Перед війною панував час, коли роботодавці мали перевагу, а тепер ситуація змінилася на користь працівників: Юлія Жовтяк, Служба зайнятості.

Як змінився ринок праці у 2025 році, де найбільший дефіцит кадрів, кому готові платити 100 тисяч гривень на місяць, та яку підтримку пропонує безробітним Державна служба зайнятості, - в інтерв'ю РБК-Україна.

Основное:

Ринок праці в Україні продемонстрував вражаючу стійкість, пристосовуючись до складних умов навіть у найскладніші періоди. Незважаючи на виїзд багатьох спеціалістів за кордон на початку військових дій, бізнес адаптується до нових реалій. Люди, навіть у віці понад 60 років, готові освоювати нові професії, а жінки активно входять у сфери, які раніше вважалися виключно чоловічими.

Водночас, служба зайнятості активно розробляє нові підходи для підтримки людей, які втратили роботу. Мета полягає не лише в наданні фінансової допомоги, а й у тому, щоб допомогти їм визначити свій професійний шлях.

РБК-Україна розпитало директорку Державної служби зайнятості Юлію Жовтяк про тенденції на ринку праці, "кадровий голод" і майбутнє служби.

Яка ситуація на ринку праці в даний момент? Які нові тенденції виникли в 2025 році?

- Зараз зберігаються тенденції 2022-24-х років. Приблизно така ж сама кількість людей звертається до Служби зайнятості - з початку цього року вже 520 тисяч українців отримали наші послуги. Забезпечено зайнятістю 300 тисяч через працевлаштування та інші наші активні програми. 80 тисяч людей пройшли навчання, майже 10 тисяч отримали гранти на створення та розвиток власної справи. Тобто 75% всіх, хто звернувся до ДСЗ, отримали реальну підтримку.

Також зараз плюс-мінус такий же показник вакансій, як і у попередні роки - на єдиному порталі вакансії понад 240 тисяч пропозицій роботи.

До повномасштабного вторгнення у нас були часи роботодавця, зараз - час працівників. Якщо раніше бізнес розміщував вакансії і було по 40 відгуків на одну пропозицію, то тепер один-два - і це вважається добре.

Юлія Жовтяк: "Великий фокус нашої уваги - побудова ветеранської політики в сфері зайнятості" (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Я помічаю, що за останній час зросла кількість звернень від ветеранів та ветеранок, тоді як звернень від внутрішньо переміщених осіб стало менше. Від початку повномасштабної агресії до нас надійшло майже 40 тисяч запитів від ветеранів.

З цієї кількості 10 тисяч осіб вже знайшли роботу, ще 10 тисяч пройшли курси навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації, а більше 2 тисяч отримали гранти для започаткування власного бізнесу. Таким чином, близько 60% ветеранів отримали реальну підтримку.

Основна мета нашої діяльності - розробка політики підтримки ветеранів у сфері працевлаштування. Ми активно взаємодіємо з патронатними службами бригад та громадськими організаціями. Наприклад, за останній місяць, завдяки нашій співпраці з "Азовом" та індивідуальному супроводу ветеранів, семеро людей успішно пройшли наші скринінги і отримали направлення на навчання. Серед них є хлопці, які повернулися з полону.

Ми також займаємося розробкою механізму переходу від військової служби до цивільної професійної діяльності, а також забезпечуємо координацію між спеціалістом супроводу від Міністерства ветеранів та кар'єрним консультантом Служби зайнятості.

Ще суттєва зміна під час повномасштабного вторгнення - переформатування політики зайнятості: від виплат до створення екосистеми підтримки та можливостей для людей і роботодавців. Ми місток між роботодавцями, яким потрібні кадри, та людиною, яка шукає роботу або шанс реалізувати себе.

Серед зазначених змін ви відмітили зниження кількості запитів від внутрішньо переміщених осіб. Чи можете розповісти, з чим це може бути пов'язано?

- Хоча ситуація залишається різною в кожному конкретному випадку, але загалом потреба у базовій допомозі серед внутрішньо переміщених людей зменшилася порівняно з 2022 роком. За три роки повномасштабної війни до нас звернулось майже 270 тисяч ВПО і кожен другий з них отримав роботу, решта - пройшли навчання, отримали гранти або були залучені до тимчасових робіт в рамках проекту "Армія відновлення".

