Цифрове зберігання історичних артефактів
Цифрова копія Троїцької церкви у селі Гостролуччя на Київщині Яке буває оцифровування культурної спадщини
Існує кілька підходів для виконання подібних завдань, зокрема лазерне сканування, лідарна зйомка та фотограмметрія.
LB.UA — 16 років в одному ритмі. Якість залишається на висоті.
Станьте нашими прихильниками!
Андрій застосовує техніку фотограмметрії для оцифровування об'єктів, що вимагає створення тисяч якісних знімків. Важливо знати, з яких кутів здійснювати фотозйомку, аби цифрова модель була максимально точною та детальною. Цей метод часто обирають завдяки його відносній економічності. Комплект якісного фотограмметричного обладнання коштує від 2 до 5 тисяч доларів, тоді як лазерний сканер високого рівня може обійтися у 50 тисяч доларів.
Фото: Роман Маленков Андрій Яровий проводить оцифровування пірофілітового вершника у Михайлівському золотоверхому монастирі
Після цього, використовуючи спеціалізоване програмне забезпечення, фотографії піддають обробці для створення цифрової моделі пам'ятки. Згодом можна організувати віртуальну екскурсію по цій моделі або виготовити її макет на 3D-принтері у необхідному масштабі. Крім того, готуються точні креслення, що стануть у нагоді реставраторам у процесі їхньої роботи.
Як працює з оцифровуванням "Україна Інкогніта"
"Основу команди, що займається процесом оцифровування, складають близько п'яти осіб. Проте для виконання різних проєктів залучаються й інші фахівці. Наприклад, в окремих випадках нам допомагають юристи, а в інших - архітектори-реставратори. Ми працюємо в багатьох напрямках, зокрема, це стосується як будівель, так і цвинтарів," - ділиться Андрій Яровий.
Зображення: Андрій Яровий Команда, що займається оцифруванням, використовує ліда́рний сканер в Троїцькому храмі села Гостролуччя на Київщині.
Андрій є випускником КНУБА, де здобув спеціальність геодезиста. Наразі він керує власною компанією, яка займається оцифровуванням культурної спадщини. Завдяки своєму професійному досвіду, Андрій іноді залучає до роботи своїх колег.
Усе починається з вибору об'єктів: волонтери розглядають, які цікаві пам'ятки вони зможуть зафіксувати протягом відведеного часу для експедиції. Іноді з'являються небайдужі люди або грантодавці, які готові підтримати фінансування оцифрування певного об'єкта.
Перед тим як вирушити в дорогу, важливо ретельно ознайомитися з місцем, куди плануєте поїхати. Рекомендується переглянути наявні фотографії об'єкта, вивчити зображення на Google Maps, а також з'ясувати, чи є там дерева або інші перешкоди, які можуть ускладнити зйомку з землі чи за допомогою дрона. Необхідно скласти список необхідного обладнання, включаючи спалахи, камери та об'єктиви. Важливим аспектом є також погодні умови, адже під час дощу, сильного вітру чи снігу зробити якісні знімки буде проблематично. Крім того, слід вирішити організаційні питання щодо використання дронів, зокрема, узгодити це з військовою адміністрацією або поліцією. Тому підготовка до виїзду може зайняти певний час.
Процес зйомки може займати від одного до п'яти днів, в залежності від розмірів об'єкта. Якщо будівля має велику кількість кімнат, це може збільшити час, необхідний для роботи. Крім того, важливим фактором є тривалість денного світла. Зазвичай, над зйомкою працюють одна або дві особи.
Після завершення зйомок розпочинається етап обробки, що може тривати від одного тижня до двох місяців. Тривалість цього процесу залежить від бажаного підсумкового результату. Якщо завдання полягає лише в створенні моделі для публікації в інтернеті, то це можна виконати за тиждень. Однак, якщо плануються додаткові обмірні креслення чи відеоанімації, знадобиться більше часу для їх реалізації.
Комерційна ціна на оцифрування об'єкта варіюється від 25 до 30 тисяч гривень. Якщо до цього додати креслення, анімації, віртуальні тури та виготовлення 3D-макета, загальна вартість може перевищувати 50 тисяч гривень. Проте ГО "Україна Інкогніта" переважно функціонує на основі волонтерської роботи або грантового фінансування.
