Огляд ключових подій тижня: Святкування Дня захисника та повінь в Одесі | Коментарі Україна

Потоп у Одесі. Фото: із відкритих джерел

Протягом минулого тижня ситуація в російсько-українському конфлікті знову загострилася, коли дипломатичні ініціативи партнерів України зіштовхнулися з новими агресивними діями з боку противника та внутрішніми труднощами. Міжнародна підтримка, особливо з боку Сполучених Штатів і Європейського Союзу, отримала чіткі прояви, тоді як Росія активізувала свої гібридні спроби дестабілізації.

Глобальна дипломатія

Минулого тижня дипломатична арена стала св witnessом важливих кроків на підтримку України з боку Заходу, незважаючи на противодействие з боку окремих учасників. Президент США Дональд Трамп дав зелене світло для здійснення дальнобійних атак України проти Росії, як зазначив спеціальний посланник Кіт Келлог в інтерв'ю на Fox News 29 вересня. Відповідаючи на питання про позицію Трампа, віцепрезидента Джей Ді Венса та держсекретаря Марко Рубіо, Келлог сказав: "Так, скористайтеся можливістю завдати дальнобійні удари".

За інформацією американського видання The Wall Street Journal від 2 жовтня, джерела в Пентагоні підтвердили, що Сполучені Штати нададуть розвіддані для атак на енергетичну інфраструктуру Росії, зосереджуючи увагу на об'єктах, що знаходяться більше ніж за 1000 км від кордонів. Аналітики ISW оцінюють, що така підтримка може посилити тиск на логістичні системи агресора, який щоденно втрачає близько 1200 військових, а темпи наступу в вересні знизилися до 0,5 км на добу. Проте, як зазначає Reuters 2 жовтня, постачання Tomahawk малоймовірне через обмежені запаси у ВМС США, хоча віцепрезидент Венс підтвердив, що прохання Києва розглядається.

Підтримка України в Європі набирає обертів. Президент Європейської ради Антоніу Кошта активно лобіює заявку України на вступ до Європейського Союзу, незважаючи на перепони з боку Угорщини. Про це повідомило видання Politico 30 вересня, посилаючись на інформацію від п'яти дипломатичних джерел. Напередодні саміту в Копенгагені Кошта працює над отриманням підтримки від столиць для відновлення переговорів щодо членства України та Молдови.

30 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення 2 мільярдів євро на закупівлю дронів для України під час пресконференції, що відбулася разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вона зазначила: "Це дозволить збільшити обсяги виробництва та максимально реалізувати потенціал".

Не менш важливою для України стала перемога проєвропейської партії "Дія і солідарність" (PAS) на парламентських виборах у Молдові 28 вересня (50,03% голосів після підрахунку 99,5% бюлетенів, що дає їй прогнозовані 55 мандатів у 101-місному парламенті). Це послаблює вплив Росії в регіоні, де Москва намагалася втрутитися через дезінформацію, впливаючи на 15% голосів у прикордонних районах.

Проте минулий тиждень приніс і розчарування, додавши аргументів євроскептикам. Саміт ЄС у Копенгагені 2 жовтня не досяг консенсусу щодо 140 мільярдів євро позики Україні з заморожених російських активів (210 мільярдів євро в Euroclear). Бельгія заблокувала через юридичні ризики, а Франція та Люксембург висловили занепокоєння наслідками. План передбачав повернення коштів після репарацій від РФ, але тепер фокус на SPV з гарантіями G7. Водночас, 1 жовтня Україна отримала 4 мільярди євро від ЄС у рамках ERA, досягнувши 14 мільярдів з 18,1 мільярда запланованих до кінця 2025.

Польський ревізіонізм і висловлювання Путіна

У той час, коли численні країни Європи прагнуть підтримати Україну в її боротьбі проти російської агресії, деякі політики з сусідніх держав продовжують дивувати своєю позицією та висловлюваннями. Наприклад, 29 вересня Польща представила законопроект, що стосується "бандеризму" та Волині, який містить уточнення злочинів ОУН і УПА. Цим кроком герої визвольних змагань часів Другої світової війни фактично порівнюються з нацистськими злочинцями.

Цього тижня угорська антиукраїнська політика втілилася в конкретні дії: уряд Орбана офіційно заборонив діяльність кількох українських медіа на своїй території. У відповідь українське Міністерство закордонних справ висловило свою позицію через речника Георгія Тихого, який у X підкреслив, що Угорщина намагається заглушити правду, в той час як Україна активно протистоїть російській пропаганді.

Широко обговорювана промова кремлівського лідера на Валдаї 2 жовтня не внесла нічого суттєвого: Володимир Путін висловив занепокоєння щодо "мілітаризації Європи" і пообіцяв вжити "відповідних заходів". Незважаючи на це, речник Кремля Дмитро Пєсков офіційно спростував будь-яку причетність Росії до інциденту з дронами над Мюнхеном, внаслідок якого було скасовано 17 авіарейсів.

