Очільник Київської обласної військової адміністрації прокоментував ситуацію щодо обстрілів, стан бізнесу, нестачу педагогів та умови, за яких покращиться постачання електроенергії.

Внаслідок великої програми реконструкції певні об'єкти починають викликати труднощі.

Київська область, яка знаходиться поруч з головним містом України, завжди є в центрі уваги. Лише за минулий рік тут було зареєстровано більше 17 тисяч нових підприємств.

"Телеграф" провів бесіду з Миколою Калашником, очільником Київської обласної державної адміністрації. У розмові обговорювали причини, чому бізнесмени надають перевагу Київщині над самою столицею, а також дізналися, чи готовий регіон до можливих нових, більш жорстких відключень електрики взимку. Окрім того, було висвітлено питання, як вдається відновити 80% зруйнованих об'єктів, незважаючи на умови війни.

Київщина стартувала опалювальний сезон 28 жовтня. Проте через місяць, після потужної атаки 8 листопада, Київ та його околиці опинилися під впливом жорстких графіків відключень електроенергії, що тривали від 13 до 15 годин. Яка ситуація в Київській області на сьогодні, у грудні? Чи готова регіон до можливих нових серйозних атак у зимовий період?

Ця проблема дійсно є однією з найактуальніших як для громадян, так і для урядових структур. Ми оперативно реагуємо на надзвичайні ситуації, що виникають через перевантаження електромереж. Протягом цього тижня діяли чотири черги, внаслідок чого одночасно відключалося приблизно 70% споживачів. Загалом, протягом доби людям доводилося залишатися без електрики близько 14 годин: три години було світло, а впродовж семи годин — його не було.

На минулому тижні в селі Крюківщина, що входить до Вишневої громади, виникла напружена ситуація, коли обурені мешканці заблокували дорогу на знак протесту. Я відвідав це місце та мав можливість поспілкуватися з людьми.

На будівельному майданчику внаслідок роботи механізмів було пошкоджено основні та резервні електролінії, внаслідок чого мешканці залишилися без світла більш ніж на 30 годин. Було ініційовано службове розслідування, і відповідальні особи понесли покарання. Подібна недбалість неприпустима.

В даний момент ми активно займаємося збільшенням внутрішньої генерації шляхом імпорту. Я постійно контролюю цю ситуацію, організую зустрічі з представниками бізнесу, керівниками громад та районів, а також залучаю операторів і компанію ДТЕК. Це дозволяє зменшити навантаження на електромережі для побутових споживачів, в той час як бізнес залишається без електропостачання і може працювати безперервно, що є надзвичайно важливим для стабільності виробничих процесів. Частина електричної енергії повертається в мережу, що сприяє появі додаткових потужностей генерації.

У нас налічується майже 50 активних імпортних споживачів, що становить більше 50 МВт. Що стосується когенераційних установок, наразі працює 40 об'єктів, які одночасно виробляють електроенергію та забезпечують теплопостачання, що додає ще 100 МВт. До кінця року ми плануємо завершити роботу над сімома новими об'єктами. Франція надала нам 68 великих сонячних панелей, які будуть встановлені в школах, лікарнях, дитячих садках та інших соціальних закладах, щоб вони стали енергетично незалежними.

Важливо усвідомлювати, що коли критична інфраструктура, така як пологовий будинок, підключена до загальної мережі разом із звичайними споживачами, це може викликати невдоволення у населення. Люди починають обурюватися, коли один заклад залишається з електрикою, а сусідній — відключають. Тому ми повинні переходити до автономного живлення таких установ через генерацію енергії. Це дозволить зменшити навантаження на мережу, забезпечуючи більшу стабільність електропостачання для всіх споживачів у регіоні та сприятиме більшій справедливості у розподілі ресурсів.

Фахівці стверджують, що головним фактором для жорстких відключень є недостатній захист енергетичних об’єктів. Яка частка цієї інфраструктури в регіоні має належний рівень захисту?

