Княжицький розповідає про те, хто стоїть за конфліктами між Польщею та Україною і які цілі переслідує.
Співголова комітету Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Польщею Микола Княжицький висловив думку, що останнє загострення відносин між Україною та Польщею значною мірою підживлюється ультраправими рухами в Польщі, які намагаються спонукати Україну до відповідних дій. За його словами, така риторика відповідає інтересам Російської Федерації.
Цю інформацію Микола Княжицький поділився в бесіді з журналістами видання "Цензор".
За словами народного депутата, антиукраїнську тематику активно використовують ультраправі політичні сили напередодні парламентських виборів у Польщі, намагаючись мобілізувати власний електорат. На його думку, поступово до цієї риторики змушені адаптуватися й інші політичні сили, щоб не втрачати підтримку виборців.
Княжицький також підкреслив, що антипольські настрої не є відображенням думки всього польського населення. Він зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення саме поляки були серед перших, хто прийшов на допомогу українцям, і що більшість населення Польщі продовжує підтримувати Україну.
Хто виграє від конфліктів між Україною та Польщею?
Микола Княжицький вважає, що ескалація суперечок між Києвом і Варшавою насамперед вигідна Росії, яка прагне послабити європейську єдність та зруйнувати стратегічне партнерство між двома державами.
"Насправді вони загрожують не так Україні, як самій Польщі. Тому що якщо Польща не підтримуватиме Україну, то Україна знайде підтримку в німців, французів і інших країн, а Польща просто буде маргіналізуватися, залишиться і поза процесами європейської солідарності, і поза процесами відбудови", - відзначив депутат. На його думку, це і є план Росії та деяких американських кіл: розвалити Європу, роз'єднати Європу, послабити сильні європейські країни і, звичайно, залишити Україну без підтримки.
Згідно з заявами народного депутата, Росія інтегрує військові та інформаційні методи впливу, і потенційні напади на польські об'єкти можуть бути частиною цієї гібридної стратегії.
Княжицький висловив думку, що після таких випадків ультраправі політичні діячі можуть почати активніше закликати до зменшення військової підтримки Україні, обґрунтовуючи це необхідністю зосередитися на захисті Польщі. Вони також можуть виступати за обмеження допомоги Києву, стверджуючи, що саме співпраця з Україною нібито приносить додаткові загрози для безпеки Польщі.
Депутат вважає, що Москва може запровадити подібні провокації напередодні парламентських виборів у Польщі, щоб зміцнити позиції ультраправих політичних сил і водночас викликати сумніви у суспільствах країн НАТО щодо їхньої подальшої підтримки України. "Основна мета цих дій полягає не в захопленні цих країн, а в послабленні підтримки України з боку їхніх громадян. Саме це і є справжнім наміром", - зазначив Княжицький.
За його словами, Україна та її партнери мають докласти всіх зусиль, аби не допустити реалізації подібних російських сценаріїв.
Встановлювати контакт з позитивними силами в Польщі.
Микола Княжицький висловив переконання, що Україна має зберігати тісну співпрацю з польським урядом, демократичними політичними силами та громадянським суспільством, не допускаючи поширення антипольських настроїв.
За словами депутата, попри гостру політичну риторику, військове співробітництво між Києвом і Варшавою триває, а чинний польський уряд залишається зацікавленим у підтримці України та зміцненні спільної безпеки.
Ми повинні об’єднати зусилля з тими свідомими, розумними та відповідальними поляками, які прагнуть бачити Польщу потужним лідером у Європі та надійним партнером для України, а не вийти на маргінес.
Княжицький також підкреслив важливість залишити історичні суперечки в руках істориків, а політикам зосередитися на спільних інтересах обох країн. Адже саме прагматичне співробітництво між Україною та Польщею є найефективнішим способом протистояти спробам Росії посіяти розбрат серед союзників. Серед ключових напрямків співпраці він виокремив оборонне партнерство, участь Польщі у відновленні України, підтримку євроінтеграційних прагнень України, розвиток економічних зв’язків та пошук компромісів у чутливих питаннях, зокрема в аграрній сфері.
Врешті-решт, Микола Княжицький звернувся до слів святого Івана Павла II, який висловлювався, повторюючи концепцію німецько-французької угоди: "Ми прощаємо і просимо прощення". Це єдиний шлях, і ці слова звучать однаково для всіх європейців.
