Ліцензії на резерв. Національна рада надає новим телеканалам у цифровому форматі можливість відстрочити початок мовлення.
Нацрада дозволила відкласти граничний термін початку мовлення деяким медіа до завершення воєнного стану.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення організовує конкурси на вакантні місця у цифрових мультиплексах, водночас ухвалюючи рішення про відстрочку запуску в ефір каналів, які отримали перемогу в попередні роки.
Так, наприклад, канал "Уніан-2" (юридична особа ТОВ "Дідживан", позиціюється як приватний бізнес менеджерів групи "1+1" Ярослава Пахольчука та Світлани Міщенко) став переможцем ще на першому конкурсі у державний мультиплекс у листопаді 2023 року. На вихід в ефір, згідно з ліцензією, відводиться рік. Однак наприкінці минулого року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення дозволила відкласти граничний термін початку мовлення до закінчення воєнного стану. Для цього регулятор використав процедуру, яка навіть не передбачає винесення таких питань на засідання.
"Уніан-2" — це не єдиний телеканал, що скористався такими перевагами.
Кому Національна рада надала можливість призупинити трансляцію?
"Детектор медіа" звернувся до Національної ради із запитом, які саме медіа отримали дозвіл на продовження терміну початку мовлення до завершення воєнного стану.
На кінець травня налічується п’ять таких компаній. З них дві є загальнонаціональними. Крім "Уніан-2", дозвіл також отримав канал "Сонце+" (юридична особа ТОВ "Солар медіа"). Компанія перемогла у конкурсі на мультиплекс "Зеонбуду", перевела свій основний канал на нього, а запуск "Сонце+" було відкладено.
Ще три регіональні радіостанції отримали аналогічний дозвіл. ПП "ТРК "Ефір-Р" — це радіо "Накипіло" з Харкова, яке відповідно до реєстру має ліцензію для роботи у селищі міського типу Дворічна в Куп'янському районі Харківської області. Також до переліку увійшло херсонське радіо "Ікс он", яке транслює на частоті у селищі Велика Олександрівка Херсонської області, а також радіо "Свобода ФМ" з Чернігова, яке обслуговує території Чернігівської та Київської областей.
Отже, по суті, це три радіостанції, що знаходяться в прикордонних зонах конфлікту.
Національні канали отримали свої ліцензії вже в умовах повномасштабної війни, здобуваючи перемоги у конкурсах з участю інших кандидатів. Наразі вони заблокували свої позиції у мультиплексах на невизначений термін.
Що обговорюють на "1+1"
У пресслужбі "1+1" "Детектору медіа" розказали, що запуск "Уніан-2" планують, а канал зараз на етапі розробки: "Щойно матимемо деталі -- повідомимо вам першим".
Канал "Уніан-2" спочатку розглядався як платформа для інформаційно-публіцистичного контенту. Проте, відповідно до рішень, ухвалених владою у 2022 році (зокрема, указу президента та постанови РНБО), всі загальнонаціональні інформаційні мовники зобов'язані транслювати марафон "Єдині новини". У зв'язку з цим Ярослав Пахольчук, який представляв "Уніан-2" на конкурсі в Національній раді, заявив, що канал наразі зосередиться на формуванні контенту в жанрі інфотейнменту.
"Набагато доцільніше укладати угоду на пакет каналів, — відзначив він. — Розпочнемо з бібліотечної продукції. Відразу ж запустимо проєкти в форматі інфотейнменту в прямому ефірі. У перший рік ми не плануємо дорогі шоу, але з часом вони з’являться."
За словами Пахольчука, у 2023 році вже була створена необхідна матеріально-технічна інфраструктура для запуску каналів. Крім того, для цих мовників були сформовані команди. "Ключовим є завершення переговорів з правовласниками. Як тільки отримаємо ліцензії, зможемо остаточно закрити ці переговори. Я сподіваюся, що це питання вирішиться протягом кількох місяців", -- зазначив він у 2023 році.
Врешті-решт, через рік після проведеного конкурсу почали свою діяльність лише два мовники, і це були не ті бренди, які були представлені та отримали ліцензії. Замість "Віжн-2" і "Віжн-3" в ефір вийшли "Світ+" і "Квартал ТВ".
Можливо, вибір формату "Уніан-2" був зумовлений сподіваннями, що минулого року активні бойові дії завершаться. У такому випадку марафон закінчився б, і новини знову заполонили б ефір каналів.
Що повідомляє "Інтер"?
Вірогідно, канал "Інтер" також сподівався на завершення війни цього року, адже минулого року він брав участь у конкурсі на отримання ліцензії для державного мультиплексу і здобув право на запуск "Інтер Україна". Під час засідання Національної ради член наглядової ради Сергій Созановський разом із головою правління "Інтера" Олександром Пилипцем представили його як канал, що пропонує новини, аналітичні програми, документальні фільми, серіали та художнє кіно.
