Чому підрив авторитету Сирського слугує безпосереднім подарунком для супротивника?
кандидатка юридичних наук, заступник міністра оборони України в період 2021-2023 років.
Я бачила, як Олександр Сирський планував оборону Києва і воював за Київ. Бачила, як звільняв Харків навесні 2022-го і Харківщину восени того самого року. Бачила, як у червні 2022 року його перекинули на схід, коли ще трохи - і ми могли втратити Донеччину.
Я спостерігала за його діяльністю. У нього безсумнівно є талант до військової справи. Це підтверджують усі, хто працював з ним. Він має нестандартний підхід до вирішення завдань, і саме завдяки таким ідеям Київ зміг вистояти. Хоча тоді шанси були практично нульові. Ворог значно переважав нас за чисельністю особового складу, технікою та авіацією. У нас залишалося боєприпасів приблизно на місяць ведення бойових дій, а фронт розтягнувся більш ніж на дві тисячі кілометрів.
Проте, талант — це лише частина успіху. Сирський володіє не лише знаннями, але й найбагатшим досвідом серед українських військових лідерів у сфері стратегічного планування масштабних операцій. Він був автором усіх успішних наступів у цій війні.
Тому закиди про "радянську освіту" звучать щонайменше дивно. Після цього він пройшов усі рівні сучасної військової освіти вже в незалежній Україні - від тактичного до стратегічного. Закінчував все з відзнаками і навіть отримав меч Королеви (Queen's Sword) - одну з найпрестижніших відзнак у системі професійної військової освіти України.
Він є кандидатом наук у галузі військових досліджень. Пройшов кілька програм підготовки під егідою НАТО, вільно володіє англійською мовою і входить до числа найосвіченіших військових в Україні. Але давайте повернемося до теми бойових дій.
Найбільша проблема, яка проявилася у 2022 році, полягала в тому, що українська армія десятиліттями готувалася лише до оборони. Наступальні дії фактично не були закладені в систему підготовки та військове мислення. Найважче було подолати саме цей психологічний і професійний бар'єр.
Ці слова Сирський промовив до мене у вересні 2022 року, коли я поцікавилася, які саме труднощі виникли під час реалізації Харківської наступальної операції.
За своєю військовою суттю він є "агресивним" лідером. І він не вагається приймати рішення.
Не хочу нікого ображати, але мої знання про внутрішню військову ситуацію не ґрунтуються на соціальних мережах. Гарні знімки на фоні прапора у штабі та процес ухвалення рішень – це абсолютно різні аспекти. У часи війни немає легких і популярних рішень. Командувач стратегічного рівня щодня стикається з вибором між власною популярністю та необхідністю прийняття важливих рішень.
Значно простіше вказати причини, чому певне рішення не було прийнято.
Я мала можливість поспілкуватися з генералами НАТО, збираючи інформацію для книги, що висвітлює нашу війну з їхньої перспективи, і вона вже побачила світ. Майже всі вони згадували про унікальний стиль ведення операцій, відомий як почерк Сирського. Цей підхід наразі аналізується і вивчається на навчальних курсах НАТО, де він сам колись проходив підготовку.
Під цим терміном вони мають на увазі його вміння витримувати тривалі паузи в очікуванні найвдалішого моменту, точно визначати найуразливіші точки супротивника та завдавати раптового удару у той час, коли це приносить найбільшу користь.
Другий феномен полягає в умінні здійснювати ефективні наступальні дії, навіть коли ворог володіє значною чисельністю та технічними ресурсами.
У НАТО відверто визнають, що не мають подібного досвіду. Тому вони приїжджають на фронт, щоб навчитися.
Оскільки він завжди перебуває на передовій.
Це ще одна з його рис. Він розуміє фронт значно глибше, ніж більшість з нас знає своє власне місто. Ось уже чотири роки він фактично мешкає під землею — ближче до лінії бойових дій, ніж інколи опиняються окремі командири бригад чи корпусів.
Коли ж у розпал критики йому почали дорікати навіть "червоними очима", це стало для мене вершиною цинізму. Бо це не наслідок фотосесій чи недосипання перед камерами. Це наслідок років життя і роботи у підземних командних пунктах.
Вже було здійснено кілька спроб на його життя. Не можу розкривати деталі, адже ворог також стежить за інформацією. Але сам факт говорить про багато що. Для росіян він є одним із найважливіших українських командирів. Вони чітко усвідомлюють його професіоналізм і знають, наскільки загрозливим для них може бути його вміння дезорієнтувати супротивника.
Так, він дійсно суворий. А яким же має бути лідер мільйонної армії у часи масштабного конфлікту? Так, він не є публічною особою та не проводить свій час у соціальних мережах.
Він бореться за Україну. Його найзначніший досягнення — це те, що Україна продовжує існувати. Битва за Київ стала вирішальним етапом у цій війні.
Саме Сирський за два тижні до початку вторгнення створив і підготував оборонну систему Києва. Звичайно, вона не змогла б витримати натиск без тисяч українських військових і цивільних. Але без ретельного планування не могла б відбутися і сама успішна оборона.
Так, це Залужний прийняв правильне рішення і довірив Сирському оборону Києва. І не треба їх нацьковувати. Це українські генерали, які тоді робили все, щоб Україна вистояла.
У 2024 році Сирський зупинив російський наступ, який противник вже планував реалізувати. Операція на території Курщини виявилася вирішальною, змусивши Росію переглянути свої стратегії та перемістити війська. Основною метою не було захоплення російських земель; ключовим завданням було нейтралізувати агресивні дії супротивника та ослабити його сили. Це завдання вдалося успішно здійснити.
Протягом більше ніж двох років Сирський працює над зміцненням позицій України для майбутніх переговорів. За цей період українські сили під його керівництвом відбили та повернули більше 700 квадратних кілометрів території.
І зараз ми також проводимо наступальні дії. Просто він не любить говорити про результати, доки операція триває.
Щодо обговорень стосовно його "неактуальності".
Він отримав освіту в галузі військової інженерії та відмінно розуміється на новітніх технологіях. З конструкторами, інженерами та виробниками озброєння спілкується на одній хвилі. Проте ці зустрічі зазвичай залишаються закритими для публіки. Після спілкування з ним фахівці вдосконалюють зразки озброєння та техніки, включаючи дрони.
У Збройних Силах майже не існує виду зброї, з якого він би не здійснював пострілів.
Так, в армії існують труднощі. Їх досить багато. Є певні помилки. Існують системні аспекти, які потребують змін. Є результати того, що країна роками не була готова до війни в такому обсязі. Війна призводить до виснаження.
Та коли країна починає так гидко принижувати та знищувати Головнокомандувача української армії, генерала, який звільнив найбільше українських територій, який спланував і реалізував усі успішні наступальні операції цієї війни, - вона однозначно стає слабшою. Це не шлях до розв'язання проблем армії. Це зменшення власної обороноздатності. Росіяни про такий подарунок і не мріяли.
