Київ планує інвестувати понад 20 мільярдів гривень у зимову підготовку на 2026 рік, але для цього необхідно ще 1,5 мільярда євро, зазначив директор ЦДЕ.

З початку 2026 року на зміцнення стабільності столиці вже було витрачено понад 16 мільярдів гривень, що значно перевищує 2 мільярди гривень минулого року. За словами Олександра Харченка, директора Центру досліджень енергетики, до кінця цього року планується додатково витратити від 4,5 до 5 мільярдів гривень.

"Це насправді в десять разів більші інвестиції, які спрямовані на елементи безпеки. Мова йде про захист високовольтних підстанцій, резервне живлення для ключових систем каналізації та опалення," - зазначив він під час обговорення теми "Україна перед зимою: енергетичні виклики, оборонні питання та нові дипломатичні реалії" у інформаційному агентстві "Інтерфакс-Україна" в п'ятницю.

Одночасно, як зазначив фахівець, для реалізації потрібних заходів щодо підвищення стійкості місту знадобиться близько 1,5 мільярда євро.

Як він відзначив, в підготовку Києва до опалювального сезону цього року в основному інвестували кошти з місцевого бюджету, тоді як частка центрального бюджету становила лише приблизно 10%.

"Національний бюджет перебуває в складній ситуації, і протягом більше місяця платежі на казначейських рахунках були заблоковані, що суттєво вплинуло на діяльність місцевих органів влади та підготовку до зимового сезону," - зазначив директор ЦДЕ.

В результаті частину обладнання, яку міста планували встановити ще до листопада-грудня, через чотиритижневу паузу доведеться запускати в роботу пізніше.

Як нагадав Харченко, у січні 2026 року в Києві була знищена вся внутрішня генерація. Тобто Київ при споживанні приблизно до 2 ГВт при температурі -10, і споживанні 1,2 ГВт у погоду, яка в Україні є наразі, мав 1,3 ГВт внутрішніх генеруючих потужностей до січня 2026 року.

"У січні 2026 року їх було фізично знищено. Які наслідки це має? Це веде до тих самих ефектів, які, в основному, нині викликають глибокий сум у киян," - зазначив Харченко.

При відсутності генерації у місті відключається і переходить на резервне живлення метрополітен та відключаються і переходять на резервне живлення насосні станції водоканалу, які у таких умовах роботи не можуть забезпечити повний сервіс.

Проте, за словами фахівця, місто вжило заходів для захисту важливих систем від техногенних катастроф і стратегічних технологічних викликів. "Забезпечити тиск у водопровідній мережі, щоб вода могла циркулювати по трубах, наповнювати резервуари та підтримувати основну інфраструктуру — це одне, а зовсім інше — забезпечити належний тиск, наприклад, на Печерськ або в інших районах, розташованих на пагорбах," — зазначив він.

Вказане зробити неможливо без роботи основних ліній енергопостачання на об'єктах водоканалу.

"Тому певні незручності цієї зими майже неминучі", - підсумував експерт.

Згідно з висловлюваннями Харченка, в багатьох містах через інженерні та регуляторні обмеження неможливо реалізувати технічні проєкти, які сприяють підвищенню енергетичної стійкості, всього за один сезон, що триває сім-вісім місяців. Для цього необхідно витратити два-три роки.

"Спочатку ви витрачаєте сім-вісім місяців на оформлення документів, навіть якщо у вас є фінансові ресурси, а вже потім переходите до будівництва. Це стосується всіх аспектів. Встановлення резервних систем живлення, генераторів, когенераційних децентралізованих станцій — всього цього", — зазначив він.

За словами директора ЦДЕ, Київ потребує близько 1,5 мільярда євро для виконання всіх необхідних заходів, спрямованих на забезпечення стабільності міста. В цілому, для всієї країни йдеться про потребу в 250-300 мільярдів гривень щороку протягом наступних принаймні двох років.