"Інтер" знову виходить на передову медіапейзажу. Це і є суть нового напрямку каналу. Адже, як зазначив Сергій Созановський, наші суперники трохи розслабилися. Ми плануємо додати більше енергії та динаміки в ефір. Менеджмент каналу підкреслив, що акцент буде зроблений саме на новинному контенті. Інші телеканали, такі як "1+1" та ICTV, також висловлюють бажання повернутися до новин, адже інформаційна складова була їхньою сильною стороною. Проте між каналами існує угода, що під час війни новини можуть транслюватися лише в рамках марафонів. Цю інформацію публічно озвучував і сам Созановський під час виступу в Національній раді.
Проте наразі немає жодних ознак того, що війна, воєнний стан або активні бойові дії можуть завершитися найближчим часом. Щодо запуску нового каналу "Інтер" – це залишається під питанням. Інформовані джерела з "Детектора медіа" повідомляють, що фінансова ситуація в медіагрупі є досить складною, і канали змушені затримувати платежі за послуги "Зеонбуду".
Ліцензію "Інтер Україна" отримав у серпні 2024 року, тому в ідеалі мав би вийти в ефір до серпня 2025-го. "Детектор медіа" звернувся до медіагрупи за коментарем, чи має вона намір запустити новий канал, чи прохатиме Нацраду про відкладення граничного терміну початку мовлення, і чекає на відповідь.
Сергій Созановський також очолює медіагрупу Film.ua, в якої є свій цифровий канал у державному мультиплексі -- "Світло". "Детектор медіа" також звернувся до директора з мовлення, дистрибуції та розвитку "Film.ua Broadcasting" Нарімана Гусейнова з запитаннями чи розглядається можливість призупинення мовлення у МХ-7 і чи задоволений канал державним мультиплексом. Наріман пообіцяв відповісти наступного тижня.
У випадку якщо Нацрада дозволить відкласти вихід в ефір ще одній компанії, то у цифрі, яка є обмеженим ресурсом, буде на один канал менше. І тоді на це місце має проводитися конкурс.
Яка процедура передбачена для отримання таких дозволів?
Національна рада не розглядала питання про перенесення граничного терміну початку мовлення на своєму засіданні. У зв'язку з цим "Детектор медіа" вирішив дізнатися про процедуру розгляду подібних питань і надіслав запит до регулятора.
У відповіді, підписаній головою Національної ради Ольгою Герасим'юк, зазначено, що, враховуючи звернення ліцензіатів, Національна рада прийняла рішення про перенесення крайнього терміну початку мовлення, який визначений Законом України "Про медіа", до завершення воєнного стану та протягом трьох місяців після його скасування або припинення. Регулятор спирається на "пункт 5 Розділу ІІ Положення про особливості ліцензування та реєстрації у сфері медіа в умовах воєнного або надзвичайного стану", затвердженого рішенням Національної ради від 18.05.2023 № 349 (зі змінами).
Проте в документі, на який посилається Національна рада, йдеться виключно про ті засоби масової інформації, які здійснюють мовлення без застосування радіочастотного спектра.
"Відповідно до запиту ліцензіата або медіа-суб'єкта, який веде мовлення без застосування радіочастотного спектра, за узгодженням з Національною радою, крайній термін старту мовлення, встановлений законодавством, може бути відстрочений до завершення воєнного стану та не більше ніж на три місяці після його скасування або припинення", — зазначається в документі.
Радіочастотний ресурс є обмеженим, тому для його використання проводяться конкурси та видаються ліцензії (наприклад, для цифрового ефіру). Відповідно, вимоги до медіа (телеканалів та радіостанцій), які користуються цим ресурсом, є більш строгими.
Ганна Літвіщенко, юристка, спеціалізуючись на медіаправі, раніше очолювала юридичний відділ Національної ради. У своєму коментарі для "Детектора медіа" вона зазначила, що в наведеному положенні йдеться про те, що "на основі звернення ліцензіата або суб'єкта медіа, який здійснює мовлення без використання радіочастотного спектра". Важливо відзначити, що ліцензіати — це саме ті медіа, які отримують ліцензію на використання радіочастот.
"Відповідно, посилання Національної ради на пункт 5 Положення №349 є юридично коректним також і щодо компаній, які отримали ліцензії за результатами конкурсу на цифрове мовлення в мультиплексі МХ-7 -- вони є ліцензіатами у розумінні Закону", -- каже Ганна.
Такої ж думки й у Нацраді. На уточнювальне запитання "Детектора медіа" у регулятора відповіли, що згадані канали отримали ліцензії і є ліцензіатами.
Також, на думку Ганни Літвіщенко, регулятор може погоджувати відтермінування початку мовлення, не виносячи це питання на засідання. Адже частина друга статті 90 Закону України "Про медіа" встановлює вичерпний перелік питань, що підлягають обов'язковому розгляду на засіданнях Національної ради. І серед них немає питань про погодження або непогодження перенесення граничного терміну початку мовлення.
