Атака на Україну 5 січня: інформація про підготовку Росії та фактичні запуски ракет.

Нічна тривога 5 січня виглядала як передвістя великого ракетного удару: у повітрі перебувала стратегічна авіація, лунали тривоги в кількох областях, надходили повідомлення про можливі пуски. Проте очікуваної хвилі ракет так і не відбулося. Чому Росія обмежилася лише дронами, навіщо створювала ілюзію масованого обстрілу, і що насправді перевіряв ворог — Фокус дослідив це разом із військовими експертами.

У ніч з 4 на 5 січня 2026 року Росія провела авіаційний удар по території України. Перед цим моніторингові системи виявили ознаки підготовки до великомасштабного ракетного нападу — активізацію стратегічної авіації, переміщення повітряних цілей та повідомлення про ймовірні пуски. Проте, на відміну від очікувань, масований ракетний обстріл не відбувся.

Згідно з інформацією Повітряних сил Збройних сил України, противник нібито планував здійснити запуски балістичних ракет "Іскандер-М" та керованих зенітних ракет С-300 з території Росії. Однак точна кількість ракет, які були фактично запущені, а також підтверджені факти запусків залишаються невизначеними, оскільки не зафіксовано значних масових стартів.

Хоча масованого ракетного удару не відбулося, противник все ж використав бойові засоби, які представляли серйозну загрозу: Росія запустила приблизно 165 ударних безпілотників, включаючи типу Shahed, "Гербера" та інші дрони, що рухалися над територією України. Повітряні тривоги були оголошені в Київській, Харківській, Чернігівській та Полтавській областях.

Військовий аналітик Олег Жданов висловив думку, що нерозпочаті запуски ракет в ніч на 5 січня не були випадковими, а становили частину стратегічного планування.

За його словами, Росія свідомо не застосовувала ті типи ракет, які українська протиповітряна оборона вміє збивати з найвищою ефективністю.

"Росія не використовувала ті ракети, які ми в основному знищуємо. З "Кинджалами" наша боротьба є досить ефективною. Що стосується крилатих ракет, то понад 90% з них вдається перехопити. Саме тому для них було важливо не витрачати ці боєприпаси, а зосередитися на інших цілях," -- зазначає Жданов у коментарі для Фокусу.

За словами фахівця, основним завданням було виявлення місцезнаходжень українських систем протиповітряної оборони.

"Для того, щоб активізувати нашу протиповітряну оборону, необхідно підняти в повітря якомога більше літальних апаратів. Ми вимушені активувати радіолокаційні системи — вони починають функціонувати, випромінюють сигнал і стають видимими," — зазначає Жданов.

Експерт підкреслює, що деякі дрони типу Shahed не виконували свої завдання самостійно, а мали можливість дистанційного управління.

"Деякі з дронів типу 'Шахед' були оснащені модемами та функціонували за принципом дистанційного управління. Це дозволяє оператору в режимі реального часу відстежувати активацію радіолокаційних систем протиповітряної оборони та коригувати траєкторію польоту дронів, націлюючи їх на визначені об'єкти," - додає він.

На думку фахівця, фактично проведення імітаційного великомасштабного нападу спонукало Україну включити свої оборонні механізми, що, в свою чергу, відповідало планам противника.

"Таким чином функціонує система виявлення з іншої сторони. Через загрозу ракетних ударів ми змушені спостерігати за небом, аби не упустити можливу атаку", -- зазначив Жданов.

Олег Жданов вказує на дві ключові причини, чому Росія не здійснила запуски "Кинджалів", Х-101 або "Калібрів":

"Ми навіть не можемо точно сказати, який саме МіГ піднімався в повітря — чи це був МіГ-31К, чи стандартний МіГ-31. Розрізнити їх вдається лише у випадку, якщо видно ракету, що знаходиться під фюзеляжем. Це також є складовою гри на невизначеність", — підкреслює експерт.

В той же час він підкреслює: навіть якщо російські війська помічають функціонування українських радіолокаційних систем, це не забезпечує їм стійкої переваги.

"У нас немає стаціонарних пунктів ППО -- вони були знищені ще в перші пів року війни. Після кожної атаки позиційні райони змінюються, особливо радіолокаційні станції. РЛС не може залишатися на одному місці -- ракета може прилетіти будь-якої миті", -- каже Жданов.

Олександр Коваленко, військово-політичний аналітик з групи "Інформаційний спротив", висловив думку, що нічна атака є лише стартовим етапом підготовки до масштабного наступу, а не завершеною операцією.

"Це не можна назвати традиційним масованим ударом. Це була спроба – своєрідний тест всього арсеналу, який Росія зазвичай використовує перед масштабними наступами," – зазначає експерт у коментарі для Фокусу.

За його словами, в повітряному просторі можна було спостерігати майже всі складові типової арсеналу: дрони-камікадзе Shahed-136, дрони-приманки "Гербера", можливі балістичні ракети та носії крилатих ракет, хоча й без повного бойового завантаження.

Коваленко акцентує увагу на змінах, що відбулися в останні дні.

"Після потужного ракетного обстрілу, що відбувся в ніч на 27 грудня 2025 року, Росія почала здійснювати обмежені атаки, випускаючи по 25, 40 або 50 дронів щодня. Це є характерним способом накопичення сил," - додає Коваленко.

На його думку, середній показник для Російської Федерації становить приблизно 150 безпілотників щодня. Тривале зменшення активності свідчить про те, що ресурси не використовувалися, а навпаки, накопичувалися.

"Від 27 грудня пройшло вже понад тиждень. Це стандартний проміжок часу, після якого зазвичай розпочинається нова масштабна атака", -- зазначає фахівець.

Коваленко прямо називає нічний наліт розвідувальною операцією.

"Для них було критично важливо дізнатися, де знаходяться наші системи протиповітряної оборони, яким чином функціонують радіолокаційні станції, як відбувається випромінювання та які території підлягають активації. Це була операція, спрямована виключно на збори інформації," -- додає Коваленко.

За його прогнозом, масований удар можливий уже найближчими днями, і його цілі залишаються типовими для РФ:

"Енергетика, логістика, підприємства військово-промислового комплексу, а також цивільні об'єкти. Це стандартний набір, який вони використовують останнім часом".

Таким чином, ніч на 5 січня стала не зривом російської атаки, а етапом підготовки: із демонстрацією загрози, примусовою активацією ППО та збором розвідувальних даних -- без витрати дефіцитних ракет.

Варто зазначити, що в ніч на 5 січня видання Фокус повідомило про потужний удар Збройних Сил Росії, основна мета якого полягала в атаках на Київ та Чернігів. На знімках, зроблених під час цих подій, можна побачити вогонь на місці влучення безпілотника "Шахед".

Нагадуємо, за кілька годин до обстрілу України моніторингові канали попередили про незвичну активність стратегічної авіації ЗС РФ.