Етнолог Володимир Щибря стверджує, що вишиванки не містять сакральних символів — це всього лише міф, який не має наукового підтвердження.
У бесіді з РБК-Україна Володимир Щибря, директор Центру фольклору та етнографії навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та вчений секретар Вишгородського історико-культурного заповідника, розкрив нюанси правильного позначення українського національного вбрання, обґрунтував, чому символіка не є вирішальною, а також підкреслив унікальні риси українських вишитих сорочок.
- Що таке символіка вишиванки та як вона формується? Чи можна "прочитати" її як текст?
- Наука тут відсутня. Можливо, в далекі дохристиянські епохи ці символи мали певне значення, але з часом їхній сенс втратився. Це лише одне з можливих пояснень.
На рубежі XIX та XX століть етнографи не знаходять жодних відомостей або інтерпретацій щодо значення символіки. Різноманітні тлумачення, такі як родюче поле чи жіноче начало, є лише вигадками, які не мають жодного наукового обґрунтування. У цей період вишиванка сприймалася переважно як декоративний елемент, без глибшого змісту.
Існує різниця між народним вбранням та традиційною вишитою сорочкою, а також терміном "вишиванка". Важливо чітко усвідомлювати, про що йдеться, і які саме елементи ми висвітлюємо. Якщо мова йде про стародавню традиційну вишивку, існують визначені канони та характерні риси цього мистецтва.
А коли ми говоримо про вишиванку, не про сорочку вишиту, то це вже сучасна річ, яка може бути яка завгодно, і можна вишити там що завгодно.
Які принципи лежать в основі створення вишиванок?
Давня вишиванка — це не просто сорочка, а справжній витвір мистецтва. У жіночих варіантах цієї одяги зазвичай спостерігається довжина, характерна для більшості українських регіонів. Кожен виріб мав свою власну структуру, що відображала традиційний крій, притаманний конкретній місцевості. Орнаментика, кольорова палітра, композиційні рішення та розміщення візерунків варіювалися в залежності від регіону, надаючи кожній вишиванці унікальності та автентичності.
На початку XX століття ця традиція ще мала місце. Проте до середини того ж століття виникає новий феномен – вишиванка. Це стало відображенням стародавньої сорочки, але вже в формі імітації.
- Розкажіть, як вишиті сорочки відрізняються в різних регіонах України.
Безумовно, кожен регіон вирізняється своїми унікальними рисами. Це можна помітити в особливостях вишивки та кольоровій палітрі. Наприклад, для Полтавського краю притаманна вишивка, виконана здебільшого білими нитками, хоча зустрічаються й інші варіанти. Подільська вишивка часто оформлена чорними нитками, тоді як Полісся славиться червоними мотивами. У Карпатах ж вишивка вирізняється багатоколірністю, де в одному виробі поєднується велика кількість різних відтінків.
Звичайно, тип рукава може бути уставковим або безуставковим, а також важливо, як рукав кріпиться до основи сорочки — чи то пришивається до ниви, чи до підткання, чи має додільну конструкцію. Усі ці деталі свідчать про регіональні особливості тієї чи іншої сорочки.
- А яка різниця між жіночими, чоловічими або дитячими вишиванками була?
Крім чоловічих і жіночих сорочок, існують очевидні відмінності. Чоловічі сорочки, як правило, мали тунікоподібний крій, який суттєво відрізнявся від жіночих, що були сконструйовані за іншими принципами. Щодо орнаментів, то на жіночих сорочках основна увага приділялася плечовій зоні та лівій стороні, тоді як чоловічі сорочки зазвичай прикрашалися в області коміра, манжет і по краю виробу.
Сорочка, фартух і рушник з уже неіснуючого села Хоромне, розташованого в Чорнобильському районі Київської області (фото: instagram.com/volodymyr_shchybria)
Чому, на вашу думку, ми продовжуємо надавати важливість цим знакам, навіть якщо насправді вони не мають жодного сенсу?