"Крім того, процедура реагування на таке звернення чітко регламентована: "Національна рада надсилає листа з погодженням або відмовою щодо зміни терміна мовлення", що не є актом індивідуальної дії у формі рішення. Це підтверджує, що регулятор може здійснювати такі погодження в межах своїх повноважень без потреби виносити це питання на засідання. Відтак, з юридичної точки зору, використання Національною радою пункту 5 Положення №349 у вказаних випадках є виправданим і відповідає чинному законодавству", -- зазначила Ганна.
Чому телеканали не стартують мовлення у форматі МХ-7?
Але ситуація з відкладенням початку мовлення стосується лише державного мультиплекса МХ-7. З мультиплексами "Зеонбуду" таких історій немає. Канали, які виграли на конкурсі у 2023 та у 2024 році, вже запустилися. І серед них канал "Конкурент Україна" з Луцька.
Державний мультиплекс стикається з труднощами у залученні глядачів. Хоча він має відмінне покриття та доступний у регіонах, де не працюють приватні мультиплекси "Зеонбуду", проблема полягає в тому, що МХ-7, як зазначалося у статті "Детектор медіа", працює в метровому діапазоні, на відміну від інших цифрових мультиплексів "Зеонбуду", які мовлять у дециметровому діапазоні. Це означає, що для перегляду нових каналів потрібно використовувати метрову антену, оскільки дециметрові антени не можуть приймати сигнали в метровому діапазоні. Крім того, щоб знайти нові канали, користувачам необхідно запустити автоматичний пошук на телевізорі або приставці. Глядачі з великих міст, де вже доступно кілька десятків цифрових каналів, не особливо прагнуть підключатися до державного мультиплекса. Водночас у менших містах нові канали можуть викликати інтерес. Проте ця аудиторія не є комерційно вигідною, оскільки реклама продається на основі телевізійних панелей вимірювання. У нинішні воєнні часи ринок здатен інвестувати лише в дослідження у містах з населенням понад 50 тисяч осіб.
Технічний директор Концерну РРТ Сергій Семерей зазначає, що труднощі з МХ-7 безпосередньо пов'язані із телевізійною панеллю. "Система оцінювання методів прийому телебачення наразі має суттєві недоліки та викривлення. Зокрема, не враховуються населені пункти з населенням до 50 тисяч осіб. У деяких областях, таких як Тернопільська, Рівненська, Волинська, Чернівецька та Хмельницька, у населених пунктах з населенням понад 50 тисяч проживає до 25% всього населення. Якщо моніторинг зосереджується лише на великих містах, де є кабельні мережі, швидкісний інтернет та 4G, то частка ефірного телеприймання там буде незначною. Натомість у звичайних райцентрах і селах, де проживає більшість людей в цих областях, ситуація кардинально відрізняється. Платні ОТТ-платформи та кабельне телебачення не можуть конкурувати з безкоштовним ефіром. На мою думку, щоб забезпечити конкуренцію між різними засобами доставки телевізійного контенту, необхідно терміново переглянути систему оцінювання."
Ринок потребує змін у вимірюваннях і навіть єдиної панелі, яка поєднуватиме перегляд контенту на різних пристроях і платформах. Про це вже неодноразово говорили представники рекламної галузі. Однак у цьому питанні є декілька нюансів. Головний -- це гроші, а другий -- консолідація ринку (бо навіть щодо спільних вимірювань ОТТ у найбільших сервісів немає одностайної позиції).
МХ-7 має активізувати зацікавленість до своїх каналів, щоб залучити нових глядачів. В минулому році пропозиції мультиплекса стали більш привабливими завдяки "Megogo спорт". Крім того, Концерн РРТ потребує фінансово спроможних клієнтів, оскільки для створення мультиплекса був отриманий кредит, і ці кошти необхідно повернути.
У державному мультиплексі залишилося ще два вільних місця, і в травні 2025 року Національна рада оголосила про старт нового конкурсу на отримання ліцензії МХ-7. Проте залишається питання, чи знайдуться бажаючі взяти участь у цьому заході. Адже наразі не так багато компаній, готових інвестувати великі суми в трансляцію, особливо якщо є ризик низьких рейтингів. Та й попит на цифрові ліцензії не є критичним. Тож чи знайдеться хтось, хто вирішить змагатися у цьому конкурсі – залишається відкритим питанням. На останньому засіданні Нацради, під час конкурсу на регіональну цифрову ліцензію в Полтаві, деякі члени регулятора звернулися до компанії ТОВ "ТРК Еко-ТВ" із запитанням, чому, прагнучи розширити мовлення, канал не бере участі в конкурсах на загальнонаціональному рівні. Цікаво, що "Еко ТВ" не отримав місця в полтавському мультиплексі.
Отже, цього літа ми з'ясуємо, чи будуть регіональні та інші телеканали залучені до конкурсу на МХ-7, а також чи зможе вийти в ефір канал "Інтер Україна", який отримав ліцензію близько року тому.
