На більшості території очікується, що зернові досягнуть повної стиглості раніше звичних термінів, повідомляє НААН України.

22.06.2025 19:21 "Агро Перспектива" (Київ) -- У першій половині червня Україна перебувала під впливом підвищеного атмосферного тиску. Високі температури повітря були зафіксовані практично на всій території, зокрема в південно-східних областях. У другій половині місяця з північного заходу прийшов новий атмосферний фронт, що призвело до зниження температури до більш звичних літніх показників. Зміна температурного фону спричинила нестабільність повітряних мас у багатьох регіонах, що викликало дощі, іноді супроводжувані грозами та сильними поривами вітру. Температури виявилися на 1-4 °C нижчими за середні кліматичні значення. Уночі стовпчик термометра коливався між +9 і +15 °C, тоді як вдень температура досягала +22...+27 °C, а в південних областях і Закарпатті піднімалася до +29 °C. Вітер переважав з північного та північно-західного напрямків, іноді посилюючись до 15-20 м/с.

За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН середня температура повітря в Одеській області становила 21,1 ºС, що близько до норми другої декади червня (21,3 ºС). У центральних районах області загальна кількість опадів досягала 17,7 мм, але на більшій території області від 3 до 8 мм.

Через специфіку погодних умов спостерігається нерівномірне дозрівання озимих культур як у різних районах області, так і на окремих полях. Високі температури та брак значних опадів у попередні періоди сприяють тому, що в більшості регіонів повна стиглість зернових очікується раніше звичного графіка.

Ячмінь озимий залежно від попередника, строку сівби та сорту знаходиться ва початку та в кінці повної стиглості зерна, що на півтора-два тижні раніше ніж зазвичай. У господарствах південних районах області з 13 червня розпочато його збирання. Незважаючи на не сприятливі умови цього року перші результати збирання ячменю озимого вказують на задовільний та добрий врожай зерна.

Озима пшениця, вирощена на парах, перебуває на початковій та середній стадії воскової стиглості, тоді як культура, що зростала після непарових попередників, дійшла до кінцевої стадії цієї стиглості. Поєднання весняних заморозків і нестачі вологи в ґрунті призвели до зменшення кількості стебел з колоссям і зерен у колосках, що, в свою чергу, може спричинити втрати врожайності в межах 10-20%. Запаси вологи в метровому шарі ґрунту знизилися до незадовільного або критичного рівня для завершення формування врожаю, становлячи лише 12-26 мм, а в деяких місцях вони були вичерпані зовсім. Лише на окремих ділянках вологозапаси залишалися оптимальними, досягаючи 73-102 мм. Очікується, що збирання озимої пшениці розпочнеться вже через тиждень, тобто 25 червня, а в деяких полях навіть раніше.

Озимий ріпак вступає в стадію дозрівання, при цьому стручки змінюють свій колір на жовтий. Загальний стан рослин виглядає задовільно. Проте запаси вологи у верхньому метрі ґрунту знизилися до критичних рівнів (15 мм). Варто зазначити, що в більшості господарств регіону ріпак виростає нижче звичайного, має меншу кількість стручків на рослині, а також частина посівів постраждала від приморозків, що вплинуло на зниження його врожайності.

Стан посівів ярого ячменю варіюється в залежності від термінів сівби, попередників та основних методів обробітку ґрунту. На даний момент культури перебувають у фазах початкової та завершальної воскової стиглості, а в окремих полях південних районів вже спостерігається початок повної стиглості зерна, що на три тижні випереджає середньострокові показники. Загалом стан рослин оцінюється як добрий. Проте запаси вологи в метровому шарі ґрунту знизилися до незадовільних і критичних рівнів (19-23 мм), хоча в деяких місцях все ще достатні для завершення процесу дозрівання зерна (92 мм).

Горох перебуває на етапі дозрівання, у південних регіонах вже завершується цей процес, і деякі фермери почали його збирати. Кількість бобів на одній рослині варіюється від 3 до 6, що залежить від сорту, попередніх культур, обробки ґрунту та термінів посіву. Загалом стан посівів можна оцінити як добрий або задовільний.

У проса, яке було висіяно наприкінці квітня, спостерігається фаза завершення трубкування та початок формування волоті, в той час як на початку травня продовжується трубкування. Загальний стан посівів оцінюється як добрий та задовільний. Однак запаси продуктивної вологи зменшилися до недостатнього рівня, досягаючи 12 мм у орному шарі ґрунту та 51 мм на глибині одного метра.

За сівби кукурудзи в третій декаді квітня рослини сформували 12-14 листків, а висіяні на початку другої декади травня утворили 7-9 листків на рослині. Стан посівів переважав добрий. Запаси продуктивної вологи були в основному достатніми в період формування вегетативної маси і в орному шарі ґрунту становили 26 мм, метровому -- 109 мм.

