Європейців ошукали на 50 мільйонів гривень за допомогою технології deepfake: в Україні виявили мережу шахрайських кол-центрів | Основні новини України
Слідчі дії в шахрайському call-центріі / Фото: Нацполіція
У столиці України, а також у Дніпрі та Івано-Франківську функціонувала система шахрайських кол-центрів, які обманювали громадян Чехії, Латвії та Литви. Зловмисники представлялися працівниками банків або правоохоронних органів, інформуючи про уявні зломи банківських рахунків або спроби шахрайського отримання кредитів, і намагалися переконати людей терміново "врятувати свої кошти".
Цю інформацію озвучили в Національній поліції.
В окремих випадках потерпілих змушували встановлювати програми віддаленого доступу до комп'ютерів і смартфонів. Це давало зловмисникам можливість повністю контролювати банківські акаунти ошуканих осіб та самостійно керувати рухом їхніх коштів. У такий спосіб шахраї встигли ошукати щонайменше 47 громадян країн Європейського Союзу.
Для подолання мовного бар'єру та зміцнення довіри, у call-центри залучали носіїв мов — громадян інших країн, які могли спілкуватися з постраждалими без акценту й за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори грали роль банкірів або поліцейських, використовуючи сучасні технології deepfake.
"Використовували платні програми високої якості, коштовні камери та професійне освітлення. Як наслідок, під час відеозв'язку потерпілі спостерігали перед собою так званого працівника банку або представника правоохоронних органів, у якого були змінені зовнішність та голос, адаптовані під міміку та контури обличчя справжнього виконавця", - зазначено в повідомленні.
За даними слідства, до діяльності були залучені тім-лідери та керівники змін, оператори call-центрів, перекладачі, ІТ-фахівці, спеціалісти з технічної підтримки, охоронці, водії, HR-менеджери, а також ментори-наставники, які відповідали за підготовку нових учасників та контроль якості шахрайських сценаріїв і поліграфологи, які перевіряли новоприбулих на зв'язок з конкурентами та правоохоронними органами. Фінансисти створювали холодні криптогаманці на підконтрольних осіб та підшукували ДРОПів, через яких виводили гроші на рахунки, відкриті в іноземних банках.
Проведено понад 70 обшуків у різних регіонах України. Слідчі дії відбувалися за місцями проживання фігурантів, в офісних приміщеннях та транспортних засобах. Вилучено сотні ноутбуків і мобільних телефонів, серверне обладнання, носії інформації, підробні посвідчення "працівників банків і поліції іноземних держав", обладнання для створення deepfake, чорнову бухгалтерію, грошові кошти, транспортні засоби, а також зброю і боєприпаси.
Затримано співорганізатора та п'ятьох активних учасників. Їм пред'явлено підозру:
Усім підозрюваним було призначено запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.
"Організатор -- 43-річний житель Київської області -- незаконно перетнув державний кордон України та переховується за кордоном. Його оголошено в міжнародний розшук", -- розповіли в поліції.
Йому та ще чотирьом особам, які підлягають контролю, було висунуто обвинувачення відповідно до зазначених статей Кримінального кодексу України. На даний момент усі вони знаходяться в розшуку. Зловмисникам може загрожувати до 12 років ув'язнення з можливістю конфіскації майна.
Правоохоронці затримали шістьох громадян Латвії та Чехії, які перебували в Україні, виконуючи обов'язки операторів кол-центрів, фінансових координаторів та технічних спеціалістів. Ці особи були в міжнародному розшуку за запитом Інтерполу через шахрайські дії, вчинені в їхніх країнах. На даний момент іноземців взято під варту для подальшої екстрадиції до Латвії та Чехії.
Також встановлено, що 19 іноземців, які працювали в call-центрі, перебували на території України з порушенням міграційного законодавства. Стосовно них ухвалено рішення про примусове повернення до країн походження, шістьох вже видворено за межі України.
На майно та автомобілі, куплені на гроші, отримані злочинним шляхом, планується накладення арешту. Правоохоронці працюють над визначенням всіх учасників злочинного угруповання, виявленням нових фактів шахрайства, а також пошуком потенційних жертв у інших країнах Європейського Союзу.