Ігор Копитін: Україна постачає більше ніж третину військової техніки для Збройних сил, і цей відсоток буде лише зростати.

У інтерв'ю РБК-Україна народний депутат Ігор Копитін, який очолює підкомітет з питань оборонної промисловості та технічної модернізації у Комітеті Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки, висловився про важливість досягнення автономії від постачання зброї з США. Він також підкреслив необхідність розвитку власної оборонної промисловості.
Безпекові виклики, які виникли в Україні з 2014 року, а також загострилися внаслідок повномасштабної агресії Російської Федерації три роки тому, стали основною причиною різкого підвищення державних витрат на оборонні потреби. Це, в свою чергу, значно підвищило роль національних підприємств військово-промислового комплексу у боротьбі за незалежність України та істотно збільшило внесок оборонного сектору в загальний економічний розвиток держави.
На початку великої війни Україна була вимушена імпортувати значну кількість зброї та систем, необхідних для оборони від агресора. Проте вже у 2023-2024 роках місцеві підприємства оборонно-промислового комплексу істотно наростили виробництво боєприпасів, безпілотників та артилерійських установок.
У Міністерстві оборони повідомили, що в період 2023-2024 років українське виробництво артилерійських систем зросло в три рази, бронетранспортерів — у п'ять разів, протитанкової зброї — вдвічі, а виробництво боєприпасів — на 2,5 рази. Водночас, за даними Міністерства цифрової трансформації, у 2023 році виробничі потужності українського сектора дронів збільшилися майже в десять разів: інвестиції в цю галузь у 2024 році сягнули 50 мільйонів доларів, порівняно з 5 мільйонами доларів у 2023 році.
Не є секретом, що Україна має можливості для виробництва сучасної зброї, укріплення свого оборонного потенціалу, розширення обсягів виробництва та залучення значних інвестицій у цю сферу.
Яке значення має оборонна промисловість для України сьогодні? Який внесок ВПК робить в економіку країни? З якими труднощами стикаються підприємства оборонної галузі та яку підтримку вони потребують? На ці питання відповів народний депутат Ігор Копитін, який є головою підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації в Комітеті Верховної Ради України з національної безпеки, оборони та розвідки, у розмові з РБК-Україна.
Як ви вважаєте, яке значення має для України власний військово-промисловий комплекс у нинішній ситуації?
-- Звісно, ВПК для України -- це шлях до самостійності, самодостатності, шлях до миру в широкому розумінні. Я процитую слова президента Володимира Зеленського: "Лише Україна й українці мають вирішувати власну долю".
Наші підприємства сектору ВПК -- це основа нашої незалежності, це гарантія забезпечення потреб Збройних сил України, це наша сила й наші можливості. І річ не просто в здатності розвивати та масштабувати виробництво зброї, а й у планах налагодити майбутній експорт, що, поза сумнівом, має надважливе значення як для зростання ВВП України, так і для забезпечення стабільності валютного ринку країни.
Я переконаний, що створення ефективного військово-промислового комплексу є ключем до забезпечення стабільного миру в Україні, а також важливим чинником для стимулювання економічного зростання.
Чи здатна саме військово-промислова комплекс стати фундаментом для зростання української економіки?
Оборонно-промисловий сектор вже сьогодні відіграє ключову роль у формуванні нашого валового внутрішнього продукту. У минулому році його приблизна частка перевищила 3 % від загального обсягу українського ВВП. За пропорцією військових витрат до ВВП, Україна займає лідируючі позиції в світі: 37 % ВВП країни та 58 % державних витрат.
На жаль, ми все ще витрачаємо великі бюджетні кошти на закупівлю іноземної зброї — минулого року ця сума склала 5 мільярдів доларів. Я поділяю думку міністра економіки Юлії Свириденко щодо того, що ці фінансові ресурси варто було б інвестувати в розвиток власного оборонного комплексу, що могло б суттєво допомогти як самій галузі, так і економіці в цілому.
-- Як саме оборонна галузь може допомогти розвитку української економіки?
Значення військово-промислового комплексу для економіки постійно зростає. Оборонна промисловість охоплює не лише виробництво безпілотників, боєприпасів, технічних систем і транспортних засобів, але й створення нових робочих місць, сплату податків, інвестиції в інфраструктурні проєкти, а також залучення капіталу в нові виробничі сфери. Усі ці аспекти разом надають потужний імпульс для економічного зростання, тому важливість ВПК сьогодні важко переоцінити.
Звісно, оборонна промисловість створює замкнені цикли виробництва -- завдяки підприємствам сектору зростає попит на металургію, ІТ-галузь, логістику. Інвестиції у ВПК мають ширший мультиплікативний ефект -- вони сприяють розвитку суміжних галузей.
Наприклад, збільшення виробництва броньованих машин, артилерійських систем і боєприпасів сприяє зростанню внутрішнього попиту на сталь та інші метали. Водночас є вплив і на освітній сектор, адже університети розширюють програми для підготовки фахівців у галузі оборонних технологій, авіації, кібербезпеки та дронобудування. Це серйозно впливає на розвиток освіти, науки й дозволяє розраховувати на інновації в різних напрямах.
