Мобільних операторів закликають підготуватися: зв’язок під час відключень електроенергії буде підтримуватися за допомогою генераторів.
В уряді розробили метод, який дозволяє українцям отримувати доступ до мобільного зв'язку навіть під час тривалих перебоїв з електрикою. Проте не всі оцінюють цю новацію позитивно.
За останні три роки в українців виробився простий рефлекс: якщо зникає світло - зникає й зв'язок.
У перший рік масованих атак ситуацію сприймали з певним розумінням: жодна мобільна мережа в світі не здатна функціонувати під час масштабних відключень електроенергії. Проте на третій рік війни проблема зв'язку стала настільки актуальною, що про неї відкрито заговорив президент Володимир Зеленський. Влітку 2024 року на засіданні Ставки вперше розглянули нові, досить суворі вимоги до мобільних операторів, які передбачали значні інвестиції та комплексну модернізацію мережі.
Протягом року, незважаючи на скептицизм, конфлікти та затяжні переговори в урядових колах, оператори змогли досягти значних успіхів. Цього осені, в умовах нових атак на енергетичну інфраструктуру, це дало свої плоди: мобільний зв'язок, хоча й з деякими перебоями, функціонував протягом 8-10 годин і навіть більше без електропостачання.
Однак останні тижні показали іншу реальність: росіяни змінили тактику й б'ють по енергосистемі жорсткіше. Масштабні атаки балістикою та спроби "відрізати" від світла цілі області, особливо прикордонні Сумську й Чернігівську, означають значно триваліші відключення.
Розуміючи ці ризики й можливе подальше погіршення ситуації в енергетиці, держава вирішила знову підняти планку: зобов'язати мобільних операторів ще сильніше резервувати мережі. Логіка на найвищому рівні проста: безпрецедентні ризики для енергетики тягнуть за собою безпрецедентні вимоги до мобільної інфраструктури.
ЕП отримала інформацію про те, якою є концепція держави щодо функціонування мобільного зв'язку цієї зими, які загрози це може викликати для операторів, а також чи не з’являться в результаті додаткові витрати для звичайного абонента в його місячному рахунку.
У літні місяці 2024 року, в умовах значних відключень електроенергії, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вніс зміни до вимог експлуатації базових станцій мобільних операторів. Це рішення відображало позицію Ставки верховного головнокомандувача, яка наголошувала на важливості підтримання зв'язку для українських громадян у період блекаутів.
В результаті нові вимоги стали причиною сильного шоку та незадоволення на ринку телекомунікацій. Економічна правда тоді детально розглядала, чому оператори не в змозі реалізувати плани влади у вказані терміни та з таким обсягом. Як наслідок, ситуація підтвердила ці прогнози: всі терміни, зазначені в розпорядженні НКУ, були не виконані.
Однак українська енергосистема зіграла на користь зв'язку. Зима 2024/2025 років минула без масових відключень, і прогнози про "20 годин без світла на добу" не справдилися. Відсутність нових блекаутів дозволила уникнути повторення проблем зі зв'язком, які українці відчули влітку 2024 року.
Паралельно мобільні оператори продовжували закуповувати обладнання, щоб підтягнути мережі до цілі в 10 годин автономної роботи. Ще восени 2024 року представники компаній у розмовах з ЕП найчастіше називали горизонт закінчення підготовки в середині літа 2025 року.
Хоча навесні цього року офіційні вимоги були пом'якшені (докладніше про це йдеться далі), деяким операторам все ж вдалося досягти близько 10-годинного рівня резервування своїх мереж.
Проте з огляду на значне збільшення російських атак на енергетичну інфраструктуру, на думку державного керівництва, готовність мереж функціонувати без електрики від 8 до 10 годин може бути недостатньою. Як повідомляє ЕП, на одному з останніх засідань Ставки, яке відбулося наприкінці жовтня, було ухвалено нові вимоги для мобільних операторів.
За словами співрозмовників ЕП в уряді, саме рішення вирішили зробити непублічним, пояснюючи це небажанням розкривати ворогу деталі заходів із забезпечення звʼязку під час можливих блекаутів. Однак їхня вимогливість неминуче змушує замислитися над тим, наскільки реально втілити такі умови на практиці.