Безсумнівно, людям, які, на жаль, змушені були залишити свої домівки, потрібен час для адаптації. Багато внутрішньо переміщених осіб із Луганської та Донецької областей працювали в металургійній та видобувній галузях. Наприклад, вони переїжджають на захід України, де функціонує лише кілька шахт, зокрема, на Львівщині. Через це їм доводиться змінювати свої професійні орієнтири, шукати можливості в інших сферах, або ж багато хто з них обирає варіант започаткування власного бізнесу.

У нас багато історій, коли люди, вимушено переїхали з Енергодара, Маріуполя чи інших тимчасово окупованих територій, починають свій бізнес наново. У них величезна мотивація до відновлення обсягів виробництва. І це надихає. І вони це роблять, відроджують і масштабуються.

Основна мета нашої служби полягає в тому, щоб підтримати кожного українця у пошуку ідеальної роботи, а також допомогти роботодавцям знайти необхідних спеціалістів. Ми прагнемо якісно виконувати свою роботу, забезпечуючи зустріч між цими двома сторонами. Для досягнення цього нам важливо підготувати кандидатів до співбесід та знайомства з новим роботодавцем.

Ми є надійними партнерами для роботодавців. Служба зайнятості не тільки займається підбором персоналу, але й надає консультації, допомагає у заповненні вакансій, а також підтримує бізнес у реалізації програм працевлаштування. Ми пропонуємо компенсації, особливо для молоді, ветеранів, жінок-ветеранок, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

І, безумовно, роботодавці мають дбати і про ментальне здоров'я працівників, бо хороша атмосфера в колективі - це теж дуже важливо. Звісно, не завжди нам вдається одразу знайти підготовленого робітника, компанії готові чекати, поки ми перенавчимо людину або допоможемо адаптуватися до нової спеціальності. Крім того, разом з бізнесом працюємо за дуальною формою навчання, тобто коли людина вчиться прямо на виробництві.

Майже 16 тисяч підприємців протягом 3 років отримали гранти на власну справу на суму 8 млрд гривень (інфографіка: Служба зайнятості)

- Який зараз рівень безробіття в Україні і де в регіонах найбільше вакансій, а де - обмаль?

Починаючи з 2022 року, Державна служба статистики не публікує інформацію про рівень безробіття в країні. Однак ми використовуємо свої власні дані. Станом на 1 жовтня, за інформацією Державної служби зайнятості, 143 тисячі осіб шукали роботу, з яких 93 тисячі мали офіційний статус безробітних. Водночас на нашому Єдиному порталі вакансій, що об'єднує пропозиції роботи від різних учасників ринку, наразі представлено майже 240 тисяч вакансій. Це дозволяє оцінити співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці.

Безумовно, найбільш сприятливі умови для пошуку роботи існують у великих містах та їхніх околицях. Найголовнішими з них є Київ, а також Київська і Львівська області. Однак саме тут спостерігається і найбільший дефіцит спеціалістів. Наприклад, у столиці на близько 4 тисячі кандидатів припадає більше ніж 70 тисяч відкритих вакансій, а у Львівській області – 8 тисяч шукачів на 25 тисяч пропозицій.

Найважче, з об'єктивних причин, на прифронтових територіях. У Донецькій області чисельність шукачів роботи перевищує кількість вакансій вдесятеро, у Херсонській - втричі, у Миколаївській - вдвічі.

Які професії нині користуються найбільшим попитом?

Основною потребою є робітничі спеціальності. Це залишалося актуальним і до початку повномасштабного вторгнення. Найбільший дефіцит спостерігається у таких сферах, як виробництво, логістика, будівництво, аграрний сектор, роздрібна торгівля, освітня сфера, переробна промисловість, а також у сервісних та медичних галузях на середніх медичних посадах.

