Чому ворожі безпілотники змогли безперешкодно обійти нашу систему протиповітряної оборони і здійснити напад на Київ?

Система захисту від ворожих безпілотників потребує реформування.

Атака російських авіаційних сил на Київ у ніч з 16 на 17 червня виявила недоліки в системі протиповітряної оборони, яка не справилася з масштабними ударами супротивника. В коментарі для "Телеграфу" авіаційний експерт Костянтин Криволап розкрив ключові причини цієї ситуації.

Україна терміново скликає засідання Радбезу ООН

Україна застосовує старі методи боротьби з безпілотниками, які вже не приносять результату.

Він вважає, що система управління є безладною, оскільки відсутня узгоджена стратегія протидії дронам, а також спостерігається відсутність координації між організаціями, що займаються перехопленням повітряних цілей. За його словами, навіть питання єдиної стратегії боротьби з "шахедами" не піднімалося для обговорення.

"У нас як: дрони полетіли -- будемо збивати. Чим збивати? Кулемет поставимо на пікап, причепимо, будемо збивати", - сказав він.

Криволап зазначив, що на початкових стадіях це давало результати, оскільки російські сили були малодосвідченими. Однак тепер вони застосовують більш складні стратегії, удосконалили процеси програмування та планування маршрутів, а також використовують антени для того, щоб уникнути впливу українських систем радіоелектронної боротьби.

"Спочатку РЕБ функціонував ефективно, що було помітно навіть за нашими навігаторами. Проте таку ситуацію я не спостерігав вже тривалий час. Російські сили значно наростили кількість антен CRPA, внаслідок чого "шахеди" стали менш чутливими до нашого радіоелектронного боротьби і почали фактично ігнорувати його," - зазначив експерт.

На маршруті до Києва безпілотники подолали сотні кілометрів, і жодна особа за це не несе відповідальності.

На його думку, недостатня чіткість у визначенні відповідальності є ще однією суттєвою проблемою. Як зазначає Криволап, раніше військові вертольоти знищували половину дронів, в той час як ДФТГ, системи протиповітряної оборони, мобільні вогневі групи та сухопутні підрозділи також брали участь у цьому процесі. Проте кожен підрозділ діяв окремо, без належної координації, і ніхто не відповідав за кінцевий результат.

Криволап зазначив, що раніше система протиповітряної оборони діяла значно ефективніше, що давало змогу знищувати від 90 до 100 відсотків виявлених цілей. Проте нині виникає потреба в нових підходах до організації оборонних механізмів.

"Те, що ми маємо на даний момент, вже не відповідає сучасним викликам. Необхідно переосмислити концепцію та сформулювати принципи для побудови оборони, визначити, що нам потрібно та які загрози можуть виникнути в майбутньому. Зараз у нас функціонує система реагування на виклики," - зазначив експерт.

Він підкреслив, що дрони, які прямують до Києва, проходять сотні кілометрів через різні регіони, такі як Сумська, Полтавська та Чернігівська області. У цих місцях їх вдається перехопити лише частково. Для того, щоб покращити ситуацію, необхідно впровадити ефективне радіолокаційне покриття і стабільну систему протиповітряної оборони, а не обмежуватись випадковими групами.

"Чи розташовані в наших містах мобільні вогневі групи? Чи існують там системи протиповітряної оборони? Ні, у нас є лише чергові сили ППО. У нас навіть немає повного радіолокаційного покриття", - підкреслив він.

Криволап зазначив, що радари слід розташувати на висоті – на крилах літаків або на повітряних кулях.