У розпорядженнях НЦУ, які були видані минулого року, зазначалося, що щонайменше 25% базових станцій у кожному регіоні повинні бути оснащені генераторами з резервом пального або ж обладнані змінними акумуляторними блоками, здатними забезпечувати роботу протягом перших 72 годин без електроенергії.
Нові вимоги передбачають підвищення кількості базових станцій, встановлених на генераторах. На відміну від раніше прийнятих рішень, тепер частка цих БС варіюватиметься в залежності від конкретного регіону. Це є відповіддю на ризики, з якими енергосистема може зіткнутися цієї зими в різних частинах країни.
Раніше акцент робився на акумуляторах, які забезпечували автономну роботу протягом 10 годин, і це вважалося достатнім для подолання блекаутів. Однак тепер, ймовірно, враховують, що відключення електроенергії можуть тривати більше 10 годин, а також те, що періоди, коли електрика наявна, можуть бути недостатніми для заряджання батарей.
В результаті, мобільні оператори знову виявилися в ситуації значного оновлення своїх мереж. Минулого року вони були змушені імпортувати тисячі одиниць обладнання та встановити сотні тисяч акумуляторів на десятках тисяч базових станцій. Тепер, як зазначає джерело в телекомунікаційному секторі, необхідно буде придбати та встановити приблизно 15 тисяч генераторів.
Точної оцінки витрат поки немає, але представники кількох компаній говорять про додаткові інвестиції на мільярди гривень. Процес закупівлі нових генераторів вже стартував і, ймовірно, триватиме до кінця року.
За інформацією, отриманою від джерел у уряді, зміни, пов'язані з підтриманням мобільного зв'язку, є прямою реакцією на загрози нових обстрілів та руйнування енергетичної інфраструктури. Водночас, чиновники визнають, що поставлені цілі є досить амбітними, проте підкреслюють, що у трьох основних операторів є необхідні ресурси для їх досягнення, посилаючись на фінансові показники цих компаній.
Незважаючи на нові вимоги, у настроях операторів переважає швидше прийняття, ніж опір. "Ми усвідомлюємо виклики, з якими стикається енергосистема, і готові посилити захист мережі. Найбільше нас турбує не стільки питання закупівлі, скільки організація процесу: потрібно забезпечити, щоб тисячі генераторів вчасно запускалися, заправлялися та проходили обслуговування", - зазначає співрозмовник ЕП у цій галузі.
ЕП надіслала запити трьом мобільним операторам щодо нових вимог, але на момент публікації матеріалу отримала відповіді тільки частково.
У компанії "Київстар" підтвердили, що отримали розпорядження від Національної комісії з питань регулювання зв'язку (НЦУ) про посилення вимог до стабільності мережевих систем. Проте, деталі цього документа залишаються закритими через статус "для службового користування". Оператор наголошує на своєму постійному співробітництві з державними та місцевими органами для забезпечення безперебійного зв'язку, навіть у складних ситуаціях.
У компанії lifecell повідомили, що 94% їхньої інфраструктури може функціонувати самостійно протягом 10 годин, а 23% базових станцій обладнані генераторами для підтримки роботи в умовах тривалих відключень електроенергії. Згідно з їхньою інформацією, це дозволить забезпечити автономність до 70% мережі під час тривалих знеструмлень.
У компанії утрималися від коментарів щодо нових державних вимог, лише підкресливши, що активно співпрацюють з державними структурами і акцентують увагу на багатогранності цього завдання, яке охоплює закупівлю, логістику, технічне обслуговування та постачання пального.
Протягом останніх тижнів керівники обласних військових адміністрацій активно ділять свої думки в соціальних мережах про проведені зустрічі з операторами мобільного зв'язку, службами екстреної допомоги та комунальними підприємствами. Основна тема, що обговорюється, – це способи забезпечення стабільного мобільного зв'язку в умовах можливих перебоїв з електропостачанням.
Найпоказовішою стала нарада на Київщині. Там повідомили, що в області вже сформовано 125 мобільних бригад, які мають оперативно обслуговувати базові станції, перевозити та підключати генератори й реагувати на позаштатні ситуації. На базі цих бригад запускають пілот у Золочівській, Дівичківській та Бучанській громадах, щоб протестувати алгоритми залучення, правила взаємодії та координації між операторами й адміністраціями на рівні всього регіону.
