У Києві розпочалася конференція, присвячена оновленню госпітальної системи України: Міністерство охорони здоров'я представило свої досягнення та майбутні плани.

У Києві розпочала свою роботу конференція "Оновлення госпітальної мережі в Україні", на якій зібралися представники центральних та регіональних органів влади, міжнародних партнерів та медичних фахівців. Протягом двох днів учасники матимуть можливість обговорити результати реформування системи охорони здоров'я, що відбувається в Україні.

"Ми не просто модернізуємо інфраструктуру чи змінюємо назви рівнів медичної допомоги. Ми створюємо нову парадигму, в якій пацієнт отримує якісну допомогу у тих місцях, де вона насправді доступна. Кожна лікарня має свою чітку функцію в цій системі. Це структурована модель, де кожен елемент виконує свою роль. Пацієнт більше не мусить шукати 'правильну' лікарню, адже він отримує допомогу в рамках ефективно організованої системи, що працює на досягнення результатів. Це складний, але стратегічно важливий шлях. Я вдячний усім, хто долучається до цих змін: медикам, адміністраторам, місцевим чиновникам і міжнародним партнерам. Ми створюємо систему, здатну протистояти не лише сучасним, а й майбутнім викликам", -- зазначив Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко під час свого виступу на конференції.

Міністр представив концепцію Міністерства охорони здоров'я стосовно еволюції госпітальної інфраструктури та визначив ключові досягнення та труднощі медичної реформи.

Медична реформа в Україні стартувала у 2018 році, коли країна вирішила відмовитися від застарілої радянської системи, що не відповідала реальним потребам пацієнтів і не стимулювала розвиток медичних установ. Основою нової системи став принцип "гроші слідують за пацієнтом". У цей період також була створена Національна служба здоров'я України, яка виступає державним закупівельником медичних послуг, що надаються пацієнтам безкоштовно. З початку реформи обсяг фінансування медичних послуг зріс з 3,4 мільярда гривень у 2018 році до 157,1 мільярда у 2024 році.

Попри пандемію і повномасштабне вторгнення, реформа продовжувалась. Це динамічний процес, який включає постійний аналіз, аби адаптуватися до нових викликів і потреб. Стало очевидно: не всі лікарні витримують появу засад конкурентності та не можуть надавати однаково якісну медичну допомогу за всіма напрямами. Щоб система працювала ефективно, потрібно бути впевненими: коли пацієнт звертається по допомогу -- він потрапляє саме туди, де є фахівці потрібного профілю, необхідне обладнання і можливість надати повноцінну медичну допомогу.

Так сформувалася концепція спроможної мережі медичних закладів. На початку липня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон №2347, яким було запущено її формування. На виконання вимог цього Закону було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. № 174 "Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров'я".

"Сьогодні кожен регіон функціонує як окремий госпітальний округ, який ділиться на кластери, а медичні заклади класифікуються на загальні, кластерні та надкластерні. Такий підхід створює логічну структуру системи: прості випадки лікуються максимально близько до пацієнта, тоді як складні – в місцях з відповідною спеціалізацією та необхідним обладнанням. Це не лише адміністративна реформа, а й основа для розумного розподілу ресурсів, модернізації інфраструктури, придбання сучасного обладнання і, найголовніше, – забезпечення якісної та своєчасної медичної допомоги незалежно від ступеня складності випадку," – наголосив Віктор Ляшко.

Наразі створено 106 госпітальних кластерів. До них входять 2537 центрів первинної медичної допомоги, 282 загальні лікарні, 166 кластерних, 135 надкластерних лікарень, а також 25 центрів екстреної медичної допомоги. До реформи наразі не долучені області, де ведуться активні бойові дії (Запорізька, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська області та на території АР Крим). Однак протягом 6 місяців після припинення воєнного стану ці регіони мають подати пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров'я.

Ефективна мережа вже стала фундаментом для забезпечення медичних послуг в державі — у 2024 році більше 56% фінансування було виділено на лікарні, які є частиною цієї мережі.

Міністр акцентував особливу увагу на специфічних сферах, в яких вже зафіксовано вимірювані результати. До них належать лікування інсультів і інфарктів, боротьба з онкологічними захворюваннями, а також розвиток реабілітації і підтримка психічного здоров'я.

У рамках боротьби з інсультами в Україні була створена ефективна мережа інсультних центрів та блоків, які забезпечують пацієнтів можливістю проходити обстеження та лабораторну діагностику цілодобово. Країна значно наблизилася до реалізації цілей Європейського плану дій на 2030 рік. Це стало можливим, зокрема, завдяки новому обладнанню: протягом останніх років було закуплено 235 комп’ютерних томографів і 53 ангіографи в рамках централізованих закупівель та спільних ініціатив з міжнародними партнерами. Це позитивно впливає на точність діагностики та результативність лікування.

У галузі онкології прийнято Національну стратегію боротьби зі злоякісними новоутвореннями до 2030 року, а також розроблено план дій для її впровадження. Ключовим елементом цієї стратегії є забезпечення онкологічних центрів сучасним медичним обладнанням, що дозволяє своєчасно діагностувати захворювання та проводити ефективне лікування. Протягом останніх кількох років держава, разом із міжнародними колегами, закупила для лікарень 21 систему лінійних прискорювачів і 36 апаратів МРТ. Це стало першим таким значним придбанням в історії охорони здоров'я України. Лінійні прискорювачі надають лікарям можливість точно впливати на пухлину — знищувати її або стримувати зростання з мінімальним впливом на навколишні здорові тканини, що робить лікування більш ефективним і безпечним для пацієнтів. Окрім того, ратифіковано угоду між Україною та Францією, яка передбачає надання українським медичним установам сучасних мамографів. Загальний бюджет цього проекту перевищує 11,6 млн євро.

Система реабілітації зазнала значних змін. За останні півтора року близько 600 тисяч українців отримали реабілітаційні послуги. На сьогоднішній день 555 медичних установ по всій країні надають цю допомогу, з яких 232 функціонують у стаціонарних умовах. Серед них 189 знаходяться в кластерних і надкластерних лікарнях сучасної мережі, що обладнані безбар'єрними відділеннями. Кількість сеансів реабілітації щодня становить 12 тисяч, що у чотири рази більше, ніж три роки тому.

Паралельно триває трансформація ментального здоровʼя. Сьогодні психологічну підтримку можна отримати навіть у свого сімейного лікаря -- базову допомогу надають понад 5000 закладів первинки. Уже 124 лікарні спроможної мережі мають центри ментального здоров'я. У планах -- розширити мережу до 200 таких центрів.

Іншим важливим напрямом є відновлення медичної інфраструктури. На 2025 рік вже затверджено публічні інвестиційні проекти на суму понад 5,64 мільярда гривень. Це стосується розвитку медичних установ, освітніх закладів, а також програм реабілітації та підтримки психічного здоров'я.

Оновлення системи охорони здоров'я здійснюється завдяки значній підтримці партнерів. У 2025 році обсяг фінансової допомоги досяг 35,54 мільярдів гривень. Це стосується конкретних ініціатив, закупівлі обладнання, навчальних програм та посилення інституційної бази системи.

Ці зміни спрямовані на створення сучасної, ефективної та орієнтованої на людину системи охорони здоров'я в Україні. Вона повинна задовольняти потреби пацієнтів, незалежно від їхнього місця проживання, умов чи ситуацій.