Двоє співробітників "Ощадбанку" в Києві здійснили крадіжку 65 тисяч доларів з рахунку покійного.

Двоє колишніх співробітників київського відділення "Ощадбанку" привласнили близько 65 тисяч доларів США з рахунку клієнта, який помер ще у 2020 році. Ця схема діяла з 2023 по 2024 рік, і зараз обвинувальний акт вже передано до суду, повідомляє прокуратура Києва. Обвинуваченим ставлять в провину привласнення коштів і несанкціоновані маніпуляції з банківською інформацією.

У 2023 році працівник київського відділення "Ощадбанку" вніс зміни до банківської системи, що стосувалися рахунку клієнта, який помер у 2020 році. Потім він додав у систему неправдиву інформацію про виготовлення банківської картки на ім'я цього клієнта.

Активувавши підроблену картку, обвинувачений діяв уже в змові з іншим працівником банку: гроші з рахунку поступово перераховувалися на цю картку, а потім знімалися готівкою. Схема тривала протягом 2023-2024 років -- операції проводилися прямо з робочого місця. Загалом зловмисники заволоділи майже 65 тис. доларів США.

Схему було викрито у квітні 2025 року, коли обом підозрюваним було пред'явлено звинувачення. Досудове розслідування здійснювали детективи Головного управління Національної поліції в Києві за активної підтримки кіберполіції та у співпраці з управлінням банківської безпеки київського відділення АТ "Ощадбанк".

На даний момент обвинувальний акт було направлено до суду для детального розгляду. Обвинуваченому загрожує кримінальна відповідальність за частиною 1 статті 362 та частиною 3 статті 362 Кримінального кодексу України (несанкціоновані втручання в інформаційні системи), а також за частиною 4 статті 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах службовою особою). За останньою статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від п'яти до дванадцяти років.

"Ощадбанк" повернув родині власника рахунку всю суму, яка була вкрадена, звільнив обох працівників і самостійно звернувся до правоохоронних органів. Це значний прецедент: фінансова установа не залишилася осторонь від інциденту, а активно долучилася до процесу розслідування.

Залучення управління банківської безпеки до співпраці з кіберполіцією демонструє, що внутрішні служби безпеки великих банків можуть виявляти такі аномалії навіть через значний проміжок часу після виникнення шахрайських дій.

Рахунки померлих клієнтів -- традиційно вразлива ланка банківської безпеки. Власник не контролює операції, родичі часто не знають про існування рахунку або не звертаються до банку роками. Це створює умови, за яких недобросовісний співробітник із доступом до системи може тривалий час залишатися непоміченим.

Головним елементом даної схеми стало незаконне втручання в інформаційну систему банку — фальсифікація записів про випуск картки. Цей аспект став вирішальним для легалізації фінансових переказів: формально система ідентифікувала активного клієнта з карткою, хоча насправді клієнт помер ще в 2020 році.

Подібні схеми стають можливими там, де внутрішній контроль не передбачає автоматичної перевірки статусу клієнта перед видачею нових платіжних інструментів або внесенням змін до рахунку.

Кримінальне розслідування проводить Головне управління Національної поліції в Києві, а процесуальне керівництво забезпечує Київська міська прокуратура. Оперативний супровід надає підрозділ кіберполіції. У ході судового розгляду позицію обвинувачення формують прокурори, які представляють Київську прокуратуру.

Справу передано до судової інстанції, де буде визначено остаточну міру покарання. Водночас, за інформацією прокуратури, "Ощадбанк" вже компенсував збитки сім'ї клієнта. Це свідчить про те, що цивільно-правові вимоги до банку фактично були врегульовані позасудовим шляхом, оскільки банк визнав свою відповідальність за недоліки в системі внутрішнього контролю.

Кіберполіція, яка брала участь у розслідуванні, спеціалізується на злочинах у сфері комп'ютерних систем -- зокрема на несанкціонованому втручанні в бази даних фінансових установ. Участь цього підрозділу підкреслює, що справа кваліфікується не лише як розкрадання, а й як кіберзлочин проти банківської інфраструктури.

Ця справа показує, що загроза для банківського рахунку може виходити не лише ззовні -- через телефонне шахрайство чи фішинг, але й зсередини, від самих же співробітників установи. Довіра до банківської системи тримається не лише на технічних засобах захисту, а й на чесності персоналу та ефективності внутрішнього аудиту.

Родичам осіб, які втратили життя, слід своєчасно інформувати банк про смерть вкладника і вжити заходів щодо закриття або переоформлення рахунків. Це не лише відповідає юридичним нормам, але й допомагає зменшити ризики зловживань з боку сторонніх осіб.

Для самих банків ця ситуація -- черговий сигнал: автоматичний моніторинг операцій за рахунками клієнтів із невизначеним правовим статусом (померлих, недієздатних) має бути пріоритетом внутрішньої комплаєнс-служби.