Крім того, нещодавно Мінцифри почало пропонувати українцям оплачувано заживити БС мобільних операторів своїми генераторами. "Якщо ви маєте генератор потужністю від 7,2 кВт, під'єднайте його та отримуйте орієнтовно від 110 до 140 грн за годину. Наприклад, за 12 годин роботи живлення базової станції фізична особа отримає орієнтовно 1320 грн, юридична - близько 1720 грн", - заохочували населення та бізнес в міністерстві.
Фактично такі пілоти - це частина домовленостей між державою та операторами щодо виконання нових вимог. Як кажуть кілька співрозмовників ЕП на ринку, головний виклик - не стільки закупити й встановити генератори, скільки забезпечити їхню безперервну роботу.
"Ми можемо придбати генератори, але основне питання полягає не в обладнанні, а в паливі", - зазначає співрозмовник ЕП на ринку телекомунікацій. Для базових станцій потрібні генератори з потужністю від 7,2 кВт, які в середньому споживають приблизно 4 літри пального за годину. Стандартна 20-літрова каністра забезпечує роботу лише на 5-6 годин, тоді як відповідно до вимог НЦУ, деякі базові станції повинні бути здатні функціонувати в автономному режимі до 72 годин.
Якщо розглядати це в контексті запланованих закупівель, мова йде про більше ніж 4,5 мільйона літрів пального, яке необхідно не лише імпортувати, але й зберігати та своєчасно доставляти на місця. Як жартує один з моїх співрозмовників, знайомий із ситуацією, фактично операторів змушують купувати бензовози.
Для реалізації таких завдань необхідно створювати логістичну систему з нуля, охоплюючи весь процес — від закупівлі до транспортування пального на тисячі розташованих по всій країні майданчиків. Важливо врахувати, що щільність базових станцій варіюється: в одному районі може бути 10 об'єктів на відстані 15 км, тоді як в іншому — лише одна базова станція на відстані 150 км від обласного центру.
За інформацією, отриманою від джерел ЕП серед операторів, без налагодженої співпраці з обласними військовими адміністраціями зібрати такий обсяг роботи в одному місці просто неможливо. Необхідна справжня армія фахівців, які можуть тривалий час залишатися без діла, а потім протягом кількох днів активно запускати, заправляти та перевіряти генератори по всій території області.
Історія з новими вимогами НЦУ схожа на події минулого року. Тоді також для втілення амбітного рішення, ухваленого на вищому рівні, протягом кількох місяців шукали стратегію вирішення проблем на нижчих рівнях влади в співпраці з компаніями. Врешті-решт, коли питання мобільних мереж втратило свою актуальність для уряду, липневе розпорядження було тихо відкориговане.
Хоча минулорічна зима пройшла без серйозних відключень електроенергії, нинішні прогнози виглядають менш втішними, оскільки передбачають погодинні відключення протягом усієї зими. Однак представники телекомунікаційного ринку, з якими спілкувалася редакція, не відкидають можливості, що нові вимоги можуть бути переглянуті в майбутньому, подібно до того, як це сталося раніше.
На даний момент оновлення мереж вимагатиме ще більше ресурсів. Лише на пальне для функціонування базових станцій трьох мобільних операторів протягом 72 годин може знадобитися приблизно 400 мільйонів гривень. Як повідомляє ЕП, компанії наразі підраховують свої майбутні витрати, тому ще не визначилися, чи призведе нове фінансування до збільшення абонентської плати для клієнтів.
І нарешті головне. Мобільні генератори навряд чи стануть "чарівною пігулкою" для зв'язку під час блекаутів. Вони не розраховані на безперервну роботу 24/7: їм потрібні паузи, сервіс, заміна мастила. Масове встановлення генераторів не зробить зв'язок таким самим, як у мирний час, хоча й може істотно підвищити стійкість мережі й забезпечити базовий мінімум послуг.
Вирішальним фактором усе одно залишається поведінка користувачів. Вони можуть як критично перевантажити мережу, так і допомогти їй витримати пікові навантаження. Ідеальний сценарій - коли люди заздалегідь дбають про резервування домашнього інтернету і під час відключень використовують мобільну мережу переважно для дзвінків та текстових повідомлень. Тим, кому потрібен стабільний інтернет за будь-яку ціну, доведеться переходити на xPON та інші рішення з глибшим резервуванням.