Наталія Гусак, керівниця Національної служби охорони здоров’я.

Профілактика є ключовим аспектом сімейної медицини в контексті системи охорони здоров'я.

Національна служба здоровʼя не тільки здійснює оплати за лікування українців, а й контроль того, як медичні заклади ці послуги надають. Реформа медичної сфери розпочалася у 2017 році й тепер, як наголошують у НСЗУ, дійшла до етапу, коли Нацслужба здоровʼя запроваджує контроль за тим, що саме вона оплачує. Філософія і логіка реформи зі самого початку полягала в тому, щоб ввести в життя українців таку опцію, як профілактика захворювань. І ця профілактика починається саме на первинній ланці. Що саме Національна служба здоровʼя вимагає від медзакладів "первинки", з якими уклала договір, чому лікарі "первинки" мають бути проактивними, і як керівники медзакладів можуть вплинути на завантаженість лікаря - про це Укрінформ поспілкувався з головою Національної служби здоровʼя України Наталією Гусак.

Вже з початку медичної реформи стало очевидно, що Національна служба здоров’я України (НСЗУ) фінансуватиме тільки за фактично надані медичні послуги пацієнтам.

Шановна пані Наталіє, ви неодноразово підкреслювали в своїх інтерв'ю важливість профілактики захворювань на первинному рівні. Які нововведення або зміни відбулися для лікарів первинної ланки з початку цього року?

- У 2025 році НСЗУ застосувала декілька нових підходів у взаємовідносинах із надавачами первинної медичної допомоги. Хочу зауважити, що всі ці підходи не є якоюсь новацією у наших договірних відносинах. Наприклад, такі нові процеси, як верифікація, автентифікація, оцінювання ефективності роботи первинної медичної ланки, костинг тарифу (оцінювання витрат) на первинній медичній ланці - усе це мало відображення на самому старті медичної реформи.

Говорячи про процес верифікації пацієнтів, варто зазначити, що його регулює основна постанова Кабінету Міністрів України № 411, яка була прийнята незабаром після постанови КМУ № 410, що регулює договірні відносини між Національною службою здоров'я України. У цій постанові детально описано процедуру формування реєстрів пацієнтів і лікарів, вимоги до інформації, що повинна міститися в них, а також визначено, що верифікація даних пацієнтів проводитиметься у взаємодії з іншими реєстрами державних установ.

Інше питання - що багато років поспіль у повному обсязі цей процес автоматично не впроваджували. На це є об'єктивні причини, тому що процес потребував розроблення.

Ще від початку медичної реформи було чітко зрозуміло: Національна служба здоров'я буде сплачувати тільки за реальних пацієнтів. І також було відомо, що НСЗУ чітко контролює, за які саме послуги здійснюється оплата, яку ефективність демонструє заклад, і наскільки повно виконується стандарт надання медичної допомоги.

Отже, починаючи з 2024 року, було запроваджено всі заплановані на початку реформи процеси. НСЗУ змушена була публічно, зокрема через засоби масової інформації, оголосити про закінчення так званого «квітково-цукеркового» перехідного періоду. Відтепер НСЗУ, як орган, здійснюватиме оцінку виконання угоди з постачальником на користь пацієнтів.

Протягом усіх років здійснення закупівель медичних послуг пацієнт завжди залишається в центрі уваги. Це основоположні принципи, яких НСЗУ ніколи не порушувала і не порушить у майбутньому.

У 2024 році ми запропонували закладам первинної медичної допомоги доплачувати за те, що вони будуть більш уважними до пацієнтів з групи ризику за віком. Зокрема, щодо оцінювання ризиків розвитку серцево-судинних захворювань та діабету. І це було визначено в Порядку реалізації програми медичних гарантій. Таке оцінювання ми здійснюємо раз на рік, і тим медзакладам, які досягли відповідного показника, НСЗУ готова доплатити кошти.

У 2024 році ми вперше впровадили механізм, який дозволяє первинній ланці отримувати зворотний зв'язок у формі аналітичних звітів. Ці звіти містять детальні розшифровки та порівняння, які демонструють, як кожен заклад первинної медичної допомоги справляється з показниками ефективності в контексті інших установ.

Існувало кілька таких показників, серед яких можна виділити спостереження за розвитком малюка в перший рік життя, вакцинаційні заходи, всебічну оцінку ризику серцево-судинних захворювань, аналіз гіпертонії, а також скринінги для виявлення цукрового діабету та онкологічних хвороб.

