Вшанування пам'яті вчителя та спецпризначенця Романа Малаєва, відомого під позивним "Мамай".
Він залишався вірним, сміливим і відданим своєму військовому покликанню та товаришам по службі.
На момент початку широкомасштабної агресії з боку Росії, Роману Малаєву, нацгвардійцю, було 54 роки. До цього моменту він вже встиг стати зрілим чоловіком і відзначитися як досвідчений боєць, адже брав участь у військових діях з 2015 року. Проте в молодості Роман обрав для себе шлях, що кардинально відрізнявся від військового: його мрія полягала в тому, щоб стати педагогом і присвятити себе вихованню та навчанню дітей.
Роман народився у 1967 році в місті Слуцьк тоді ще Білоруської РСР. Потім разом із мамою жив у Котовську Одеської області. А згодом сім'я переїхала в Бар на Вінниччині.
Після закінчення школи юнак вирішив продовжити навчання в Барському педагогічному училищі, обравши спеціальність "Початкова освіта". Цей період став для нього яскравими роками молодості, наповненими мріями та сподіваннями.
Після отримання диплома в училищі Роман почав свою кар'єру як вчитель фізичного виховання, а також за сумісництвом викладав історію в школі села Степанки, розташованого в Барському районі. Згодом він продовжив працювати в обласному дитячому туберкульозному санаторії в Маньківцях.
Пізніше його мобілізували на військову службу, де він здобув звання сержанта і отримав посаду командира танка.
Після повернення додому Роман одружився. У сім'ї народився син Ярослав. Свою любов до спорту тато привив і йому, виховуючи сильним і мужнім.
У 2012 році родина переселилася до Київської області. В селі Катюжанка, яке знаходиться в Вишгородському районі, Роман обіймав посаду викладача малювання та фізичного виховання в дитячому навчальному закладі "Лелеченя".
Колеги розповідають, що він дуже любив свою роботу, своїх учнів, і вони відповідали йому цілковитою взаємністю. Згадують, що Роман був дуже доброю і компанійською людиною, завжди готовим прийти на допомогу. Мав чимало талантів, зокрема, дуже гарно малював.
Після Революції Гідності та неспровокованої російської агресії життя Романа змінилося. Анексія Криму, захоплення територій Луганщини і Донеччини - країну треба було захищати. Тому у 2015 році вчитель пішов служити до Національної гвардії України. Відтоді брав участь у бойових діях на різних напрямках фронту.
А коли Росія розпочала повномасштабну війну, Роман був серед тих, хто першими став на захист України. Йому довелося протистояти ворогу на Київщині, захищаючи підступи до столиці.
Штаб-сержант Роман Малаєв, відомий за позивним "Мамай", служив у військовій частині 3027 бригади спеціального призначення "БАРС" Національної гвардії України. Він загинув 12 березня 2022 року під час інтенсивних боїв за село Мощун, розташоване в Бучанському районі Київської області. Це село стало одним з ключових опорних пунктів у захисті Києва від ворожого наступу.
Про загибель чоловіка повідомив його колега по школі Василь Савельєв.
"Друзі, захищаючи Батьківщину, загинув наш земляк Малаєв Роман Олегович, він був гарний мій товариш, з яким я мав честь разом працювати в школі. Він був чуйний батько, гідний син, мужній чоловік! Світла пам'ять. Слава героям!" - написав Савельєв.
Романа Малаєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. У нього залишилися дружина та син, котрий взяв на себе естафету батька в боротьбі за Україну.
Указом Президента України №254, виданим 17 квітня 2022 року, Роман Малаєв був удостоєний ордена "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
У березні 2025 року пам'ять загиблого земляка ушанували жителі міста Бар, встановивши на фасаді ліцею №3 меморіальну дошку на його честь.
Слава та повага Герою!
