Незвичайна "дипломатія": з якою метою керівник ЦРУ відвідав Москву?

Неоголошений візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви - непересічна подія. Особливо, коли сторони офіційно її не коментують. УНІАН дізнавався, що стоїть за цими "втаємниченими" відвідинами.

У вівторок, 25 серпня, в московському аеропорту "Внуково" приземлився американський військовий транспортний літак Boeing C-17, який використовується для перевезення військових, техніки та вантажів, а також може залучатись до урядових і спеціальних місій. Подія непересічна. Тож, вочевидь, вона привернула увагу.

Офіційні коментарі на запити медіа лише підвищили інтерес до цієї теми. Зокрема, Пентагон, Білий дім і Держдепартамент США відмовилися розкривати деталі про вантаж або пасажирів цього літака. Водночас, прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков зазначив, що немає жодної інформації про прибуття американського військового літака до Москви.

"Ні, у мене немає цієї інформації," - зазначив він під час брифінгу, додавши, що цього тижня у Кремлі не заплановано зустрічей з представниками американської адміністрації.

Тільки на наступний день Дмитро Пєсков у своєму коментарі для The Washington Post зазначив, що відбулися контакти "між спецслужбами", додавши, що Путіна вже ознайомили з результатами цих зустрічей.

Заперечувати очевидне, дійсно, було марно: вже добу американські медіа, з посиланнями на власні джерела, повідомляли, що військовим літаком в Москву прилітав директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф.

Старі, але все ще актуальні "червоні межі"

З одного боку, немає нічого таємного в тому, що між Вашингтоном і Москвою тривають контакти, незважаючи на погіршення політичних відносин та накладені на Росію санкції через її агресію в Україні. Якщо країнам не вдається вести офіційний діалог, залишаються альтернативні канали для обговорення різноманітних питань, такі як діяльність спеціальних служб.

З іншого боку, ця поїздка керівника американської розвідувальної служби до Росії стала першою з листопада 2021 року. Тоді до Москви вирушив попередник Реткліффа, Вільям Бернс, який намагався донести до Кремля попередження про можливі наслідки для Росії у випадку початку великомасштабних військових дій. Адже американські розвідники мали інформацію про підготовку Росії до ескалації конфлікту.

Тоді Москва знехтувала застереженнями: розмови не зупинили агресію, і в лютому 2022 року РФ перейшла встановлені "червоні лінії". Тож теперішній візит директора ЦРУ до Москви теж викликав хвилю думок про те, що за таким візитом може стояти.

На думку президента аналітичного центру "Політика", політолога Ігоря Попова, з огляду на це, паралель між візитом директора ЦРУ до Москви п'ятирічної давнини і теперішнім доволі показова. Він нагадує, що у липні 2023 року Newsweek, з посиланням на американських розвідників, зазначав: місія Бернса, хоча й не змогла переконати Кремль відмовитися від вторгнення, дозволила Вашингтону і Москві зрозуміти взаємні "червоні лінії" та сформувати своєрідні неписані rules of the road - правила поведінки під час майбутнього конфлікту.

Згідно з інформацією, опублікованою у Newsweek, американська сторона не повинна була безпосередньо втручатися у війну і ставити за мету зміну влади в Росії. Росія, в свою чергу, зобов'язувалася обмежити військові дії лише територією України. Існували також неформальні правила, що стосувалися таємних операцій: не перевищувати певні географічні межі та уникати атак на керівництво і дипломатичних представників противника. Звичайно, офіційно факт існування таких угод ніколи не був підтверджений, - зазначає він.

На сьогодні, за його словами, історія, можливо, знову йде по колу. Не в конкретних деталях, а в загальному сенсі: "Директора ЦРУ відправляють до Москви не для підписання політичних угод, а в ті моменти, коли двом ядерним державам потрібно без публічного обговорення визначити межі допустимого: що можна вважати ескалацією, які є червоні лінії, і які дії з боку іншої держави викликатимуть відповідь".

Тем для розмови багато, результат - побачимо

У зв'язку з цим візитом Путін скасував певний захід, на який були запрошені "сотні людей". Вашингтон, у свою чергу, закликав Київ утриматися від атак на столицю Росії в період з 23 по 26 серпня, - повідомляє політичний аналітик та експерт з російських питань Ігар Тишкевич. - Візит такого роду є надзвичайною подією: за останні п'ятнадцять років високопосадовці ЦРУ лише чотири рази відвідували Москву...

Згідно з думкою фахівця, в українських медіа переважає переконання, що цей візит має безпосереднє відношення до війни між Росією та Україною. Проте, насправді ситуація виглядає інакше.

"Директор ЦРУ - конкретна проблема, яка потребує швидких рішень. Тому мова точно не про "мирний план" щодо заморожування війни - такі теми обговорюють інші люди", - зазначає Тишкевич.

