Основні події тижня: можливий референдум щодо мирного плану та Різдвяні обстріли | Коментарі Україна

Підсумки тижня. Фото: з відкритих джерел

Спеціальний представник президента США Стів Віткофф підсумував результати своїх зустрічей з українською та російською сторонами, а також європейськими партнерами. В рамках окремої зустрічі у форматі США-Україна основна увага була зосереджена на чотирьох ключових документах: розвитку 20-пунктного плану, узгодженні позицій щодо багатосторонньої системи безпекових гарантій, забезпеченні гарантій від США для України та плану економічного розвитку. Віце-президент США Джей Ді Венс в інтерв'ю підкреслив досягнення на мирних переговорах, однак зазначив, що впевненості у повному врегулюванні конфлікту поки що немає.

Цього тижня президент України Володимир Зеленський вперше публічно представив проект 20-пунктного документа як рамковий для угоди між Україною, США, Європою та Росією. За його оцінкою, план готовий на 90%, що вказує на інтенсивну роботу за лаштунками.

Згідно з висловлюваннями Зеленського, даний документ може бути представлений для ратифікації парламенту або винесений на референдум. Він також зазначив, що існує ймовірність проведення референдуму одночасно з виборами, що може додати політичної активності. Якщо угода буде підписана, мобілізацію можуть або скасувати, або проводити в обмеженому обсязі, що зменшить тягар на суспільство.

Що найбільш спірного пункту документу -- гарантій безпеки для України, то їх планують фіналізувати в Парижі у січні 2026 року, і вони включатимуть 3 лінії: присутність іноземних військ, зобов'язання подібні до статті 5 НАТО та інші заходи. Це створює основу для довгострокової стабільності, де військова підтримка поєднується з політичними зобов'язаннями.

Проте, російська сторона все ще наполегливо вимагає повернення всіх територій Донбасу, які їй не вдалося захопити. Додатково, є інформація про те, що Путін нібито прагне до організації видобутку на Запорізькій атомній електростанції та спільного управління з США, оминаючи участь України. Це підкреслює протиріччя між російськими вимогами і українськими принципами збереження територіальної цілісності.

На тлі цього Зеленський повідомив про домовленість про зустріч з президентом США Дональдом Трампом у найближчий час, а пізніше підтвердив дату - 28 грудня у Флориді.

Масовані обстріли цивільної інфраструктури

Минулий тиждень залишався напруженим, з численними атаками російських сил на українську територію. У ніч на 22 грудня окупанти атакували 86 ударними БпЛА, з яких ППО знешкодила 58. Влучання зафіксовано на 12 локаціях, що призвело до пошкоджень інфраструктури. В Одесі через дронові атаки пошкоджено об'єкт критичної інфраструктури та житловий будинок, поранено чоловіка, а частина району залишилася без електрики. Пізніше агресор знову вдарив по Одесі, пошкодивши припортову інфраструктуру та цивільне судно.

У ніч на 23 грудня противник здійснив координований напад, використавши 38 ракет та 635 безпілотників. Ця потужна атака призвела до відключення електропостачання для більшості споживачів у Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях.

У Києві вранці 23 грудня уламки безпілотного літального апарату приземлилися неподалік житлового будинку в Святошинському районі, внаслідок чого постраждали п'ятеро людей, включаючи одну дитину, з яких один перебуває у важкому стані. У Київській області загинула жінка, а троє осіб, серед яких також дитина, отримали поранення.

У ніч з 23 на 24 грудня російські військові здійснили скидання трьох авіабомб на Запоріжжя, внаслідок чого було пошкоджено житлові будинки та травмовано чотирьох осіб. У Харкові серія ударів по теплоелектроцентралі в околицях міста призвела до загибелі однієї людини і поранень 13 інших. Ввечері 24 грудня були зафіксовані атаки на критично важливу інфраструктуру в Харкові, Сумській та Черкаській областях, в результаті яких постраждала ще одна людина.

