Контролюйте націнки на медикаменти та наполягайте на отриманні електронних рецептів. Досліджуйте, які зміни вже впроваджені державою у сфері фармацевтики та які плани на майбутнє.

Віктор Ляшко: "Маємо знизити середній чек на ліки"

Навесні в Україні почали активно обговорювати проблему високих цін на медикаменти, що спонукало Раду національної безпеки та оборони ухвалити рішення щодо їхнього зниження. Якщо спростити, вартість ліків формується з наступних елементів: заводська ціна, націнка дистриб'ютора, націнка аптеки та витрати на маркетинг (виробники виплачують аптечним мережам кошти за просування своїх продуктів).

Держава ввела заборону на маркетинг до моменту врегулювання цін, а також встановила обмеження на націнки: для аптек - до 35%, а для дистриб'юторів - до 8%. Найбільші аптечні мережі висловили рішучий протест, заявляючи, що це може призвести до закриття малих аптек, що негативно вплине на доступність ліків для населення. Які зміни відбулися за ці понад півроку?

"Протягом останніх шести місяців ми здійснили справжню революцію," - зазначає міністр Віктор Ляшко.

Вважаю, що ми єдина держава в межах ЄС, де ціни на всі групи товарів – як рецептурні, так і безрецептурні (тобто ліки, які можна купити без рецепта) – чітко задекларовані (джерело: LB.ua).

Це створило можливість для початку нових регуляцій. Депутати Верховної Ради підтримали зміни до законодавства "Про лікарські засоби", і ми реалізували процес реферування та декларування цін у три етапи. Результати вже відчутні: до Національного каталогу було внесено майже 11 000 унікальних товарних позицій (SKU - LB.ua).

Зображення: Зоряна Стельмах, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Ми володіємо інформацією про активну речовину, а також кількість виробників і імпортерів, які постачають її у складі своїх лікарських засобів на території України. Ми детально розглянули обсяги продажів упаковок як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Також нами проаналізовано вартість однієї таблетки на міліграм. У нашій вибірці з 400 найбільш популярних товарів середня ціна таблетки імпортного виробництва становить 180 грн, тоді як вітчизняного — лише 18 грн.

Міністр підкреслює, що його основним завданням на найближчий час є зменшення середньої вартості, яку українці витрачають на медикаменти.

Ми провели аналіз 411 000 призначень, що стосуються лікарських засобів, які виписують лікарі і які потім реалізуються через аптеки. У разі заміни дорогих препаратів на більш економічні аналоги з Національного каталогу, середня вартість покупки може знизитися приблизно на 38%.

Віктор Ляшко зазначає, що часто стикається з критикою стосовно несистемності запропонованих рішень. У відповідь він підкреслює, що добровільне зниження цін на 30% для топ-100 найпопулярніших медикаментів українських виробників допомогло громадянам зекономити приблизно 1,8 мільярда гривень. "На 1 листопада в Україні було реалізовано близько 530 мільйонів упаковок ліків, серед яких 90 мільйонів - це препарати з топ-100, а також ті, хто приєднався до наступних топ-100. Якщо оцінити загальні витрати, знижка на ці медикаменти дозволила українцям заощадити близько 1,8 мільярда гривень. Вважаю, що це є позитивним досягненням", - додав він.

Зображення: Зоряна Стельмах Віктор Ляшко та Михайло Радуцький (з правого боку)

Нагадуємо, що дане рішення викликало хвилю критики на адресу Міністерства охорони здоров'я, і для цього є вагомі підстави. Наприклад, у сформованому списку виявилося дев'ять різновидів аскорбінової кислоти. Лікарі також вказали на численні препарати, які не мають науково підтвердженої ефективності, що зазвичай називають фуфломіцинами. Критики стверджують, що таким кроком міністерство лише спонукає людей витрачати гроші на препарати без доказів їхньої ефективності, замість того, щоб активно працювати над розширенням доступу до дійсно необхідних лікарських засобів. У відповідь міністр зазначив, що ці списки стосуються безрецептурних ліків і відображають "традиційні споживчі звички населення".

Під час обговорення міністр зазначив, що його головною метою є не просто спонукання людей звертатися до аптек і купувати медикаменти за власні гроші, а забезпечення наявності ліків у лікарнях, які фінансуються за рахунок програми медичних гарантій. Це дозволить пацієнтам не виходити в аптеку під час перебування у відділенні. Крім того, важливим аспектом є доступність медикаментів через ініціативу "Доступні ліки".

