Оперативні новини Києва

Міністерство екологічного моделювання під керівництвом Світлани Гринчук | УНН

Відомі українські екологи зазначають, що очільниця Міністерства довкілля не змогла впоратися з основними напрямами своєї діяльності, веде непрозору політику у питаннях кадрових призначень та замість конструктивного діалогу з громадськістю займається переслідуванням членів екологічної спільноти.

Масова загибель риби, забруднена вода і нестерпний запах – два роки тому річка Псел в Полтавській області пережила справжню екологічну катастрофу. Причини слід шукати в сотнях тонн свинячої гноївки, які зливи змили в водойму. Сьогодні ситуація в Пслі залишається критичною: риба продовжує гинути, якість води за багатьма показниками не відповідає стандартам, а колодязі мешканців стали непридатними для використання. Десятки тонн відходів досі накопичуються в лагунах, які побудовані не з бетону, а з грунту та плівки. Екологи звинувачують Міністерство екології у бездіяльності. Наприкінці минулого року відомство на чолі зі Світланою Гринчук дало зелене світло місцевому підприємству, схваливши висновок оцінки впливу на довкілля, в якому йдеться про відсутність значного впливу на поверхневі води, а вплив на підземні води вважається незначним, - зазначає експертка ГО "Екодія" Марія Бєлкіна. Екологічна спільнота Полтавщини була вражена і обурена таким рішенням, повідомляє УНН.

Це лише один з багатьох скандалів, у яких замішане Міністерство екології.

Людмила Циганок, президентка профспілки Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), висловила переконання, що міністерство не справилося з налаштуванням системи фіксації екологічних злочинів, скоєних Росією. За її словами, система моніторингу навколишнього середовища має безліч "білих плям", деякі дані залишаються недоступними, а інші втратили свою надійність.

"Поки ми ведемо боротьбу за кожен шматок нашої землі, нам потрібно також відстоювати право довести, що саме стало причиною руйнувань, завданих ворогом. Що було отруєно, що знищено, і яку шкоду зазнали наше повітря, вода, ґрунти та біорізноманіття. Досі немає ефективної автоматизованої системи моніторингу, без якої не буде можливості отримати репарації. Справедливість у міжнародних судах залишиться недосяжною. Якими засобами ми зможемо підтвердити завдану шкоду? Чи зможемо ми обмежитися лише фотографіями з дронів? Висновком, що займає дві сторінки, від місцевої ради? Або аналітикою, зібраною через кілька тижнів після вибуху? Щоб виграти судову справу в Гаазі чи Страсбурзі, нам необхідні дані, що мають юридичну силу. Нам потрібні інтегровані системи моніторингу, які будуть синхронізовані з європейськими платформами, такими як Copernicus, EEA, EPA", - підкреслює Циганок.

"Чимало разів підкреслювалося, що підходи, які ми використовуємо для оцінки, не відповідають міжнародним критеріям і ґрунтуються на радянській концепції гранично допустимих концентрацій. Це не враховує вплив на навколишнє середовище. Екологічні збитки - це наслідки втрати частини екосистемних послуг...", - зазначає експерт з екологічних питань мережі "АНТС" Олег Листопад.

Під керівництвом Гринчук система штрафів за екологічні порушення не зазнала змін. Реформа екологічного контролю, яка мала на меті "зменшити корупційні ризики під час перевірки підприємств та захистити природу", залишилася лише на рівні декларацій. Більш ніж рік тому попередники Гринчук обіцяли "активізувати" цю ініціативу, а нова міністерка лише підтвердила цю ж обіцянку.

У квітні цього року Світлана Висилівна знову торкнулася теми "сучасного органу з інноваційними підходами", але на сьогодні реформа все ще перебуває на етапі "розробки стратегії".

Питання дерегуляції залишається на місці. Міністерство екології продовжує бути найбільш регульованим органом влади в Україні. Відповідно до рекомендацій міжвідомчої групи з дерегуляції, Гринчук повинна була скасувати або оцифрувати більше ста дозвільних документів. Проте, досі міністерка не вжила жодних заходів для втілення цього рішення.