Різдвяна ніч не принесла перепочинку: атаки на енергетику знеструмили споживачів на Чернігівщині, Сумщині, Дніпропетровщині, Харківщині та Одещині. У Чернігові дрон влучив у 5-поверхівку, забравши життя однієї людини та поранивши 8. На Одещині вночі 25 грудня удари по портовій інфраструктурі забрали життя однієї людини та поранили двох.

В ніч на 26 грудня російські війська завдали удару по енергетичному об'єкту ДТЕК у південній частині Одеської області, що призвело до серйозних руйнувань. Крім того, постраждала інфраструктура Львівської залізниці на станції Ковель. У Харкові внаслідок обстрілу КАБом по Шевченківському району загинули дві особи, а кілька людей отримали поранення.

За інформацією президента України, техніка, що використовується для атак на цивільні об'єкти, розташована на дахах житлових будівель у Білорусі. Це ускладнює можливість для адекватної реакції та збільшує небезпеку для мирних жителів.

Тиждень закінчився новою великою атакою агресора: у ніч на 27 грудня війська Росії здійснили обстріл Києва та його околиць, в результаті чого спалахнули два багатоповерхові будинки в Дарницькому районі столиці, багато людей отримали травми.

Обстановка на передовій.

Протягом минулого тижня ситуація на фронті загострилася: російські війська намагаються переправити своїх солдатів через річку Сіверський Донець, що ускладнює становище наших захисників у Серебрянці. Підрозділи 81-ї бригади тримають оборону, завдаючи ворогу втрат. У Куп'янську, що в Харківській області, окупанти намагаються збільшити тиск, прагнучи компенсувати невдалу спробу захоплення міста.

На півночі України, в селі Грабовське на Сумщині, аналітичний проект DeepState вказав на недбале ставлення з боку українських військових, що сприяло вторгненню російських сил. В результаті, село опинилося під контролем ворога. Президент Зеленський повідомив про захоплення 52 цивільних осіб, серед яких були діти, а також 13 військових.

Українські військові продовжують активні зусилля, щоб ослабити тил агресора: на цьому тижні розвідувальні дрони ГУР Міністерства оборони атакували морський нафтовий термінал "Таманьнефтегаз" у Краснодарському краї, що призвело до виникнення пожежі. Крім того, далекобійні безпілотники СБУ завдали удару по нафтових резервуарах у порту Темрюк та газопереробному заводу в Оренбурзі.

Економічні відомості

Економічні події цього тижня були позначені фінансовою підтримкою з боку Європейського Союзу. Україна отримала приблизно 2,3 мільярда євро в рамках програми Ukraine Facility, серед яких 2,1 мільярда євро представлено у вигляді кредитів, а 200 мільйонів євро — у формі гранту. Це вже шостий транш, який сприяє підтримці державного бюджету під час війни та спрямовується на реалізацію планів відновлення.

Зеленський визначив загальні збитки від війни на рівні 800 мільярдів доларів, сподіваючись залучити ці ресурси через різні фонди. Ця вражаюча сума потребує міжнародної підтримки.

Щодо роботи вітчизняного ВПК, то за словами прем'єр-міністра України Юлії Свириденко, частка озброєння українського виробництва в Силах оборони вже перевищило 50%, а в 2026 році планується подальше нарощування.

Внутрішня політика: голосування в умовах конфлікту

Внутрішня політика зосередилася на підготовці до виборів. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення робочої групи для законопроекту про вибори в умовах воєнного стану, яку очолив Олександром Корнієнко. Група включатиме представників фракцій, суспільства та ЦВК, а закон застосовуватимуть одноразово.

ЦВК відновила роботу Державного реєстру виборців вперше з початку вторгнення, як зазначив очільник фракції Слуга народу у Верховній Раді Давид Арахамія. Це крок до можливих виборів, з акцентом на розширення голосування, включаючи онлайн-формат та відпустки для військових-кандидатів. Такі ініціативи забезпечують інклюзивність у складних умовах.

Проте, останні опитування населення, не додають оптимізму нинішній владі. Опитування Socis показало, що лише 19% українців вірять, що Зеленський не знав про корупцію в оточенні та не причетний до "схеми Міндіча". Це відображає суспільний скептицизм, який може вплинути на політичний ландшафт при можливому проведенні виборів.