Обмеження на російську нафту стають жорсткішими: 1 жовтня військово-морські сили Франції перехопили танкер "Boracay", що належить до "тіньового флоту" Росії, і затримали двох членів екіпажу.

Хроніки конфлікту

Тиждень, що минає, знову відзначився масованими атаками РФ та ефективними відповідями ЗСУ. У ніч на 3 жовтня Росія застосувала 416 засобів нападу - ударні БПЛА, ракети повітряного та наземного базування, - з яких ППО збила 78% дронів і 65% ракет, за даними Генштабу ЗСУ. Ворожа атака знеструмила Конотопський та Шосткинський райони Сумщини, окремі громади Чернігівщини, Славутич на Київщині та частини Дніпра. Мер Конотопа Артем Семеніхін повідомив про зникнення електро- та водопостачання у місті, а мер Харкова Ігор Терехов 1 жовтня зафіксував 6 поранених від балістичних ракет і КАБів по Київському району.

Україна продовжує успішно завдавати ударів по стратегічним об'єктам РФ. 2 жовтня СБУ вразила НПЗ "Орськнафтооргсинтез" в Оренбурзі (1400 км від кордону) далекобійними дронами. Того ж дня від ударів українських безпілотників загорівся завод "Азот" у Березниках.

Згідно з інформацією, опублікованою виданнями "Сіала" та РБК, з початку серпня атаки на 20 нафтопереробних заводів Росії призвели до зупинки 38% від загальних потужностей країни (338 тисяч тонн на добу), що спричинило серйозний дефіцит пального. Уряд Російської Федерації вирішив продовжити заборону на експорт бензину до 31 грудня 2025 року, а також запровадив обмеження на дизельне паливо та мазут.

3 жовтня відбувся черговий обмін полоненими, який повернув додому 205 українців: 185 військових (183 рядові/сержанти, 2 офіцери) з ЗСУ, НГУ, ДПСУ, та 20 цивільних, включно з захисниками Маріуполя, "Азовсталі" та ЧАЕС, утримуваними з 2022 року.

Ситуація на ЗАЕС продовжує викликати занепокоєння світового співтовариства: МАГАТЕ 2 жовтня підтвердило небезпеку на атомній станції, яка перебуває 10 днів без живлення, із запасами дизелю на 10 днів для охолодження палива в 6 реакторах.

1 жовтня в Україні знову відзначили День захисників. Протягом урочистого заходу президент Володимир Зеленський вручив нагороди більш ніж 1600 українським військовим, акцентуючи увагу на незламності нашої нації. Відповідно до президентського указу, 16 населеним пунктам у 7 областях було присвоєно звання "Місто-герой".

Згідно інформації оприлюдненої Мінветеранів, за місяць на нещодавно відкритому Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом поховано 108 захисників, 97 без імен; 11 - за запитом родин.

Економічні новини

Економіка України знаходить способи адаптації до умов війни через експорт та міжнародну допомогу. 29 вересня президент Зеленський оголосив про досягнуті угоди, які дозволяють контрольований експорт надлишкової зброї до Сполучених Штатів, Європи, Близького Сходу та Африки. Це стане джерелом фінансування для покриття дефіциту важливих ресурсів. За прогнозами Міністерства оборони, така ініціатива може забезпечити країні щорічні надходження в розмірі 500 мільйонів доларів, з особливим акцентом на безпілотники та ракети, які продемонстрували свою ефективність під час атак на Росію.

У той же час Міністерство фінансів працює над законопроектом, що передбачає підвищення витрат на оборону до 1 листопада, включаючи 6 мільярдів євро, виділених через ERA на оперативні потреби.

Український ринок праці переживає не найкращі часи: вакансії в IT та логістиці впали на 12% через мобілізацію. Водночас, рішення про дозвіл виїзду за кордон українських чоловіків, вже позначилось на економіці України: за даними OLX.Робота 41% роботодавців відчули негативний вплив дозволу виїзду чоловікам 18-22 років.

Громадські та значущі події

Цей тиждень приніс трагічні новини з Одеси: 30 вересня місто зазнало негоди, коли випали опади в обсязі, що дорівнює 1,5-місячній нормі. Це призвело до затоплення та зупинки роботи електротранспорту. Внаслідок цієї стихії загинули 10 осіб, серед яких була і дитина. 2 жовтня в Одесі було оголошено день скорботи, а віцепрем'єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба пообіцяв надати інформацію щодо кадрових змін.

Різке зниження температури на початку жовтня спонукало місцеві органи влади вжити заходів для забезпечення теплом жителів. У Києві опалювальний сезон розпочався 3 жовтня, охоплюючи соціальну сферу, зокрема лікарні, школи та дитячі садки, з можливістю підключення житлових будинків у наступні дні.

2 жовтня в Кривому Розі відбувся новий напад на співробітників ТЦК: чоловік завдав ножових поранень двом працівникам віком 53 та 36 років, після чого втік з місця злочину. За повідомленням поліції Дніпра, особу нападника вже вдалося встановити.