Велика кількість вакансій зосереджена в умовному списку з двадцяти найпоширеніших професій, серед яких продавець, адміністратор, кухар, охоронець, бариста, швачка, торговий представник, пекар, бухгалтер, інженер, лікар, механік, електрик, вчитель, вантажник та інші.

Яка група населення має найбільші шанси на успішний пошук роботи? Чи існують можливості працевлаштування для людей похилого віку?

В нашому дослідженні, яке охопило 55 тисяч роботодавців, що забезпечують роботою понад 4 мільйони осіб, виявлено, що внутрішньо переміщені особи стикаються з серйозними труднощами в пошуку роботи. Це пов'язано зі змінами місця проживання та браком мотивації. Ветерани, у свою чергу, мають проблеми через недостатню професійну кваліфікацію та потребу в адаптації. Люди з інвалідністю стикаються з вимогами до спеціальних умов праці, а особи віком 60 років і старше - з низьким інтересом до освоєння сучасних технологій.

Людині старшого віку складніше працевлаштуватися, так завжди було. Хоча опитування показало, що роботодавці готові забезпечувати їх робочими місцями. І більше того, зараз понад 13% працівників серед усіх працюючих в Україні або понад 550 тисяч - це люди віком 60+.

Юлія Жовтяк зазначила: "Легше всього забезпечити роботу висококваліфікованим фахівцям з адекватною оплатою. Проте саме їх бракує" (фото: Віталій Носач/РБК-Україна).

До речі, маємо успішну історію із Запоріжжя. Якось я дізналась про 62-річного чоловіка-переселенця із тимчасово окупованої Пологівської громади, який і пенсії не мав, бо не вистачало страхового стажу, і доходу, бо не міг знайти роботу. Врешті працевлаштувався охоронцем на автостоянку, але неофіційно.

Я наполягла на тому, щоб він звернувся до Служби зайнятості, і наші колеги допомогли йому знайти роботу в Запорізькому академічному обласному музично-драматичному театрі на посаді слюсаря-сантехніка. Виявилося, що він справжній універсал — на відкриття театрального сезону в День міста він власноруч створив троянського коня для декорацій. Його унікальні навички дуже цінують у театрі, і він сам полюбив нову роботу, адже має можливість реалізувати свої таланти.

Ця розповідь містить усе, що ми шукаємо: Служба зайнятості виявила таланти чоловіка, офіційно його працевлаштувала, завдяки чому він почав отримувати соціальні пільги і накопичувати страховий стаж, необхідний для отримання пенсії в майбутньому. Крім того, він нарешті знайшов роботу, яка йому по-справжньому подобається.

Отже, вакансії для осіб пенсійного віку насправді існують, потрібно лише вміло спілкуватися з ними, аби виявити їхні навички. З початку року ми змогли працевлаштувати 18 тисяч людей старше 60 років. Найбільше з них знайшли роботу в Києві, Дніпропетровській та Львівській областях.

Якщо говорити загалом по структурі отримувачів послуг, то молодь становить 25% від усіх шукачів роботи. З початку року майже 130 тисяч людей віком до 35 років

У нас зареєструвалося більше 60 тисяч осіб, з яких вже понад 60 тисяч знайшли роботу. Група людей віком від 35 до 55 років складає близько 30%, а особи старше 55 років – 18%. Найлегше знайти роботу висококваліфікованим спеціалістам з адекватною оплатою, проте їхня кількість є обмеженою.

- Що треба зробити людині, щоб отримати допомогу по безробіттю від Служби зайнятості?

Подати заявку на отримання допомоги по безробіттю можна онлайн через державний портал "Дія" або за допомогою мобільного додатку Служби зайнятості. Альтернативно, ви можете особисто відвідати центр зайнятості для реєстрації.

Фінансова підтримка по безробіттю в умовах воєнного стану надається на термін до трьох місяців, тоді як особи, які наближаються до пенсійного віку, можуть отримувати її протягом року. Мінімальний розмір виплати для осіб, що мають страховий стаж, становить 3,6 тисячі гривень, а максимальний - 8 тисяч гривень.

