Не пройшло й двох років: де тепер знаходиться суперечлива постачальниця "яєць за 17 грн" і яка ситуація з її справою?
Журналісти в Хорватії знайшли будинок українки, чи допоможе це поліції
У резонансній справі про постачання продуктів для Міністерства оборони за завищеними цінами, яка викликала великий резонанс на початку 2023 року, з'явився новий розвиток подій: Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук головну підозрювану - Тетяну Глиняну. Під час розслідування білоцерківська бізнесвумен неодноразово потрапляла в заголовки хорватських ЗМІ. Виявилося, що в цій країні на узбережжі Адріатики вона володіла розкішною нерухомістю і навіть стала жертвою злочину.
"Телеграф" висвітлив подробиці справи з коштовними яйцями і провів аналіз у рамках розслідування, а також з'ясував, наскільки ймовірно, що українка та її спільники можуть потрапити за ґрати.
Компанії Тетяни Глиняної - ТОВ "Преміум компані", "Візит", "Укрпродакорд ОР", "Гранд консалт", "Статпостач", "Житло-Альянс", ЗВП "Хутровик" - останні два десятки років одні з помітних гравців на ринку постачання харчування для комунальних та державних установ. У 2000 це були навчальні заклади та санаторії, військові частини та місця позбавлення волі, а пізніше спеціалізацією так званої "білоцерківської групи" стали контракти з Міноборони. І це при тому, що за фірмами тягнувся скандальний шлейф, пов'язаний з фіктивною конкуренцією на торгах, завищеними цінами на продукти, які до того ж мали низьку якість, а часом були відверто небезпечними. Наприклад, у 2013-му фірма "Візит" серед інших виграла тендер на забезпечення продуктами дітей-чорнобильців. Компанія не тільки дивувала адміністрацію шкіл високими цінами (переважно у два рази більшими за ринкові), а й сосисками, що розвалювались при приготуванні, гнилими яблуками, простроченими соками та бразильською свининою глибокої заморозки, в якій містились заборонені та шкідливі речовини.
У 2015 Глиняна разом з зятем Романом Березнюком фігурувала у справі про хабарництво. Тоді вони заплатили начальнику управління тилу Нацгвардії майже чверть мільйони гривень, щоб фірма "Візит" (зареєстрована на дружину Березнюка і дочку Глиняної - Олену Березнюк та її сестру Ірину Кут) перемогла в тендері на постачання консервів. Тоді сімейний підряд фактично вийшов сухим із води - теща пройшла як свідок, а зять завдяки угоді з прокурором про визнання вини отримав умовний термін. Але ця історія не вплинула на реноме білоцерківських бізнесменів й вони продовжували співпрацювати з оборонним сектором. При цьому у 2017-му році в одній з публікацій представники "Візита", який на той момент спеціалізувався на виробництві та постачанні м'ясної продукції, жалілись на нечесних конкурентів, що нібито намагаються займатися перепродажем консервованих м'ясних продуктів, та дискредитацією компанії в медіа. Тоді якраз прогриміла історія про зуби невідомої тварини у сухпайку, щоправда, вона виявилась фейковою. Принаймні на цьому наполягали в Міноборони.
З початком масштабного військового вторгнення, схоже, амбіції компанії Глиняної зросли. Зокрема, фірма-посередник "Актив компані", яка мала статутний капітал у тисячу гривень і анульоване свідоцтво платника ПДВ, уклала наприкінці 2022 року угоду з Міністерством оборони на суму 13,16 мільярда гривень. Ці кошти були призначені для забезпечення харчування військових підрозділів, що знаходились у Житомирській, Київській, Полтавській, Сумській, Чернігівській та Черкаських областях. Розслідування, проведене "Дзеркалом тижня", виявило, що в документації згадувалися ті ж самі відомі яйця по 17 гривень за штуку, хоча роздрібна ціна становила 7 гривень, картопля за 22 гривні за кілограм та курячі стегна по 120 гривень за кілограм, що відповідно було в 2,4 та 1,5 рази дорожче, ніж у магазинах. Журналісти з'ясували, що за місяць до підписання угоди новим директором "Актив компані" став колишній керівник ДП Міноборони "Білоцерківський військовий торг", а ця компанія чомусь мала один номер телефону з фірмою "Візит". Також у протиправних схемах постачання продуктів до армії були замішані ТОВ "Гранд Консалт" і "Міт Мікс", засновником яких була Тетяна Глиняна. У фіктивних накладних зазначались обсяги продуктів на 30% більші, ніж ті, що фактично надходили до військових частин, а отримані кошти фірми, звісно, розподіляли між собою. Стосовно цих епізодів триває окреме розслідування ДБР.
