Літній наступ. Які свідчення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України має Служба безпеки України?
21 липня, приблизно о 05:30 ранку, троє чоловіків у балаклавах та формі зі шевронами Служби безпеки України з'явилися в підземному паркінгу одного з житлових комплексів Києва. Всі вони були озброєні.
Вони витягли з автомобіля напівпритомного детектива Національного антикорупційного бюро, який всю ніч переховувався від інтенсивного російського обстрілу. Оточивши його, почали бити руками і ногами. Правоохоронці наносили удари і вимагали у співробітника НАБУ телефон.
Коли чоловік повідомив, що смартфон знаходиться в автомобілі, насильство не зупинилося. Агентам СБУ вигукували, що продовжать бити, поки не отримають доступ до пароля.
"Один з агресорів закричав: якщо я не передам їм код доступу до телефона, мене відвезуть до слідчого ізолятора, і в процесі поїздки зі мною станеться щось страшне, що призведе до того, що я або зовсім не доїду, або прибуду в неповному складі," - розповідає про події того ранку детектив НАБУ. Він попросив зберегти його анонімність з міркувань безпеки.
Невдовзі після виголошення цих слів співробітника Бюро вдарили по голові та ребрах. Від сильного болю він приземлився на бетонну підлогу паркінгу. В стані шоку він тихо промовив пароль від свого смартфона. Працівники Служби безпеки скористалися цим, отримавши доступ до даних, що зберігалися в телефоні детектива.
Після цього співробітник НАБУ встав і, разом із трьома агентами СБУ, направився до своєї оселі. На вході його зустріла дружина та п'ятеро працівників правоохоронних органів.
Слідчий оголосив про намір провести обшук у квартирі, проте не пред'явив необхідну судову ухвалу. Як причину для цього він вказав "термінову ситуацію, що потребує захисту майна", зазначив представник Бюро.
Так минув один із 25 обшуків у одного з 16 детективів Національного антикорупційного бюро, які представники СБУ та Офісу генерального прокурора проводили 21 липня. Загальна кількість проведених обшуків у межах "спецоперації" проти НАБУ-САП - 49.
Пізніше в Службі безпеки України назвуть ці дії операцією з нейтралізації російського впливу на антикорупційні органи, за результатами якої двох детективів Бюро арештували за підозрою у державній зраді і пособництві РФ.
Неймовірний збіг обставин призвів до того, що в той же день до слідчих дій, пов’язаних із НАБУ, підключилося ще одне агентство, яке контролюється Офісом президента - Державне бюро розслідувань. За даними ДБР, трьом антикорупційним активістам було оголошено підозру у зв’язку з дорожньо-транспортними пригодами. В подальшому з'ясувалося, що два з цих ДТП сталися ще в 2021 році.
Таку синхронізацію можна було б трактувати як випадковість, якби не рішення, яке було ухвалено наступного ранку, 22 липня 2025 року. Того дня український парламент раптово проголосував за ліквідацію незалежності НАБУ та САП, підпорядкувавши їх Офісу генерального прокурора, а президент негайно затвердив цей закон. І все це відбувалося на фоні звинувачень, які лунали від НАБУ і САП щодо корупційних діянь оточення верхівки держави.
"Українська правда" вже розповідала про особистий інтерес Володимира Зеленського у спецоперації проти НАБУ-САП, відтворювала залаштунки ліквідації незалежності цих інституцій, а також пояснювала, які наслідки для влади матиме "контрантикорупційний" скандал.
Сьогодні ми аналізували, чи є у правоохоронних органів вагомі докази російського впливу на діяльність НАБУ, або ж масштабні обшуки та затримання можуть свідчити про спробу підірвати антикорупційну систему в інтересах Офісу Президента.
Адже під тиском протестуючих українців і європейських партнерів політичну частину "наступу" розвернули на 180 градусів. Але силова складова заходів - у невизначеному стані, а двоє співробітників НАБУ і досі перебувають у СІЗО за обвинуваченнями у державній зраді.