Довідка: "Доступні ліки" - держпрограма, за якою люди з серцево-судинними захворюваннями, діабетом, хронічними хворобами нижніх дихальних шляхів, хвороби Паркінсона, розладів поведінки психіки, епілепсії, а також препаратів для людей після трансплантації, для лікування болю та паліативної допомоги тощо можуть отримати е-рецепт у свого лікаря і за ним отримати в аптеці ліки або безкоштовно, або з невеликою доплатою. Кошти за ці ліки аптекам компенсовує держава. За правилами, усі аптеки в країні мають відпускати ліки за цією програмою.

У 2024 році основним викликом стало не лише розширення асортименту лікарських засобів у програмі "Доступні ліки", а й забезпечення їх доступності в усіх регіонах. Ми спостерігали, що мешканці великих міст мають змогу отримувати компенсації за значну кількість ліків, тоді як люди в сільських районах часто купують медикаменти за рецептами, не використовуючи їх у аптеках, - зазначає міністр. - Отже, головною метою 2024 року стало забезпечити доступ до лікарських засобів у кожному куточку країни, щоб кожен міг отримати ліки, наприклад, для контролю артеріального тиску. Проте постає питання: як досягти цього в умовах ринкової економіки, де немає державних аптечних мереж, виробників чи дистриб'юторів? Саме тому виникли ініціативи, такі як "Укрпошта. Аптека", мобільні аптечні пункти, а також дозволи для фельдшерів на відпуск певних медичних препаратів за визначеною процедурою через контракти з аптеками або ліцензованими продавцями. Усі ці заходи покликані забезпечити доступність лікарських засобів. Результати вже є, але питання в тому, наскільки вони ефективні у всіх регіонах? Ця реформа виявилася досить складною.

Фото: Зоряна Стельмах Директорка ради директорів компанії "Дарниця" Катерина Загорій, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко( в центрі) і голова профільного комітету ВРУ Михайло Радуцький

Найбільшою проблемою у впровадженні змін міністр називає "відкритість всіх учасників процесу": "Коли сидимо за круглим столом, то, слухаючи всіх учасників ринку, не завжди маємо відкритість для прийняття правильних управління рішень. І часто прийняття певних рішень, які мали б нібито вже завтра вплинути на зниження ціни людині, не завжди до цього приводить. І це ми побачили навіть по середньому чеку.

Внесши корективи у націнки на всі медичні препарати (подібне в Україні не відбувалося раніше), ми виявили, що аптеки почали продавати дорожчі ліки з такою ж активною речовиною.

Націнка з більш дорожчому препараті дозволяє збільшити суму коштів, яка залишається в аптечному закладі. Ми проводили зустрічі з великими мережами, з малими аптеками, із залученням голови Податкової служби. Сьогодні важко всім. Розуміємо, як працювати бізнесу в умовах блекаутів, відключення світла, з погіршенням логістичних механізмів, військових ризиків, обстрілів аптек, складів, виробництв. Це все також, напевно, потрапляє у кінцеве формування ціни, але є запас міцності, напевно, в період війни піти назустріч державі і людям, купівельна спроможність яких також знижується".

Михайло Радуцький: "Закон про лікарські засоби похвалила Єврокомісія"

Експерт Сергій Іщенко з компанії Proxima Research зазначив, що новий закон має низьку ефективність і не відповідає стандартам, прийнятим в Європейському Союзі. За його словами, вже ведуться підготовчі роботи щодо скасування цих положень.

На що голова парламентського медичного комітету Михайло Радуцький парирує, що Україна в системі охорони здоров'я отримала одну з найвищих оцінок від Єврокомісії серед всіх інших розділів народного господарства - чотири з п'яти: "І першим, який Єврокомісія відмітила як закон, який повністю відповідає євроінтеграційним процесам в Україні - ухвалення закону про лікарські засоби. Норми закону не ідеальні, але там є багато таких, які вступають в силу в 2027-му, в 2028-му році. Цей закон уже мав зміни за рішенням РНБО. І завдяки цим змінам є "Укрпошта". Аптека, яка має 1,8 тисяч пересувних відділень. Це доступність. Є 29 мобільних аптечних пунктів у 17 областях. І вони не по Київській області їздять, а по Херсону, Запоріжжю, Харкову, де дійсно потрібно".

