобода Росії", їхній підрозділ активно займається виконанням оборонних завдань.

-- Не буду наразі вказувати конкретну ділянку фронту. Проте ми й надалі стримуємо агресора, змушуємо його зазнавати значних втрат. Ми не здаємо свої позиції -- за весь час наших операцій не втратили жодного метра позицій, -- ділиться військовий.

На нинішньому етапі війни найважливішою місією Цезар вважає боротьбу на землі, бій, захист української території. Саме це створює фундамент для майбутнього звільнення вже їхньої Батьківщини.

Активно продовжує свою роботу також відомий Полк імені Кастуся Калиновського, який від перших днів свого існування почав брати участь у бойових діях на боці України, зокрема в обороні Києва, а також у боях за Бучу, Ірпінь, Ворзель та визволенні села Лук'янівка Київської області.

Спочатку це був батальйон, який 25 березня 2022 року офіційно став частиною Збройних сил України. Через два місяці батальйон був розширений і перетворений на полк імені Кастуся Калиновського, до складу якого увійшли батальйони "Литвин" і "Волат". Відтоді цей полк став найбільшим білоруським добровольчим формуванням у лавах українських сил і активно бере участь у бойових діях на різних фронтових ділянках.

-- Сьогодні наш підрозділ бере участь в оборонних боях на півдні України та намагається якомога ефективніше знищувати російських окупантів і їхню техніку. Інтенсивно працюють наші FPV-розрахунки, артилерія та інші підрозділи, що забезпечують бойову роботу. Саме FPV-дрони разом з аеророзвідкою сьогодні завдають ворогу максимальних втрат і є одним із ключових факторів стримування ворожих наступів, -- ділиться з "Телеграфом" командир Полку Калиновського Павло "Дядька" Шурмей.

Бійці Полку Кастуся Калиновського, разом із товаришами з Легіону "Свобода Росії", усвідомлюють, що доти, поки триває путінська система, конфлікти будуть продовжуватися — з перервами, паузами та новими фронтами боротьби.

Згідно з думкою Максиміліана Андроннікова, конфлікт триватиме доти, поки режим Путіна не призведе до повного занепаду Росії. Ясно, що керівник російської держави живе в ілюзіях і не здатен на жодні поступки.

Він вважає важливим постійно представляти суспільству нові "успіхи". Але повномасштабну війну в Україні йому важко подати як перемогу. Через свою недалекоглядність він включив до Конституції декілька українських областей, і тепер намагатиметься втілити свій задум силовим способом. Саме це, на думку Цезаря, стане фатальним для його військового апарату.

Обидва військові формування в кінцевому підсумку вивчають різні можливості для припинення конфлікту та вже формують стратегії на майбутнє. Як зазначив заступник командира Легіону "Свобода Росії", їхні бійці планують діяти відповідно до змінюваних обставин. Вони готові до всіх можливих сценаріїв, ретельно їх аналізують і налаштовані довести свої наміри до кінця. Доки існує путінська система, про мир або призупинення їхньої боротьби не може бути й мови.

У коментарі для "Телеграфу" Павло Шурмей підкреслює, що бійці Полку імені Кастуся Калиновського, безумовно, прагнуть до швидкого звільнення Білорусі. Однак це можливо лише в умовах перемоги України та послаблення Росії. Белоруси, які служать у ЗСУ, роблять все можливе для досягнення цієї мети, використовуючи наявні ресурси.

Відомо, що фінансування полку здійснюється переважно за рахунок добровільних внесків та donations від прихильників, включаючи тих, хто знаходиться в Білорусі та інших країнах. Водночас у Білорусі вже траплялися випадки, коли за пожертви на суму приблизно 21 долар люди отримували кримінальні покарання.

Першочерговим завданням воїнів Полку Кастуся Калиновського у їхній незалежній державі є гарантування проведення демократичних виборів.

-- Ми прагнемо мати в рядах добровольців тих, хто пережив випробування війною, як нову еліту Білорусі майбутнього. Наші молоді люди, як хлопці, так і дівчата, повинні стати провідниками змін у нових силових структурах: армії, службі безпеки та поліції. Перед нами постануть численні виклики, особливо в сфері безпеки, тож роботи вистачить для кожного, -- зазначає Шурмей.

"Лише цей варіант є справжнім" -- так прокоментував Максиміліан Андронніков, відповідаючи на запитання "Телеграфу" про своє бачення майбутньої ролі в Росії після Путіна. Представник легіону впевнений, що зміна влади в Росії – це не питання "якщо", а лише питання "коли".

Ще раз хочу наголосити: Росія зможе розпочати свій розвиток та обрати цивілізований курс лише після розпаду путінського режиму. Хоча Путін може піти у відставку, його підлеглі все ще залишаться при владі, -- зазначає він.