"Ми разом (зі Службою безпеки України - УП) вирішили, що будемо планувати слідчі процесуальні дії на один день. Чому раніше так не було в прокуратурі? Радянська "палочна" система - треба потрошку показувати результати. А можна відразу робити свою роботу", - пояснив "обшуковий турборежим" СБУ і ОГП, які перебувають в орбіті впливу ОП, генпрокурор Руслан Кравченко на брифінгу ввечері 22 липня.
Наразі правоохоронці оголосили підозри пʼятьом співробітникам НАБУ. Працівнику закритого підрозділу "Д-2" Віктору Гусарову і керівнику управління детективів в Дніпропетровській і Запорізькій областях Руслану Магамедрасулову СБУ та ОГП інкримінують державну зраду і пособництво РФ.
Державне бюро розслідувань висунуло підозри трьом детективам щодо їхньої можливої участі в дорожньо-транспортних пригодах, що сталися в період з 2021 по 2023 роки. У випадках, які розслідуються, ситуація виглядає досить зрозуміло – правоохоронці прагнули оперативно зібрати всі можливі правопорушення, пов’язані з працівниками Бюро, щоб пред'явити їм підозри в рамках так званого дискредитуючого пакету. Однак особливу увагу варто приділити звинуваченням, що стосуються керівництва НАБУ.
Згідно з офіційною інформацією, наданою Службою безпеки України, працівник секретного підрозділу "Д-2" на ім'я Гусаров був підозрюваним у співпраці з ФСБ, infiltrуючи антикорупційне бюро. Вважається, що він передавав дані з обмеженим доступом Дмитру Іванцову, який раніше обіймав посаду заступника начальника охорони екс-президента Віктора Януковича.
В серпні 2023-го Служба безпеки України повідомила Бюро, що працівник "Д-2" ще під час служби в МВС у 2012 - 2015 роках надавав секретні дані Іванцову.
В СБУ звинувачують керівництво НАБУ у відсутності реакції на загрози. А в Бюро запевняють, що відреагували на матеріали по Гусарову відразу, зокрема провели спільну зі Службою перевірку, і доказів його участі в "антидержавній діяльності" не знайшлося.
У відповідь на це в СБУ наголошують, що підозри щодо можливого співробітництва Гусарова з ФСБ залишаються без підтвердження. Комунікатори Служби безпеки, коментуючи ситуацію для УП, зазначили, що під час допиту він надавав неправдиву інформацію щодо раніше зафіксованих фактів збору й передачі даних російській спецслужбі, а також використовував різні методи, щоб перешкодити проходженню поліграфного дослідження.
21 липня 2025-ого року СБУ вийшла з публічною заявою: вдалося зафіксувати щонайменше 60 випадків, коли Гусаров передавав секретну інформацію Іванцову.
Через кілька днів співробітники НАБУ направили до СБУ запит на отримання даних про правопорушення, вчинені Гусаровим. Проте до цього часу відповіді так і не надійшло.
Керівник управління детективів у Дніпропетровській та Запорізькій областях Руслан Магамедрасулов, згідно з інформацією слідства, виступав посередником у продажу технічної коноплі до Дагестану, яку, як стверджують, незаконно вирощував його батько - Сентябр Магамедрасулов, на території Житомирщини. 21 липня Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора оголосили про підозру в аналогічних злочинах і старшому Магамедрасулову.
"Затримано більше 100 тонн технічної коноплі, яка була готова до транспортування в Дагестан", - повідомило неназване джерело в правоохоронних органах, згідно з інформацією від УП.
Адвокатка підозрюваного детектива НАБУ, членкиня правління Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербань у коментарі УП запевнила, що бізнес Магамедрасулових на технічній коноплі - законний. За її словами, з вирощених рослин виготовляли чай, олії, бади. І продавали цей товар виключно в Україні.