Існує безліч міфів, що оточують цю тему. Сенсації та скандали завжди привертають більше уваги, ніж банальні факти. Тому традиційна культура наповнена такими міфами, які зберігаються і передаються з покоління в покоління.
- Як вишиті сорочки використовували на різних обрядах?
У багатьох областях України існувала традиція, згідно з якою на весільні церемонії обов'язково мали бути нові сорочки. Ці вироби створювалися та вишивалися спеціально для святкування. Часто їх зберігали на протязі всього життя, а потім використовували під час поховання. Сорочки носили, але дуже обережно, щоб зберегти їх у хорошому стані, адже вони мали велике значення.
Часто під час подорожей Україною я чув, як дівчата, вступаючи в шлюб, жартували: "Сорочка для весілля готова, отже, зберігаю на своє друге "весілля". Але насправді, друге "весілля" вже означає прощання.
Чи дійсно існувала традиція, згідно з якою незаміжні дівчата мали право носити сорочки з візерунком троянд?
Усі стародавні візерунки мали геометричний характер. До середини 19 століття вишивання квіткових мотивів не практикувалося. Згодом виникає "брокарівська" вишивка, яка поступово замінює традиційні геометричні орнаменти в багатьох регіонах.
Те, що ви висловлюєте, насправді активно обговорюється в інтернеті, але це всього лише чиясь вигадка.
Дві поліські сорочки "риззю" та "заволоканнєм". Належали одній особі та походять з Володимирецького району Рівненської області, Полісся (фото: instagram.com/volodymyr_shchybria)
- Як змінився наш національний одяг на таке більш масове виробництво? Особливо мене цікавить, як на це вплинула радянська політика.
Раніше цей процес вимагав значних зусиль. Наприклад, виготовлення полотна могло займати майже рік. Спочатку потрібно було посіяти коноплі або льон навесні, а готовий матеріал можна було отримати лише на наступну весну. Спочатку рослини виростають, потім їх потрібно зрізати і зібрати, вимочити у воді, подрібнити, потерти, вибити, чесати, прясти та ткати. Лише після цього можна було приступати до пошиття одягу.
Безумовно, доступність тканин для виготовлення сорочок значно полегшила життя людям, адже більше не було необхідності власноруч займатися створенням матеріалів. Крім того, розширення фабрик у легкій промисловості вплинуло на багато процесів, що призвело до зниження популярності традиційних методів.
На місце традиційних вишитих сорочок приходять нові, стилізовані блузи, які тепер отримали назву вишиванки.
Як ми сьогодні можемо відрізнити вишиванку від вишитої сорочки? Чи, можливо, у нас вже зовсім не залишилося вишитих сорочок?
- Я взагалі слово "вишиванка" не сприймаю. Воно для мене такого забарвлення, яке знецінює вишиту сорочку. Тобто є на сьогодні, сорочки вишиті або вишиванки, якщо хочете, оздоблені традиційними орнаментами, які передають якісь географічні особливості.
Є також китайський одяг, що виготовлений у традиційному стилі. Останнім часом з'явилося багато майстрів, які займаються сучасними вишивками, черпаючи натхнення з давніх музейних експонатів або приватних колекцій.
- А як ви загалом ставитеся до таких сучасних дизайнерських рішень вишивок на сорочках?
- Позитивно ставлюся, абсолютно. Тут, знаєте, питання смаку. Якщо в дизайнера є смак і історія, щось цікаве, то, звичайно, це дуже добре.
Як ви гадаєте, чи варто придбати вишиті сорочки на Aliexpress? Чи доцільно українцям їх носити?
Є безліч майстрів, які пропонують цікавий асортимент. Особливо в останні роки машинна вишивка отримала новий імпульс, що дозволило створити багато креативних виробів. Тому не варто витрачати час на пошуки такого одягу на AliExpress.
Як ви вважаєте, як нині сприймається вишиванка в Україні? Чи є це символом більш традиційних цінностей, чи вона все ж таки отримує нове, позитивне визнання?