-- Розвиток вітчизняного ВПК стрімко зростає, але певна залежність від іноземних постачань зберігається. Що важливого можете назвати, які надбання маємо саме в українській оборонній промисловості?
Безумовно, в Україні не виготовляються системи протиповітряної оборони, подібні до Patriot, а також ракети ATACMS і ряд інших типів озброєння, що змушує нас покладатися на підтримку союзників і партнерів. Проте вже встановлено, що на фронті кожен другий снаряд є вітчизняного виробництва. Загалом Україна забезпечує більше третини озброєння, яке використовують Збройні сили, і цей показник продовжує зростати.
Ми спеціалізуємося на створенні мінометних мін, артилерійських снарядів, гаубиць, броньованих транспортних засобів, безпілотних літальних апаратів, систем радіоелектронної боротьби, роботизованих систем, морських дронів та багатьох інших високотехнологічних виробів.
Зокрема, для фронтових потреб важливим є українська самохідна артилерійська установка "Богдана", калібр якої складає 155 мм, і яка неодноразово продемонструвала свою ефективність у боях. Також ми виробляємо реактивну систему залпового вогню "Вільха-М", яка, як вважають експерти, є українським аналогом HIMARS і здатна вражати цілі на відстані до 110 км. В Україні також активно розвивається виробництво дронів-камікадзе — це безпілотники, які можуть знищувати ворога на відстані до 1000 км.
Самохідна артилерійська система "Богдана" (зображення: Getty Images)
Нагадую також про наш надзвичайно перспективний проект української протиповітряної оборони — ЗРК "Кільчень". Особливо важливо відзначити, що "Укроборонпром" вже освоїв випуск 82-міліметрових мінометних мін, а також артилерійських снарядів калібру 122 і 152 міліметри, разом із 125-міліметровими снарядами для танків.
В Україні минулого року розпочали виробництво уламкових гранат ОГ-9У, які призначені для 73-міліметрової гармати 2А28 "Гром", що встановлена на БМП-1, а також для гранатомета СПГ-9. Цю новину активно обговорювали восени 2022 року. Крім того, було запущено виробництво 155-міліметрових снарядів, що є важливою підтримкою для необхідних постачань на фронт. Сьогодні ці снаряди виготовляються на різних державних і приватних підприємствах оборонного комплексу.
Українські ракети перестали бути лише елементом фантастики та стали справжньою реальністю в сучасному військовому арсеналі. Ракетна програма активно прогресує, і, крім вже відомого на міжнародному рівні комплексу "Нептун", що прославився завдяки крейсеру "Москва", українські конструктори також розробили далекобійну ракету-дрон "Паляниця", завершивши її проектування всього за півтора року.
Зрозуміло, що один з найкращих способів протистояти російським ракетним обстрілам -- це бити по носіях цього озброєння: військових аеродромах РФ, а в межах дії нашої "Паляниці" -- кілька десятків російських військових аеропортів.
Які основні тенденції спостерігаються в інвестиціях у військово-промисловий комплекс України?
Інвестиції в оборонний сектор стабільно й органічно збільшуються. Як повідомляє міністр оборони Рустем Умеров, у 2023 році виробничі можливості оборонно-промислового комплексу оцінювалися в 7 мільярдів доларів, але до 2025 року цей показник може досягти 20 мільярдів доларів, за умови залучення додаткових інвестицій.
Нещодавно міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін надав ще оптимістичніші числа: виробничі спроможності українського військово-промислового комплексу 2025 року можуть сягнути 35 млрд доларів, тоді як 2022-го цей показник становив усього 1 млрд доларів. Нині у вітчизняній оборонно-промисловій галузі офіційно працюють і створюють озброєння та військову техніку понад 800 підприємств різних форм власності.
Сфера оборонно-промислового комплексу активно приваблює інвестиції, причому інтерес як вітчизняних, так і закордонних інвесторів помітно зростає.
Представники міжнародних оборонних компаній досліджують можливості українського ринку. Чи готові вони вкласти кошти у виробничі потужності в Україні?
Сьогодні український оборонно-промисловий комплекс є одним з найперспективніших у світі. Україна вже представила міжнародним партнерам кілька варіантів співпраці, серед яких — формування спільних підприємств, довгострокові контракти на 10 років, а також фінансові механізми, такі як кредити і експортне фінансування. Незважаючи на триваючий конфлікт, іноземні компанії виявляють зацікавленість у можливостях роботи в Україні та в створенні спільних підприємств з місцевими виробниками.
Один із найяскравіших прикладів — це Rheinmetall. Цей німецький оборонний холдинг вже уклав угоду з українським урядом на зведення заводу з виробництва боєприпасів, і його відкриття заплановане на 2026 рік. Проте це далеко не єдиний випадок співпраці з міжнародними компаніями.