Щербань також відкидає звинувачення, що її підзахисний, Магамедрасулов-молодший, причетний до посередництва у торгівлі з Росією. Адвокатка висловлює припущення, що аудіозапис, опублікований СБУ, міг бути складений із фрагментів різних розмов її клієнта. Вона має намір звернутися до Служби з проханням надати оригінал носія, на якому зафіксовані ці діалоги у відео- та аудіоформатах.
Відомо, що Руслан Магамедрасулов, згідно з інформацією від високопосадовців антикорупційних установ, був залучений до фіксації діяльності Тимура Міндіча, колишнього бізнес-партнера та близького друга президента, який є співвласником студії "Квартал-95". "Українська правда" надіслала запит до НАБУ для підтвердження цієї інформації, проте на момент виходу статті відповідь ще не була отримана.
Інтерв'юовані представники антикорупційних структур в Україні вважають, що увага силовиків до високопосадовців НАБУ на регіональному рівні зумовлена справою Міндіча. Проте в Службі безпеки України стверджують, що затримання Магамедрасулова не має політичних причин, запевняючи, що його "вивчали" вже тривалий час.
Розслідування виявило, що керівник управління детективів у Дніпропетровській та Запорізькій областях ймовірно мав зв'язки з народним депутатом Федором Христенком, який представляє заборонену політичну партію ОПЗЖ. За інформацією правоохоронців, Христенко був агентом ФСБ і відповідав за "зміцнення російського впливу на НАБУ". Наразі він отримав заочну підозру у державній зраді та зловживанні своїм впливом.
"Христенко безсумнівно мав певні зв'язки в НАБУ. Він активно розповідав про це ще до початку вторгнення і навіть пропонував варіанти вирішення різних проблем. Проте, врешті-решт, ніхто не може згадати жодну проблему, яку йому вдалося б вирішити," - підкреслює один з впливових народних депутатів в інтерв'ю УП.
Згідно з інформацією, отриманою в ході розслідування, під час обшуків у житлі народного депутата на Київщині, де проживають його родичі, співробітники СБУ та Офісу генерального прокурора виявили ряд анкет детективів НАБУ та матеріали неофіційних слідчих дій Бюро, які були оформлені російською мовою. Сам Христенко залишив Україну напередодні початку великої війни і наразі перебуває в Об'єднаних Арабських Еміратах.
Народний депутат у розмові з УП заперечив будь-які контакти з детективами НАБУ та російськими спецслужбами: "Усі заяви, які роблять (силовики - УП), є неправдою". Христенко зазначив, що його життя зараз під загрозою.
Співрозмовники УП серед впливових правоохоронців розповідають, що 4 серпня представники СБУ намагались контактувати з Христенком в Дубаї - хотіли отримати свідчення на співробітників НАБУ, які фігурують у операції служби щодо російського впливу. У Службі таку інформацію не підтвердили і не спростували, а сам Христенко вкотре наголосив у особистому листуванні з УП на загрозі своєму життю.
"По справі Руслана проводили обшуки у першого заступника директора НАБУ Дениса Гюльмагомедова. Підозрюємо, що причиною могла бути національна ознака. Гюльмагомедов - теж дагестанець, як і Магамедрасулов", - обурюється в розмові з УП один із високопоставлених антикорупціонерів.
Представники Служби безпеки України у відповідь на запит "Української правди" щодо підстав для проведення обшуків у Гюльмагомедова повідомили наступне: "В межах кримінального провадження було встановлено, що він мав контакти з агентом ФСБ РФ Федором Христенком. Крім цього, він проводив неформальні конспіративні зустрічі з підозрюваним у пособництві РФ Русланом Магамедрасуловим".
Згідно з інформацією, отриманою з джерел у правоохоронних структурах, УП стало відомо, що правоохоронці задокументували зустріч Магамедрасулова та Гюльмагомедова на вулиці в ясний день.
