План Трампа на встановлення зв'язку з Путіним: у Кремлі існують сумніви щодо здатності обійти нову адміністрацію США.
У середу, 13 листопада, президент Сполучених Штатів Джо Байден проведе короткий обід у Овальному кабінеті Білого дому з обраним Дональдом Трампом. Основною темою зустрічі стане процес передачі влади.
Це є традицією, як і залишати листа своєму наступнику в одній із шухляд робочого столу в Овальному кабінеті. У 2020 році Трамп, звинувачуючи демократів у вкраденій на виборах перемозі, не запрошував Байдена до Білого дому поговорити про передачу справ. Трамп не відвідав й інавгурацію Байдена в січні 2021 року. Проте, все ж, написав прощального листа, вміст якого Байден назвав тоді "дуже щедрим".
Вже стало відомо, що в перший тиждень після інавгурації 20 січня 2025 року Дональд Трамп планує скасувати 94 президентських укази, видані Байденом. Як зазначила прессекретарка Трампа Керолайн Лівітт, ці рішення "призвели до економічних і міграційних проблем на кордоні". Проте найбільш важливим питанням на зустрічі між Джо Байденом і Дональдом Трампом, що відбудеться в Овальному кабінеті 13 листопада, стане ситуація з війною Росії проти України.
У інтерв'ю CBS News радник з національної безпеки США Джейк Салліван зазначив, що чинний президент Джо Байден має ще 70 днів, щоб переконати Конгрес і нову адміністрацію Трампа не відмовлятися від підтримки України. Це, на його думку, може призвести до загострення нестабільності в Європі та Азії. У зв'язку з побоюваннями, що Трамп може призупинити військову та фінансову допомогу Україні після своєї інавгурації, адміністрація Байдена планує терміново виділити Україні $6 мільярдів. Ці кошти є частиною пакету допомоги на $61 мільярд, який після тривалого блокування Трампом був схвалений Конгресом у квітні цього року.
Наразі багато статей та коментарів, написаних демократами та їхніми союзниками, стверджують, що Трамп може припинити підтримку України в прагненні укласти угоду з Путіним. Нещодавно Дональд Трамп-молодший, син новообраного президента США, поділився в Instagram-історіях відео колишньої губернаторки Аляски Сари Пейлін, на якому з’явилося повідомлення на фоні зображення президента Зеленського: "за 38 днів ви втратите свою допомогу". Це пов'язано з тим, що 17 грудня виборники з усіх штатів США мають формально проголосувати за нового 47-го президента. Окрім того, мільярдер Ілон Маск, який має вплив на Трампа, також робить провокаційні висловлювання щодо України.
Тож, що відомо про плани Трампа домовитися з Путіним? Як Європа готується до чотирьох наступних років Трампа в Білому домі? Що новій Адміністрації США пропонує Україна? Та, чи дійсно Трамп може зупинити військову допомогу Україні одразу після своєї інавгурації? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
У неділю, 10 листопада, видання The Washington Post випустило резонансну статтю, присвячену першій телефонній бесіді між Трампом і Путіним. Це не стало повною новиною, оскільки під час виборчої кампанії Трамп не раз запевняв, що вирішить конфлікт Росії з Україною всього за 24 години. Також у ЗМІ з'являлися інформаційні витоки з його команди, які свідчили про те, що Трамп, одержавши перемогу на виборах, планує зателефонувати Путіну і пригрозити йому наданням Україні всіх необхідних озброєнь, якщо Москва не згодиться терміново почати переговори.