Отже, коли людина звертається до нас, вона проходить процедуру реєстрації, отримує статус безробітного та починає отримувати фінансову підтримку. У той же час, наш кар'єрний консультант починає працювати з клієнтом, враховуючи його потреби та запити, щоб знайти підходящого роботодавця або запропонувати можливості для навчання. Важливо зазначити, що в процесі виплат ми не лише надаємо фінансову допомогу, а й активно сприяємо швидкому пошуку нової роботи та визначенню нового життєвого шляху.

Так, є люди, які приходять зі своїми резюме і вже підготовлені до співбесіди. Але є категорія, яким треба допомогти із цим. Ми ставимо за мету так проводити роботу кар'єрного радника, щоб 70-80% людей, яких направляємо від Служби зайнятості до роботодавця, працевлаштовувались. Але щоб відбувся "метч", маємо чітко розуміти, що потрібно роботодавцю, кого він готовий взяти, які особливості вакансії. І маємо також відпрацювати з людиною: вона повинна чітко розуміти, до якого роботодавця йде і яку роботу виконуватиме.

Ви торкнулися теми програм для професійного розвитку, навчання та перекваліфікації. Які конкретні можливості ви можете запропонувати українцям?

У нас існує кілька програм. Перша з них - це сертифікація для навчання осіб, які зареєстровані як безробітні. Якщо роботодавець має потребу в певних спеціалістах, ми направляємо кандидата на навчання з подальшою можливістю працевлаштування. Під час навчального процесу ми також можемо компенсувати витрати на проїзд і проживання. Сума виплат становить 10 прожиткових мінімумів.

Особливу увагу приділяємо навчанню ветеранів і ветеранок без обмежень. У нас в системі Служби зайнятості діє 8 центрів професійно-технічної освіти, які займаються навчанням дорослого населення за понад 100 професіями та більш як 460 освітніми програмами. Навчатись можна у профтеху або одразу у роботодавця.

Відмінність від традиційних професійно-технічних навчальних закладів полягає в тому, що ми пропонуємо короткострокові програми навчання, оскільки наші студенти вже мають базову освіту. Усього за 3-4 місяці ми можемо підготувати швачку, а за 5-6 місяців — кухаря. Крім цього, ми здатні адаптувати тривалість курсів відповідно до вимог роботодавців, враховуючи специфіку освітніх програм.

Часто трапляється, що роботодавці потребують швачок, які мають спеціалізацію на конкретній виробничій лінії, а не повну кваліфікацію. Для таких компаній ми створюємо індивідуальні освітні програми, що тривають від двох тижнів до місяця. У наших навчальних центрах ветерани мають можливість безкоштовно здобувати нові професійні навички, перепрофільовуватись або підвищувати свою кваліфікацію, обираючи з-поміж різних програм та спеціальностей.

Нова програма спрямована на навчання жінок у так звані "чоловічі" професії. Це експериментальне ініціативне рішення, яке розпочалося цього року, і вже демонструє позитивні результати. Парадигма змінюється, і все більше людей усвідомлюють, що жінки можуть успішно працювати як комбайнерки чи трактористки.

Мобілізація справді змінила ринок праці: багато чоловіків пішли на військову службу, і роботодавцям довелося шукати нові шляхи для укомплектування вакансій. Якщо раніше серед безробітних жінки складали 55%, то сьогодні їхня частка зросла майже до 80%.

Наразі у нас спостерігається зростання попиту на працевлаштування жінок на позиції верстатниць для деревообробних станків, машиністок насосних установок і водійок. У рамках експериментального проекту ми провели опитування серед роботодавців, щоб дізнатися, які професії, традиційно вважаються "чоловічими", вони готові запропонувати жінкам. На основі отриманих даних було визначено 31 спеціальність. Після подачі заявки роботодавцем ми організовуємо навчання для жінок за конкретним профілем. Вже отримано понад 450 запитів від компаній щодо навчання майже 900 жінок, з яких третина вже знайшла роботу.

Перевага програми - на ній можуть навчатись жінки без освіти, бо за іншими програмами вона необхідна. Тут в лідерах серед спеціальностей, крім верстатниць, ще операторки котелень, трактористки.

