Логістичний колапс. Закриття Південного мосту.
Міст проєктувався під навантаження 5 -7 тонн на один вантажний автомобіль, а наразі інтенсивність руху по ньому сягає 80-100 тисяч автомобілів на добу.
1 та 2 жовтня російські війська вперше провели цілеспрямовані атаки ударними безпілотниками на Південний міст у Києві. Внаслідок потрапляння щонайменше трьох БПЛА, рух автомобілів та метрополітен на цьому перегоні був повністю призупинений. З огляду на аварійний стан інших мостів столиці, пошкодження цієї переправи створює серйозні ризики для логістичних маршрутів та нормального функціонування міста.
Стратегічна важливість Південного мосту
Південний міст, спроєктований у 1983 році видатним інженером Георгієм Фуксом, є критично важливою транспортною артерією не лише для столиці, але й для України загалом. Він забезпечує один із найбільших транзитних потоків вантажів і людей між правим (мікрорайон Видубичі) та лівим берегом, а також є найкоротшим шляхом від центру Києва до аеропорту Бориспіль.
До 2 жовтня Сирецько-Печерська ("зелена") лінія метрополітену, яка проходить через міст, залишалася єдиною у Києві, що продовжувала обслуговувати пасажирів під час повітряних тривог, перетинаючи Дніпро. Зупинка руху Південним мостом миттєво викликала значні затори на лівому березі, що підкреслює його важливість для транспортної інфраструктури міста, особливо в умовах обмежень на аварійних мостах Патона та Метро.
Хроніка агресії та нові стратегії Російської Федерації.
Серія атак розпочалася 1 жовтня приблизно о 12:00. У цей час дрон вибухнув поряд із опорною частиною пілона, коли по мосту проїжджав потяг метро. Увечері того ж дня другий безпілотний апарат завдав ушкоджень дорожньому покриттю, опорі, відбійнику та бетонному бар'єру метрополітену. Третій інцидент стався 2 жовтня о 5:00 ранку, завдавши суттєвих пошкоджень конструкціям підземного проходу та огорожі.
Згідно з даними аналітиків, Росія почала використовувати модернізовані дрони, ймовірно, типу "Герань-4", які були спеціально адаптовані для руйнування інфраструктури. Ці безпілотники оснащені унікальними детонаторами з "вусами" та новими боєприпасами кумулятивно-ріжучого спеціального призначення (КРСН). Їхня бойова частина важить 40 кілограмів і складається з чотирьох модулів ураження, які були розроблені з метою ефективного пошкодження високовольтних ліній електропередач та сталевих мостів.
Загроза для вантової системи
Південний міст зведено за допомогою вантової (позакласової) технології. Його прольоти підтримуються двома площинами вант, які складаються в цілому з 144 сталевих тросів, натягнутих між верхньою частиною конструкції та вертикальною опорою (пілоном). Для виготовлення вант використані закриті оцинковані троси діаметром 62 мм, здатні витримувати розривне навантаження до 350 тонн. Ясно, що метою новітніх російських безпілотників є саме перерізання цих тросів.
Експерти в галузі містобудування підкреслюють, що міст був спроєктований з врахуванням значного запасу міцності: втрата однієї або двох вант не викличе ефекту "доміно" і не призведе до руйнування конструкції. Кілька ударів безпілотників не можуть суттєво вплинути на роботу мосту. Проте, серйозну загрозу становлять систематичні масовані атаки, здатні знищити значну кількість тросів або нанести шкоду самому пілону.
Основна проблема, яка виникає у випадку пошкодження, полягає в ускладненні процесу ремонту. Ванти для Південного мосту були замовлені з-за кордону, оскільки в Україні їх не виробляють. Це створює труднощі з оперативною заміною елементів. У критичній ситуації інженерам доведеться переглядати технічні рішення мосту, перерозподіляючи навантаження за допомогою спеціальних арок-підпірок, подібних до тих, що підтримують міст Метро.
Стан зношення конструкцій
Окрім військових викликів, Південний міст страждає від значних експлуатаційних навантажень. Хоча він є одним з найсучасніших у місті (автомобільний рух розпочався у 1990 році, а метро – у 1992-му), за 36 років його експлуатації міст зазнав істотного зносу.
Інфраструктуру було спроектовано з врахуванням навантаження 5-7 тонн на один вантажний автомобіль, але наразі міст щоденно пропускає від 80 до 100 тисяч автомобілів. Постійні динамічні навантаження та вібрації, викликані важким транспортом, призвели до того, що міст з 2007 року перебуває в режимі безперервного ремонту (заміна вант, анкерних прогонів, мостового покриття та десятків деформаційних швів). Поєднання цих факторів із цілеспрямованими ударами з боку Росії становить серйозну інфраструктурну загрозу для Києва.