Усі об'єкти під охороною, проте ми зосереджені на пріоритетах. Ми стали першими в країні, хто в партнерстві з ДТЕК визначив ключові стратегічні об'єкти, що обслуговують найбільшу кількість побутових споживачів, і працюємо над їх захистом від можливих ракетних атак. Проводиться інвентаризація, моніторинг, а також регулярні перевірки фахівцями, щоб оцінити важливість цих об'єктів. Очевидно, що ворог намагається націлитись саме на них.

Якщо торкнутися нашого регіону, головною метою противника залишається столиця. Київ, який знаходиться в межах Київської області, стає маршрутом для більшості ворожих повітряних загроз. Ми вже витримали потужні атаки, під час яких на нас накидалися до 350 дронів і близько 50 ракет за одну лише атаку, яка відбувалася в кілька етапів.

Наразі, де вже реалізовано один рівень захисту, ми невпинно працюємо над його вдосконаленням. Мобільні вогневі групи ліквідують ворожі цілі ще до їх прибуття до населених пунктів. Завдяки ініціативі "Чисте небо" було знищено понад 2200 ворожих об'єктів. Це ті самі ударні дрони з вибуховими пристроями, які мають на меті завдати шкоди та ускладнити наше повсякденне життя.

Ми також активно впроваджуємо технології радіоелектронної боротьби, щоб завадити ворогу реалізувати свої наміри. Особливу увагу приділяємо фізичній безпеці, укріплюючи оборонні об'єкти та зміцнюючи фортифікації.

Ми працюємо спільно з балансоутримувачем та власником. У випадку, якщо йдеться про приватну компанію, що має активи на нашій території, ми надаємо необхідну підтримку.

-- Чи варто жителям Київщини готуватися до ще жорсткіших відключень, ніж ті, які вони вже пережили?

Якщо зупинити всі напади на нашу землю, то з кожним днем ситуація покращується, адже енергетики швидко відновлюють пошкоджені та знищені об'єкти. Проте під час масових атак певна частина все ще досягає мети, що ускладнює ситуацію.

Отже, суть питання полягає в тому, як швидко і як часто відбуваються атаки, чи мають енергетики можливість відновлювати свої системи, а ми - посилювати оборону. На даний момент ситуація покращується, і це підтверджують дані на графіках.

Яка кількість сімей переселенців нині живе в Київській області?

У регіоні проживають близько 234 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Якщо врахувати, що в середньому у сім'ї налічується 2,5-3 особи, це становить приблизно 100 тисяч сімей, які зареєстровані офіційно. Більшість з них прибули з прикордонних областей: Донецької, Луганської, Харківської та Запорізької.

Для внутрішньо переміщених осіб було організовано 32 центри компактного проживання, де нині проживає приблизно 8,5 тисяч осіб. Наш партнер і благодійник Хансен зводив містечка для літніх переселенців, які залишилися без власного житла та родини. У таких містечках оселилося близько 4 500 людей. Крім того, існує 17 модульних містечок, розрахованих на 4 000 осіб.

Ми співпрацюємо з міжнародними благодійними організаціями для розвитку житлової інфраструктури. У найближчій перспективі ми маємо намір завершити будівництво 150 квартир для сімей у Славутичі до кінця року. Нещодавно ми відкрили нові об'єкти в Переяславі, Борщагівці та Боярці.

З державного бюджету надійшла субвенція для установ соціальної сфери. Наразі в Ржищеві триває реконструкція геріатричного пансіонату, який буде повністю доступним, оснащеним ліфтами та з відкриттям додаткових 100 місць.

Під час евакуації з Донеччини було прийнято 170 пацієнтів, які перебувають у лежачому стані і потребують безперервного догляду, при цьому не маючи рідних. Їх розмістили в соціальних установах, а також забезпечили додатковими фінансовими ресурсами для їхнього утримання та харчування.

У регіоні створено резерв на кілька тисяч місць для екстрених ситуацій. Розроблено логістичний алгоритм: на вокзалах зустрічатимемо людей, волонтери та соцслужби допоможуть відновити документи, після чого розподілимо по закладах.

-- Чи вдається працевлаштовувати переселенців? Чи є вже історії успіху: можливо, хтось з переселенців відкрив бізнес, влаштувався на хорошу роботу?