Зображення: Зоряна Стельмах, голова спеціалізованого комітету Верховної Ради України, Михайло Радуцький.

Радуцький наводить дані Всесвітньої організації охорони здоров'я, за яими у 2022 році 22% громадян України не змогли придбати необхідні препарати, а в 23-му році таких уже було 7%. Зараз очікують на дані за 2024-й рік.

Голова комітету підкреслює важливість тих законодавчих норм, які ще не набрали чинності. Наприклад, норма про 2D-кодування планується до реалізації в 2027 році. Згідно з цією нормою, в аптеках буде можливість за допомогою телефону сканувати препарат, що дозволить отримати інформацію про виробника та ім'я спеціаліста, який підтвердив якість ліків. Крім того, користувач зможе дізнатися найдоступнішу ціну на активну речовину відповідно до Національного каталогу.

І в той момент, якщо людина забажає, вона може запитати: "У вас є така ж діюча речовина, але за ціну на стільки гривень нижчу. Чи можу я це придбати?"

Він також зазначає, що в Україні протягом 30 років не було можливості впровадити правила Болару. Ці правила дозволяють виробникам генеричних (непатентованих) медикаментів розпочинати підготовку до їх виходу на ринок ще до завершення терміну дії патенту на оригінальний препарат. Це сприяє швидшому появі генериків на ринку та знижує ціни на лікарські засоби.

Також голова комітету додає про більшу доступність наркотичних препаратів для лікування чи знеболення. В Україні змінили ліцензійні умови, спростивши їх. І це дозволить більшій кількості аптек мати дозвіл на відпуск таких ліків.

Яна Зінкевич: "Маємо значну перемогу, але й серйозні виклики".

Яна Зінкевич, депутатка, засновниця "Госпітальєрів" та учасниця парламентського медичного комітету, ділиться інформацією про нещодавні досягнення та виклики у сфері забезпечення військових медикаментами. Вона зазначає, що в цій галузі відбулася одна значна перемога, але також існує і серйозна проблема, що потребує уваги.

Зображення: Яна Зінкевич, народна депутатка та ветеранка-доброволець, на фото від Зоряни Стельмах.

Триумф - вдалося внести препарат "Налбуфін" до списку наркотичних засобів. "З власного досвіду можу сказати, що після травми я вживала цей препарат близько півроку, і розумію, що залежність від нього є не лише фізичною, а й суттєвою моральною та психологічною. Багато військових вживають "Налбуфін", адже раніше лікарі часто призначали його навіть для незначних травм, і альтернативні засоби не використовувалися. Тепер же цей препарат стало значно складніше отримати," - ділиться Зінкевич.

Однією з актуальних проблем є вакцинація проти правця та сказу. Коли людина зазнає травми або отримує рану, зазвичай їй роблять щеплення протягом першої доби. Проте іноді такі ситуації залишаються без уваги. Крім того, існує безліч тварин, зокрема диких, які не проходять вакцинацію, і вони мешкають у зонах, що межують із конфліктом.

"Я сподіваюся, що ми спільно з Міністерством охорони здоров'я та комітетом розробимо план і, можливо, запровадимо обов'язкову вакцинацію від цих двох хвороб для всіх військовослужбовців з моменту їх вступу на службу," - зазначає депутатка.

Вона також зазначає, що в цілому забезпечення армії медикаментами сьогодні помітно відрізняється від того, що було 5-10 років тому. Тепер доступ до лікарських засобів значно покращився: "Існують хороші стабілізаційні пункти, де можна отримати терапевтичну допомогу, але нам все ще потрібно працювати над зменшенням корупції в військовій сфері". Зінкевич підкреслює конструктивну співпрацю з нинішнім керівником Командування медичних сил, адже Анатолій Казмірчук раніше займав посаду головного лікаря Київського військового госпіталю.

Катерина Загорій зазначила: "Основною причиною відмови від вітчизняних ліків є не їхня якість, а те, що їх важко знайти в аптеках".

