Оперативні новини Києва

Історія Революції гідності через призму судових процесів: інцидент на Банковій 1 грудня 2013 року.

На передодні

Удень 30 листопада Майдан оговтувався після жорстокого розгону. Люди зібралися на Михайлівській площі із закликами "Київ, вставай". Формували ініціативи, які потім стануть неодмінною частиною протестів: Самооборона, Автомайдан, Євромайдан-SOS і багато інших. Планували акцію на 1 грудня.

У той самий час на Володимирській, 15, у приміщенні Головного управління МВС України в Київській області, заступник начальника ГУ МВС України у місті Києві - начальник міліції громадської безпеки Петро Федчук затверджував розрахунок сил і засобів міліції на 1 грудня 2013 року, зокрема, поблизу Адміністрації президента.

Зображення: Макс Требухов, Петро Федчук на вулиці Грушевського, січень 2014 року.

На посаду керівника нарядів зведених підрозділів Міністерства внутрішніх справ та Внутрішніх військ МВС України, що налічують близько 1350 осіб, призначено Олега Мариненка, який є начальником управління громадської безпеки Головного управління МВС України в Києві. Саме він видав письмовий дозвіл на використання спеціальних засобів для співробітників внутрішніх справ та військовослужбовців Внутрішніх військ.

1 грудня 2013 року

У цей день сотні тисяч українців заполонили вулиці Києва. Це стало реакцією народу на жорстоке насильство, яке вчинив "Беркут" проти протестувальників в ніч з 29 на 30 листопада.

Правоохоронці, що забезпечували охорону Майдану після його розгону, покинули площу. На конструкції новорічної ялинки почали з'являтися перші символи протесту: прапори та плакати. Демонстранти зайняли приміщення Київської міської державної адміністрації, перетворивши його на "штаб революції". Частина протестувальників та журналістів вирушила з Майдану до Адміністрації президента Януковича на вулицю Банкову.

Підрозділи беркутівців почали прибувати на Банкову до приміщення АП ще о 6-ї ранку. У тому числі підрозділ з Харківської області під керівництвом командира батальйону Владислава Лукаша (провадження закрили, бо минули строки давності), а також Полтавської, Кіровоградської, Київської та інших областей і підрозділи Внутрішніх військ МВС України. Вони перекривали рух учасників протесту на територію Адміністрації президента. А приблизно з 9-ї години там почали збиратися протестувальники.

Після 12-ї години на вулиці Банковій відбулися сутички, в яких, за версією обвинувачення, взяли участь близько 50-60 осіб. Інші демонстранти, які брали участь у мирній акції протесту, знаходилися на відстані від конфліктуючих груп та рядів працівників правоохоронних органів і Внутрішніх військ. У той же час на Майдані вперше масово було застосовано світлошумові та сльозогінні гранати проти протестувальників.

"Міліціонери виставили в перший ряд 18-19-річних солдатів Внутрішніх військ. Позаду них стояли інші підрозділи, зокрема "Беркут", які кидали світлошумові гранати. Було таке враження, що саме в цьому й мета: солдати Внутрішніх військ -- вони були без засобів захисту, просто у формі -- стояли тривалий час, зчепивши руки; потім їм дали щити. Було незрозуміло, чому такі молоді люди там. Їм було страшно, а за ними стояли добре підготовлені силовики. Було видно, що за цими шеренгами -- міліцейські керівники, але вони на це дивилися спокійно. Ніби все так і мало бути", -- розповідав Юрій Бутусов. У 2021 році його допитали як потерпілого у справі командира батальйону харківського "Беркуту" Владислава Лукаша.

Зображення: Владислав Лукаш (зліва) під час судового засідання разом із Олександром Тимошенком.

У справах Владислава Лукаша та Олега Мариненка розглядалися звинувачення в тому, що вони не вжили необхідних заходів для забезпечення безпеки громадян, співробітників міліції та Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ. Відомо, що вони були обізнані про процедуру "витіснення", яка могла бути використана "групами вилучення" беркутівців, але не вжили дій, щоб зупинити осіб, які вчиняли правопорушення. Натомість, ситуація була використана ними для обґрунтування подальших дій. Однак, обидві справи проти Лукаша та Мариненка були закриті через закінчення термінів давності, тому судове розслідування не відбудеться.