Ще одна з наших ініціатив – "Ваучер на навчання". Ця програма функціонувала і до 2022 року, однак скористатися нею могли лише особи віком від 45 років, які мали не менше 15 років страхового стажу та не були безробітними. Це є частиною світової практики, що сприяє підвищенню кваліфікації людей у цьому віковому сегменті, отриманню сучасних знань і забезпеченню їхньої конкурентоспроможності на ринку праці.

Після початку повномасштабного вторгнення до категорії 45+ ми додали ветеранів і ветеранок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених громадян, людей звільнених з полону, як військових, так і цивільних, а також українців, які отримали поранення внаслідок збройної агресії РФ. Тепер незалежно від віку вони можуть отримати ваучер.

Наші показники значно зросли: до 2022 року ми видавали всього 1 тисячу ваучерів на рік для всієї країни, а зараз ця цифра досягла 25 тисяч, минулого року було видано 23 тисячі. Більшість отримувачів – це люди старші 45 років, які навчалися з початку року, їх кількість склала майже 17 тисяч. На другому місці за кількістю – внутрішньо переміщені особи, їх понад 5 тисяч. Також отримали ваучери 1,5 тисячі людей з інвалідністю та ветеранів, а більше 800 осіб належать до інших категорій.

Власники ваучера мають можливість обрати одну з 156 спеціалізацій. У цій ініціативі задіяно більше тисячі навчальних установ по всій території України. Тривалість навчання коливається від кількох місяців до півтора року, в залежності від обраної спеціальності. Після завершення навчання учасники отримують диплом або сертифікат, що відповідає державним стандартам. Також програма доступна для тих, хто вже має роботу.

Ваучер на навчання (інфографіка: Служба зайнятості)

Яка ж це вигідність? Чи не так, що люди навчаються новим професіям на всяк випадок, а потім не реалізують себе в цій галузі?

- До 80% людей, які пройшли профнавчання, працевлаштовуються. До речі, європейський досвід - це 60% працевлаштування.

Ситуація з ваучерами має свої особливості, оскільки на момент їх отримання особа може бути працевлаштована. Однак, ефективність цієї ініціативи оцінюється не лише через кількість людей, які знайшли роботу.

Ми опитали 17 тисяч українців, які пройшли навчання у 2023-2024 роках, до 30% - знайшли роботу ті, хто її не мав. У понад 40% - підвищилася самооцінка та емоційний стан, чверть - реалізували себе в професійному житті. Ще у 10% слухачів - відбулося кар'єрне зростання, у 8% - підвищення зарплати, ще частина - стали підприємцями.

Дуже важливий аспект ваучера і взагалі навчання, що він є стимулом залишитись в Україні, відволіктись від тривог, отримати нове середовище спілкування. Я особисто знаю таких людей.

Ми всі розуміємо, наскільки важливий людський капітал і, власне, ваучер допомагає його втримати в Україні, а ще - покращити емоційний стан людей.

Ми, як команда Служби зайнятості, позиціонуємо себе саме так — як дружню організацію, і наше завдання полягає в тому, щоб забезпечити наявність роботодавця, який готовий прийняти конкретного кандидата на роботу. Іноді компанії виявляють готовність чекати 3-4 місяці, поки ми підготуємо майбутнього співробітника.

Яка тепер середня заробітна плата в Україні і які професії дозволяють отримувати 100 тисяч гривень щомісяця?

- Середня зарплата у вакансіях на Єдиному порталі складає 23 тисяч гривень, це на 2 тисячі більше, ніж торік. Високі заробітки у Силах безпеки та оборони, це виправдано і зрозуміло. Також в ІТ, у сфері нерухомості, зв'язку, автобізнесі, HR, страхуванні.

До 100 тисяч і вище можуть заробляти інженери - програмісти, фахівці з розробки та тестування програмного забезпечення, водії, далекобійники, машиністи крану, менеджери різної кваліфікації, автоелектріки-діагности - 80-90 тисяч гривень, автослюсарі, рихтувальники - від 80 тисяч гривень.

