Чи відбудеться повернення атомної енергетики в Чорнобиль? Які перспективи запуску малих реакторів і чому це важливо для України?

Малі реактори з'являться в Чорнобилі? Що відомо

Цього тижня Григорій Іщенко, голова Державного агентства з управління зоною відчуження, озвучив можливість розміщення малих ядерних реакторів у Чорнобильській зоні. Ця інформація була висловлена в рамках обговорення українського "зеленого переходу".

За його словами, на 2025 рік заплановано запуск ще однієї сонячної електростанції потужністю 2 МВт на майданчику, де збиралася арка НБК (нового безпечного конфайнмента - ізоляційної споруди над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС). Підготовчі роботи завершено і незабаром розпочнеться будівництво. Ця СЕС стане другою після запущеної у квітні станції на 762 кВт за рахунок вкладень Іспанії.

Окрім цього, вже тривалий час ведеться розробка, і отримано експертні оцінки для інших проектів вітрової та сонячної енергетики, які плануються на території міста Чорнобиль та в околицях ЧАЕС.

"Ми також готові виділити земельні ділянки для розміщення малих модульних реакторів (ММР, - ред.) для НАЕК "Енергоатом". Найближчим часом очікується підписання угоди або меморандуму про початок робіт. Це частина програми, яка, сподіваюся, буде реалізована в Україні. Сподіваюся, що саме наша країна стане першою, хто отримає відповідну ліцензію", - додав Іщенко в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

Про малі реактори в Україні говорять не перший рік. Ба більше, у цьому напрямку робляться практичні кроки. Ще у 2021-му "Енергоатом" підписав меморандум з американською компанією NuScale Power для вивчення можливості впровадження ММР за їхньою технологією в Україні. У 2022-му домовився з британською Rolls-Royce про співпрацю в будівництві малих реакторів; у 2023-му - з американською Westinghouse щодо впровадження реакторів АР-300; а у 2024-му було підписано меморандум із французькою EDF.

Найдовший етап співпраці в цій галузі спостерігається з американською компанією Holtec. У минулому році партнери розглядали можливість створення в Україні підприємства, яке виготовлятиме компоненти для малих модульних реакторів SMR-300 (з потужністю 300 МВт*год).

"Впровадження даного проєкту дозволить Україні не лише отримати важливі компоненти та технології для ММР, але й здійснювати їх експорт до європейських країн", - зазначено в інформації від "Енергоатому".

На сьогодні визначено місце розташування цього заводу, технічні вимоги та виробничі параметри, а також технології, необхідні для розгортання потужностей. Також українські представники братимуть участь у роботі з розгортання SMR-300 на майданчику атомної станції Palisades (США). Що дасть змогу отримати знання та досвід для подальшого впровадження технології в нашій країні.

Малі модульні ядерні реактори — це компактні установки потужністю до 400 МВт. Вони значно менші за класичні ядерні реактори і складаються з автономних модулів, що робить процес їхнього зведення та введення в експлуатацію більш зручним.

Головна концепція модульності полягає в постачанні ММР на майданчик у готовому, зібраному вигляді. Модулі можуть бути оснащені власними турбінами або підключатися до спільної. Наприклад, в одному з проектів, що реалізується в Китаї, планується з'єднати шість реакторів по 100 МВт з однією турбіною.

Детальніше про технологію, принципи роботи, плюси і мінуси читайте в матеріалі РБК-Україна "АЕС "на мінімалках". Що таке малі реактори, про які говорять в Україні".

На думку Володимира Омельченка, керівника енергетичних програм "Центру Разумкова", в даний час розробкою малих модульних реакторів займаються підприємства в кількох державах.

"Цей напрямок має значний потенціал, оскільки великі атомні блоки вважаються надто затратними та тривалими в будівництві. Натомість, малі реактори можна звести значно швидше і за нижчою вартістю. Хоча в кінцевому підсумку вартість кіловат-години енергії може бути вищою, ніж у традиційних атомних електростанціях, вони все ж потребують менше простору, води та інших ресурсів. Завдяки своїй компактності та швидкості зведення, ці технології можуть запропонувати певні переваги," - поділився він у коментарі для РБК-Україна.