У статті, опублікованій у WP і заснованій на інформації з оточення Дональда Трампа, зазначається, що він нібито порадив Володимиру Путіну не загострювати конфлікт в Україні. Трамп акцентував увагу на значній військовій присутності США в Європі та коротко торкнувся теми "територій", ймовірно, маючи на увазі можливість замороження конфлікту на нинішній лінії фронту. Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі охарактеризував цю позицію як "дуже добрий перший крок і ранній сигнал" про те, що адміністрація Трампа буде підтримувати Україну. Проте вже в понеділок, 11 листопада, речник Кремля Дмитро Пєсков спростував цю інформацію, заявивши, що розмова між Трампом і Путіним, про яку повідомлялося у WP, ніколи не відбувалася: "Це абсолютно неправда. Це просто вигадка і помилкова інформація".
Чи насправді мала місце телефонна розмова між Трампом і Путіним? Навряд чи б газета The Washington Post стала свідомо публікувати фейк, не підтвердивши цю інформацію з кількох надійних джерел. Адже, як відомо, під час передвиборчої кампанії власник видання, засновник Amazon Джеф Безос заборонив журналістам публічно підтримувати кандидатку в президенти від Демократичної партії, віцепрезидентку Камалу Гарріс. Навіщо факт телефонної розмови, якщо вона дійсно була, спростовувати Кремлю?
Можливо, Путін не отримав те, на що сподівався. Адже 7 листопада, під час пленарної сесії щорічного російського дискусійного клубу "Валдай", він висловив занепокоєння, що західні лідери більше не виходять з ним на зв'язок, натякаючи на своє бажання почути дзвінок від Трампа. Крім того, Кремль, можливо, знову покладається на тактику шантажу, оскільки результати виборів до Конгресу ще не завершені: контроль над Сенатом вже, напевно, перейде до республіканців, а результати голосування за членів Палати представників ще обробляються. Тим не менш, американські медіа вже повідомляють, що, ймовірно, республіканці також здобудуть більшість у цій палаті.
Також у четвер, 7 листопада, на наступний день після 25-хвилинної телефонної розмови з Трампом, Володимир Зеленський повідомив, що йому не відомі конкретні аспекти плану Трампа щодо врегулювання війни і що вони не обговорювали це питання під час розмови. Президент України зазначив, що Трамп дійсно прагне швидкого завершення конфлікту, однак це не гарантує, що ситуація розв'яжеться саме так.
"Якщо це лише питання швидкості, то Україні це обернеться втратами. Можливо, ми не володіємо всією інформацією або не помічаємо деяких деталей, тому потрібно більше часу," - зазначив Зеленський на пресконференції під час саміту Європейського політичного співтовариства, що проходив у Будапешті минулого тижня.
Чи справді Дональд Трамп має чіткий план для швидкого завершення конфлікту між Росією та Україною? Це малоймовірно. Під час своєї передвиборчої кампанії ми стали свідками гучних заяв про Україну, Росію та війну з боку Трампа, його кандидата на посаду віцепрезидента Джей Ді Венса та інших потенційних членів його команди. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення Трамп навіть звинуватив президента Зеленського. А Джей Ді Венс у вересні висловив своє бачення щодо завершення війни, яке полягало у вимозі від України відмовитися від територій, захоплених Росією, та проголосити нейтральний статус.
Однак, у більшості ситуацій популісти, які приходять до влади (як це було з Трампом та його командою на останніх виборах, які вони провели в стилі популізму), не здатні виконати свої обіцянки. Особливо варто зазначити, що усі ці заяви Трампа та його оточення про "швидке завершення війни" не враховують ключове питання: чи дійсно цього хоче Росія, яка, користуючись підтримкою Китаю, Північної Кореї, Ірану та Білорусі, нині має перевагу на полі бою і збільшує виробництво зброї швидше, ніж Захід?
