Вартість електроенергії для домогосподарств залишиться незмінною.

Уряд вирішив продовжити термін дії Положення, що регулює спеціальні обов'язки для учасників ринку, до 30 квітня наступного року.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про продовження терміну дії Положення, що регулює спеціальні обов'язки учасників ринку електричної енергії, задля забезпечення суспільних інтересів під час роботи цього ринку, до 30 квітня 2026 року.

Це свідчить про те, що протягом опалювального періоду громадяни продовжать сплачувати 4,32 грн за кВт·год. Таку інформацію озвучила Прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

За її словами, уряд також зберігає пільгову ціну для споживачів з електроопаленням. Так, за обсяг споживання до 2000 кВт·год на місяць діятиме ціна 2,64 грн за кВт·год, а за споживання понад встановлений ліміт -- 4,32 грн за кВт·год.

"Цей захід є складовою частиною всеосяжної програми зимової підтримки для українців. Ми прагнемо зменшити фінансовий тягар для родин під час опалювального сезону", – підкреслила Юлія Свириденко.

"В умовах складної економічної ситуації, спричиненої повномасштабною військовою агресією Російської Федерації, виникає нагальна потреба в подальшій підтримці населення від різкого підвищення цін на електричну енергію. Тому уряд ухвалив рішення продовжити дію ПСО на ринку електричної енергії до кінця квітня наступного року", -- підкреслила міністр енергетики Світлана Гринчук.

Більше 700 мільйонів гривень Кабінет Міністрів виділив на відновлення доріг у прифронтових районах Сумщини та Харківщини, а також на території Полтавської області. Цю інформацію озвучила Прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

"Ці ключові логістичні маршрути є артеріями, по яких переміщується військова техніка та гуманітарні вантажі для евакуації людей. Під час подорожей у прифронтових зонах ми спостерігаємо, як бізнес продовжує працювати, незважаючи на регулярні обстріли, а люди зберігають стійкість та громади відновлюються. Тому безперебійна логістика є критично важливою в цих областях," - підкреслила глава уряду.

Загальна сума субвенції, виділеної для Харківської області, дорівнює 450,5 млн грн. Це залишок фінансування, яке було переведено до спеціального фонду державного бюджету для Агентства відновлення, але не було використано в 2024 році.

Необхідно вжити всіх заходів для підтримки стабільного зв'язку в зонах, що межують з фронтом, а також для зміцнення витривалості критично важливих об'єктів інфраструктури.

У часи війни транспортні артерії виступають не тільки як засіб комфорту, але і як важливий елемент безпеки, логістики, евакуації та швидкого постачання допомоги туди, де вона є найнеобхіднішою", -- підкреслив віцепрем'єр-міністр з відновлення та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

На проведення поточного ремонту доріг державного значення в Полтавській та Сумській областях виділено 256 мільйонів гривень. Ці фінансові ресурси будуть використані з залишків спеціального фонду державного бюджету, що не були витрачені в 2024 році.

Також уряд надав 93,6 млн грн з резервного фонду держбюджету на встановлення восьми когенераційних установок на об'єктах теплопостачання Запоріжжя та в комунальному некомерційному підприємстві "Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня" Запорізької обласної ради.

"Це рішення дасть змогу підтримати стабільне тепло в домівках, школах, лікарнях і забезпечити безперебійне функціонування критичної інфраструктури міста навіть під обстрілами", -- наголосила Прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

"Забезпечення стабільного тепла та водопостачання для жителів Запоріжжя -- це питання енергетичної безпеки, життєзабезпечення та стійкості регіону. Ми підтримуємо рішення, які мінімізують ризики техногенних надзвичайних ситуацій і створюють безпечні умови для життя людей", -- зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.

Впровадження цього проєкту послужить зміцненню енергетичної інфраструктури в регіоні, підвищить ефективність теплопостачальних систем та гарантує стабільне надання послуг для населення, особливо в критично важливих соціальних установах.

Також уряд підтримав відповідні зміни до постанови, яка спрощує порядок закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ та їх частин для фронту.

"Цей крок сприятиме швидшому та більш ефективному постачанню безпілотних літальних апаратів і засобів радіоелектронної боротьби для підрозділів Збройних сил України, що, в свою чергу, зміцнить обороноздатність наших сил," -- зазначив міністр оборони Денис Шмигаль.

Відтепер військові підрозділи матимуть можливість здійснювати закупівлю як самих систем, так і їхніх компонентів — електродвигунів, акумуляторів та інших уніфікованих елементів — без зайвих бюрократичних затримок.

Досі закупівлю компонентів дронів і РЕБ ускладнювало те, що постачальники змушені були збирати повний пакет документів на кодифікований виріб.

На засіданні в середу Кабінет Міністрів затвердив перелік інвестиційних проєктів, які профінансує Державний фонд регіонального розвитку 2025 року. Загалом 1 млрд гривень коштів ДФРР, передбачених державним бюджетом на поточний рік, буде спрямовано на 48 публічних інвестиційних проєктів у 16 регіонах.

Ідеться про 17 проєктів споруд цивільного захисту в громадських будівлях (укриття), десять проєктів закладів охорони здоров'я, десять проєктів загальноосвітніх навчальних закладів, шість проєктів дошкільних навчальних закладів, три проєкти водопостачання/водовідведення та два проєкти адміністративних будівель.

У процесі розподілу фінансових ресурсів застосовувався територіально орієнтований підхід. Щоб забезпечити справедливість у фінансуванні, 50% коштів Державного фонду регіонального розвитку виділяються на проєкти в прифронтових зонах, 30% — для центральних областей, а 20% — для західних регіонів України. За підсумками відбору найбільшу частку фінансування отримають Харківська, Херсонська, Київська та Львівська області.

"Розподіл коштів ДФРР спрямовано на реалізацію наших головних пріоритетів: посилення безпеки, зміцнення соціальної стійкості та відновлення критичної інфраструктури. Кожен із 48 проєктів було ретельно відібрано, щоб забезпечити максимальний соціальний та економічний ефект у регіонах. Ми прагнемо, щоб кошти ДФРР були інструментом не лише відновлення, а й розвитку громад", -- наголошує віцепрем'єр-міністр з відновлення -- міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Впровадження 48 державних інвестиційних проєктів, що увійшли до Єдиного проєктного портфеля, сприятиме оперативному відновленню важливих соціальних об'єктів, підвищенню стійкості громад та покращенню житлових умов населення. Більшість з цих проєктів планують реалізувати вже в поточному році.

Нагадуємо, що під час відбору перевага надавалася проєктам з чітко визначеною потребою у фінансуванні до 50 мільйонів гривень з ДФРР, які демонстрували високий рівень готовності (завершені тендерні процедури та укладені договори з підрядниками) та мали реалістичний план завершення до 2025 року.

Обговорення та затвердження проходили на міжвідомчій платформі за участю представників Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров'я, а також провідних галузевих асоціацій.