Національне антикорупційне бюро провело дослідження зловживань у закупівлі продуктів харчування для Міністерства оборони, яке отримало умовну назву "кейс золотих яєць". У процесі розслідування детективи виявили схему, завдяки якій приватні компанії отримували надзвичайні прибутки за рахунок державних коштів. Зокрема, з чотирьохсот продуктів, представлених у постачальницькому каталозі, військові підрозділи найчастіше замовляли лише 26 найменувань.
При цьому на такі продукти, як цибуля, картопля та капуста, що були присутні на столах військових, ціни штучно підвищували, тоді як, наприклад, на полуницю, коропа чи оливкову олію, які ніхто не планував купувати, навпаки, знижували. При цьому вартість комплекту, що зазначалася в контрактах, залишалася незмінною, тож компанії отримували заявлені суми, хоча їхні витрати виявлялися значно нижчими.
Згідно з інформацією, наданою НАБУ, цей випадок став основою для кримінального провадження під номером 52023000000000024, яке було ініційоване ще 18 січня 2023 року за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Це означає, що мова йде про незаконне привласнення, розтрату майна або його захоплення шляхом зловживання службовими повноваженнями, що вчинено в особливо великих масштабах або організованою групою.
Оголошення підозр у резонансній справі "золотих яєць" сталося лише у квітні 2025 року. У списку осіб, причетних до незаконного отримання понад 733 млн гривень, виявилися колишній керівник одного з департаментів Міністерства оборони України, власниця та директори постачальницьких компаній, а також фізична особа. НАБУ підозрює цих осіб у заволодінні державним майном і легалізації незаконних доходів (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України). Окрім вже згаданих маніпуляцій із заповненням продуктів, за які сплачувало оборонне відомство, злочинці вдавалися до інших злочинних дій.
Постачальники пропонували в каталогах аномально занижені ціни на сезонні товари. Наприклад, вартість черешні становила всього 8 грн за кг, полуниці - 10 грн за кг, а чорної смородини - також 10 грн за кг. Здавалося, що Міноборони отримувало вигідні угоди. Однак, згідно з установленими нормативами, зазначені сезонні товари не могли бути замовлені військовими підрозділами протягом терміну дії укладених договорів, оскільки ці угоди були підписані після завершення сезону, коли замовлення таких продуктів було можливим, - йдеться в повідомленні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно з традицією, імена осіб, які беруть участь у справі, не розголошуються. Проте нещодавно НАБУ оголосило в розшук вже відому Тетяну Глиняну. Засоби масової інформації повідомляють, що серед підозрюваних є також колишній чиновник Міністерства оборони Богдан Хмельницький, а також підприємці Лариса Швець (ТОВ "ОК Ленд Фуд"), Валерій Мелеша (ТОВ "Актив Компані") та Микола Дешпетко (ТОВ "Преміум Компані"). Ці компанії по черзі працювали з оборонним відомством, діючи спільно за єдиним принципом. У повідомленні САП зазначається, що частина з 733 млн гривень, незаконно отриманих з бюджету, "була виплачена під виглядом дивідендів та використана для надання поворотної фінансової допомоги пов'язаним компаніям". Слідство вважає, що за ці кошти власниця фірм могла придбати готелі в Хорватії та іншу нерухомість за кордоном. Йдеться про 50 млн гривень, які компанія "ОК ЛЕНД ФУД" перерахувала ТОВ "Преміум Компані", а згодом ці кошти були виплачені Тетяні Глиняній, хоча вона фактично не мала на них права.