Для звичайного українського військового завершення війни, ймовірно, стане можливістю повернутися до спокійного життя. Однак для добровольців з Росії та Білорусі ситуація є набагато складнішою. Їхня боротьба, скоріше за все, просто перейде в інші сфери. Наприклад, Цезар уявляє себе як військового або політичного діяча і чітко усвідомлює ту відповідальність, яка лягає на його плечі.

На даний момент я не спостерігаю в [Росії] людей, які б справді були готові взяти на себе відповідальність за символ боротьби — символ відновлення прав і свобод людини, символ розвитку рідної землі, формування в людях почуття гуманності та всього найкращого. Саме цим я і планую займатися, — розповідає Максиміліан.

На його думку, якщо з'явиться гідний новий національний лідер з готовністю вести Росію цим курсом, то він не матиме власних амбіцій і просто сумлінно виконуватиме свої обов'язки та надаватиме допомогу.

-- Наш легіон єдиний у трьох іпостасях. Це військовий підрозділ, це спротив Легіону й розвідувальні сили на території Росії, окупованої путінським режимом, і це громадянський рух "Свобода Росії". Усе це -- зародки майбутнього здорового суспільства, -- говорить заступник командира.

Безумовно, у XXI столітті конфлікти не обмежуються лише фізичними зіткненнями. Вони також розгортаються в сфері інформаційних технологій та через політичну освіту.

-- Ми розуміємо важливість цієї діяльності, ми займаємося просвітництвом. І рано чи пізно, я вважаю, ми прийдемо до формування політичної сили -- можливо, умовного "уряду в екзилі" -- для того, щоб у нас була сформована сила, яка стане магнітом, що об'єднуватиме всі опозиційні політичні структури та посилюватиме боротьбу з путінським режимом, -- вважає Цезар.

Цікаво, що Полк імені Кастуся Калиновського також розглядає можливість трансформації своїх військових формувань у політичний рух.

Ми вже почали працювати над створенням громадсько-політичної організації, яку назвали Рух "Каліновці", і зареєстрували відповідну громадську організацію. Ми усвідомлюємо, що на нашому шляху виникатимуть політичні виклики. Саме тому ми впроваджуємо концепцію, що нагадує птаха з двома крилами: військовим і політичним. Приєднатися до Руху "Каліновці" можуть як ветерани, так і всі, хто підтримує наші цілі та завдання, — зазначає Павло Шурмей.

Однак, шлях до втілення своїх намірів для волонтерів обіцяє бути вкрай ризикованим. Російські державні органи вже включили ці угруповання до переліку терористичних організацій. Крім того, у липні 2022 року Путін підписав закон, який передбачає покарання для громадян Росії у вигляді ув'язнення на термін до 20 років за "перехід на бік супротивника під час збройного конфлікту".

Подібно до російських законів, білоруські добровольці ризикують зазнати кримінальних наслідків на території своєї країни. Ті білоруські військові та добровольці, які повернуться додому, фактично можуть бути впевнені в арешті, тиску, репресіях і кримінальному переслідуванні. В Україні ж статус таких осіб також не можна вважати цілком безпечним і комфортним.

На жаль, існують певні труднощі із легалізацією наших бійців і ветеранів в Україні, а також виникають проблеми з підтримкою родин білоруських воїнів, які загинули за свободу України. Ми сподіваємося на розширення співпраці з українською владою та суспільством. Україну ми вважаємо нашим стратегічним партнером у досягненні цілей трансформації Білорусі та виведення її з-під впливу Російської Федерації, -- зазначає Павло Шурмей в інтерв'ю "Телеграфу".

За його словами, бійці Полку Калиновського мають надію на підтримку та можливість адаптації своїх бійців до мирного життя в разі досягнення угоди про мир. Вони чітко усвідомлюють всі виклики, пов'язані з безпекою та відновленням України, і прагнуть внести свій внесок у відновлення країни після війни.

Російські легіонери визнають, що чимало з них, навіть ті, хто колись мешкав у Росії, вважають Україну своєю другою Батьківщиною.

Дехто з них заснував сім'ї, а багато хто проживав в Україні ще до початку конфлікту. Вони органічно інтегруються в українське суспільство і захищають свою країну так, як це роблять усі повноправні громадяни, -- зазначає Максиміліан Андронніков.

За словами Цезара, є громадяни, як він, які не збираються складати зброю -- ані в військовому, ані в політичному сенсі, і готові йти до кінця.

-- Мені не потрібні жодні гарантії безпеки. Мені потрібна лише можливість боротися з путінським режимом. Це єдине, що мені потрібно -- як зараз, так і в майбутньому. Я маю відзнаки від керівництва України, від президента України, які дають мені право будь-якої миті отримати українське громадянство. Але з моральних міркувань я цього не робитиму, яким би зручним це не було для мене, -- ділиться чоловік.

Як зазначає Цезар, він є громадянином Російської Федерації, отже, відповідає за вчинки своєї країни та своїх співвітчизників. Він також планує продовжувати боротьбу проти цієї тиранії.