Міністерство навіть не ініціювало змін до Стратегії екологічної політики, ухваленої ВРУ ще за минулої влади на початку 2019 року.

Екологи заявляють, що Гринчук тільки вдає, ніби справді працює.

"Я б переіменував Міндовкілля у міністерство імітації захисту довкілля", - каже Олег Листопад . - Ніяких на мою думку суттєвих досягнень за час роботи пані Світлани Гринчук я не бачу. Якщо ми подивимось її фейсбук - побачимо зустрічі з представниками міжнародних організацій, щось обговорила, щось відвідала, а результати? Немає".

Володимир Борейко, керівник громадської організації "Київський еколого-культурний центр", висловлює свою рішучу незадоволеність щодо роботи міністерства.

"Міністерство не займається розробкою та затвердженням концепцій, пов'язаних із охороною біорізноманіття, розвитком заповідної справи чи екологічною освітою. Ні, воно підпорядковується Арахамії, котрий є мисливцем і має впливові зв'язки. Попри заперечення екологічних організацій, вона просуває в Уряді та затверджує стратегію мисливства", - зазначає Борейко.

Зоозахисники організували акцію протесту під стінами міністерства проти вбивств тварин. Натомість, замість того, щоб розпочати діалог з екологічними активістами, міністерка вирішила звернутися зі скаргою до... Служби безпеки України.

"Що таке звернення в СБУ? Це стосується однієї з найпотужніших екологічних організацій, яка вже майже три десятиліття займається охороною природи та створила близько 600 заповідників. І все це через те, що ми, Гринчуки, висловили критику під час пікету. Це просто свідчить про руйнування системи екологічного захисту," - зазначає Борейко з обуренням.

Кадрову політику міністерки екології оцінюють як неясну та непрозору.

Нещодавно на посаду начальника Департаменту заповідної справи міністерства був призначений Едгар Токар. Ця особа не має відповідної освіти або досвіду в цій сфері. Раніше він керував Мукачівським центром зайнятості, - зазначає Олег Листопад.

Причини кадрових криз пов'язують із відсутністю самостійності Гринчук. На сьогодні вона не має власної суб'єктності, фактично залишаючи за собою роль заступниці Германа Галущенка на посаді міністерки. Усі ключові призначення на важливі посади регулює радник Гринчук - колишній прокурор Дмитро Коробченко.

За інформацією експерта з ядерної енергетики та безпеки Ольги Кошарної, в 2023 році міністр енергетики Герман Галущенко спочатку працевлаштував Коробченко начальником юридичного департаменту Оператора ринку електроенергії, а потім призначив членом Спостережної ради ВАТ "Тернопільобленерго".

"Коли Світлану Гринчук обрали міністеркою в Міністерстві екології, Галущенко прикріпив до неї свого представника на посаді "радника" - це був Дмитро Коробченко. Саме він надає поради щодо кадрових рішень. Як на мене, мати такого "контролера" - це вкрай принизливо, адже він поводиться вкрай зухвало", - ділиться думками Кошарна.

Джерела в міністерстві підтверджують інформацію, озвучену Кошарною. Кабінет "смотрящего" Коробченка розташований поруч із приміщенням міністерки. Наприкінці минулого року на посаду голови Державної агенції з управління зоною відчуження (ДАЗВ) був призначений Григорій Іщенко, який раніше працював в АТ НАЕК "Енергоатом". Менш ніж місяць тому новим головою правління НАК "Надра України" став ще один представник "Енергоатома" Віктор Новіков.

З головних провалів міністерства Людмила Циганок особливо відмічає відсутність зрушень у сфері реформи управління відходами.