У нашому регіоні відкрито безліч можливостей для працевлаштування. Тут функціонує 22 заклади професійної освіти, які пропонують близько 70 різних спеціальностей. Курси для дорослих тривають від місяця до шести місяців, що дає шанс на перекваліфікацію. Наприклад, якщо хтось із Донеччини працював у шахті, але у нас немає шахт, він може стати водієм або отримати іншу виробничу професію.

Ми працюємо безпосередньо з компаніями, які шукають талановитих спеціалістів і роблять відповідні запити. Під час навчання учасники відразу дізнаються про очікувану зарплату, і роботодавці з нетерпінням чекають на їхній прихід.

Враховуючи динамічний розвиток нашого бізнесу та створення приблизно 17 000 нових підприємств з початку року, роботодавці активно шукають нових співробітників. Цей потенціал існує, тому кожен, хто бажає, має можливість знайти роботу.

Таких історій, коли переселенці відкривають бізнес і розвиваються на Київщині, дуже багато. Це реально, тому що створені комфортні умови. У нас постійний діалог влади та бізнесу - щотижня відбуваються зустрічі за напрямками з податковою, пенсійним фондом. Все, що турбує людей, обговорюється блоками. Наприклад, зустрілися аграрії, у них є десять питань, які вони попередньо надіслали на email. Ми опрацювали, зустрілися, дали їм відповіді та запросили профільних фахівців, щоб роз'яснити, як подавати податкові декларації, як зареєструватися, як оформити військово-облікові документи для можливості бронювання, що потрібно для отримання статусу критичності та бронювання 50% персоналу від військовозобов'язаних.

Завдяки цій діяльності ми досягли перевищення бюджетних показників, і наразі спостерігається найкраща динаміка серед регіонів у покращенні бюджетної спроможності.

Ще один механізм - індустріальні парки, їх у нас 13. Два тижні тому зареєстрували ще один у Ржищеві. Це чудовий майданчик для бізнесу.

Релокованих бізнесів дуже багато - з прифронтових територій, зі сходу та навіть із Західної України переїжджають і розміщуються у нас. Тут є багато робочих рук, зручна логістика та економічне сполучення. Багато партнерів знаходиться в столичному регіоні, тому логістично набагато простіше закуповувати матеріали та все необхідне.

Коли людина вирішує створити ФОП (наприклад, кафе, IT-компанію чи автосервіс), постає питання, де краще провести реєстрацію: у Києві чи в області Київщини? Які відмінності існують у вартості оренди, ставках місцевих податків і зборів, а також у цінах на патенти? Чи дійсно на Київщині можна швидше організувати виробництво, ніж у столиці?

Усі регіони країни мають однакові податкові ставки. Проте, якщо говорити про зручність та простоту ведення бізнесу, я безумовно віддам перевагу Київській області. Це виправданий вибір з кількох причин.

По-перше, вартість оренди у нас нижча, ніж у столиці. По-друге, логістика на Київщині є більш зручною. У Києві затори можуть затягнутися на кілька годин, тоді як на Київщині ситуація з цим значно краща. По-третє, мешканці цього регіону більш активно шукають роботу. Крім того, ціни на житло тут також нижчі.

Важливі також можливості для навчання, про які я вже говорив. Плюс немає такої бюрократії - рішення приймаються швидко. Наприклад, статус критичності в Києві оформлюють місяць, а у нас він оформлюється тиждень.

Щотижня я організовую засідання Ради оборони, на яких розглядаємо питання економіки. Участь беруть керівник податкової служби та відповідальний за економічні справи заступник. Ми детально аналізуємо всі можливі труднощі, з якими стикаються громадяни, а також найактуальніші проблеми, і оперативно шукаємо рішення. Для нас кожна людина – це цінність, тому ми активно працюємо над тим, щоб зберегти населення регіону і зробити все можливе, аби люди не прагнули залишити наш край.

Міністерство економіки створило платформу "Пульс", куди можна зареєструватися та подавати всі питання. Ми їх розглядаємо, координуємо з профільними міністерствами чи відповідальними організаціями. Якщо питання разові - опрацьовуємо їх так. Якщо масові, коли 10 підприємців цікавить одне й те саме, для нас означає, що це справді проблема для подолання якої треба збиратися.