Ніхто з суддів і прокурорів, які неправомірно переслідували учасників Майдану, не поніс покарання.

Після 16:00 деякі учасники конфлікту залишили територію Банкової, тоді як невелика група, приблизно 20 людей, залишилася на місці.

З настанням сутінків ситуація ставала все більш небезпечною. Каміння почало летіти з усіх боків. Правоохоронці застосовували димові шашки, і це ускладнювало видимість, пекуче палило очі. У повітрі з'явилися фаєри. Потім я помітив, як у шерензі Внутрішніх військ відбулися зміни. Мені здалося, що вирішили замінити одних солдатів на інших. Вони відійшли, а на їх місце прийшли беркутівці. Я повернувся в бік Інститутської вулиці і раптом відчув різкий удар у голову. Про це розповідав Володимир Томащук, який постраждав 1 грудня 2013 року на Банковій: "Моє обличчя залилося кров'ю. Одногрупник Влад Красінський допоміг мені дійти до швидкої, яка стояла на початку Банкової. Усередині були ще двоє поранених: журналістка з травмованою ногою і хлопець, якому розбили голову. Я не бачив, хто завдав мені удар, але це точно був хтось із правоохоронців, оскільки саме вони стояли позаду мене".

Коли швидка машина закрила двері, щоб відвезти постраждалих до медичного закладу, до неї підбігли правоохоронці. Володимир, який є потерпілим у справі проти Лукаша, розповів, що по автомобілю швидкої атакували якимись предметами, схожими на дубинки. Від цих ударів машина нерівно хиталася з боку на бік.

"Беркут" і вевешники жорстоко зачистили вулицю Банкову -- з газом, світлошумовими гранатами, кийками. Без розбору гамселили мирних протестувальників і журналістів. Хтось урятувався. Когось затримали.

Зображення: EPA/UPG Напад беркутівців на беззбройних демонстрантів на вулиці Банковій.

Затриманих, серед яких було не менше дев'яти осіб, помістили на сусідній ділянці території адміністрації президента і продовжували завдавати їм ударів. Навіть тих, хто лежав на землі, з закутими руками.

Вони (беркутівці) схопили мене під руки і повели на площу перед Адміністрацією президента, де поклали обличчям до землі. Через приблизно пів години підійшли троє з них і почали обшук. Але, розсердившись, що нічого не виявили, почали завдавати мені ударів. Після кількох сильних ударів по голові я вже не міг чітко згадати, що сталося далі.

"Внаслідок побиття я отримав переломи ребер, синці на оці та голові. Кожен з їхніх ударів був точно націлений: в область голови та тіла", -- розповів під час судового допиту потерпілий Владислав Загоровко.

Одного з беркутівців, міліціонера харківського "Беркуту" Ігоря Садовниченка, який побив Владислава, засудили до восьми років позбавлення волі. Але він утік і, відповідно, вирок заочний.

Володимир Тищенко зміг зафіксувати на відео, як бійці "Беркуту" жорстоко поводяться з затриманими біля будівлі Адміністрації президента. Як він розповідає, під час атаки силовиків він надавав допомогу пораненому, внаслідок чого опинився за лінією їхнього фронту. Тищенко вдався до хитрощів, представившись як міліціонер у цивільному, і зняв на камеру, як силовики жорстоко били учасників Майдану.

Згідно з результатами службового розслідування, правоохоронці застосовували фізичний вплив та спеціальні засоби в надмірній, невиправданій манері або вже після того, як учасники акції припинили активний опір. Не було складено жодних рапортів про використання спецзасобів, а інформація про це не була передана керівництвом до прокуратури. Також не проводилися службові розслідування стосовно випадків застосування фізичної сили та спеціальних засобів, внаслідок чого постраждали цивільні особи. Це зазначено у вироку одного з міліціонерів харківського "Беркуту".

У своєму рішенні від 21 січня 2021 року у справі "Шморгунов та інші проти України" Європейський суд з прав людини також встановив, що під час протестів 1 грудня 2013 року відбулося надмірне використання сили щодо учасників акцій.