Згідно з інформацією, наданою The New York Times та Axios, у бесіді між Трампом та Зеленським, що відбулася 6 листопада, брав участь також Ілон Маск. Він відомий своїми провокаційними та неоднозначними висловлюваннями, такими як твердження про те, що Україні не вдасться виграти цю війну. Проте джерела, на які посилаються американські медіа, заявляють, що розмова пройшла "успішно та позитивно". Крім того, декілька ЗМІ повідомили, що Ілон Маск не займе жодної посади в новому уряді Трампа, попри те, що його політичний комітет PAC America інвестував близько $200 млн у кампанію Трампа, а соціальна мережа Х активно підтримувала її. Варто також відзначити, що, за даними Bloomberg, Дональд Трамп-молодший також не отримає жодних посад у Білому домі, незважаючи на те, що він відіграв важливу роль у створенні нової команди батька, зокрема запропонувавши кандидатуру Джей Ді Венса на пост віцепрезидента.
Отже, як видно, основні критики подальшої підтримки України, окрім Джей Ді Венса (який стабільно виступає проти військової та фінансової допомоги Києву), не знайдуться у новому уряді Трампа. Адже багато що визначатиметься не лише особистими переконаннями 47-го президента США, але й політикою, яку формуватиме його команда, включаючи радників з національної безпеки, державного секретаря та міністра оборони. ТСН.ua вже готує ґрунтовний матеріал про нову команду під час другого президентського терміну Дональда Трампа, який незабаром буде опублікований.
Проте вже зараз можна побачити, як американські ЗМІ та експерти розділилися на два табори: одні кажуть, що одразу після своєї інавгурації 20 січня 2025 року Трамп заблокує подальшу військову та фінансову допомогу Україні; інші вбачають у приході Трампа до влади шанс для України вийти на дійсно дієві переговори з Росією з позиції сили, яку Києву й забезпечить 47-й президент США, бо зрозуміє, що з Путіним домовитися неможливо.
Ще минулого тижня видання The Wall Street Journal повідомило про внутрішні суперечки серед республіканців, які можуть вплинути на зовнішню політику під час другого терміну Трампа. Зокрема, одна з груп висунула пропозицію про замороження бойових дій на фронті під час укладення угоди, а також про відмову України від вступу до НАТО. При цьому, на думку оточення Трампа, європейські миротворці повинні забезпечити режим припинення вогню на новій лінії розмежування. У відповідь на це Сполучені Штати планують продовжувати постачати Україні зброю, щоб запобігти новій агресії з боку Росії. Однак, варто зазначити, що ця інформація, представлена у WSJ, не є новою: про такі речі вже висловлювався Джей Ді Венс.
Серед оточення Трампа можна почути заклики зовсім відмовитися від допомоги Україні, аби пришвидшити переговори з Путіним, які могли б передбачати значні поступки з боку Києва, а також зосередитися на викликах, пов'язаних із Китаєм. Проте наразі малоймовірно, що така стратегія стане основною. Більшість республіканських виборців, за винятком прихильників Трампа з MAGA-руху, до якого входять конспірологи та ізоляціоністи, висловлюють підтримку Україні та вважають, що Росія не повинна отримати перевагу. Багато тих, хто голосував за Трампа, робили це, сприймаючи його як сильного лідера. Тому поступки Путіну і загроза втрати України можуть бути сприйняті виборцями Трампа як прояв слабкості з його боку, що негативно вплине на безпеку Європи та зобов'язання США в рамках НАТО.
Крім того, жодна тимчасова угода з Путіним не гарантує, що він її дотримається. Навпаки, Кремль, ймовірно, знову спробує здійснити масштабне вторгнення в Україну під час президентства Трампа, якщо, звісно, буде досягнуто режиму припинення вогню. Таким чином, новій адміністрації Трампа не залишиться багато можливостей для маневру. Згідно з інформацією Financial Times, в кінці вересня під час особистої зустрічі з Зеленським у Нью-Йорку, Трамп виявив інтерес до двох пунктів Плану перемоги, який йому презентував український президент.
Перший - це можливість заміни американських військ в Європі українськими після закінчення війни.