У жовтні фармацевтична компанія "Дарниця" оголосила про можливе тривале призупинення виробництва своїх препаратів, причинами якого стали звинувачення у відмові найбільших аптечних мереж розміщувати її продукцію на своїх полицях. У відповідь на це аптечні мережі заявили, що вони відбирають ліки для продажу, орієнтуючись на цінову конкуренцію, і зазначили, що продукція "Дарниці" вважається занадто дорогою.

Фото: Зоряна Стельмах директорка ради директорів компанії "Дарниця" Катерина Загорій

Катерина Загорій, директорка ради директорів компанії "Дарниця", підтверджує інформацію про те, що цього року виробництво неодноразово зупинялося через переповнені склади. За її словами, продажі медикаментів компанії "слабші, ніж у будь-якому році за останні 95 років". Вона також зазначає, що в п'яти найбільших аптечних мережах ціни на продукцію "Дарниці" вищі, ніж в інших аптеках: "Ми стикаємося з неврегульованими націнками на препарати, які коштують до 50 грн. Ви можете перевірити ціни на tabletki.ua, щоб побачити, як вони варіюються. Виробники не мають впливу на остаточні ціни (фінальні - LB.ua). Ми постачаємо ліки дистриб'юторам, а вже вони реалізують їх аптекам, які встановлюють кінцеву вартість".

Загорій наводить результати соціологічних опитувань, які демонструють, що медикаменти займають третє місце за обсягом витрат у споживчому кошику українців: "Я ознайомилася з кількома соціологічними дослідженнями.

79% українців економлять на інших товарах, щоб купити ліки. 51% економлять на їжі, щоб купити ліки. І переважна більшість серед них - пенсіонери. Старші люди - найбільш вразлива група. 62% людей 60+ економлять на харчуванні, щоби були гроші на ліки.

94% людей відчули підвищення цін на медикаменти. Водночас, українські виробники зменшили ціни на 30% для 300 найпопулярніших препаратів, але населення все ще відчуває збільшення витрат. Більшість українців купують ліки виключно в традиційних аптеках. Якщо оцінювати продажі, частка українських медикаментів у споживчому кошику наразі менша, ніж у іноземних. Проте, якщо звернути увагу на попит, 86% українців висловлюють позитивне ставлення до вітчизняних виробників, а 74% бажають купувати українські ліки. Основною причиною, чому споживачі відмовляються від вітчизняних продуктів, є їхня недоступність у торгових точках, а не якість. На фоні прагнення до інтеграції з ЄС, нові регуляційні норми все ж вплинуть на діяльність аптек і виробників, встановлюючи досить суворі вимоги.

Зображення: Зоряна Стельмах. На фото: Катерина Загорій, директорка ради директорів компанії "Дарниця", міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, голова профільного комітету ВРУ Михайло Радуцький, нардепка та ветеранка Яна Зінкевич, а також Соня Кошкіна, шеф-редакторка Lb.ua і модераторка (праворуч). Чи не слід розглянути можливість відмови від медикаментів, що походять з країн, які мають зв'язки з Росією та Білоруссю?

В даний час існує безліч лікарських засобів, які закуповуються за рахунок державного бюджету, зокрема, для терапії онкологічних захворювань, вироблених в Індії (також є препарати з Китаю). Нещодавно Індія брала участь у військових навчаннях на стороні Білорусі. Як слід реагувати на цю ситуацію?

Віктор Ляшко зазначає, що 62% медикаментів, які купують українці, виробляються в Україні. Що стосується решти 37%, то на ринку також є українські аналоги, які значно дешевші. "Основне завдання уряду полягає в тому, щоб співпрацювати з учасниками ринку та забезпечити можливість українцям купувати ліки за нижчими цінами. Цього року парламент виділив Міністерству охорони здоров'я 15 мільярдів гривень на централізовані закупівлі. Процедури передбачають, що ДП "Медичні закупівлі України" проводить торги за певними критеріями, але основним є забезпечення найнижчої ціни. Наразі в Україні немає заборони на імпорт ліків з Індії чи Китаю. Існують питання щодо ненадійних постачальників, а також ряд фінансових санкцій і судових справ, де вигравали через низькі ціни, але не виконували постачання. Потрібно усунути певні норми, адже ненадання ліків та компенсації штрафами не відповідають очікуванням українців. Ми не можемо пояснити пацієнту, який звертається за ліками для лікування раку, чому постачальник не виконав свої зобов'язання, навіть якщо ми його оштрафували."