Ми детально виклали підхід, за яким проводимо розрахунки цих показників, використовуючи дані з електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ) та проводили клінічну перевірку. Міністерство охорони здоров'я затвердило їх у наказі від 17 квітня 2023 року № 716 "Про затвердження Примірного переліку Індикаторів якості надання первинної медичної допомоги" як критерії для оцінки якості медичних послуг.

Первинна ланка, спираючись на ці аналітичні звіти, може здійснити самоаналіз своєї діяльності. Ми також надали пацієнтам можливість оцінити, наскільки активно різні заклади працюють з групами ризику. Ці дані, разом із аналітичними звітами для кожного постачальника медичних послуг, представлені на офіційному дашборді Національної служби здоров'я.

У минулому році ми відвідали всі області, де представили ці дані та звернулися до медичних закладів з проханням приділити більше уваги їх реалізації.

Які, на вашу думку, результати демонструє первинна ланка в досягненні цих показників?

У нормативних документах чітко прописані критерії проведення оцінки серцево-судинного ризику у пацієнтів. Важливо враховувати вік, шкідливі звички, спадкові захворювання, а також ті хвороби, які вже є у пацієнта і зафіксовані в електронній системі охорони здоров'я. Проте, за статистикою, лише 22% українців, які потрапляють до групи ризику, проходять цю оцінку.

Для об’єктивності варто зазначити, що ці показники варіюються в залежності від регіону. Наприклад, у Сумській області у 2024 році 24% пацієнтів з груп ризику пройшли обов'язкові медичні огляди, тоді як у Чернівцях цей показник становить 29%, а в Київській області - 23%. Натомість в таких регіонах, як Запорізька та Херсонська області, рівень проходження оглядів помітно нижчий за середній по країні і складає приблизно 6%.

НСЗУ також проводить оцінювання цих показників у кожному медичному закладі регіону. У різних областях є первинні медичні заклади, які активно взаємодіють зі своїми пацієнтами та виконують умови договору. Однак є й такі, що не відповідають цим вимогам. Наприклад, у Київській області Миронівський центр первинної медико-санітарної допомоги досягнув показника, коли 65% пацієнтів з ризиком серцево-судинних захворювань проходять необхідні обстеження, тоді як у Богуславському ЦПСМД цей показник становить 70%.

У Білоцерківському центрі первинної медико-санітарної допомоги лише 19% пацієнтів пройшли медичні огляди, тоді як у Переяславському цей показник становить всього 11%. Згідно з даними ЕСОЗ, у цих регіонах налічується 11350 пацієнтів, які мають ризик розвитку серцево-судинних захворювань, але огляди пройшли лише 1294 особи.

Одночасно, найбільш вражаючий рівень ефективності зафіксовано при спостереженні за розвитком дитини впродовж її першого року життя – 84%.

Зрозуміло, що дітей, особливо першого року життя, сімейні лікарі мають бачити з більшою частотою, ніж, скажімо, людей віком від 25 до 40. І відповідно це відображається на оплатах.

За такими показниками, як, наприклад, онкоскриніг, ми не можемо оцінити кінцевий результат, а тільки кількість направлень. Тому що ми не в змозі передбачити, чи піде людина за скеруванням на мамографію або УЗД, - це вже рішення самого пацієнта. Але ми розуміємо, що сімейний лікар зробив зусилля, що між ним і пацієнтом є довіра.

Протягом семи років реформ хтось зумів зберегти цю цінність, і ми спостерігаємо яскраві приклади співпраці між лікарями первинної ланки та пацієнтами. Лікарі мають глибоке розуміння кожного пацієнта, знають, як мотивувати їх дбати про своє здоров'я, та спільно з громадами створюють зручні шляхи для пацієнтів. У результаті люди отримують не лише направлення, а й усвідомлюють важливість обстеження та проходять його.

Можу зазначити, що здобути таку довіру значно простіше в маленьких містечках та селах, де люди добре знайомі один з одним.

Коли йдеться про великі міста, такі як Київ чи Дніпро, ситуація ускладнюється. Тож, ймовірно, в мегаполісах слід зосередити увагу на кампаніях, які підкреслюють важливість профілактики для пацієнтів із груп ризику.