На його думку, існує, як мінімум, шість тем, які могли обговорювати Реткліфф і Путін (хоч Пєсков і заперечує можливість цієї зустрічі). Зокрема, мова може йти про обмін в'язнями - США мають список своїх громадян, яких хочуть витягнути із російських в'язниць; питання безпеки країн Балтії (намагання РФ розширити лінію бойового зіткнення на країни Європи); врегулювання в Ірані та проблема іранських ядерних матеріалів; Арктика та безпека судноплавства (а також проблема Шпіцбергена); перемир'я на Чорному морі; комплекс заходів із заморожування війни в Україні.

"Вона є найменш ймовірною", - зауважує він.

Американський політичний журналіст та редактор The Insider, Майкл Вайсс, висловлює переконання, що, наприклад, питання обміну полоненими навряд чи було на порядку денному. Він зазначає, що для досягнення таких угод участь директора ЦРУ не є необхідною.

Вайсс вважає, що Реткліфф відвідав Москву, аби попередити Путіна про небезпеку ескалації російських дій щодо Європи та НАТО.

"Це пов'язано з розвідданими США, переданими полякам, балтійцям і скандинавам, і відбувається на тлі помітного зростання ймовірних операцій саботажу ГРУ та активності російських дронів у Німеччині, Болгарії, Румунії", - висловив він припущення.

Крім того, за інформацією Вайсса, Реткліфф обговорив у Москві взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та портах України й Росії, та можливе припинення вогню в Сумській та Харківській областях як кроки до загальної деескалації, а також перспективи завершення війни.

Мир глазами Трампа

На думку українського науковця та дипломата Сергія Корсунського, варто звернути увагу й на те, що візит високопоставленого представника Адміністрації США до Москви відбувся за два місяці до проміжних виборів. Тому, вочевидь, може бути пов'язаний зі складною ситуацією у стані республіканців.

"Потрібні перемоги, припинені війни (якщо не брати до уваги торгівельну війну з Канадою, то їх дві, і обидві стосуються Росії). Тому, скоріше за все, обговорювались умови оголошення успіху миротворчих зусиль президента США Дональда Трампа", - вважає він.

За словами дипломата, ситуація може виглядати наступним чином: "Ви ж не бажаєте, щоб у президента Трампа виникали труднощі? Чи справді ви вважаєте, що президент-демократ буде більш відкритим до співпраці з Росією? Отже, давайте уникнемо ескалацій, спробуймо знайти хоч якесь примирення, а після виборів вже розглянемо ситуацію. Можливо, всім це припаде до душі, і війна взагалі зупиниться... І так, наші стосунки з Іраном не дуже обнадійливі, тому є прохання: хоча б на деякий час утримайтеся від підтримки їхніх дій".

Таким чином, як зазначає Сергій Корсунський, головним фактором є лише вартість.

Частково з цією думкою погоджується політолог Олександр Краєв, який є директором програми "Північна Америка" в українській дослідницькій групі "Українська призма". Він зазначає: "Для Трампа важливо укласти угоду, яку він зможе назвати на свою честь і підписати. Наразі Росія перебуває в такому становищі, що ми можемо поставити їй пряме запитання: 'Як швидко ви готові запропонувати нам якийсь варіант угоди, поки ситуація не погіршилася ще більше?'".

На його переконання, американці через директора ЦРУ, скоріше за все, ставили Москві умови: про певні чіткі терміни, до яких росіяни мають поступитись і щось зробити, щоб угода з Україною виглядала трохи реалістичніше.

"Америка зараз не може зупинити посилення України (в сенсі продовження ударів вглиб РФ), навіть якби вона цього хотіла... І саме американці хочуть якомога швидше дотиснути Москву для того, щоб росіяни хоча б щось з нами підписали. Тобто, ситуація виглядає таким чином, що прямо зараз у Трампа є можливість і бажання сильніше тиснути на Москву, бо поки що саме Москва заважає йому досягти свого результату", - зазначає Олександр Краєв.

Однак, за його словами, Україні в цій системі координат не варто розраховувати на гарантії безпеки, додаткові ракети тощо. Він нагадує, що Дональду Трампу неважливо, хто переможе, в якому стані і як вийде з цієї війни.

"Трампу важливо, щоб була підписана угода", - додає експерт.

На завершення, експерт з політичних питань закликає не піддаватися паніці щодо контактів між Вашингтоном і Москвою. Важливо усвідомлювати, що американці спілкуються не з тими, кого вони цінують або вважають важливими, а з тими, хто може бути небезпечним.

"Тобто, якщо Реткліфф - єдиний з високопоставлених американських чиновників, хто дійсно говорив з росіянами, то це був достатньо предметний, але зовсім не дружній візит (і так само - не дружня розмова)", - переконаний він.

А Україні в цій ситуації варто стежити за наступними кроками американської адміністрації. Тільки так зможемо дізнатись про справжній зміст і дух цих переговорів.