Виявлено фракцію парламенту, члени якої отримали найбільшу кількість підозр від правоохоронних органів - Завтра.UA

Усього 33 народних депутатів підозрюють у корупційних порушеннях

Пів сотні народних депутатів IX скликання отримали підозри у скоєнні кримінальних злочинів. Серед таких нардепів є представники усіх парламентських фракцій та груп, окрім "Голосу". Найбільше підозр отримали депутати від "Слуги народу" та нині забороненої ОПЗЖ. Про це йдеться в матеріалі "Чесно".

Згідно з наявною інформацією, 12 народних депутатів вже мають судові вироки. Наприклад, Ілля Кива, якого визнано винним у державній зраді, отримав покарання від суду. Олександр Трухін, що став учасником резонансної ДТП, також постраждав від рішення суду, а "слуга народу" Андрій Одарченко був засуджений за пропозицію хабаря в заочному порядку. У свою чергу, восьмеро депутатів, визнаних винними у неправдивих відомостях у деклараціях, змогли уникнути покарання через закінчення термінів давності або завдяки визнанню своєї провини. Крім того, суд виправдав Віктора М'ялика, який був підозрюваним у несплаті податків.

Крім того, 13 депутатів Верховної Ради IX скликання підозрюються у вчиненні злочинів, що загрожують національній безпеці, причому найбільше з них належать до партії ОПЗЖ.

Усього 33 народних депутатів підозрюють у корупційних порушеннях. На хабарях різних масштабів упіймали шістьох обранців від "Слуги народу". Це, зокрема, Анатолій Гунько та Олександр Юрченко, які після того, як їх виключили із фракції, продовжують роботу у складі групи "Відновлення України", а також Сергій Кузьміних та Людмила Марченко. Остання прославилась завдяки відео, на якому вона викидає хабар за паркан свого будинку.

Однією з найрезонансніших стала ситуація з "слугою" Олександром Трухіним, який намагався втекти з місця аварії після отримання хабара. Спершу цю справу намагалися замовчати. Однак у 2023 році суд визнав Трухіна винним у спробі підкупу поліцейських. Після оголошення вироку він вирішив скласти свої депутатські повноваження.

Підозру має також нардеп від "За майбутнє" Сергій Лабазюк, який міг спробувати підкупити тодішніх віцепрем'єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма, щоб компанії нардепа отримали підряди на відбудову. На подібній історії також зловили "слугу" Андрія Одарченка.

Також 13 депутатів мають підозри у вчиненні злочинів, які не стосуються корупційних діянь або загроз національній безпеці. Зокрема, нардеп від Європейської солідарності Сергій Алєксєєв підозрюється у шахрайстві.

Колишній "слуга" Гео Лерос отримав підозру у хуліганстві за те, що показав середній палець президенту Володимиру Зеленському під час його виступу в Раді. Суд над нардепом досі триває. А нардеп від "Батьківщини" Андрій Ніколаєнко має підозру через смертельну ДТП на Київщині.

Варто зазначити, що на початку скликання народні депутати проголосували за зміну 80-ї статті Конституції, що зняла недоторканність із народних обранців. Цей законопроєкт зареєстрували ще у минулому скликанні, але, поки він пройшов перевірки Конституційним судом, відбулися вибори і до парламенту прийшли нардепи IX скликання, які у перший день своєї роботи підтримали цей законопроєкт.

Отже, нинішній склад Верховної Ради вперше отримав статус "доторканного", що значно полегшило процес притягнення депутатів до відповідальності. Цей крок не відбувся миттєво, адже закон вступив в силу лише 1 січня 2020 року.

Нагадаємо, рейтинг прогульників за п'ять років роботи Верховної Ради IX скликання очолив Вадим Рабінович від забороненої ОПЗЖ. До втрати мандата він пропустив 90% голосувань. На другому місці опинився однопартієць Рабіновича, а нині член групи "Відновлення України" Вадим Столар, на третьому - нардепка від "Батьківщини" Анжеліка Лабунська, яка водночас дистанційно доєднується до роботи в комітеті.

До слова, за час роботи дев'ятого скликання Верховної Ради парламентарі не брали участь у 32% від усіх голосувань. Народні депутати почали частіше не голосувати та не з'являтись у парламенті з різних причин після початку повномасштабного вторгнення.

Згідно з попередніми даними, до початку масштабного вторгнення фракції "Європейська солідарність", "Батьківщина" та "Голос" частіше виступали проти під час голосувань. Проте після 24 лютого 2022 року ця ситуація зазнала змін.

Згідно з інформацією, фракція "Слуга народу", що є більшістю у Верховній Раді, змогла самостійно набрати 226 і більше голосів, необхідних для ухвалення рішень, лише в 14% з усіх голосувань протягом п'яти років роботи Верховної Ради IX скликання.