ГО регулярно шукає можливості для отримання грантів: минулого року було подано приблизно 10 заявок, з яких вдалося виграти третину. У цьому році подали лише 5 заявок, але поки жоден з грантодавців не надав підтримки. Зокрема, експерти УКФ не оцінили подані заявки. "Експертиза завжди залежить від людського чинника. Тому ми усвідомлюємо, що деякі нюанси можуть призводити до відхилення наших пропозицій," - зазначає Андрій.
Основну частину діяльності "Україна Інкогніта" здійснює на безоплатній основі, у вільний час, залучаючи власні ресурси, як людські, так і технічні.
Доступ до отриманих результатів можна знайти безкоштовно на веб-сайтах проєктів, а також на відомій онлайн-платформі Sketchfab. Ця платформа дозволяє користувачам завантажувати, публікувати та переглядати 3D-моделі в інтерактивному форматі, а також ділитися ними з іншими. Багато сайтів проєктів часто використовують програвач з цієї платформи.
"Грантодавець не звертає уваги на авторські права стосовно проєкту. Його мета полягає в реалізації проєкту, щоб суспільство отримало оцифрований об'єкт, який можна буде використовувати в освітніх і культурних сферах. Звичайно, ці аспекти можуть бути відображені в договорі, але на практиці результати оцифрування зазвичай стають доступними для всіх," - зазначає Андрій.
Близько третини проєктів розташовані на українському хостингу, решта - за кордоном. Крім того, архів зберігається у хмарі Google. Там знаходяться фінальні моделі та креслення. Матеріали, які використовують під час роботи над проєктом, зберігають локально, на жорстких дисках, і згодом видаляють.
"Головне - результат нашої роботи, модель історичної пам'ятки. Вона зберігається у декількох екземплярах. Робочі файли займають терабайти, тому зберігати їх тривалий час немає сенсу", - пояснює Андрій.
Як починалось оцифровування культурної спадщини в "Україна інкогніта"
Першими предметами, які були оцифровані два роки тому Андрієм Яровим і Романом Маленковим, лідером громадської організації "Україна Інкогніта", стали козацькі хрести, розташовані в селі Колодисте на Черкащині. Ці величезні кам'яні хрести, виготовлені із пісковику, нині можна побачити на місцевому цвинтарі, де їх налічується 45.
Зображення: Україна Інкогніта. Місце спочинку в селі Колодисте, що на Черкащині.
Волонтери створили цифрові версії цих хрестів, які згодом були надруковані за допомогою 3D-принтера та представлені на виставці.
Зображення: Андрій Яровий. Хрести з кладовища села Колодисте представлені на виставці "Відновлення історичної пам'яті".
Пізніше оцифрували численні об'єкти культурної спадщини, як у столиці, так і в Київській області та в інших частинах України.
Проєкт "Козацькі церкви Київської області"
Цей проєкт включає 27 храмів та одну каплицю козацького періоду, він має на меті створення цифрових копій храмів для дослідження та збереження. Зараз зроблені цифрові копії 6 храмів, з них 5 можна подивитись на сайті ГО.
Проєкт починали реалізовувати з Київською ОДА, але суттєвої допомоги від обласної влади ентузіасти не отримали. "Тоді керувала департаментом (культури та туризму, КОДА. - Ред.) Анна Куценко. Ми познайомилися, розказали, що можемо, що хочемо робити, про свої плани. Вона сказала, супер, клас, я все це підтримую, давайте", - згадує Андрій Яровий. Обласна влада допомогла з організацією оцифровування, допомогли знайти священика, який опікується церквою в Креничах. Це козацька церква, яка відкрита не кожну неділю, бо село маленьке, і священик приїжджає з іншого населеного пункту.
"Вони, безумовно, сприяли в організаційних питаннях завдяки наявності адміністративного ресурсу та зв'язків. Проте, якщо чесно, на цьому все", - підкреслив Андрій.
В рамках цього проєкту, що триває, була оцифрована і Троїцька церква у селі Гостролуччя на Київщині, якої поки немає на сайті "Україна Інкогніта".
Зображення: Андрій Яровий Троїцька церква в селі Гостролуччя, розташованому на Київщині.
"Для мене є важливим і цікавим, щоб цифрова копія виконувала не лише роль візуалізації, а також надавала можливість отримувати додаткові дані," - зазначає Андрій, демонструючи 3D-друковану модель частково зруйнованої церкви.
Зображення: Андрій Яровий Модель Троїцького храму в селі Гостролуччя, що на Київщині.
