Чи зможуть вони, якщо справді цього забажають? Після Костянтина Жеваго за кордоном повинні відшукати також Миколу Лагуна.
В Україні можуть обмежити доступ до всіх популярних соцмереж: кого це стосується
Логічним наступним кандидатом на вручення підозри, а можливо й затримання і подальшу екстрадицію є колишній власник Дельта банку Микола Лагун. Суми завданих ним збитків в десятки раз перевищують цифри у справі Жеваго, обставини справ дуже подібні, а успішний кейс допиту за кордоном мав би підштовхнути правоохоронні органи до більш активних дій щодо Лагуна. Про це повідомляє kp.ua.
19 березня Офіс Генерального прокурора повідомив про те, що Костянтину Жеваго було вручено підозру та проведено допит у якості підозрюваного на території Франції. Це пов'язано зі справою щодо виведення понад півмільярда гривень із збанкрутілого банку "Фінанси і кредит" через фіктивні кредити, видані підставним особам. Олігарха звинувачують у створенні та керівництві злочинною організацією, організації розтрати майна в особливо великих розмірах у складі цієї організації, а також у легалізації (відмиванні) коштів, отриманих злочинним шляхом.
Неприємною новиною є не лише те, що Жеваго переслідують через банкрутство та розтрату коштів вкладників "Фінансів і кредит", адже ця справа вже перебуває в стадії розслідування більше семи років. Але вперше правоохоронцям вдалося вийти на контакт з олігархом такого масштабу за межами країни — і не просто вручити йому підозру, а й провести допит в статусі підозрюваного, ймовірно, на території консульства або іншої дипломатичної установи.
Захист Жеваго, а також сам бізнесмен у своїх коментарях для медіа підкреслили, що мова йде не про нову підозру, а про ту, яка була підготовлена Державним бюро розслідувань ще в 2024 році. Отже, новим є лише факт допиту, що відбувався за межами країни. Сам підприємець зазначив, що раніше ініціював організацію такого допиту, щоб підтвердити свою невинність та спростувати безпідставні звинувачення правоохоронних органів. Однак це не зменшує значення прецеденту, створеного ОГП, ДБР і самим Жеваго для інших осіб, які можуть опинитися в подібній ситуації.
Ясно, що першим претендентом на цю роль виступає Микола Лагун, колишній власник банкрутованого Дельта банку. Його історія в багатьох аспектах перегукується з історією Жеваго, тому проведення паралелей і застосування подібних методів з боку правоохоронців виглядало б цілком доцільно.
По-перше, як і у випадку Жеваго та банку "Фінанси і кредит", щодо Лагуна і "Дельта банку" правоохоронні органи розслідують схожі кримінальні справи про виведення коштів, шахрайство, злочинні організації у вигляді правління та представників близького оточення, які допомагали ухвалювати злочинні рішення про виведення коштів. Загальна сума збитків, завданих Лагуном, оцінюється в понад 1,5 млрд доларів. Це в сто разів більше, ніж сума, через яку вручили підозру Жеваго. Тільки Фонд гарантування вкладів судиться з екс-банкіром і його оточенням за суму в збитків у понад 23 млрд грн. Численні справи обох підприємців тривають роками і особливо не зрушуються з місця завдяки затягуванню з боку адвокатів, судів та відсутністю політичної волі до їх завершення.
По-друге, Лагуна, як і Жеваго, були оголошені в міжнародний розшук у зв'язку зі справами про розкрадання коштів рефінансування. Незважаючи на те, що Жеваго не проживає в Україні, одна з перших підозр, складена ще у 2019 році, "наздогнала" його. У 2022 році він був затриманий французькими правоохоронцями на курорті в Куршевелі. Після цього французький суд звільнив його під заставу в 1 мільйон євро, але через два місяці апеляційний суд відмовив у його екстрадиції до України. Це рішення було підтверджене Верховним судом Франції у листопаді 2023 року. Проте Державне бюро розслідувань в Україні не зупинилося і в травні 2024 року оголосило нову підозру, знову ініціюючи запит на екстрадицію після того, як український суд заочно взяв Жеваго під варту. У жовтні 2025 року паризький суд знову відмовив у цій екстрадиції. І тепер, у березні 2026 року, підприємцю пред'явили "стару" підозру і допитали його в цьому статусі. Є інформація, що Жеваго міг прибути на допит у зовсім іншій справі - щодо господарського спору, пов'язаного з одним з його активів в Україні, і не очікував отримати підозру у кримінальному провадженні. Проте незаперечним залишається факт, що українська сторона вжила ряд активних заходів, щоб його "вичислити".
Ситуація з Лагуном має свої особливості. Йому висунули звинувачення у розтраті коштів НБУ через фіктивні кредити на суму 1 мільярд гривень, які були вручено ще в Україні, в його маєтку після проведення обшуку. Тоді суд вирішив залишити Лагуна під домашнім арештом. Під час повномасштабного вторгнення, у 2022 році, він покинув Україну при обставинах, які досі залишаються нез'ясованими, і нині мешкає у Відні. З жовтня 2024 року екс-банкір знаходиться в міжнародному розшуку. Правоохоронні органи знають, де він перебуває: Лагун сам зазначав своє місцезнаходження під час онлайн-судових засідань, а його адвокати підтвердили, що він живе в Австрії.