"У нас відсутній електронний облік, і жодна документація не ведеться. Підзаконні акти в основному залишаються на стадії розробки. Чиновники зосередилися лише на переоформленні ліцензій, отриманні дозволів та заповненні паперів. Полігони з'являються без жодного контролю, хаотично, як гриби після дощу, і без належного сортування. Місцеве самоврядування позбавлене повноважень, інструментів і чіткого розуміння своїх функцій. Сотні зруйнованих будівель, знищені склади (з небезпечними матеріалами, великою кількістю відходів), медичні пункти (з медичними відходами), уламки техніки, боєприпаси, нафтопродукти – все це накопичується в величезних обсягах. Хто займається їх обліком? Хто відповідає за вивезення, сортування та утилізацію? Інфраструктури немає, реформи не реалізуються, а замість комплексних заходів запроваджуються "експерименти"... Не можна проводити "експеримент" в умовах відсутності системи. Це так само, як дозволити літакам літати без аеропортів і диспетчерів", - зазначає Циганок.

Експерти стверджують, що ситуація з нормативною документацією у сфері хімічних загроз є ще більш критичною. Спостерігається відсутність чітких процедур для виявлення загроз хімічній безпеці, а також механізмів оцінки безпечності хімічних речовин і підготовки відповідних звітів. Крім того, не розроблено порядок моніторингу загроз хімічної безпеки, а також десятки інших необхідних нормативних актів.

Експерти висловлюють занепокоєння через хаос, що панує в національних парках. Неврегульоване питання оподаткування земель природно-заповідного фонду призвело до того, що національні парки накопичили борги перед місцевими бюджетами на сотні мільйонів гривень. Цього року навіть не розпочалася процедура оформлення прав на користування землями природно-заповідного фонду, які втрачаються через земельні махінації. Національні парки піддаються вирубці, деревина вивозиться або нелегально, або ж купується посередниками за символічну ціну, а потім перепродається населенню за значно вищою вартістю.

"На Київщині було виявлено браконьєрів серед працівників Білоозерського національного парку. За нашими даними, прокуратура ініціювала дві кримінальні справи. Колишній міністр та його заступник Краснолуцький анулювали дозволи на вирубку лісу. Проте нове керівництво знову затвердило ці дозволи для браконьєрів, і вони продовжують незаконну вирубку дубів та сосен під виглядом прохідних рубок. Гринчук не створив жодного нового заповідника чи національного парку, а тільки розігнав фахівців, які мали досвід, замінивши їх на некомпетентних "підлабузників", - зазначає Борейко.

Екологи висловлюють занепокоєння, що міністерство зовсім не реагує на проблеми знищення лісів у Мархалівці під Києвом та безжальною забудовою полонини Руна в Закарпатті. Через цю забудову лісники, які підпорядковуються міністерству, вирубали рідкісні праліси. Хоча міністерство оголосило про проведення перевірок, роботи на полонині продовжуються. Жодна особа не була звільнена чи притягнута до кримінальної відповідальності за екоцид. Експерти вважають, що це лише формальність.

"Міністерство екології, виявляється, не лише не вражає розумом, але й красою... Гладкі звіти, написані на гроші донорів, не є достатніми – необхідні реальні дії. Нажаль, таких дій поки що не спостерігається. Ситуація така, що справжній захист довкілля у нас здійснюється лише завдяки громадськості, позбавленій політичного впливу", - зазначає журналістка Олена Мудра, яка досліджує питання забудови полонини Руна.

Людмила Циганок висловлює думку, що Міндовкілля не повинно обмежуватися лише функцією "міністерства ліцензування та дозволів". Це не просто адміністративний центр, зайнятий паперовою роботою, і не івент-агенція, де менеджери лише красиво говорять про екологічні проблеми. Міністерство має стати інтелектуальним осередком зеленої трансформації, яке володіє чітким баченням, проводить аналітичні дослідження, використовує управлінські інструменти, надає технічну підтримку регіонам та несе відповідальність перед суспільством. Паперова імітація прогресу лише заважає справжнім змінам, які потребують рішучих дій.

"Ефективні плани реагування на екологічні ризики", "механізми відповідальності за завдану довкіллю шкоду" - завдання, які керівництво країни ставило Міндовкіллю восени минулого року так і залишились гаслами. Опитані експерти погоджуються з тим, що міністерка не впоралась з жодною обцнкою, які декларувала після призначення на посаду.

Чи позбудеться Гринчук своєї посади, а також чи відбудуться справжні зміни в діяльності міністерства, стане зрозуміло вже наступного місяця.

Читайте також