Бусифікація в Україні: як Міністерство оборони планує протидіяти цій проблемі.

Військове командування хоче відмовитися від "бусифікації" українців під час мобілізації. Викрадення людей на вулицях працівниками ТЦК у супроводі поліцейських -- явний злочин, але міністр оборони України Рустем Умєров м'яко називає це "болючим питанням".

"На сьогоднішній день нашою головною метою є забезпечення безпеки нашої держави, тому ми плануємо зосередитися на інших важливих аспектах. Для вирішення цієї проблеми ми маємо кілька ідей, які будемо розглядати на засіданні Кабінету Міністрів, щоб запропонувати відповідну реформу," — зазначив він.

Виключення "бусифікації" передбачає інтеграцію цифрових технологій, активізацію роботи рекрутингових центрів та створення додаткових можливостей для добровільного вступу до Збройних Сил України для громадян, які перебувають за межами країни.

"Усе залежить від ворога, які загрози він несе. Ворог зараз планує збільшення свого особового складу. Ми тримаємо фронт, надаємо значення нашій мобілізації, ухвалили закон [який посилює мобілізацію], почали працювати рекрутингові центри, розпочали цифровізацію, щоб люди знали, що в них є вибір", -- додав очільник міністерства.

Варто підкреслити, що на початку 2024 року президент України Володимир Зеленський висловився про те, що вважає "дуже невірним" затримання військовозобов'язаних на вулицях та силові дії з боку представників ТЦК.

"Цілком нерозумно, коли співробітники військових комісаріатів вийшли на вулиці, аби розшукувати молодих людей, які не з'являлися до військкоматів. Я вважаю, що ми повинні дотримуватися принципів справедливості та чесності. Такі ситуації мають місце, і це абсолютно неприйнятно. Вони не мають права на такі дії," -- зазначив Зеленський в інтерв'ю для німецького каналу ARD.

На даний момент у Верховній Раді ще не розроблено готових заходів для зменшення конфліктних ситуацій та насильницьких дій з боку працівників ТЦК щодо військовозобов'язаних українців. Як повідомив член парламентського комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, наразі обговорюються можливі варіанти вирішення цієї проблеми.

"Змінювати докорінно мобілізаційну систему під час бойових дій вкрай складно і ризиковано. Як би ми не ставилися до ТЦК, вони забезпечують 99% мобілізаційних заходів. Альтернатива цифровізації тут навряд чи можлива", -- пояснює депутат Фокусу.

Прийнятий Верховною Радою та затверджений президентом закон щодо мобілізації мав на меті запобігти "бусифікації", однак насправді ця проблема лише загострилася. Президент звертався до військових та народних обранців з проханням використовувати сучасні технології, аби припинити застосування силових методів.

Заступник міністра оборони Катерина Чорногоренко нещодавно заявила про трансформацію застосунку "Резерв+" для повної диджиталізації військового обліку. У 2025 році Міноборони хоче зробити так, щоб людина ставала військовозобов'язаною через смартфон, без фізичного відвідування ТЦК. Розглядається варіант верифікації документів через Bank ID, що перетворить "Резерв+" на повноцінну альтернативу військкоматам, заявила Чорногоренко.

Федір Веніславський висловив свою думку, зазначивши, що не бачить можливості для заміни всіх територіальних центрів комплектування (ТЦК) на додаток "Резерв+". Він підкреслив, що до завершення повномасштабної війни не слід очікувати значних змін у стратегії мобілізації.

Основна проблема полягає не лише в методах оповіщення, а в тому, як спонукати українців до участі у бойових діях. Це складне завдання: з одного боку, потрібно покращити функціонування ТЦК та зменшити випадки порушення законів, а з іншого -- стимулювати людей до вступу в ЗСУ, -- зазначив політик.

Побороти "бусифікацію" можна, якщо скасувати мобілізаційні плани, які ТЦК спускають "згори". Йдеться про виконання завдань з мобілізації від командування Сухопутних військ і Генерального штабу ЗСУ, зауважує в розмові з Фокусом військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

"Керівництво зазначає, що Одеська та Київська області повинні щомісяця набирати по 200 людей. Якщо план не виконується, то наслідком є догана від начальства. Це нагадує ситуацію з ДАІ (колишня державна автомобільна інспекція, що відповідала за безпеку дорожнього руху — ред.). Інспектори отримували завдання на складання протоколів за водіння в нетверезому стані та інші правопорушення", — зазначає аналітик.

За словами експерта, військові комісари отримують погрози відправити їх на фронт замість мобілізованих, якщо не виконають поставлені завдання. Це спонукає їх до незаконного затримання людей на вулицях і примусового відправлення на навчальні полігони. Однак існує серйозна проблема: армія комплектується особами, які не здатні адекватно виконувати бойові завдання.

Рекрутинг здатний навести порядок і запропонувати військовозобов'язаним приєднатися до шанованих бригад та командирів. Ті, хто уклав контракт із Збройними Силами України, використають свої найкращі знання для досягнення перемоги: досвідчений логіст створить безперебійну систему постачання для військових підрозділів. Однак, підходи ТЦК, які прагнуть записувати всіх до штурмовиків, зрештою можуть підірвати ефективність армії, -- зазначає Ступак.

Інше питання полягає у фінансовому боці: часто військові не отримують обіцяні їм "бойові" 100 000 гривень.

"Якщо б гроші виплачувалися щохвилини без зайвої бюрократії, людина відчувала б впевненість у своєму майбутньому. Це також стосується виплат сім'ям загиблих військових. Зарплата є однією з ключових мотивацій для вступу в армію," -- зазначив він.

Нагадаємо, у Верховній Раді розглядали питання про можливий розпуск ТЦК через численні скандали, в яких вони були замішані. Військові комісари могли б забезпечити укомплектування не менше ніж десяти бригад Збройних Сил України.

Фокус раніше писав, що співробітники ТЦК не можуть зупиняти автомобілі і перевіряти документи водія. Таке право мають поліцейські у встановлених законом випадках.