Проте наразі немає публічних відомостей ані про звернення до Лагуна з проханням про міжнародну правову допомогу, ані про офіційні запити на його екстрадицію з цієї країни. Як показує практика у справі Жеваго, навіть заборона місцевого суду не стає перепоною для правоохоронців, які можуть повторно подавати запити на екстрадицію за наявності бажання. Це відбувається незважаючи на те, що існують обґрунтовані підстави вважати, що екс-власника "Фінанси і кредит" переслідують з політичних мотивів, що робить шанси на його повернення з-за кордону дуже малоймовірними, але правоохоронні органи все ж продовжують свої спроби. У свою чергу, Лагун не є фігурою, що має політичні уподобання — він не був помічений у фінансуванні політичних партій або виявленні опозиційних поглядів. Відтак, запит на його затримання та екстрадицію не повинен створювати жодних політичних труднощів.
По-перше, як Лагун, так і Жеваго потрапили під санкції через їхню співпрацю з Росією. Жеваго звинувачують не лише у виведенні коштів з "Фінанси і кредит", але й у його тісних зв'язках з РФ, зокрема з підсанкційним олігархом Олексієм Федоричевим. Додатково, його компанія "Ferrexpo" могла мати справи з російськими підприємствами: "Автокраз" постачав до Росії вантажні автомобілі, а "Росава" та "Преміорі" - шини для автомобілів, які ще у 2022 році відправлялися до так званих "Л/ДНР".
Санкції, накладені на Лагуна, ймовірно, пов'язані з його російським громадянством, зв'язками з ключовою фігурою путіна та переговірником з економічних питань у США Кірілом Дмітрієвим. Крім того, його активи функціонують на анексованих територіях, сплачуючи податки до російського бюджету, що, в свою чергу, фінансує армію агресора. Жеваго намагався оскаржити свої санкції, доводячи, що вони є результатом політичного переслідування, але безрезультатно. Лагун тільки починає цей процес, але, схоже, має більше доказів своєї співпраці з російськими структурами, що значно зменшує шанси на успішне скасування санкцій. Варто зазначити, що у Лагуна та його родини є російські паспорти, що робить Росію їхньою "альтернативною базою". Тим часом, Жеваго вже з 2018 року знаходиться під санкціями в Росії.
Санкції та кримінальне переслідування завдали значного удару по фінансам Жеваго: багато його компаній, зокрема Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, були передані до АРМА, а АвтоКраз потрапив під тимчасове управління Міністерства оборони. Крім того, підприємець втратив кілька десятків об'єктів нерухомості та майнових комплексів. Більш того, у серпні 2025 року Високий суд Англії заморозив його закордонні активи до виконання рішення місцевого суду в Україні, яке зобов'язувало повернути 1,6 млрд грн боргу перед Національним банком.
Із Лагуном, збитки від діяльності якого кратно перевищують епізоди, що їх закидають Жеваго - такого не сталось. Численні публікації ЗМІ про земельні латифундії екс-власника Дельта банку в Івано-Франківській та Київській областях, іншу нерухомість та активи - призводять лише до того, що Лагун встигає переоформити частину бізнесу на "фунтів", а частину продати. Не йдеться також і про арешт активів за кордоном, хоча у самих же матеріалах кримінальних справ йдеться про виведення коштів рефінансування НБУ та коштів вкладників саме на закордонні рахунки. Фонд гарантування вкладів свого часу не проявив бажання інвестувати ресурси у розшук активів Лагуна по світу. При тому, що підстави для заморожування активів через суд в Лондоні, були і залишаються цілком реалістичними.
Здається, що пошук активів здійснювала компанійна група Фокстрот, яка у 2024 році виграла суд у Лагуна на суму понад $117 млн. Екс-власник "Дельти" витратив більше $2 млн лише на юридичні послуги. Тим часом в Україні він не раз намагався представити себе в образі "бідного як церковна миша" і оголосити про своє особисте банкрутство, щоб позбутися щонайменше 6 млрд грн боргів, які виникли через його особисті поручительства за кредитами "Дельти" перед державними фінансовими установами.
Of course! Please provide the text you would like me to make unique.
Досвід роботи правоохоронної і судової системи в кейсі Костянтина Жеваго доводить, що за наявності бажання та необхідної мотивації цілком реальним є знайти підозрюваного в економічних злочинах підприємця на території європейської країни, вручити йому підозру, допитати як підозрюваного, розшукати, арештувати, частково взяти в управління його активи, заблокувати рахунки, заморозити активи в світі через механізми Лондонського суду. Тож постає відкрите питання: чому протягом останніх дванадцяти років з моменту виведення "Дельта банку" з ринку і початку відповідних розслідувань щодо Лагуна жоден з таких напрямків роботи не був доведений до логічного завершення, а деякі навіть не починали здійснюватися? І хто повинен понести відповідальність за те, що збитки, нанесені державі в сумі понад 50 млрд грн. так досі й не почали покриватися, а фігурант розслідувань "сміється в обличчя" всій правоохоронній і судовій системі України з комфортної квартири у Відні?