Один з провідних світових виробників безпілотних літальних апаратів, турецька компанія Baykar, планує відкрити нове виробництво в Київській області. Baykar сподівається завершити будівництво заводу під Києвом до літа 2025 року, де буде створено близько 500 робочих місць. На новому заводі виготовлятимуть TB2, а також його модернізовану версію TB3, яка матиме підвищену вантажопідйомність.
Турецька Baykar готується відкрити підприємство в Україні (фото: Getty Images)
В цілому, наша оборонна індустрія залучила більше 1,5 мільярдів доларів інвестицій з різних держав, включаючи Данію, Канаду, Нідерланди, Литву, Великобританію, Швецію, Норвегію, Ісландію та США.
Якою мірою українські фабрики дронів привертають увагу закордонних компаній на сьогодні?
-- Думаю, нині іноземні концерни й підприємства цікавляться взагалі всіма українськими розробками, зокрема й БПЛА. Адже всі наші продукти ВПК можуть і випробовуються на полі бою, чого позбавлені більшість виробників у світі. А в українських компаній така можливість є. Вони виробляють і постачають на фронт власні розробки. Саме тому продукція нашого ВПК вельми затребувана у світі. І в сегменті виробництва БПЛА маємо багато досягнень, а потенціал експорту оцінюється на рівні понад 4 млн екземплярів на рік.
Отже, наразі існує заборона на експорт товарів оборонного призначення, але після її скасування ми зможемо отримувати валютні надходження, перевищуючи 20 мільярдів доларів, завдяки продажу безпілотних літальних апаратів за межі країни.
Які кроки потрібно вжити для прискорення розвитку української оборонної промисловості?
Я вже не раз згадував про це, і сьогодні знову підкреслюю: необхідно створити всебічну стратегію для розвитку українського військово-промислового комплексу. Потрібні ефективні державні програми, які б допомогли перейти від розмов, планів і декларацій до конкретних дій.
Україні слід розробити нову всебічну стратегію економічного розвитку, що спиратиметься на принципи нової індустріалізації. Ключову роль у цьому процесі повинна відігравати оборонна промисловість, оскільки вона є основою для зростання інших галузей, а, отже, і для загального економічного прогресу та збільшення валового внутрішнього продукту України.
Стратегію та відповідні програми й плани слід розробляти негайно. Вони мають дати відповіді на запитання, як правильно вибудувати організацію цього великого комплексного завдання, зберегти, залучити й примножити інвестиції в галузь. А також як краще розподілити державні ресурси за цієї політики, як залучати українських та іноземних фахівців. І що дуже важливо -- вже зараз подумати над тим, як усунутити негативні явища та перешкоди, що заважають ефективному розвитку промисловості.
Які етапи слід врахувати для старту процесу зміцнення значення військово-промислового комплексу в економіці?
Необхідно організувати в парламенті спеціальну робочу групу, яка займеться підготовкою законодавства для реалізації стратегії. Одночасно в державних органах виконавчої влади, при уряді, президенті та Міністерстві оборони слід створити відповідні структури, які будуть відповідальні за розробку цієї комплексної стратегії.
До такої роботи необхідно залучити керівників організацій і відомств, представників бізнесу, чиє виробництво пов'язане з оборонною сферою, а також провідних експертів й аналітиків та інших профільних фахівців.
Чи дійсно розширення оборонно-промислового комплексу здатне зміцнити позиції нашої держави на міжнародній арені?
Я абсолютно переконаний у цьому. Більш того, це єдиний справжній шанс зберегти суверенітет України в умовах значної невизначеності з боку США, особливо після того, що ми стали свідками 28 лютого під час візиту президента Володимира Зеленського до Вашингтону для зустрічі з президентом Дональдом Трампом.
У Європі, яка, здається, залишиться на самоті з власними безпековими викликами через можливий вихід США з активної участі, усвідомлюють важливість військово-промислового комплексу, особливо акцентуючи на значущості оборонної індустрії України. Європейські держави готові об'єднати свої зусилля з нами заради забезпечення безпеки і, як ніхто інший, зацікавлені у зміцненні українського військового виробництва.
Що ми маємо на даний момент? Наші виробничі потужності повністю забезпечують потреби України в таких сферах, як міномети, артилерійські системи, FPV-дрони, а також боєприпаси до них, водні дрони та бронетехніка. Україна активно нарощує виробництво боєприпасів, і за останніми даними, вітчизняні заводи виготовляють більше боєприпасів радянських калібрів, ніж усі західні партнери разом узяті.
Щоб посилити роль ВПК України у світі, потрібне продовження впевненого зростання цієї галузі, продовження збільшення обсягу інвестицій, потрібне залучення надійного й тривалого фінансування підприємствами оборонної сфери. І, звісно, слід знайти надійні джерела фінансування підприємств оборонного сектору, необхідно активно співпрацювати з західними партнерами, зокрема й у використанні прибутку від заморожених російських активів, щоб інвестувати кошти в розвиток українського ВПК.
Після закінчення активних бойових дій в Україні, сектор оборони має потенціал стати еквівалентом тайванської мікроелектроніки — критично важливої для Заходу галузі. Вже у наступному році внесок цієї сфери в український ВВП може перевищити 5%.