Найбільше питань виникає щодо пенсійного фонду та податкової служби, оскільки ці інституції є ключовими партнерами для підприємців. Важливо, щоб вони виконували не каральну, а радше консультативну та методичну роль.

Чи спостерігається нестача кадрів у навчальних закладах Київської області, зокрема вчителів математики, англійської та фізики? Скільки нових педагогів розпочали свою діяльність у школах регіону цього року? Які заходи вживаються для збереження вчительських кадрів?

Відчувається бракування кадрів, особливо серед молодих вчителів, що особливо помітно в віддалених громадах. У околицях столиці кількість дітей та навчальних закладів значно вища, а також більше фахівців з відповідною кваліфікацією.

Для порівняння: на Київщині близько 2 000 педагогів пенсійного віку і лише 1 000 до 30 років. Для вирішення цього створюємо відповідні умови. Є місцеві програми фінансової підтримки та безплатний підвіз викладачів до місця роботи. Де є можливість, особливо в сільських громадах, забезпечуємо житлом, щоб люди не виїжджали і їм було комфортніше. Шукаємо різні можливості, щоб педагоги навчалися тут і були зацікавлені залишатися.

Активно впроваджуємо нові технології в закладах освіти. Це нові смартпанелі, нова українська школа, новий підхід до лабораторних досліджень з біології, хімії, фізики. Учням стає набагато цікавіше, а викладачам є з чим працювати. Окрім стимулюючих виплат та інших благ, важлива зацікавленість і любов до професії. Це можна створити завдяки сучасному матеріально-технічному забезпеченню. Коли приходиш на роботу в новий, красивий, сучасний простір - ставлення зовсім інше.

Тому ми активно займаємося відновленням і реконструкцією навчальних закладів. Цього року ми вже відкрили численні школи, а до кінця року маємо намір запустити ще кілька. В даний час триває будівництво великої школи в Борщагівці, а також відновлюються Бузівська та зруйнована Мотижинська школи. У нас є багато планів стосовно відновлення школи в Олізарівці та інших освітніх установ.

-- В Ірпені були великі проблеми з підрядниками, які затягували відбудову. Скільки таких проблемних об'єктів зараз на Київщині, де підрядники зривають терміни або взагалі кидають будівництво? Чому це взагалі відбувається?

Слід зазначити, що Київщина виступає лідером у процесі відновлення територій, які постраждали внаслідок агресії. На сьогодні в регіоні зазнали пошкоджень або були знищені понад 30 000 об'єктів. З них близько 80%, а саме 24 000, вже вдалося відновити. Цей процес реалізується завдяки різноманітним джерелам фінансування.

Перший варіант - компенсація коштами. Людям виплачують до 300 000 грн за квартири та до 500 000 за приватні житлові будинки. Коли відбуваються пошкодження, виходить комісія місцевої влади з експертами, складає акт, де фіксують руйнування. Є методологія обрахунку, після чого відбувається компенсація.

Другий варіант компенсації полягає у використанні житлових чеків. Наприклад, якщо вартість зруйнованої власності становить 2 мільйони, людині надається чек на цю суму. Вона має можливість обрати житло в будь-якому регіоні, не обов'язково в тій же громаді чи населеному пункті, і може обміняти чек на відповідну нерухомість.

Третій підхід полягає у відновленні на приватних земельних ділянках. Громадяни отримують фінансову допомогу, після чого самостійно беруться до відновлення зруйнованих споруд.

Інша альтернатива - відновлення за рахунок держави. На нашій території цей процес реалізується за підтримки Київської обласної військової адміністрації з фінансуванням від Агентства відновлення України або за рахунок місцевих громад.

Міжнародні донори та партнери також відіграють важливу роль, беручи на себе відповідальність за відновлення різних об'єктів: вони можуть самостійно обирати підрядників або постачати необхідні матеріали. Завдяки цим можливостям ми залучаємо всі пропозиції, немов магніт. Приблизно 90% наших людей повернулися додому. Серед 30 000 знищених об'єктів близько 90% складають житлові будинки.