Наталія Сергієнко, заступник директора з питань стратегічного розвитку AstraZeneca, розповіла, що компанія продовжує розширювати свою присутність в Україні, постійно інвестує в сферу: "Ми дякуємо за активну позицію колег від влади і ті зміни, що вважаємо позитивними для євроінтеграції - прийняття нового закону "Про лікарські засоби". Однак невирішеним досі є питання синхронізації переліків оновлення Національного каталогу і переліку реімбурсації: "Синхронізація допоможе розвитку програми "Доступні ліки". Несинхронізованість в контексті інвестицій не впливатиме позитивно на ринок і на ті міжнародні непатентовані назви, які входять в "Доступні ліки" і на ті, які ще об'єктивно не можуть бути охоплені державним фінансуванням".

Фото: Зоряна Стельмах Наталія Сергієнко, заступник директора з питань стратегічного розвитку AstraZeneka

Віктор Ляшко на це відповідає, що те, що сьогодні є в Нацкаталозі, "дешевше в даної компанії, наприклад, ніж те, що реімбурсується в програмі "Доступні ліки". І ми сказали: "Тепер працює ціна, яка в Нацкаталозі". І я буду як міністр, відстоювати, що, якщо в Нацкаталозі за реферування задекларована ціна дешевше, значить, виробник може відпускати в Україні дешевше. Дешевше - це значить ще й більше буде в упаковках продано".

Михайло Радуцький додав, що Євросоюз буде голосувати найближчим тижнем-два акт про критичні ліки, щоб диверсифікувати ризики і не повторювати ризики ковіду, коли Євросоюз сильно, як і Україна, залежали від Китаю та Індії: "Нам разом з командою МОЗ вдалося через депутатів від Греції і Словенії в Європарламенті внести поправки. По цих поправках Україна буде партнером ЄС в акті про критичні ліки. Вже одна угода підписана компанією "Рош", що вони вже розливають ліки в Україні, і це їх здешевшає. Якщо буде прийнятий той акт, я би пішов далі. Astra-Zeneca, локалізуйтесь в Україні, в нас є індустріальні парки, є шикарний на заході України індустріальний парк, який єдиний має хімічну каналізацію. Починайте виробляти разом з українськими виробниками і свої ліки тут продавайте дешевше і будьте конкурентні з Індією і з Китаєм".

Які кроки потрібно вжити, щоб знизити ціни для українців у мережах аптек?

Колишній віце-прем'єр Геннадій Зубко поцікавився, які кроки слід вжити, аби знизити ціни на медикаменти для українців в аптеках. "Ми спостерігаємо, що націнка, яка накладається від виробника до аптечної мережі, може сягати навіть 100%. Наприклад, препарат, вартістю 500 гривень, в інших аптеках може коштувати вже 900 гривень," - зазначив він.

Фото: Зоряна Стельмах Ексвіцепрем'єр-міністр Геннадій Зубко

Різна ціна може бути тільки в межах регульованої націнки урядом на будь-який лікарський засіб, відповів на це Віктор Ляшко. Тобто вже згадані до 8% дистриб'ютором і до 35% - аптекою: "Якщо ви з 1 листопада бачите через будь-який маркетплейс різну ціну, це порушення законодавства і тоді треба телефонувати в Держпродспоживслужбу, або на гарячу лінію МОЗ".

Міністр повідомив, що на веб-ресурсі Держлікслужби розміщено проект змін до ліцензійних умов, узгоджений із Міністерством охорони здоров'я. Цей проект регулює специфічні ліцензійні вимоги для аптечних пунктів, що функціонують у державних і комунальних медичних закладах. Згідно з новими правилами, в цих аптеках буде дозволено реалізовувати лише три найнижчі позиції з Національного каталогу.

