Європа усвідомлює, що Україна відіграє вирішальну роль у стримуванні Російської Федерації.
Європейський Союз поступово усвідомлює, що без України його власна безпека залишається під загрозою. Саміт, що відбувся в Копенгагені 1 жовтня 2025 року, підтвердив перехід ЄС від декларативних заяв до конкретних дій - це стосується як передачі заморожених російських активів Україні, так і створення великої системи протидії безпілотникам, відомої під назвою "Стіна дронів". Хоча остаточні рішення ще не прийняті, сам факт виникнення нової оборонної концепції свідчить про те, що Україна вже не є просто об'єктом міжнародної підтримки, а стає невід'ємною частиною європейської безпекової структури.
Ключовим рішенням, яке обговорювали лідери ЄС, стало питання передачі Україні заморожених російських активів. Пропозиція Урсули фон дер Ляєн отримала переважно позитивні відгуки, хоча низка країн, насамперед Бельгія, висловила занепокоєння юридичними та фінансовими ризиками. Мова йде про сотні мільярдів євро, що перебувають у депозитарії Euroclear. Якщо у жовтні в Брюсселі буде досягнута домовленість, це стане першим реальним кроком у напрямку виплати репарацій Росією - хай і в достроковому форматі. Важливо, що ЄС визнає: тягар фінансової відповідальності має розподілятися колективно, а не концентруватися на одній країні.
Європа наразі стикається з новими викликами у війні - російські дрони вже неодноразово порушували повітряний простір країн НАТО. Інциденти в Польщі, Данії та Естонії вказують на вразливість континенту перед асиметричними загрозами. Використання дорогих ракет для знищення недорогих безпілотників виявилося невиправданим, і саме цей дисбаланс спонукав ЄС задуматися про створення "Дронової стіни". Ця концепція передбачає багаторівневу систему виявлення та перехоплення, інтегровану в єдиний захисний щит. Проте навіть експерти визнають: без участі України, яка володіє унікальним бойовим досвідом і технологічними рішеннями, реалізація цього проекту залишиться малоймовірною.
Україна фактично перетворилась на лабораторію ефективних військово-технічних рішень. Виробництво дронів, розробка систем РЕБ та мобільних груп перехоплення - все це вже працює в бойових умовах. Для Європи, яка лише формує концепцію, український досвід є незамінним. Саме тому фон дер Ляєн і Фредеріксен прямо наголошують: Київ має бути інтегрованим учасником нових оборонних ініціатив. Власне, ідея "дронового альянсу" з Україною із фінансуванням у 6 мільярдів євро виглядає логічною відповіддю на виклики.
Одночасно існує й політичний аспект. Угорщина, користуючись правом вето, перешкоджає старту переговорів щодо членства України в Європейському Союзі. Спроба президента Євроради Антоніу Кошти перевести цей процес на кваліфіковану більшість наразі не отримала підтримки. Проте навіть у такому затягуванні видно інше: питання України вже не є зовнішнім, а стало невід'ємною частиною європейської політики.
Саміт у Копенгагені підтвердив, що Європа починає шлях до колективної оборони, з огляду на майбутнє фінансування в сотні мільярдів євро. Нові акценти будуть зроблені на артилерійських системах, протиповітряній обороні та захисті від дронів. Однак справжнім викликом є не лише фінансові ресурси чи технологічні досягнення, а швидкість прийняття рішень. Росія вже активно діє сьогодні, тоді як Європейський Союз, за своєю суттю, схильний до тривалих дискусій.
У даному контексті Україна виконує роль каталізатора для прийняття рішень та слугує надійним щитом для всього континенту. Її досвід стає запорукою того, що європейські стратегії не залишаться лише на етапі презентацій і тендерних пропозицій. Саме український фронт визначає, які технології є дієвими, а які втрачають свою актуальність ще до того, як потрапляють у виробництво.
Отже, основний підсумок саміту можна сформулювати так: Європа поступово усвідомлює, що її безпека починається не на межах Польщі чи Румунії, а на кордонах України з Росією. Україна стає центральним елементом не лише у стримуванні агресії Росії, а й у створенні нової європейської оборонної ідентичності. Якщо цей урок буде зрозумілий, то ініціативи, такі як "Стіна дронів" та конфіскація російських активів, можуть стати першими реальними кроками до звільнення континенту від російських загроз.
Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, дайте нам знати.