Звісно, знайти роботу з зарплатою 80 тисяч гривень без попереднього досвіду — це досить складне завдання. Проте, якщо ви зможете продемонструвати свої здібності, роботодавець може не захотіти втрачати цінних співробітників. Спостерігаючи за сучасними тенденціями, можна помітити, що компанії все частіше готові трохи зменшити свої вимоги до кандидатів через дефіцит кваліфікованих спеціалістів. Наприклад, вони можуть бути більш гнучкими щодо робочого графіку, умов праці, а також пропонувати різноманітні соціальні пільги та страхування.

- Хто в Україні отримує найнижчу зарплату?

- Найчастіше отримують мінімальну зарплату на посадах, які не потребують високої кваліфікації та спеціальних навичок. Такий рівень оплати характерний для професій, де основні функції можуть виконувати практично будь-які працівники, де не потрібна кваліфікація.

Юлія Жовтяк: "Наші ініціативи спрямовані як на індивідуума, так і на компанії" (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

Чи спостерігаєте ви за процесом еміграції молоді з України, особливо після того, як було дозволено виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років?

- За даними Служби зайнятості, ми цього не відчуваємо. До цього дозволу у нас на обліку було приблизно 7,6 тисячі молодих людей до 22 років, зараз їх 6,5 тисячі. Однак це зменшення не можна напряму пов'язувати з дозволом на виїзд за кордон. З досвіду, йдеться про загальні тенденції на ринку праці, зокрема зростання зайнятості в окремих галузях і початком освітнього процесу.

У цьому віці на ринку праці представлено небагато молоді — всього 6-8% від усіх осіб, що шукають роботу.

Яким чином Україна планує вирішувати проблеми з кадрами? Чи справді ви розглядаєте можливість залучення мігрантів з Кавказу та Азії?

Залучення іноземців в Україну розпочалося ще до початку повномасштабного вторгнення. Щорічно ми видавали від 16 до 20 тисяч дозволів на працевлаштування для іноземців. З огляду на теперішні умови, коли спостерігається гострий дефіцит робочої сили, ця цифра виглядає досить скромно.

Одночасно, дослідження продемонструвало, що 15% працедавців відкриті до найму іноземців. Серед галузей, які проявляють зацікавленість, виділяються переробна промисловість і будівельний сектор.

Ситуація дійсно складна через мобілізацію. Але, ймовірно, ринок себе регулюватиме.

У нас був випадок на меблевому заводі в Закарпатті, коли компанія оголосила про намір взяти на роботу 160 працівників з Бангладешу. Ми почали співпрацювати з цим підприємством і вже активно задовольняємо їх потреби, працевлаштовуючи внутрішньо переміщених осіб. Роботодавець забезпечує житлом та соціальними умовами, включаючи харчування, і вже 10 людей з Донеччини переїхали до них. Власник підприємства збудував невеличкі будинки для працівників, де вони можуть жити разом із своїми родинами.

На зустрічах з представниками бізнесу я завжди наголошую: якщо ви запропонуєте вигідні умови, люди самі до вас прийдуть. Якщо немає можливості знайти відповідні житлові приміщення, розгляньте варіант, коли ви готові компенсувати 50% витрат на оренду. Розумію, що нині всім нелегко, проте роботодавцям слід підходити до таких питань з індивідуальним підходом. У нас є чотири приклади з Дніпропетровської області, де компанії запропонували конкурентоспроможну зарплату та часткову допомогу з орендою, і ми змогли знайти 100 електрогазозварників, які переїхали з Запоріжжя та Донеччини.

Ще у нас є компенсаційні програми - ми відшкодовуємо роботодавцю витрати за облаштування робочого місця для людини із інвалідністю - 120 тисяч гривень для 1 групи і 80 тисяч гривень - для 2 групи. Роботодавець, який працевлаштовує внутрішньо переміщених людей, отримує компенсацію витрат на оплату праці по 8 тисяч гривень протягом 3 місяців. Якщо людина має інвалідність, то виплати тривають 6 місяців. Такі програми працюють і на людину, і на роботодавця.

Компенсацію витрат на організацію робочого простору для осіб з інвалідністю отримують роботодавці (інфографіка: Служба зайнятості).

- Як плануєте боротися з неофіційним працевлаштуванням? Чи є дані, скільки людей у "тіні" на ринку праці?

