"Мене надихає те, що я знешкоджую вибухівки та охороняю землю, на якій вирощують хліб."

12 квітня у Львові провели майстер-клас з випікання пасок з борошна, яке виготовили з пшениці, зібраної на розмінованих полях Херсонщини

Мабуть, нема українця, який би не любив паску. Не важливо -- солодка вона, чи як хліб, аби тільки була смачна і пахуча. Щоб в хаті витав дух свята... Звісно, не завжди гості надають значення, з якого борошна господиня спекла великодню паску. І не кожен з нас знає, якою дорогою ціною було засіяно і зібрано пшеницю, щоб її змолоти і напекти з неї великодньої смакоти.

У одному з торгових центрів Львова кулінари не лише готували традиційні паски з особливого "золотого" борошна, а й організували майстер-клас із його замішування та оформлення. Для цієї мети використовувалося борошно, виготовлене на миколаївському заводі "Золотий шлях", а зерно було зібране на родючих полях Херсонщини та Миколаївщини.

Щоб це сталося, потрібно було очистити від мін 1800 гектарів землі у селі Мала Олександрівка та інших селах, які були окупованими.

Участь у майстер-класі взяли хлопці - безпосередні учасники розмінування Херсонщини та львівські блогери.

Один з них — Іван Бамболя, керівник підрозділу механізованого розмінування, піротехнік з Державної служби з надзвичайних ситуацій Львівської області.

-- Особисто у мене є 8 ротацій на деокупованих територіях, а наша частина працювала у Київській, Харківській, Херсонській, Донецькій та Миколаївській областях, -- розповів журналістці "ВЗ" Іван. -- Ми безпосередньо знаємо, якою зараз дорогою є ціна хліба, бо ж велика кількість сільськогосподарських угідь і досі залишаються замінованими. Фермери без нашої допомоги намагаються самі розміновувати поля, але, на жаль, через це є багато летальних випадків, коли цивільні люди підриваються на необстежених ділянках.

Згідно з висловлюваннями Івана Бамболі, однією з найбільших загроз є протипіхотні міни, які встановлюються дистанційно. Ворог може за один залп з реактивних систем засіяти значну територію мінами. Для того, щоб замінувати велику площу, йому потрібно всього кілька хвилин, тоді як процес розмінування може затягнутися на місяці або навіть роки.

-- Нашу роботу дуже сповільнює рослинність, -- каже піротехнік. -- Дехто думає, якщо там міна лежить три роки, вона вже -- безпечна. Насправді, це не так, бо чим довше вона там лежить, тим вона небезпечніша. Іноді ми йдемо і не бачимо власних кросівок. Діємо дуже обережно, тому, дякувати Богу, за час великої війни у нас не було жодного підриву.

Однак найголовніше — громадяни повинні бути уважними в будь-якому місці, а не лише на раніше окупованих землях. Іван підкреслював, що категорично заборонено торкатися незнайомих речей або заглядати в сумки чи пакети, які хтось ненароком залишив на вулиці чи в парку.

Я була вражена, коли під час майстер-класу почула англійську мову. Познайомилася з Майклом Монтойєю, який прибув зі США, щоб підтримати українських піротехніків у їхній роботі з розмінування.

-- Я не міг просто так сидіти дома, коли бачив, що в Україні відбувається зло, -- сказав журналістці "ВЗ" Майкл Монтоя. -- Мої колеги приїхав в Україну через тиждень від початку великої війни. Я ж долучився до них у грудні 2023-го. Ми працювали у 20-кілометровій зоні від лінії фронту і допомогли знешкодити тисячі вибухонебезпечних об'єктів за цей час. Окрім того, ми допомогли ідентифікувати сотні квадратних кілометрів, на яких існувала смертоносна загроза. Іншими словами -- підтвердити наявність бомб на цій площі.

Пане Майкл, зараз хлопці готують паски з борошна, яке було вирощене на полях, що, ймовірно, ви теж проходили через розмінування. Які у вас думки в цей момент?

— Неповторне тепло наповнює серце. Ми працювали над розмінуванням полів, врятовуючи людські життя та відновлюючи землю, де виростає хліб, спілкувалися з родинами, які обробляють ці землі. Люди висловлювали нам свою вдячність. Ці зустрічі та обійми важко передати словами. Я горджуся можливістю підтримувати Україну та її людей у цей нелегкий час. Я знешкоджую вибухівки і рятую землю, на якій виростає хліб. З нетерпінням чекаю моменту, коли з'явиться свіжоспечена паска, щоб насолодитися її смаком.

Тим часом кухарі обмінювалися своїми рецептами. Для однієї порції потрібно: 250 грам молока, 2 яйця, 130 грам цукру, 8 грам солі, 100 грам вершкового масла та 550 грам борошна.

— Всі рецепти є лише орієнтовними, — ділиться думками кондитер Леонід, який приїхав з окупованого Скадовська в Херсонській області. — Все залежить від якості борошна. Потрібна більша чи менша кількість клейковини. У мене є базовий рецепт, але я завжди вношу зміни, експериментую. Спостерігаю за тестом і вирішую, чого саме не вистачає.

Деякі жінки, присутні на майстер-класі, були здивовані. Вони звикли до звичних традиційних пасок, але Леонід вирішив вразити їх: він зрізав верхівку зі спеченої паски, витягнув м'якуш за допомогою металевого кільця, наповнив його карамеллю, а потім закрив м'якушем та накрив верхівкою, декоруючи її збитими яйцями (меренговою піною), їстівними коралами та гілочками свіжої лаванди. Як зазначив сам кондитер, у кожного є свій унікальний рецепт цієї великодньої страви. Головне, що вона смачна та особлива, адже приготована з борошна, отриманого з розмінованих полів.