3 грудня 2013 року у Шевченківському суді дев'ятьом затриманим було обрано запобіжний захід у вигляді арешту через підозру в організації масових протестів. Саме тоді виник термін "в'язні Банкової".

Фото: Євген Фельдман Побиття протестувальників в ніч на 1 грудня 2013. Суди розглядали справи, у яких обвинуваченим були:

Петро Федчук, заступник начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Києві та керівник міліції громадської безпеки, наразі перебуває в розшуку. Йому інкримінують організацію перешкоджання мирним зібранням за вказівкою вищого керівництва. У результаті дій співробітників спецпідрозділів міліції та військовослужбовців Внутрішніх військ постраждали щонайменше 65 осіб, які брали участь у протестах 1 грудня 2013 року на вулицях Банковій та Інститутській у Києві.

Обвинувальний акт направили до Печерського суду в березні 2024 року. Розгляд по суті ще не розпочався;

Олег Мариненко, колишній керівник управління громадської безпеки Головного управління МВС у Києві, був звільнений від кримінальної відповідальності рішенням Шевченківського суду через сплив строків давності. Його звинувачували, зокрема, у перевищенні службових повноважень та у перешкоджанні мітингам під час масових акцій протесту, що відбулися 1 грудня 2013 року. Справу складали два епізоди — 30 листопада та 1 грудня. Обвинувальний акт прокуратура надіслала до суду в 2015 році.

Зображення: EPA/UPG Напад беркутівців на беззбройних демонстрантів на вулиці Банковій.

Дмитро Серга, колишній інспектор управління громадської безпеки, який підпорядковувався Мариненку, отримав вирок. У 2016 році Печерський суд визнав його винним у службовій недбалісті, оскільки він не вжив заходів для зупинки побиття активіста. Йому було призначено штраф у розмірі 6800 грн і трирічна заборона на роботу в правоохоронних органах. Проте через п'ять місяців його звільнили від покарання відповідно до Закону "Про амністію в 2016 році".

Владислав Лукаш, який очолював батальйон харківського "Беркуту", був звільнений від кримінальної відповідальності Дарницьким районним судом у 2024 році через закінчення строків давності. Йому інкримінували перевищення службових повноважень, що призвело до серйозних наслідків, зокрема, під час протистояння 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій у Києві, де постраждало 67 осіб, а також під час мирної ходи 18 лютого 2014 року в Кріпосному провулку та на вулиці Інститутській, внаслідок якої постраждало 107 людей. Обвинувальний акт був поданий до суду у 2016 році.

Ігор Садовниченко, міліціонер харківського підрозділу "Беркут", був засуджений за те, що безпосередньо застосовував фізичну силу до затриманого. Заочне рішення суду призначило йому покарання у вигляді восьми років позбавлення волі, також він на три роки позбавлений права займати посади в правоохоронних органах. Вирок набрав чинності.

Снимок: Наблюдатели Игорь Садовниченко

Суд встановив, що Садовниченко, спільно з іншим невстановленим представником "Беркуту", завдав потерпілому Загоровку близько шести ударів гумовим кийком ПР-73 та ногою в різні частини тіла, включаючи голову, у той час, коли руки потерпілого були закуті в кайданки за спиною. Суд визнав Садовниченка винним у перевищенні службових повноважень при виконанні явно злочинного наказу, що супроводжувалося насильством і спричиняло потерпілому фізичний біль та приниження його особистої гідності.

Денис Пустовий, який обіймає посаду заступника командира спецроти "Беркут" у Київській області, наразі є обвинуваченим у службовій недбалості, що призвела до серйозних наслідків, зокрема до тяжких тілесних ушкоджень, які викликали втрату зору. Судовий процес проходить у Подільському районному суді і продовжується.

Обвинувальний акт був направлений до суду в 2016 році. Після того, як суддя Юрій Зубець пішов у відставку в 2021 році, справу Пустового почали розглядати в першу чергу.

Світлана Гайдук, колишня суддя Шевченківського суду, наразі перебуває під слідством. Її звинувачують у неправомірному застосуванні запобіжного заходу у вигляді арешту щодо трьох учасників мирного протесту, що проходив на вулиці Банковій у Києві, а також у перешкоджанні праву на мирні зібрання. Обвинувальний акт був направлений до суду у 2023 році.

Читайте також