Чи є ймовірність, що Росія позбавить українські міста води: аналіз від фахівця

Заява Дениса Шмигаля, віцепрем'єр-міністра та міністра енергетики, про можливі зміни в тактиці атак Росії цього зимового сезону, зокрема щодо цілеспрямованого знищення систем водопостачання, викликала тривогу серед населення.

Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв в інтерв'ю Еспресо розкрив, наскільки реальна загроза залишити великі міста без води, а також пояснив, чому в цьому контексті Київ є більш вразливим, ніж Львів.

изображение: Facebook

Що заявив Шмигаль

Нещодавно в інтерв'ю для Politico Денис Шмигаль висловив занепокоєння щодо можливих змін у тактиці атак Кремля на критичну інфраструктуру. Якщо минулої зими основними цілями російських ударів були енергетичні системи та теплопостачання, то нині акцент може зміститися на водопостачання та каналізацію. Міністр зазначив, що, хоча без газу та опалення взимку ще можна обійтися, відсутність води та каналізації ускладнює життя: "Лише три дні можна витримати без води та каналізації". Шмигаль також підкреслив, що Росія прагне виснажити населення до такої міри, щоб суспільство почало чинити тиск на уряд із вимогами до капітуляції.

Ситуацію ускладнює також те, що російські війська знищили або пошкодили більше 80% українських електроенергетичних об'єктів, а процес відновлення генеруючих потужностей часто займає місяці.

Артезіанські свердловини versus водозабори з річок.

Денис Ігнатьєв зазначає, що ступінь загрози безпосередньо пов'язаний із способом, яким певне місто забезпечується водою.

"Коли ми обговорюємо міста на зразок Львова і Хмельницького, варто зазначити, що водопостачання в них здійснюється через артезіанські свердловини. Це означає, що під землею розташовані насоси, і пошкодження такого обладнання є досить складним завданням," - стверджує експерт.

За його словами, враження ракетою чи дроном безпосередньо по підземній свердловині є практично неможливим. Натомість, більш вразливим об'єктом є електропостачання, яке необхідне для функціонування насосів. Саме тому деякі міста заздалегідь встановлюють когенераційні установки, здатні забезпечити насосні системи електроенергією навіть у випадку відключення від загальної мережі.

Зовсім інший випадок спостерігається в містах, де водопостачання здійснюється з відкритих джерел.

"Обговорюючи такі міста, як Харків і Київ, варто зазначити, що в них здійснюється водозабір з річок. У Києві вода береться з Десни, яка була перенесена в 1986 році через наслідки Чорнобильської катастрофи. Харків, у свою чергу, отримує воду з річки Сіверський Донець та Краснопавлівського водосховища", - зазначає Ігнатьєв.

Чому насосні станції є більш уразливими, але не є критично важливою частиною системи?

Київводоканал, фото: соцмережі

Насосні станції, які обслуговують водозабір із річок, - це великі наземні об'єкти, приховати які значно складніше, ніж підземну свердловину. І все ж, за словами експерта, повністю позбавити місто води ударом по такій станції практично неможливо.

"У цих містах ситуація ускладнена, адже насосні станції є великими відкритими об'єктами, які можуть зазнати значних пошкоджень. Проте є певні позитивні аспекти: по-перше, існує система резервування насосної групи. Це означає, що там працює не один насос, а кілька, які активно використовуються", - зазначає Ігнатьєв.

Другий чинник стійкості - матеріально-технічний резерв. На відміну від енергетичної інфраструктури, ремонт якої (наприклад, підстанцій "Укренерго") може тривати від місяця до півроку, водоканали історично тримають значний запас труб, насосів та інших комплектуючих. Тому пошкоджену ділянку чи вузол здебільшого вдається відновити набагато швидше.

"Критично залишити міста без води неможливо. Але можуть бути удари по електропостачанню для водозаборів і самим насосним станціям", - підсумовує експерт.

До трьох діб без води: що варто мати про запас

Попри стійкість системи, Ігнатьєв не виключає короткострокових відключень після масованих ударів.

"Він зауважує, що місто може залишитися без води на термін до трьох днів."

Отже, основна порада для жителів полягає в тому, щоб забезпечити запас питної води не менше ніж 2 літри на особу щодня, а також заготовити технічну воду для побутових потреб.

Ці показники співпадають із попередженням самого Шмигаля, який зазначав, що вижити без води та каналізації протягом більше трьох днів надзвичайно важко.

Резервне живлення для водоканалів: приклад Харкова

За словами Ігнатьєва, основним аспектом забезпечення безпеки водопостачання є наявність незалежних джерел електричної енергії, розташованих безпосередньо на об'єктах водопровідних систем.

"Наприклад, Харків купував на 2,2 мільярда гривень для водоканалу когенераційні установки ще позаминулого року, щоб в аварійних ситуаціях забезпечити насосну групу, для того, щоб створити тиск постійний води і всі містяни були зі стабільним водопостачанням", - каже експерт.

Вода, изображение: Freepik

Експерт висловлює найбільше занепокоєння щодо столиці. Коли його запитали, чи існує в Києві аналогічна система резервного живлення, Ігнатьєв дав однозначну відповідь:

"На жаль, у Києві відсутнє повноцінне резервне водопостачання. Це є серйозною проблемою."

Він зазначив, що ця інформація є відкритою і не надає противнику ніяких нових розвідувальних даних. Це означає, що мова йде не про виявлення вразливостей, а про підтвердження вже відомих фактів.

"Експерт зауважує, що, найімовірніше, ворог спробує вивести з ладу насосні станції в Києві."

Ця оцінка перегукується з повідомленнями про удари по об'єктах водопостачання Києва, зокрема по Бортницькій станції аерації - єдиній очисній споруді, що обслуговує столицю та прилеглі міста. Фахівці з комунального господарства також вказують, що повністю знищити такий об'єкт технічно неможливо, проте часткові пошкодження здатні суттєво ускладнити роботу системи каналізації та водоочищення.

Чи можна побудувати артезіанський резерв і для Києва

На завершення розмови Еспресо поцікавився в експерта, чи реально в перспективі створити для Києва такий самий резерв підземних свердловин, як у Львові чи Хмельницькому. Ігнатьєв відповідає, що принципових перешкод немає.

"Артезіанська вода присутня практично скрізь. Вона може слугувати альтернативним джерелом для систем водопостачання. Все визначається глибиною, на якій розташовані запаси цієї води," - підсумував експерт, наголошуючи на можливості реалізації цього проекту за умови належного фінансування та наявності попиту.

Однак, створення артезіанських свердловин для мегаполісу - це не короткострокова задача, а процес, який може зайняти не лише місяці, а й роки. Тому в найближчому майбутньому основними засобами захисту водопостачання Києва та інших подібних міст залишаться резервні генератори, дублювання насосних систем і наявність запасів матеріалів для швидкого ремонту.