Магамедрасулов передавав Гюльмагомедову маленький "чорний пакет". Слідство не встановило, що в ньому було. А за свідченнями співробітників НАБУ, за якими вже на той момент велося спостереження СБУ, у пакеті була брендована футболка ГУР.
Співрозмовники УП у Службі безпеки стверджують, що депутат-утікач Христенко впливав на НАБУ і через Магамедрасулова, і через Гюльмагомедова. Однак аргументованих доказів на підтвердження цієї гіпотези нам не надали.
Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора загалом надають обмежену кількість доказів впливу Христенка на НАБУ. Найважливіший з них - це перехоплення розмови депутата з невідомим співрозмовником. У цих аудіозаписах депутат розкриває, як "на його прохання" детективи Бюро супроводжували "любителя Бога", тобто олігарха Геннадія Боголюбова, під час його втечі за кордон у червні 2024 року.
Ці детективи - Ілля Статура та Дмитро Атаманчук. В НАБУ стверджують, що їхні співробітники їхали у Відень на запрошення ініціативи з повернення вкрадених активів STAR. Вони випадково опинилися в одному потязі з Боголюбовим і не мають жодного відношення до виїзду бізнесмена за кордон, наголошують у Бюро.
Вочевидь, станом на вечір 22 липня в СБУ і ОГП не було консенсусу щодо цієї історії. Інакше важко пояснити невелику перепалку між Василем Малюком і Русланом Кравченком на спільному брифінгу:
Ми маємо переконання, що детективи НАБУ спостерігали за Боголюбовим. Це наш безсумнівний висновок. Проте наразі жодних офіційних підозр не висувалося. Існують аудіозаписи, на яких Христенко ділиться інформацією про перетин кордону. Вони подорожували в сусідньому купе, з обережністю оглядаючи навколо, поки Боголюбов залишав Україну з підробленими документами, - підкреслює керівник СБУ.
Я усвідомлюю, що вони представляють (лист про відрядження - УП). У нас є інші джерела інформації. Ми аналізуємо як їхні свідчення, так і наші матеріали. На даний момент ще рано дати відповідь на ваше запитання (щодо впевненості правоохоронців в тому, що детективи НАБУ супроводжували Боголюбова під час його виїзду за кордон - УП), - генпрокур перебиває Малюка.
Щоправда незрозуміло яким саме чином співробітники НАБУ могли забезпечити перетин кордону Боголюбову і чим саме могли бути йому корисними у разі, якби ця спроба провалилася.
Наразі ні Статурі, ні Атаманчуку не оголошені підозри. Начальник обох детективів, Олександр Скомаров, займався справою вже колишнього віцепремʼєра з питань національної єдності і товариша президента Олексія Чернишова.
Правоохоронці висловлюють підозри щодо можливого співробітництва Скомарової з олігархом Ігорем Коломойським, посилаючись на переписку Коломойського з СІЗО, а також на "тісні зв'язки" (таке формулювання міститься у пресрелізі СБУ - УП) з народним депутатом Христенком.
За інформацією, отриманою УП, єдиним підтвердженням зв'язку детектива НАБУ з проросійським політиком є те, що після початку повномасштабного вторгнення Росії дружина Скомарова перетнула кордон на автомобілі, що належить дружині Христенка. Сам детектив вважає це випадковістю і заперечує свою знайомість з депутатом, який втік з країни.
Скомаров у коментарі УП пояснює, що 25 лютого 2022-го вирішив евакуювати дружину з дворічною дитиною за межі України. Він отримав дозвіл від керівництва НАБУ і вирушив із родиною в бік західного кордону, щоб знайти водія, який відвезе родину за кордон. Дорогою детектив телефонував знайомим - запитував контакти перевізників, але йому відповідали, що всі водії завантажені і квитків немає.