На даний момент відповідальність за регулювання цього питання покладена на Державну службу України з питань праці. Проте проблема "тіньових зарплат" залишається для нас серйозним викликом.

Яка важливість офіційного працевлаштування? По-перше, це гарантії у вигляді соціального пакету, який включає лікарняні, компенсації за виробничі травми, допомогу в разі безробіття та безкоштовне навчання за нашими програмами. Крім того, офіційна робота дозволяє накопичувати страховий стаж для отримання пенсії в майбутньому. У разі неофіційної зайнятості всі ці переваги стають недоступними.

Незаконна діяльність завдає шкоди не лише працівникам, але й державі в цілому. Всі ми усвідомлюємо, що податкові надходження є основою фінансування нашої армії, а отже, це безпосередньо впливає на нашу здатність захищати країну.

Ми демонструємо, що офіційне працевлаштування забезпечує стабільність як для працівників, так і для підприємств. Наприклад, однією з умов отримання гранту є легальне працевлаштування, і цей підхід доводить свою ефективність. Гранти сприяють розвитку держави, адже податкові надходження використовуються для фінансування пенсій та соціальних гарантій, а легальна зайнятість стає вигідною для всіх учасників процесу. Протягом останніх трьох років було виділено майже 8 мільярдів гривень на гранти для започаткування та розвитку бізнесу, а у вигляді податків повернуто близько 9,5 мільярдів гривень. В результаті, створено понад 45 тисяч нових робочих місць.

Чи займаєтеся ви міжнародною співпрацею в сфері працевлаштування українських громадян?

- Ми не прагнемо знайти роботу за межами України. Наше кредо - "Живи і працюй в Україні". Ми активно співпрацюємо з міжнародними організаціями. Маємо надійних партнерів, серед яких ПРООН, GIZ, Світовий банк, Міжнародна організація праці, а також багато громадських об'єднань. З кожним з них у нас налагоджена унікальна форма співпраці.

Які зміни в планах щодо реформування Служби зайнятості на найближче майбутнє?

Продовжуємо трансформувати уявлення про службу зайнятості – від класичної "біржі праці", де безробітні отримували фінансову підтримку, ми переходимо до сучасних кар'єрних центрів. Наша мета полягає в тому, щоб виявити найкращі можливості для кожної людини з максимальною вигодою. Для цього ми активно реформуємо взаємодію з нашим колективом, громадськістю та бізнесом, зосереджуючи увагу на ефективних комунікаціях та створенні сприятливого середовища для клієнтів служби зайнятості.

Ще один вектор - ветеранська політика: і внутрішня корпоративна складова, і зовнішня. Максимально вже працюємо над тим, щоб якомога більшій кількості ветеранів з індивідуальним супроводом допомогти повернутись у цивільне життя, трансформувати свій військовий досвід у цивільну професію.

Основними пріоритетами продовжують бути особи з інвалідністю та громадяни, які перемістилися внаслідок війни.

Ще одним ключовим напрямком є активізація цифровізації, щоб молодь більше залучалася до використання наших онлайн-послуг. Державна служба зайнятості перетворюється на соціально-цифрову платформу: більше можливостей та менше бюрократії.

Уряд вже затвердив потрібні зміни, і з листопада розпочнеться нова модель надання послуг у сфері зайнятості — інноваційна, цифрова та зосереджена на потребах людини. Це інтерграція IT-рішень із розвитком людського потенціалу. Найважливіше — люди повинні спрямовувати свій час на саморозвиток, роботу, навчання та підвищення кваліфікації, замість того, щоб витрачати його на бюрократичні процедури.

Ми також продовжимо підтримувати розвиток підприємництва завдяки програмі "Власна справа". З моменту її запуску було надано понад 30 тисяч грантів, серед яких більше 2 тисяч - це гранти для ветеранів. Бізнеси, які стартували за рахунок цих грантів, вражають своєю різноманітністю: від вирощування шафрану до виробництва взуття для саперів. Це чудовий проект, який ми постійно розширюємо і вдосконалюємо, і результати його діяльності дійсно надихають.