Поки в Україні розбиралися з махінаціями бізнесвумен, стало відомо про її готельний бізнес у балканській країні. Як з'ясувалося, восени 2023 року, коли на батьківщині вже вирував скандал з "яйцями по 17", вона стала бенефіціаром компаній "Zen Adria doo", "Pigment doo", "Mimoza doo", що володіли готелями на узбережжі. Це на додачу до фірми "Nazarii doo", у засновниках якої Глиняна фігурує з 2016 року.
Підприємиця швидко відреагувала на матеріали в ЗМІ, які пов'язували розширення її бізнесу з незаконними схемами в Україні. У своїй заяві вона підкреслила, що вже багато років займається бізнесом за межами країни, використовуючи "фінансові інструменти у співпраці з місцевими партнерами". Глиняна також зазначила, що фінансові показники її компанії, яка співпрацює з Міністерством оборони, не дозволяють їй здійснювати покупки нерухомості в Хорватії. Вона додала, що не мала можливості виводити кошти з рахунків компанії за кордон через заборону Національного банку на такі операції. В кінці вона підкреслила, що "всі доходи моєї компанії від надання харчових та логістичних послуг державі залишаються в Україні".
Однак, аналізуючи нещодавні повідомлення САП щодо резонансної справи, можна помітити, що антикорупційники мають іншу точку зору на те, як Глиняна змогла розвивати свій бізнес за кордоном. Згодом представник бізнесвумен, Сергій Василишин, також звернувся до медіа з інформацією про те, що його клієнтка втратила активи в Хорватії. Він підкреслив, що мова йде не про купівлю чи продаж готелів, а лише про операції з корпоративними правами у компаніях, які володіють готельною інфраструктурою. Після угоди з Глиняною трапилася незвичайна ситуація: біля її будинку в хорватському містечку Брелі була знайдена сумка з 16 тисячами євро, банківськими картками, ноутбуком та кількома мобільними телефонами. Звісно, майно було вкрадено, а його власниця звернулася до поліції. Це дало можливість хорватським журналістам дізнатися, де саме українка проживає на курорті, і виявити, що вона, схоже, володіє приватною нерухомістю, зокрема будинком площею 545 квадратних метрів. На просторому подвір'ї вони зафіксували автомобіль з українськими номерами та дізналися від сусідів, що жінка, схожа на Глиняну, часто з'являється в цій місцевості.
Ця інформація може стати корисною для детективів НАБУ у встановленні реального місця перебування Тетяни Глиняної та сприяти її екстрадиції на батьківщину. Особливо враховуючи, що українські правоохоронці активно взаємодіють з їхніми хорватськими колегами в інших справах, зокрема у розслідуванні військових злочинів. Якщо провина бізнесвумен з Білої Церкви буде доведена, їй загрожує ув'язнення терміном до 12 років.
Поки Вищий антикорупційний суд ухвалює рішення щодо запобіжних заходів для спільників Глиняної, стало відомо, що Богдан Хмельницький, який раніше очолював один з департаментів Міністерства оборони, буде під нічним домашнім арештом. Інші фігуранти справи отримали застави: 5 мільйонів гривень для колишнього директора "Преміум Компані" Миколи Дешпетки, а також по 1,2 мільйона гривень для Валерія Мелешка (ТОВ "Актив Компані") і Лариси Швець (ТОВ "ОК Ленд Фуд"). Про це повідомила прес-служба ВАКС.
Як повідомляв "Телеграф", НАБУ повідомило про нові підозри у справі про незаконне збаначення колишньому заступнику керівника Офісу Президента України (2019-2024), ймовірно Андрію Смирнову. За версією слідства, чиновник отримав $100 тисяч хабаря від забудовника та побудував маєтки на узбережжі Одещини на суму понад 6,5 млн грн.
