У Донеччині трагічно загинув Віталій Король, пілот з підрозділу "Шершні Довбуша". "Тієї ночі я ледь закрила очі" - Життєві розповіді | Експрес онлайн.

Практично кожного дня Інна Король відвідує Алею Слави, де не може стримати сліз. Її сімейне щастя раптово обірвалося через жахливу новину.
"Віталій народився у селі Хотячів на Волині. Коли хлопчикові виповнилося п'ять років, трагічно загинув його тато. Через 13 років не стало й мами. Віталія та його сестру виховувала бабуся, -- розповідає дружина воїна Інна Король. -- Він швидко подорослішав. Ми познайомилися у 2014-му, коли, будучи студентами Харківської академії залізничного транспорту, працювали в Одесі провідниками. Стали одне для одного опорою та підтримкою. Так склалося, що після випуску обоє вирушили за кордон на заробітки: я -- до Польщі, Віталій -- до Німеччини. У 2020 році одружились, весілля справляли у Бершаді на Вінниччині, на моїй батьківщині. Далі роз'їхались знову по світах. Через рік я завагітніла. Віталій дуже радів з цього й попросив залишитись удома, оберігав мене. Синочка ми назвали Володимир, у червні йому буде три роки".
У травні 2022 року Віталій повернувся із-за кордону й відразу ж вирушив до військкомату. "Там чоловікові сказали чекати, мовляв, наберуть, -- згадує Інна. -- Тому він влаштувався на Київщині у компанію з виробництва шпал. Влітку 2024-го коханого мобілізували. Понад місяць він проходив підготовку на території Великої Британії. 30 вересня долучився до роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша -- підрозділу "Шершні Довбуша". Взяв собі позивний "Купе". Чоловік воював на Покровському напрямку, де знищив понад 70 окупантів і чотири одиниці техніки. Побратими поважали його за стійкість, уважність і витривалість. Він був прикладом для інших".
Бойовий шлях воїна завершився 18 жовтня 2024 року недалеко від Селидового. "Під час виконання свого завдання Віталій разом із товаришем Віктором Стельмахом отримали тяжкі поранення від ворожого FPV-дрона, -- розповідає Інна. -- Тієї ночі я практично не могла заснути. Мене мучили погані передчуття. Вранці я написала повідомлення коханому, запитавши, як він почувається. Відповіді не надійшло. А вже ввечері отримала трагічну новину".
В останню путь 31-річного Віталія Короля провели в селі Бирлівка, де нині мешкає дружина зі синочком. Рідні зареєстрували петицію з проханням удостоїти воїна звання Героя України. І вона вже набрала потрібну кількість голосів.