- Мабуть, все-таки виходить на перший план в позитивному світлі, адже це, окрім того, що просто красиві речі, то для багатьох людей - це приналежність. Тобто маю на увазі не національну приналежність. Тут інше, про глобальне явище, про Україну та українство в цілому.
Традиційний український костюм Херсонської області (фото: instagram.com/volodymyr_shchybria)
Яке у вас ставлення до Дня вишиванки як до свята? Чи вважаєте ви його важливим, чи, можливо, він виглядає занадто традиційно?
З одного боку, ми повертаємося до традицій, але з іншого боку, існують і негативні аспекти. Зокрема, я знаю, що в державних установах людей просто примушують носити вишиванки. Це, безумовно, не сприяє тому, щоб люди справді цінували цю традицію, і тут неможливо досягти гармонії. Це повинно бути справою особистого вибору, насамперед.
По-друге, я вважаю, що в нашій країні формується певний позитивний тренд. Люди, безумовно, прагнуть до більш цікавих та естетично привабливих рішень. В особливості в останні роки, особливо під час вторгнення, одяг став значно більш цінним у свідомості людей і якість його також помітно зросла. На мій погляд, ми зробили суттєві кроки вперед. Якщо порівняти з десятьма роками тому, то зміни вражають.
Як насправді використовували вишиті сорочки в минулому: тільки в святкові дні чи також у повсякденному житті?
- Раніше сорочки ділилися на буденні та святкові. Святкові сорочки не були в значній кількості. Буденною була та сорочка, яку одягали до роботи.
Питання, пов'язані з етнічними мотивами, які не обмежуються святковими моментами, а можуть бути носити щодня, є надзвичайно креативними. Сьогодні, враховуючи зміни, ми можемо вишиті сорочки використовувати як у повсякденному житті, так і на урочистих заходах, але за бажанням можемо чітко розмежувати ці стилі одягу.
Яка відмінність між українськими вишиванками та сорочками, які носять у Росії чи Білорусі? Чому ці традиції не можна вважати ідентичними?
Це питання складне і неоднозначне. Вишивка на одязі присутня на всіх континентах. Поруч з Україною, безсумнівно, багато країн мають свої традиційні вишиті сорочки, зокрема Румунія. Чи є якісь відмінності між вишивками в цих країнах та українськими? Так, вони дійсно відрізняються.
Проте виявити та пояснити цю відмінність досить важко. Наприклад, крій косоворотки не є виключно російським; він також характерний для України та має східні коріння. Подібні елементи можна знайти і в традиційному одязі білорусів і поляків.
Він став альтернативою класичному дизайну вишиванок, які користувалися популярністю до війни в XIX столітті.
Сорочка з Бучацького району Тернопільської області. Вишивка вовняними нитками на домотканому конопляному полотні (фото: instagram.com/volodymyr_shchybria)
Якщо вишиті сорочки можна знайти практично в усіх країнах світу, зокрема в сусідніх з Україною, то яка ж особливість робить наші сорочки неповторними?
- Унікальними я їх називати не буду, адже вишиті сорочки є в більшості народів світу. Єдине, що для нас вишитий одяг став більше, ніж просто одягом. Цей одяг став маркером нашої ідентичності, і ми його дуже часто трактуємо на сьогодні як зв'язок з Україною.
Це свідчить про нашу ідентичність і зв'язок з цією землею та державою. В інших країнах подібне явище не є поширеним. Якщо воно й існує, то вкрай рідко, тоді як у нас це явище має масовий характер.
Окрім того, унікальність проявляється в еволюції. У нинішніх реаліях вишиті сорочки постійно undergo зміни, стаючи все більш складними, з'являються нові ідеї, над якими працюють дизайнери. Це свідчить про більш активний масовий процес, ніж той, що спостерігається в інших країнах.
У Європі національний одяг також отримує нове дихання. Проте, наприклад, баварці, які дотримуються більш традиційних поглядів, зазвичай виготовляють точні репліки свого костюму. Водночас, для фестивалів і різноманітних подій розробляються більш екстравагантні версії.