За даними МАГАТЕ, у світі розробляють понад 70 проєктів комерційних ММР. На етапі будівництва перебувають реактори у США, Канаді, Китаї, Аргентині, Південній Кореї та інших країнах. Проблема в тому, що ніхто до кінця ще їх не реалізував. А ліцензування пройшов тільки проєкт американської NuScale Power.

Отже, на сьогоднішній день не існує жодного малого реактора, який функціонує і виробляє електричну енергію на комерційній основі.

"Технологія перспективна, але поки не поширена. Вона на стадії впровадження, дослідження і, по суті, тільки проходить апробацію", - пояснює Омельченко.

Експерт підкреслює, що ще в часи Радянського Союзу були зведені реактори аналогічного типу. Зокрема, йдеться про Білібінську атомну теплову електростанцію, що знаходиться за полярним колом. Вона почала свою роботу в перші роки 1970-х, і наразі з чотирьох реакторів функціонують три з загальною потужністю 36 МВт. У цьому регіоні розташовані найбільші золоті копальні, тому реалізація проектів малих реакторів у віддалених місцях, які не підключені до основної енергомережі, виявилась особливо вдалою, зазначив співрозмовник.

Омельченко вважає, що технологія ММР є більш оптимальною для України в порівнянні з будівництвом масштабних реакторів. "Ми повинні діяти швидше і в більш компактних масштабах", - підкреслив він.

Щодо конкретних об'єктів, експерт зазначає теплові електростанції. Встановлення малих блоків у цих місцях виглядає доцільним, оскільки багато станцій зазнали пошкоджень внаслідок російських ракетних та дронових атак.

У 2023 році компанія "Енергоатом" отримала від "Укренерго" список з 18 майданчиків, на яких є можливість встановлення малих модульних реакторів для заміни старих або ушкоджених енергоблоків теплових електростанцій. Найбільш перспективним об'єктом для реалізації цього проекту вважається територія Трипільської ТЕС у Київській області, де вже розпочато підготовку проектної документації та відповідних розрахунків.

Що стосується появи малих реакторів у Чорнобильській зоні, наразі говорити про це зарано, вважає Омельченко.

"Не можемо покладатися лише на декларації. Це важливі проекти, які вимагатимуть значних зусиль і рішень на урядовому та найвищому рівні. Позитивно, що такі ініціативи існують. Потрібно активно впроваджувати новітні технології та співпрацювати з провідними світовими компаніями в галузі ММР," - наголошує спеціаліст.

У будь-якому разі впровадження малих реакторів в Україні - це питання наступних десятиліть. У самому "Енергоатомі" розраховують, що вони доповнять український атомний флот уже в 2030-х. Пункт із такими реакторами також враховано в урядовій Енергетичній стратегії до 2050 року.

Омельченко вважає, що впровадження проектів малих модульних реакторів можливо здійснити в тісному зв'язку з виробництвом "зеленого" водню.

Більше інформації про цю технологію можна знайти в статті РБК-Україна "Енергія з води: що таке 'зелений' водень і як планують його виробництво в Україні".

Європейський Союз має нагальну потребу у водні для підтримки своєї промисловості. Очікується, що ринок водню буде активно розвиватися, тому є можливість інтегрувати виробництво "ядерної" електроенергії з виробництвом водню. Це дозволить отримувати цінний продукт і регулювати навантаження на атомні установки. Наприклад, у нічний час, коли попит на енергію знижується і ціни стають нижчими, можна використовувати цю енергію для виробництва водню, а згодом експортувати його за вигідними умовами. Проте, варто зазначити, що маломасштабні реактори не з'являться в найближчий час. Це питання, скоріше, буде актуальним у 2030-2040-х роках, а, можливо, й у 2050-х, - резюмував експерт.