Звичайно, у ході реалізації виникають труднощі, адже об'єктів дуже багато. Ми самостійно здійснюємо моніторинг і виявляємо потенційні проблеми ще до їх виникнення. У нас існує робоча група, а також комісія "Прозорість і підзвітність". Замовники, представники місцевої влади або громадяни можуть звертатися до нас, якщо стикаються з труднощами в процесі відбудови.

Ми проводимо зустрічі з авторським наглядом, технічним наглядом та підрядником, щоб з'ясувати причини виниклих проблем. Можливо, це тимчасові труднощі, нестача ресурсів або брак робочої сили. Нам важливо швидко знайти рішення для відновлення роботи, адже розірвання контракту призведе до довгих тендерних процедур, які можуть тривати місяцями. Якщо є необхідність обговорити деталі для повернення організації до роботи на об'єкті, ми готові це зробити. Якщо ж спроможність відсутня, ми прощаємося, запускаємо процедури і шукаємо нові компанії для завершення проектів.

Ми постійно їздимо по об'єктах, контролюємо відбудову, щоб зробити цю роботу якнайшвидше. Міжнародні партнери максимально задоволені темпами відновлення в нашому регіоні. З початку повномасштабного вторгнення нас відвідало понад 500 міжнародних делегацій. Вони дивуються, як швидко та якісно ми це робимо. Наприклад, коли показували комплексне відновлення Бородянки, вони були приємно вражені.

Ми реалізуємо наші плани, керуючись принципом створення кращого середовища, ніж те, що існувало до руйнувань. Інтегруємо концепції зеленої відбудови, інклюзивності, енергоощадності та енергоефективності. Мова йде не лише про інфраструктуру, а й про комфортні умови для мешканців. До кінця року в Бородянці планується впровадження мобільного зв'язку 5G, що зробить її другим містом в Україні з таким сучасним покриттям після Львова.

Крім того, транспортні послуги є зрозумілими і відкритими, оснащеними GPS-трекерами та валідаторами, що дозволяє відстежувати місцезнаходження транспорту, час прибуття та вартість перевезення.

Чи займаєтеся ви зараз будівництвом нових автодоріг? Скільки кілометрів нових трас передбачено на 2026 рік?

На жаль, у цьому році наш регіон не отримав державної субвенції на дороги. Відомо, що кошти виділялися для прифронтових областей, але наша область залишилася без такої фінансової підтримки. Проте ми запланували виділення коштів з обласного бюджету для утримання та обслуговування дорожньої інфраструктури.

Цього року відновили два мостових переходи. Один - в Осещині коштом Агентства відновлення, другий - у Бородянці силами Київської обласної військової адміністрації. Зараз у Лебедівці також аварійний міст, тому разом із Державною спеціальною службою транспорту побудували тимчасовий перехід. Плануємо відновити повноцінний мостовий перехід.

На Одеській трасі поблизу Боярки завершується розв'язка, роботи на якій все ще тривають. Ми приділяємо увагу розвитку дорожньої інфраструктури в межах наших фінансових можливостей. В умовах воєнного стану в країні ми зосереджуємо зусилля на тих ділянках, де це є логістично доцільним, або де існує загроза через аварійні об'єкти. Наприклад, раніше були випадки, коли люди через затори годинами не могли дістатися до потрібного місця, а автомобілі швидкої допомоги не могли проїхати. У таких ситуаціях важливо діяти максимально оперативно, і ми також маємо плани на наступний рік.

Вам 35 років, і ви є наймолодшим керівником обласної державної адміністрації в Україні. Чи відчуваєте ви тягар відповідальності, що супроводжує цей статус? Як ваш вік позначається на вашій стратегії управління регіоном?

На даний момент я справді є наймолодшим серед усіх своїх колег з інших регіонів. Але, на мою думку, вік не є визначальним фактором.

оказник чогось. Вік точно не показник ні біологічного, ні ментального, ні будь-якого іншого стану. Все залежить від досвіду.

Якщо говорити про мій досвід - у мене близько 13 років державної служби. Пройшов усі щаблі: від головного спеціаліста в Дарницькій адміністрації до керівника цього органу. Потім працював першим заступником, а з березня став керівником обласної державної адміністрації.