Другим важливим аспектом є необхідність поділитися ключовими природними ресурсами України з західними партнерами. Подібну ідею вже висловив американський сенатор Ліндсі Грем, який має тісні зв’язки з Трампом. Під час свого візиту до Києва в серпні цього року він зазначив, що США та Україна планують підписати угоду, що стосується критично важливих мінералів, зокрема видобутку літію, який, наприклад, використовується у виробництві акумуляторів для електромобілів. Це має велике значення для США, оскільки Китай має намір зайняти лідируючі позиції у виробництві електричних автомобілів.
Проте, ще однією перешкодою до порозуміння з новою Адміністрацією Байдена для України може стати, як не дивно, Євросоюз. Ні для кого не секрет, що Трамп продовжить тиснути на європейських партнерів, щоб ті збільшували свої оборонні видатки, як і під час свого першого президентського терміну, приправляючи це заявами: "Америка більше не платитиме за вашу безпеку". На додачу, Трамп точно намагатиметься вирівняти торгівельний баланс з ЄС. Він вже погрожував запровадити 100-200% мита на імпорт з Євросоюзу. Тому, не виключено, що деякі ображені європейські країни можуть знову кинутися в обійми Китаю. Й мова не про Угорщину чи Словаччину, риторика яких і так не була надто проукраїнською останнім часом. Нагадаємо, що цього року канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Еммануель відвідали Пекін, де особисто зустрілися с Сі Цзіньпіном. Після цього очільник КНР особисто завітав до Парижа.
За інформацією президента Фінляндії Александра Стубба, який нещодавно зустрічався з Сі в Пекіні, Дональд Трамп виявляє серйозну зацікавленість у швидкому укладенні мирної угоди між Україною та Росією. "Я б зазначив, що існує певне вікно можливостей для проведення цих переговорів між виборами та інавгурацією", - повідомив Стубб після розмови з Трампом. Він також підкреслив, що для успіху цих переговорів необхідно врахувати чотири ключові умови: визначення території (лінія фронту, де має відбутися замороження конфлікту); забезпечення безпеки для України; справедливість; а також питання відбудови.
У понеділок, 11 листопада, в Парижі президент Франції Еммануель Макрон вже зустрівся з прем'єром Британії Кіром Стармером. За інформацією The Telegraph, 20 хвилин вони обговорювали виключно українське питання: по-перше, що робити, якщо Трамп зупинить допомогу Києву; по-друге, як переконати ще чинного президента Джо Байдена надати $20 млрд кредиту для фінансування допомоги Україні на $50 млрд. Йдеться про кредитний пакет для Києва, про який G7 домовилася ще влітку цього року. Наповнюватися він має частково за рахунок відсотків, які генерують російські заморожені активи. Й США погодилися надати більшу частку для забезпечення цього пакету допомоги у $20 млрд, проте досі цього не зробили.
Тож, як бачимо, з обранням Трампа наступним 47-м президентом США, до американського напрямку роботи для України може додатися ще й європейський. Ми вже це бачимо на прикладі Німеччини, яка за крок до позачергових парламентських виборів. Поглинута серйозною політичною кризою й зростанням популярності ульраправих і лівих проросійських політиків і партій, Олаф Шольц кинувся звинувачувати вже колишнього міністра фінансів Крістіана Лінднера, що той буцімто хотів виділити гроші на допомогу Україні з кишень німецьких пенсіонерів.
У вівторок, 12 листопада, державний секретар США Ентоні Блінкен прибув до Брюсселя для зустрічі з європейськими союзниками по НАТО. Основною темою обговорення стала подальша підтримка України на фоні занепокоєння, що Дональд Трамп може змінити курс. Як зазначив голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер, в цій війні йдеться не лише про Україну, тому важливо не поспішати з висновками на основі попередніх заяв Трампа. Європейським лідерам також необхідно зрозуміти, що вони повинні пояснити своїм громадянам, чому варто нарощувати витрати на оборону, а не обурюватися на Трампа. Інакше зростання популярності проросійських партій у Німеччині, Угорщині та інших країнах може поширитися на весь Європейський Союз.