Згодом мені зателефонував один із знайомих. Він розповів, що знайшов чоловіка старше 60 років (який має право на перетин кордону під час військового стану - УП), котрий за плату організовує вивіз автомобілів за межі країни. Як мені стало відомо, цей чоловік погодився допомогти і забрати мою родину в один з автомобілів для евакуації. 26 лютого ми з дружиною, дитиною та тещею прибули до Берегова в Закарпатті. Там ми зустрілися з літнім чоловіком, який, зрештою, допоміг вивезти мою сім'ю за кордон, - розповідає Скомаров.
За інформацією співрозмовників УП в правоохоронних органах, на зборі доказів для вручення підозри Гусарову працювали більше двох років, тоді як справа Магамедрасулова досліджувалася протягом понад шести місяців. Розслідування цих випадків продовжується й досі.
Силовики прийшли з обшуками ще до кількох співробітників НАБУ, бо їхні рідні мешкають на тимчасово окупованих територіях і мають російські паспорти.
У відповідь на запит "Української правди" Служба безпеки України роз’яснила свої слідчі дії стосовно детективів Костянтина Полькіна, Едуарда Смірнова, Олександра Усова та Олексія Дяденка наступним чином:
Слідчі дії були ініційовані у зв'язку з приховуванням співробітниками інформації про громадянство Російської Федерації у своїх близьких родичів. При отриманні доступу до державної таємниці представники НАБУ не повідомили про ці факти. Тому ця та інша інформація вимагала ретельної перевірки в рамках боротьби з негативним впливом Росії на державні структури, що могло реалізовуватися, зокрема, через родинні зв'язки детективів НАБУ. За результатами перевірки, зазначені детективи позбулися доступу до державної таємниці.
Батько старшого детектива Бюро Івана Кравчука отримав паспорт Російської Федерації ще в 1990-х роках, задовго до початку військових дій в Україні. Однак ця обставина стала причиною для проведення термінових обшуків Службою безпеки України та Офісом генпрокурора 21 липня 2025 року. Кравчук розслідував справу ексміністра аграрної політики Миколи Сольського, якого підозрювали в земельних махінаціях на мільйонні суми.
Навесні 2024 року Сольський змушений був залишити свою посаду в результаті розслідування НАБУ. "Слуги народу" в той час неохоче голосували, а після його відставки проводжали міністра аграрної політики теплими оплесками.
Заступник керівника підрозділу детективів Віталій Тєбєкін ще влітку минулого року повідомив управлінню внутрішнього контролю НАБУ та Службі безпеки України, що його батьків, які проживають на тимчасово окупованій Луганщині, намагалися завербувати працівники ФСБ. Але силовики доїхали до нього з обшуками лише зараз. Тєбєкін займається справами Державного агентства резерву України.
Ще трьом детективам НАБУ - Михайлу Романюку, Роману Нєдову і Валентину Шмітьку - силовики закидають незаконне збагачення. В Бюро вбачають у цих справах особистий інтерес очільників СБУ і ОГП.
Романюк виступав одним із основних детективів у розслідуванні справи Артема Шила, колишнього радника Офісу президента та керівника департаменту "І" СБУ. Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють його в організації корупційної схеми, завдяки якій було отримано близько ста мільйонів гривень під час закупівель в "Укрзалізниці".
Нєдов розглядав справу щодо незаконного доступу до закритої частини Єдиного реєстру судових рішень, який, за даними слідства, потрапив у руки групи адвокатів на чолі з Дмитром Борзихом. Джерела в антикорупційному середовищі стверджують, що Борзих є неофіційним радником генерального прокурора та можливим консультантом у розробці законопроєкту №12414, спрямованого проти НАБУ.
Детектив Шмітько в 2024 році задекларував оплату свіфт-платежем у розмірі понад 100 тисяч доларів з картки дружини на банківський рахунок СЕІ (США). Претензія правоохоронців до детектива полягала в тому, що він нібито виводить незаконно зароблені гроші за кордон.