На більшості ділянок, де висаджено соняшник, у другій декаді місяця почали формуватися суцвіття. На деяких площах процес утворення листків триває, зокрема, налічується від 10 до 16 листків. Висота рослин коливається в межах 68-114 см, тоді як на пізніше посіяних ділянках вона становить 43-59 см. Загальний стан посівів соняшнику можна оцінити як добрий та задовільний. Запаси вологи, що сприяє продуктивності, а також вологозабезпечення в метровому шарі ґрунту на більшості оброблюваних площ є достатніми та задовільними.

У господарствах області проводилися агротехнічні, хімічні та меліоративні заходи по догляду за посівами сільськогосподарських культур, велася підготовка до збирання ранніх зернових та олійних культур. Розпочато збирання ячменю озимого та гороху в південних районах області.

Згідно з інформацією вчених Інституту землеробства НААН, середня температура повітря становила 16,7 °С, тоді як норма для другої декади місяця дорівнює 19,9 °С. За звітний період випало 16,2 мм опадів, у той час як нормою є 25,1 мм. Температура ґрунту на глибині 5 см на дату звіту досягла 17,4 °С.

Рослини озимої пшениці перебували на завершальному, ХІ етапі органогенезу, в стадії достигання. Їх висота коливалася між 95 та 100 см, а довжина колоса становила 90-115 мм. Тритикале озиме також знаходилось на ХІ етапі органогенезу, в фазі достигання, з висотою рослин 114-116 см і довжиною колоса 94-120 мм. Рослини озимого жита, за класифікацією Купермана, перебували на тому ж ХІ етапі органогенезу (фаза достигання), або на 73-74 стадії розвитку за ВВСН. Висота цих рослин варіювала від 160 до 185 см, а довжина колоса становила 140-150 мм. Ячмінь озимий знаходився на ХІ етапі органогенезу за Куперманом, в стадії молочної стиглості, або на 75-76 стадії за ВВСН. Висота рослин ячменю становила 110-115 см, а довжина колоса коливалася між 70 та 90 мм. Яра пшениця перебувала на Х етапі органогенезу (фаза формування зернівки), або на 71-72 стадії розвитку за ВВСН, з висотою 98-110 см і довжиною колоса 80-100 мм. Ячмінь ярий, у свою чергу, знаходився на ХІ етапі органогенезу (фаза достигання), або на 72-73 стадії розвитку за ВВСН, з висотою 70-74 см і довжиною колоса 75-90 мм. Вівсяні рослини перебували на ІХ етапі органогенезу (фаза цвітіння) або 68-69 стадії розвитку за ВВСН, їх висота сягала від 70 до 110 см, а довжина волоті становила 80-180 мм.

Стан зернових полів вимагає регулярного спостереження за фітосанітарним станом. Особливо в посівах ярих зернових може виникнути необхідність у проведенні обробок для боротьби з хворобами та шкідниками, що вражають колос.

За даними Інституту сільського господарства Полісся НААН впродовж останнього звітного тижня в Житомирській області середньодобові показники температури повітря коливалися від 13,3 до 19,6ºС. Максимальна температура повітря вдень підвищувалась до +27,2ºС (16 червня). Мінімальна температура повітря зафіксована на рівні 10,6ºС (12 червня). Кількість опадів становила в межах 5 мм. Вміст продуктивної вологи в метровому шарі дерново-підзолистого ґрунту становить 135-150 мм.

Озимі зернові культури перебувають у стадії цвітіння та початку утворення насіння. Тим часом, більшість рослин ярих культур досягли фази початкового колосіння. Загалом, стан посівів як озимих, так і ярих зернових культур можна оцінити як задовільний або добрий.

Згідно з інформацією, наданою дослідниками Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, у Львівській області середньодобові температури коливалися від 12,3 до 20,2 °С. Кількість опадів була мінімальною і склала лише 0,3 мм.

Рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09 є в Х етапі органогенезу (фаза формування зерна), ВВСН 70, жита озимого Інтенсивне 99 (сівба 24.09) ‒ в кінці Х етапу (кінець фази формування зерна), ВВСН 73, ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09) ‒ ХІ етапі (фаза тістоподібного стану зерна), ВВСН 77, вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03) ‒ в VІІІ‒ІХ етапах (відповідно викидання волоті та цвітіння), ВВСН 59 та 65, сої Титан і Моцарт за сівби 30.04 ‒ у ІІ етапі органогенезу (розгортається третій трійчастий листок), ВВСН 13.

Посіви озимої пшениці та ячменю зазнали ураження септоріозом і різними видами плямистостей листя на рівні 22,5-30,5%, а також борошнистою росою та бурою листковою іржею, які вражають 5,5-12,5% рослин.

Ярі колосові рослини слід оздоровити від захворювань, таких як сітчаста, темно-бура та смугаста плямистості, а також борошниста роса, використовуючи фунгіциди з відповідними властивостями.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН, а також даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології, рівень опадів у Харківській області коливався від 0,4-8 мм до 19-24 мм.

З урахуванням поточного стану розвитку посівів, прогнозу погоди та агрометеорологічних розрахунків, прогнозується, що врожайність ярого ячменю досягне 27 ц/га, а кукурудзи — 35 ц/га.

Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області, протягом минулого тижня в посівах озимих і ярих зернових колосових культур у Богодухівському, Лозівському та Чугуївському районах було зафіксовано активне поширення імаго клопа шкідливої черепашки, а також розпочалося відродження та живлення личинок фітофага.

У посівах зернових колосових культур триває поширення і розвиток хвороб, а саме: септоріозу, борошнистої роси, гельмінтоспоріозу та бурої листкової іржі з ураженням 3-13% рослин.

Сільгосптоваровиробникам рекомендується для збереження технологічних і посівних якостей зерна взяти під постійний контроль фітосанітарний стан посівів озимих та ярих зернових колосових культур.

На дослідних полях Інституту згідно даних обстеження полів озимих зернових, ярих ранніх і пізніх культур стан посівів наступний: рослини сортів озимої пшениці, залежно від попередників, перебувають переважно у фазі молочної стиглості. На окремих полях, де верхівки колосків пожовкли, спостерігається початок молочно-воскової стиглості; у рослин сортів і гібридів озимого жита після чорного пару, залежно від поля, спостерігається переважно налив зернівки; у рослин сортів озимого тритикале після попередників чорний пар і горох відмічається формування зернівки; більшість сортів ярої пшениці перебувають у фазі формування зернівки; у рослин сортів ярого ячменю спостерігається формування та налив зернівки. На ранніх посівах культури відмічається пожовтіння та засихання кінчиків прапорцевого листка. У сортів гороху відмічається початок наливу та налив бобів, а у соняшнику, який висівали в ранні строки нараховується 16 листків, а на посівах більш пізніх строків -- перша пара листків;

У рослин кукурудзи кількість листків варіюється від 4-5 до 9-10 в залежності від термінів сівби, а на деяких екземплярах може з'явитися навіть 11-й листок. Стан посівів сої на полях також сильно залежить від строків сівби: від появи примордіальних листків до формування 4-го трійчастого листка. На ділянках, де вирощують просо, вже починається процес кущіння, тоді як при пізніх строках сівби спостерігається лише 2-3 листки. Роботи по догляду за посівами продовжуються.

Згідно з даними Інституту захисту рослин НААН, приблизно 12% перевірених площ зернових колосових культур вражено клопом шкідливої черепашки. В цей час триває процес відкладання яєць та виходу личинок. Фітофаг завдав шкоди до 5% рослин, переважно в слабкій та середній формах у таких областях, як Одеська, Херсонська, Харківська, Миколаївська, Вінницька, Київська, Черкаська, Житомирська, Сумська та Чернігівська.

На півдні відмічено заселення крайових смуг посівів озимої пшениці імаго хлібного туруна (5% обстежених площ), Пошкоджено 1% рослин у слабкому ступені. (Одеська, Херсонська, Миколаївська обл.)

На полях озимої пшениці спостерігається активність личинок п'явиці, які завдали шкоди приблизно 3% рослин. Загалом пошкодження сягнуло 6% у таких областях, як Вінницька, Київська, Черкаська, Чернігівська та Сумська. Пшеничний трипс виявлено на 4-12% рослин у Одеській, Херсонській, Миколаївській, Чернігівській та Сумській областях. Злакова попелиця також присутня на 6% рослин у Вінницькій, Київській, Черкаській, Чернігівській та Сумській областях.

Ознаки ураження септоріозом відмічаються на рослинах пшениці майже повсюдно, зокрема, в Київській області -- на 100% обстежених площ, та до 60% уражених рослин. Кореневі гнилі -- переважно в західних регіонах (Івано-Франківська і Волинська обл.). На посівах також відмічені борошниста роса та гельмінтоспоріозні плямистості. Загалом хворобами уражено до 45% площ, та до 22% рослин зернових колосових культур, за розвитку -- до 7%. (Миколаївська, Одеська, Херсонська, Київська, Черкаська, Житомирська, Тернопільська обл.).

У посівах озимого та ярого ріпаку спостерігається шкода від попелиці, яка вразила до 30% площ, зокрема пошкодивши 7% рослин. Ці проблеми зафіксовані в Київській, Черкаській, Миколаївській, Івано-Франківській, Житомирській, Одеській та Херсонській областях. Що стосується ріпакового прихованохоботника (насіннєвого), його виявлено на 20% площ, а ступінь пошкодження рослин досягає 10%. Ця ситуація зафіксована в Сумській, Волинській, Черкаській, Миколаївській, Івано-Франківській, Житомирській, Одеській та Тернопільській областях.

Фомозом уражено 57% площ озимого та ярого ріпаку, 18% рослин за розвитку хвороби 0,1-3,6% (Сумська, Волинська, Львівська, Черкаська, Житомирська, Одеська обл.), переноспорозом -- 33% площ, 2,5-17% рослин за розвитку хвороби 0,8-5% (Волинська, Черкаська, Чернігівська, Одеська, Київська, Тернопільська обл.), йдеться в повідомленні НААН.