Бюджети "привидів" або основа для відновлення: мільярдні інвестиції в окуповані громади.
операційна директорка громадської організації "Рух ЧЕСНО"
Органи місцевого самоврядування в окупованих населених пунктах продовжують функціонувати на території, яка контролюється урядом України. Ці громади залишаються адміністративно-територіальними одиницями, мають можливість формувати свої бюджети та розробляти плани для відновлення після звільнення.
Фінансування бюджетів в окупованих громадах є яскравим підтвердженням того, що Україна не планує відмовлятися від своїх земель. Це метод, що допомагає зберегти правовий статус тимчасово окупованих територій (ТОТ) і підтримувати зв'язок з жителями, які змушені були залишити свої рідні домівки.
Власний бюджет надає можливість військовим адміністраціям здійснювати основні управлінські функції та планувати відновлення територій після їх звільнення. Важливим аспектом є також підтримка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та формування спільноти мешканців у різних населених пунктах. Значна частина бюджетних витрат виділяється на освіту, будівництво соціального житла, функціонування гуманітарних центрів, а також організацію оздоровчих і розважальних заходів.
У той же час, незважаючи на критичну роль бюджетів окупованих громад, існує безліч викликів, пов'язаних із прозорістю та ефективністю бюджетного управління. Релоковані громади є фінансово залежними, оскільки більше 84% їхніх бюджетів складають державні трансферти. Втрата майна, земельних ділянок та комунальних підприємств перетворює бюджетний процес на формальність.
Проте до окупованих громад досі застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання доходів. А також передбачена додаткова дотація з державного бюджету на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування.
У деяких окупованих громадах спостерігається значне збільшення бюджетів за останні роки. Наприклад, витрати Лисичанської громади на 2024-2025 роки подвоїлися - з 468 млн грн до 954 млн грн. Загалом, згідно з підсумками виконання бюджетів минулого року, витрати найбільших міських громад, що підпали під окупацію, приблизно дорівнюють 1 млрд грн. Наприклад, бюджет Енергодарської громади становить 1,07 млрд грн, Бахмутської - 775 млн грн, а Мелітопольської - 903,3 млн грн. Для порівняння, бюджет громади Фастів (Київська область) складає 932,8 млн грн, Бердичівської (Житомирська область) - 907 млн грн, а Миргородської (Полтавська область) - 838,4 млн грн.
Бюджетна структура окупованих громад варіюється. Деякі військові адміністрації вирішують, що основною статтею витрат стануть міжбюджетні трансферти. Ця стаття передбачає виділення субвенцій з місцевого бюджету на підтримку Збройних Сил України. Наприклад, у Світлодарській міській громаді частка міжбюджетних трансфертів сягає майже 90% загального бюджету.
Деякі громади здійснюють фінансові перерахування до обласного бюджету або іншим місцевим органам. Наприклад, громада Скадовська надала кошти Бериславській для впровадження заходів з оборони.
Постає питання: наскільки ефективно механізм перерахування субвенцій іншим бюджетам узгоджується з пріоритетами та термінами, що визначають потреби фронту?
Витрати на фінансування органів місцевої влади та системи місцевого самоврядування залишаються на високому рівні. У захоплених міських громадах цей показник у бюджетній структурі має майже такий же відсоток, як і в громадах, які не перебувають під окупацією.
У Маріупольській громаді витрати на місцеві органи влади досягають 114 мільйонів гривень, в Енергодарі ця сума складає 107 мільйонів гривень, у Рубіжному - 59 мільйонів гривень, у Жмерині (Вінницька область) витрати становлять 116,8 мільйона гривень, у Фастові - 100 мільйонів гривень, а в Хотині (Чернівецька область) - 46 мільйонів гривень.
Оптимізація військових адміністрацій могла б стати рішенням для зменшення значних витрат на фінансування діяльності місцевих органів влади.
Застереження викликає те, що потенційно така економія бюджету може негативно вплинути на якість надання послуг ВПО. В окремих громадах значна частина бюджету витрачається на потреби переселенців. Зокрема в Маріупольській в 2025 році понад чверть бюджету було спрямовано на соціальне забезпечення, що охоплює видатки на ремонт нових об'єктів соціального житла, закупівлю продуктових наборів для маріупольців і надання матеріальної допомоги. 37% бюджету було витрачено за статтею "Економічна діяльність", зокрема на забезпечення функціонування 22 гуманітарних центрів "ЯМаріуполь", 8 побутових сервісів надання послуг (перукар, прання, коворкінг, швачка, манікюр) та організацію сімейних відпочинків для маріупольців.
Проте далеко не кожна громада має таку структуру бюджету. Наприклад, Лозно-Олександрівська селищна громада (Луганська область) на фінансування місцевої влади витрачає 45% бюджету, на соціальне забезпечення - 2%, на освіту - 2,6%.
Отже, переселенці з різних населених пунктів стикаються з нерівним доступом до соціальних послуг та матеріальних ресурсів.
Ще однією проблемою бюджетів окупованих громад є відсутність прозорості та участі громадян у бюджетному процесі. Мешканці фактично виключені з ухвалення фінансових рішень, а відкриті консультації та громадські слухання не проводяться. Дані про доходи й видатки бюджетів часто неповні або взагалі не оприлюднюються, що унеможливлює громадський контроль і підзвітність.
Таким чином, вирішення питань, пов'язаних із формуванням і розподілом бюджетів в тимчасово окупованих громадах, вимагає системного підходу та активної участі всіх зацікавлених сторін. Необхідно гарантувати рівний доступ внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з різних регіонів до основних послуг. Витрати на утримання місцевих органів влади повинні відповідати обсягу їхніх повноважень і відповідальності. Важливим аспектом є забезпечення прозорості у бюджетному процесі та розробка ефективних механізмів залучення населення до прийняття рішень. Об'єднання адміністративних функцій у громадах може мати позитивний фінансовий ефект, за умови дотримання високого рівня соціального забезпечення ВПО.
