Підготовка Києва до зимового періоду: фахівець розкрив деталі про те, як столиця планує компенсувати нестачу у 1200 МВт електричної потужності.

У Києві мають намір звести когенераційні електростанції з загальною потужністю 170 МВт.

Столиця України активно готується до непростого опалювального сезону в умовах постійних загроз з боку ворожих атак на енергетичну інфраструктуру. Як зазначає Олександр Сергієнко, кандидат фізико-математичних наук, юрист та директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста", у своїй статті "Чи витримає Київ наступної зими? Під ударами зовні та підніжками зсередини", повністю відновити втрачені 1200 МВт електричної потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 за рахунок локальних електростанцій неможливо. Для цього знадобилося б зведення нових ТЕЦ аналогічного типу. Тому Київ планує отримувати основну частину електрики через Об'єднану енергетичну систему України. У той же час, місцева влада та уряд працюють над частковим вирішенням проблеми дефіциту електроенергії шляхом впровадження когенераційних установок.

У той же час, процес будівництва відбувається в складних умовах і супроводжується численними бюрократичними труднощами. Як зазначив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, внаслідок війни та постійних змін у кошторисах місто зазнає претензій з боку прокуратури стосовно коригування бюджетів проектів.

"По-перше, складно заздалегідь точно оцінити бюджет проєкту, що призводить до змін основних показників під час будівельних робіт. Внаслідок цього місто постійно отримує запити від прокуратури, що стосуються скорочення бюджетних витрат в одних місцях та їх збільшення в інших. По-друге, незважаючи на доручення колишньої голови уряду Юлії Свириденко, яка наголосила, що 'за створення умов для залучення бізнесу до реалізації заходів з виконання комплексних планів стійкості регіонів, зокрема шляхом впровадження спрощених процедур та відповідних регуляторних рішень, відповідають міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев і голова НКРЕКП Юрій Власенко', жодне з цих відомств не вжило заходів для прискорення будівництва критично важливих об'єктів," -- зазначає автор.

Як зазначає експерт, з приблизно 2000 МВт, які Київ споживає взимку, для функціонування критичної інфраструктури необхідно щонайменше 200 МВт. Щоб забезпечити роботу лікарень, насосних станцій та інших життєво важливих об'єктів на випадок збоїв в ОЕСУ, план стійкості столиці передбачає будівництво когенераційних станцій загальною потужністю 170 МВт. Загальна вартість становить 3,5 млрд грн, які виділяються з міського бюджету.

Кожна з цих станцій буде оснащена декількома газопоршневими або газотурбінними системами, що дозволять одночасно генерувати як електроенергію, так і тепло.

"Усе, що нагрівається при їхній роботі, -- олива, антифриз, вихлопні гази -- потрапляє на теплообмінники, з яких тепло передається в систему централізованого опалення. Одна така станція може видавати 20 МВт електричної та 17 МВт теплової енергії", -- розповів Олександр Сергієнко.

Майже всі об'єкти будуть запущені в роботу до початку опалювального сезону, а останній -- до кінця цього року.

Експерт підкреслює, що кошти, необхідні для реалізації Плану стійкості, схваленого РНБО, виявляються занадто великими для Києва. У зв'язку з цим, місцева адміністрація виступила з ініціативою покрити частину витрат самостійно, а решту коштів залучити з альтернативних джерел.

Київ уже встиг зібрати 11,1 млрд грн. Окрім цього, існує попередня угода з "Ощадбанком" та Європейським банком реконструкції та розвитку на отримання кредитів у розмірі 5,2 млрд грн. Компанія "Київтеплоенерго" також має в розпорядженні 1,7 млрд грн. Пантелєєв також повідомив про субвенцію в розмірі 1,3 млрд грн. Таким чином, необхідну суму вдається акумулювати поступово. Проте, з отриманням допомоги від уряду ситуація виявляється складнішою.