Цей храм був зведений у 1784-1787 роках колишнім полковником Переяславського козацтва Григорієм Іваненком. Церква поєднує в собі елементи українського бароко та раннього класицизму. Однак важко точно відтворити первісну форму храму, оскільки його зображення не збереглися через спотворення у часи радянської епохи. Наразі залишилися лише детальні описи церкви, зроблені священиком Антонієм Соколовським у 1827 році.
У храмі нещодавно ще існував смітник, але завдяки зусиллям громади його очистили, і тепер там навіть відбуваються богослужіння. Тепер необхідно покрити цю церкву дахом, щоб забезпечити її подальше збереження. Проте найважливіше – знайти фінансування для цього проекту. В Україні таких споруд тисячі: їх розбирають на цеглу, перетворюють на корівники або використовують для інших цілей.
Зображення: Андрій Яровий Троїцька церква в селі Гостролуччя, розташованому на Київщині. Чим важливе оцифровування культурної спадщини і яка від нього користь громадам
Андрій Яровий підкреслює, що влада повинна не лише усвідомлювати потребу в оцифрованій спадщині, але й чітко визначати її призначення. Важливо мати системне бачення значущості цієї галузі. В іншому випадку, навіть за умови наявності сучасної моделі та якісних даних, їх передача непідготовленому спеціалісту, такому як архітектор чи будівельник, не принесе жодної користі.
"І це не за один рік робиться. Мають бути програми, які не повинні залежати від влади чи начальства. Потрібні якісь "п'ятирічки", програми з фінансування, закордонна допомога", - каже Андрій.
Ключову роль у цьому процесі відіграють громади: вони повинні усвідомити, що підтримка культурної спадщини принесе їм певні переваги, як у плані іміджу, так і фінансів.
Зображення: Роман Маленков. Спасо-Преображенська церква в селі Мошни, оцифрована в рамках ініціативи "Культурний вимір громади - село Мошни".
"Туризм завжди корениться в культурній спадщині. Адже основна мета подорожей – це ознайомлення з нею. Звичайно, мандрівникам потрібно знайти місце для ночівлі, придбати сувенір, пообідати, насолодитися пивом та зайнятися іншими справами. Але першочергово їх приваблює саме культурна спадщина," - зазначає Андрій.
Для того щоб бізнес підтримував ініціативи з охорони культурної спадщини, важливо, аби громада створила сприятливі умови, які приваблять кваліфікованих спеціалістів. Проте, рішення про надання статусу пам'ятки певному об'єкту повинні ухвалювати не місцеві громади, а фахівці на рівні держави.
Андрій Яровий підкреслює, що існують вдалі приклади, коли бізнес підтримує культурні ініціативи. Наприклад, компанія МХП (Миронівський хлібопродукт) заснувала благодійний фонд "МХП громаді", який фінансує різноманітні проекти, серед яких — музей у Миронівці.
Фото: Миронівський краєзнавчий музей Проєкт "СПАДОК. Одяг Миронівщини" за підтримки Фонду "МХП-Громаді" Як у Семенівці млин рятували
В Обухівському районі розташоване село Семенівка, де на березі річки знаходиться старий дерев'яний млин. Хоча він і перебуває в занедбаному стані та дещо похилився, це єдиний дерев'яний млин у Київській області. Місцева адміністрація вважала, що він не має історичної цінності, але активісти вирішили змінити цю ситуацію: вони привернули увагу до проблеми і звернулися по допомогу до нас. Ми підготували документальне оформлення, а наші колеги-реставратори надали підтримку. Тепер обговорюється можливість занесення цього млина до реєстру об'єктів культурної спадщини в якості інженерної пам'ятки, а також створення його цифрової копії, - ділиться Андрій.
Фото: Андрій Яровий Млин у Семенівці
На рішення місцевої адміністрації вплинула зацікавленість до млина з боку львівського музею під відкритим небом "Шевченківський гай". Мешканці Львова навіть висловили готовність придбати цей млин і доставити його до свого міста. Це стало поштовхом для місцевої влади, яка зрозуміла, наскільки важливим є цей об'єкт.
З часом, можливо, вдасться відновити млин, щоб він функціонував хоча б час від часу. Андрій вважає, що це може стати чудовим туристичним атракціоном.
Цифрове збереження культурної спадщини в Європі
У багатьох європейських країнах ці дослідження здійснюються вже протягом десятиліть, хоча раніше застосовувалися нецифрові підходи.
"Сьогодні, коли ми звертаємося до архівів, наприклад, англійських чи польських, можемо знайти повністю відскановані документи обстежень об'єктів спадщини, які датуються 50-60-річною давністю. Ці картки об'єктів, написані вручну, наразі доступні онлайн у відсканованому вигляді," - зазначає Андрій.