Коли у вас є 10 генериків, їхня вартість від 25 до 250, то в аптеці на території лікарні будуть продавати тільки ті, що на нижчій межі - 25, 26, 30 умовно. А за 250 грн там не знайдеш. Хочеш купити дорогий - виходь за межі аптек. Ринок не можна врегулювати ніяк іншим чином, ми йдемо таким кроком

Також міністр анонсував, що кожна АЗС зараз - пункт незламності, який працює 24/7: "Тому назріло питання розглянути можливість тим, хто має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, продавати нерецептурну групу ліків, зокрема через вендингові апарати (це автоматити, які продають товари або послуги без участі продавця). Ці зміни до ліцензійних умов зараз ми проговорюємо з ритейлом, найближчим часом їх запропонуємо. Це питання доступності навіть в умовах блекауту. АЗС не буде тягнутися за великою націнкою, бо це побічний продукт. Є зараз дискусії з ними, домовленості, що вони готові підставити плече державі і допомогти продавати найдешевші ліки з нацкаталогу потенційно, можливо, і українського виробника", - додав міністр.

Голова підкомітету з фармацевтики Сергій Кузьміних навів приклади, що в різних країнах безрецептурні ліки можуть бути доступні в супермаркетах і навіть через спеціальні автомати. Чи є це для нас позитивним чи негативним кроком?

Фото: Зоряна Стельмах директорка ради директорів компанії "Дарниця" Катерина Загорій

Катерина Загорій підкреслює, що у фармацевтичній галузі не існує швидких шляхів розв'язання проблем: "Існують лише системні та тривалі рішення, які, можливо, не подобаються нікому, але врешті-решт ведуть до позитивних результатів. А також є й невдалі варіанти. Наприклад, рішення щодо продажу безрецептурних препаратів поза аптечними мережами є системно хибним. На сьогоднішній день, жоден орган, ні Державна служба лікарських засобів, ні Державна служба з питань безпечності харчових продуктів, не може ефективно налаштувати аптечний ринок. Якщо дозволити вендінгові машини для продажу ліків, це може мати негативні наслідки, враховуючи досвід інших країн, оскільки таке рішення призводить до зростання самолікування та підміни належного медичного лікування".

Ляшко додає, що в Європі ліки, які продають в ритейлі, дорожчі, ніж в аптеках. І вони там зовсім в іншому дозуванні, з іншими діючими речовинами, визначений окремий перелік. В Україні планують зробити трохи по-іншому (LB.ua чекає на деталі і рішення, і одразу повідомить про них читачам).

Які ж тоді варіанти? Загорій пропонує три основних рішення:

Лібералізація ринкової конкуренції.

Прозорість, зокрема цифровізація, щоб ми бачили, хто купує ті ліки, де вони продаються, ким точно виписуються, щоб можна було натиснути кнопку онлайн і на це подивитися;

Вивчення англійської мови медиками сприятиме розширенню їх можливостей для самостійного навчання.

Чи існує монополія в системі аптек і дистриб'юторів?

Інна Варениця, журналістка та авторка для LB.ua, раніше працювала провізоркою і виросла в родині, де був фармацевтичний бізнес. Вона зазначає: "На жаль, ми стали свідками монополізації фармацевтичного сектора на рівні аптечних мереж. Це призвело до витіснення практично всіх дрібних підприємців. Ситуація з цінами, напевно, є наслідком цієї монополії та цінового демпінгу, що дозволяє їм знищувати своїх конкурентів".

Зображення: Зоряна Стельмах, журналістка та авторка Lb.ua, Інна Варениця.

На це Віктор Ляшко каже, що монополії "не існує по статистиці", бо є в системі аптек 1700 суб'єктів господарювання, понад 20 000 точок продажу ліків. А якщо є ознаки, це сфера роботи Антимонопольного комітету.

Натомість Катерина Загорій вважає, що монополія є, "як би ми її зараз не називали": "Згідно даних незалежної аналітичної агенції, 70% ринку контролюють топ-5 аптечних мереж. Кожна аптечна мережа ще має кілька брендів. Ціни там однакові, керуються одними людьми. Монополія на дистриб'юторському ринку вже визнана рішенням Антимонопольного комітету. Топ-дві компанії займають більше 80% ринку. На ринку виробників монополії не існує. Найбільший виробник на фармацевтичному ринку має 7% ринку".

Власні торгові марки у великих аптечних мережах

Цей тренд активно розвивається в Україні. Його концепція полягає в тому, що аптечні мережі виготовляють препарати на базі власних компаній або замовляють їх у вже існуючих виробників фармацевтичних продуктів. Після цього вони брендують ці ліки під своїм ім'ям і пропонують їх на ринку. Аптечні мережі в своїх публічних заявах наголошують, що це дозволяє українцям купувати ліки за нижчими цінами, оскільки вартість не включає витрат на рекламу та телевізійні кампанії.