"Під час внутрішнього аудиту з використанням детектора брехні він зазначив, що накопичував кошти для фінансування дорогоцінного лікування свого сина. У жовтні 2024 року родина перерахувала гроші на рахунок медичного закладу в США," - розповідає в інтерв’ю УП один з керівників НАБУ, про що не просили згадувати публічно.
"Українська правда" звернулася до ОГП і СБУ із проханням надати докази у справах підозрюваних у державній зраді Магамедрасулова та Гусарова. Ми також уточнили у силовиків, в яких провадженнях фігурують інші співробітники НАБУ з "обшукового списку". На момент публікації матеріалу відповідь від ОГП не надійшла.
Пізно ввечері 22 липня під скандування "ганьба" за вікном ОП президент підписав закон із червоним прапорцем - знищення незалежності НАБУ і САП. Це була перша, але красномовна, реакція Зеленського на "спецоперацію" проти антикорупційних інституцій, що активно розвивалася цими ж днями.
Через кілька годин у соцмережах глави держави зʼявилося традиційне відеозвернення до українців. Зеленський говорив про переговори і фронт. Наприкінці замість коментарів щодо візитів силовиків до антикорупціонерів і ухвалення закону, він мимоволі згадав про НАБУ і САП.
"Президент підкреслив, що антикорупційна система зможе ефективно функціонувати лише за умови відсутності російського впливу, і закликав до повного очищення від цього впливу."
Щоправда, він не пояснив, як безпрецедентне збільшення контролю генерального прокурора над донедавна незалежними інституціями допоможе побороти російський вплив на антикорупціонерів.
Президент продовжував наполягати на аргументі про російський вплив. Саме цей наратив відігравав вирішальну роль у обґрунтуванні потреби ліквідації незалежності НАБУ і САП. Це можна підтвердити й тим, як Офіс Президента намагався вийти з важкої ситуації, викликаної протестами по всій Україні.
Через дев'ять днів після початку подій Зеленський змушений був не лише відновити повноваження незалежних установ, але й внести в новий законопроєкт вимогу проходження поліграфу для співробітників НАБУ та САП. Але якщо російська загроза не була просто приводом, чому з самого початку не можна було обмежитися лише запровадженням поліграфа, без необхідності "зносу" антикорупційної інфраструктури?
Залишається невирішеним питання, яким чином інцидент, коли співробітники СБУ побили трьох детективів під час обшуків і заважали зафіксувати побої, вплине на боротьбу з "рукою Кремля" в НАБУ-САП. Чому поліція розпочала розслідування лише після вказівки генпрокурора?
Безглуздо заперечувати існування російських агентів у українських державних установах, оскільки Росія роками готувалася до конфлікту з Україною.
Якщо правоохоронні органи дійсно зможуть підтвердити провину чиновника або групи чиновників НАБУ у скоєнні державної зради, суд повинен ухвалити справедливе рішення. Жодна організація не може мати імунітет від таких обвинувачень.
Щоправда, джерела в декількох правоохоронних органах наголошують, що наразі, коли пил після політичної бурі остаточно розвіявся, у самій СБУ існують сумніви не лише стосовно подібних вироків, а й обґрунтованості таких підозр.
За інформацією співрозмовників УП у політичних колах, саме цього питання і стосувалась суботня зустріч президента з керівниками НАБУ і САП, яку райтери глави держави чомусь назвали "доповіддю".
На зустрічі керівники антикорупційних організацій виступили з проханням до президента: вони вимагали або публічно пояснити дії та звинувачення, висунуті СБУ, або звільнити їхніх працівників.
За інформацією джерел УП серед правоохоронців, під час проведення операції президент отримав запевнення, що російський вплив на функціонування інституцій був виправданим. Однак, як засвідчує досвід, в Офісі президента свого часу також вважали законопроект №12414 виправданим.