Безумовно, об'єкти, що мають національну цінність, були оцифровані, виміряні та отримані їхні креслення. Усе це слугує як для реставраційних робіт, так і для навчальних цілей.
Один із найвідоміших прикладів, який обійшов весь світ, — це Нотр-Дам. Собор Паризької Богоматері отримав серйозні пошкодження внаслідок пожежі, що трапилася 15 квітня 2019 року. Відновлення цього символу Франції стало можливим завдяки цифровій моделі, створеній у 2015 році архітектором Ендрю Талоном за допомогою лазерного сканування. Незважаючи на наявність такої детальної копії, відновлення собору зайняло більше п’яти років, і його урочисте відкриття відбулося 7 грудня 2024 року.
Які елементи були оцифровані в Україні?
В Україні ж, розповідає Андрій Яровий, більшість об'єктів культурної спадщини ще треба оцифровувати. Водночас є і такі, які оцифровані неодноразово.
Чому так сталося? Та тому, що знайшлася людина, готова це профінансувати. Наприклад, Хотинська або Кам'янецька фортеці. У минулому чи позаминулому році одна відома компанія зі Львова заявила, що вперше оцифрувала печери у Лаврі. Але це не зовсім вірно. Ще у 2009 році я працював у державному підприємстві, і працівники цього підприємства, яке вже тоді мало свій лазерний сканер — один з перших в Україні, спільно з ДСНС досліджували ці печери. Ми вже тоді проводили сканування, отримуючи плани та розрізи, — згадує Андрій.
Тоді також були відскановані інші пам'ятки Софійського заповідника.
Згідно з інформацією від Андрія, в Україні наразі активно займаються оцифруванням культурної спадщини близько десяти команд. "Існують компанії, які вже перейшли на комерційні основи. Більшість з них саме такі, оскільки ентузіазм і волонтерство зазвичай вичерпуються протягом року чи двох. Після цього людям потрібно купувати нове обладнання, оновлювати його та вирішувати інші питання. І я вже не згадую про оплату їхнього часу," - зазначає Андрій.
Яким чином повинно відбуватися оцифрування культурної спадщини в майбутньому?
В ідеалі, говорить Андрій, щоб масштабувати процес, проєкти з оцифровування мають включати навчання майбутніх спеціалістів на місцях.
Зображення: Тренінг з 3D-сканування об'єктів у Боярці, організований Андрієм Яровим від YMCA.
"Наприклад, коли ми прибули до певної громади, ми провели інвентаризацію та виявили 50 пам'яток. Оцифруємо 5 або 10 з них. Навчимо кількох людей – двох, трьох, п’яти. У вас є необхідне обладнання, і далі ви зможете працювати самостійно. А ми вирушимо далі. Саме так повинно функціонувати, і так це реалізовано в Європі," – розповідає Андрій. Він також проводить тренінги з виготовлення цифрових копій.
Після завершення такого тренінгу, тривалістю до тижня, спеціаліст здатен зафіксувати спадщину та публікувати результати в інтернеті, що сприяє її популяризації та привертає увагу до цих ресурсів. Інші організації також пропонують навчання у різних формах. Це викликає інтерес у людей, які мають стосунок до архітектурної сфери, зокрема у молодих архітекторів.
У цю сферу зазвичай приходять представники двох основних груп. Перша група складається з геодезистів, а часом і архітекторів. Друга група — це фотографи, які вміло володіють своїми камерами і тепер прагнуть розширити свої навички, цікавлячись фотограмметрією. Їм доводиться додатково освоювати деякі технічні аспекти цього процесу.
Плани на 2025 рік можуть бути різноманітними та захоплюючими.
Влітку ГО розпочне цікавий проєкт разом з Миронівським краєзнавчим музеєм в селі Пустовіти, неподалік від Миронівки. Там є прекрасно збережений вітряк голландського типу. Його оцифрують, розроблять інфографіку, надрукують макет. Все це передадуть музею.
"Ми маємо намір реалізувати багато проєктів у Києві, зокрема на Подолі та в районі Михайлівського монастиря. Крім того, продовжимо роботу над ініціативою "Козацькі церкви Київської області", де плануємо оцифрувати ще одну церкву. Наразі чекаємо на підтвердження кількох грантових проєктів, але поки що зарано їх оголошувати," - зазначив Андрій.