Віктор Ляшко зазначив, що для того, щоб хтось міг відпустити свою торгову марку, необхідно було, аби компанії продали відповідні досьє. "Раніше українські виробники прагнули, щоб їхній завод випускав власну торгову марку та якомога більше упаковок, які б купували аптеки. Аптеки, в свою чергу, націнювали ціни, наближаючи їх до оригінальних, але продавали дешевше, щоб стимулювати попит. Після впровадження нами націнки та детального аналізу кожного етапу ланцюга постачання, ми тепер маємо чітке розуміння, скільки може націнити дистриб'ютор та аптека. Таким чином, проблема власних торгових марок (ВТМ) вже не є такою актуальною, як раніше, з огляду на наші регуляції".

Фото: Зоряна Стельмах шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна і редакторка відділу "Здоровʼя" LB.ua Ірина Андрейців (праворуч)

На думку Катерини Загорій, проблема не в тому, що ВТМ-и існують, а в тому, що оскільки вибір в аптеці допомагає зробити оператор торгового залу або фармацевт, то він впливає на вибір марки: "В мене є десятки знятих відео з аптек, де люди приходять з рецептом одним, а продають їм на місці товар інший. Хоча якщо тут же, в тій же аптеці через tabletki.ua замовити товар, він у ній з'являється".

Михайло Радуцький зазначає, що ухвалено закон, який регулює питання власних торгових марок. Згідно з цим законом, навіть якщо мова йде про приватну торгову марку, наприклад, "Аптека Ромашка", якщо виробником вказано "Лубнифарм", пацієнт, знаючи про існування Національного каталогу, має можливість перевірити ціну цього виробника. Це дозволяє йому оцінити, чи варто купувати продукцію під власною маркою, чи краще звернутися безпосередньо до виробника.

Чи можна зменшити витрати українців на медикаменти, виключивши неефективні призначення?

Ольга Ніколаєва, аналітикиня Київської школи економіки, запитала, чи є напрямки роботи, щоб регулювання фармринку було більш комплексним? Адже реальність часом не збігається з тим, що людина може перевірити в списку, яка має бути ціна на ліки: "Кажуть зменшити чек. А які ліки купують українці? Хто їх призначає, хто виписує? Чи можемо ми проконтролювати, які ліки виписує лікар? Ні, бо навіть не всі є в картках. Ми проводили дослідження по астмі, гіпертонії і покращуються призначення, але є також і перепризначення і непротокольні ліки. І поки ці ліки виписуються на бумажці, сказати, що саме купують ліки, якщо це карвалол і людина витрачає на нього гроші, але, можливо, можна зменшити цей чек просто тим, щоб не купляти ліки, які не лікують".

Зображення: Зоряна Стельмах Ольга Ніколаєва, експерт Київської школи економіки.

Михайло Радуцький на це реагує, що закон забороняє лікарю писати комерційну назву препарату. Він має призначити тільки діючу речовину, без виробника: "Якщо лікар це порушує, пацієнт має йому сказати. Якщо це рецептурні ліки, і лікар там написав комерційну назву, це порушення". Так само і фармацевт не може відмовляти в інших ліках по тій же діючій речовині, якщо вони наявні.

Віктор Ляшко зазначає, що під час візиту до лікаря важливо попросити його зафіксувати призначення в електронній системі: "Сьогодні кожен медичний заклад інтегрований в електронну систему охорони здоров'я. Усі медичні призначення, навіть якщо це ліки з групи ОТС або рецепти, надсилаються пацієнту у вигляді електронного коду. Ви приходите, і вам видають лікарський засіб, виходячи з активної речовини, яку ви обрали. Ніхто тут не зможе запропонувати чарівного рішення, яке б прийняв уряд чи парламент, щоб завтра ціни впали. Завжди людина на моїй посаді буде незручною для фармацевтичного бізнесу: як для виробників, так і для дистриб'юторів, а також для аптекарів. І коли нам кажуть, що в країнах Європейського Союзу немає такої регуляції, я відповідаю: жодна країна ЄС сьогодні не перебуває у стані війни. Ми приймаємо рішення, які допоможуть нам врятувати нашу країну," - підкреслив міністр у своєму заключному слові.