Розпочинається п'ятий рік конфлікту: які труднощі чекають на Україну у 2026 році?

Безліч фахівців відзначили труднощі, пов'язані з мобілізацією, і не тільки це.

У вівторок, 24 лютого, виповнюється чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Кожен з цих років був не схожим на попередні. Перед нашою державою вставали нові виклики.

"Телеграф" запитав у експертів, якими челенджами для України, на їхню думку, ознаменується п'ятий рік російсько-української повномасштабної війни.

Аналітик Українського центру безпеки та співпраці Назарій Барчук основним викликом на цей час вважає ризик втрати Україною суб'єктності.

"Основна небезпека для України полягає у втраті своєї суб'єктності і перетворенні на об'єкт переговорів у рамках 'великої угоди' між міжнародними акторами", - зазначив він.

З ним погоджується публіцист, військовослужбовець та громадський діяч Євген Дикий. За його словами, зовнішнє випробування для України - це "страшенний тиск з боку адміністрації 47-го президента США і, на жаль, союзника Володимира Путіна Дональда Трампа".

"Нас примусять до капітуляції під дуже жорстким тиском. Офіційно це буде виглядати як мирна угода, але всім зрозуміло, що умови, які готова прийняти Росія, насправді не є миром, а лише нашою капітуляцією," - зазначає експерт.

Майор Збройних Сил України та кандидат політичних наук Назар Крицкалюк підкреслює, що, незважаючи на помітний вплив США та Росії, Україні не потрібні нові "Мінські угоди" чи оновлена "формула Штанмаєра". Натомість, країні необхідні справжні гарантії безпеки та ефективна система міжнародного контролю над Російською Федерацією, щоб запобігти агресії в майбутньому.

Отже, українцям варто налаштовуватися не лише на мир та "умовну демобілізацію", а й на ймовірність нового етапу боротьби за Донбас, в епіцентрі якого можуть опинитися агломерації Слов'янська або Костянтинівки.

"Серед найбільш помітних і ймовірних викликів постане необхідність вирішення територіальних проблем Донбасу та інших тимчасово окупованих територій, а також загалом завершення активної стадії російсько-українського конфлікту", - зазначає Крицкалюк.

Дикий вважає, що найбільшим і найнебезпечнішим внутрішнім викликом є проблема мобілізації. Він переконаний, що якщо держава не знайде рішення цього питання протягом перших шести місяців, шанси на успіх у війні будуть вкрай низькими.

"Ми можемо витримати це лише за однієї важливої умови – якщо Збройні сили України отримають необхідне підкріплення," - підкреслив він.

За словами військового, сюди ж треба включати й проблему СЗЧ (самовільного залишення частини), бо це дуже пов'язані між собою питання. Хоча головне - мобілізація, бо розв'язання питання СЗЧ - це про повернення тих людей, які вже і так були в формі.

"Нам все ж необхідно організувати стабільний процес переходу людей з цивільного статусу у військовий. Лише в такому разі ми зможемо, по-перше, компенсувати наші втрати," - зазначив Дикий.

Це також надасть можливість нарешті повернути додому багатьох, хто вже п'ять років перебуває на фронті, а також забезпечити адекватні ротації та виконати часткову демобілізацію.

"Отже, зрештою ми зможемо організувати створення резервів. Це абсолютно необхідно для ведення бойових дій. Вести війну без резервів - це надзвичайно небезпечна ситуація", - зазначає фахівець.

Він розповів, що коли Ілон Маск відключив росіянам Старлінки та в них обвалився зв'язок та управління військами, це була фантастична перевага, через яку Україна могла переломити хід війни. Але для цього не було резервів. Тому Україна використала цей момент суто для оборонних цілей.

На думку Крицкалюка, проблема мобілізації стала системною і потребує комплексного перезапуску. У 2026 році критично важливо:

Барчук, у свою чергу, переконаний, що труднощі з набором нових військовослужбовців та працівників служби забезпечення буде вирішено за допомогою рекрутингових кампаній. Він зазначає, що представники влади вже оголосили про намір внести зміни в принципи залучення до армії.

"За його словами, серед мобілізованих військових спостерігається вища кількість СЗЧ у порівнянні з добровольцями, які приєдналися до Сил оборони через рекрутинг."

Енергетика залишається одним із найуразливіших напрямків. Попри часткові домовленості, РФ продовжує використовувати удари по енергетичній інфраструктурі та політичний тиск через європейських політиків, зазначає Крицкалюк.

Скандали, що розгорнулися наприкінці 2025 року, позначилися на іміджі України, зокрема у зв'язку зі справою Міндіча та низкою інших розслідувань і відставок. Проте, зміни у керівництві ключових державних установ, безумовно, сприяли підвищенню довіри з боку міжнародних партнерів.

У 2026 році Україні слід зосередитися на зміцненні охорони енергетичної інфраструктури та розробити стратегію подолання кризових ситуацій в умовах енергетичного тиску.

Ставка на технологізацію та дрони продовжує бути безальтернативним шляхом до створення асиметричної відповіді на чисельну перевагу ворога, вважає Барчук. Наразі понад 60% уражень на лінії зіткнення виконуються саме безпілотниками -- котрі залишаються основною зброєю для наших Сил оборони, та є напрямком, що потребує масштабування.

"У 2026 році Україна має намір виготовити більше 7 мільйонів безпілотників. Якщо у 2024-2025 роках технології безпілотників забезпечили можливість створення зони ураження на глибині до 20 км, то у 2026 році планується розширити цю зону до 100 кілометрів, щоб вражати російські об'єкти на оперативній глибині," - підкреслив він.

Мова йде також про дрони для перехоплення, наземні роботизовані системи, а також далекобійні засоби ураження і подібні технології.

Дикий переконаний, що 2026 рік стане не лише часом наших численних дронових ударів по Росії, а й періодом широкомасштабних польотів "Фламінго" та інших подібних пташок.

"Час покаже, чи це буде 'Гром-Сапсан', чи щось від Firepoint, або ж зовсім інша розробка, про яку ще не було жодних витоків. Дочекаємося, коли проект злетить, і ми почуємо новини з-за кордону", - висловив свою думку він.

Військовий аналітик, історик і журналіст Михайло Жирохов також акцентує увагу на необхідності розвитку оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва ракет.

Здається, що у Генеральному штабі підготували як наступальний, так і оборонний план на весняно-літній період, як це було й раніше. Проте неясно, чи призведе це до активних наступальних дій. Ймовірніше, ми будемо спостерігати за затяжною війною, з нарощуванням ракетного потенціалу та розвитком оборонної промисловості, зокрема за рахунок доходів від експорту. Особисто я не сподіваюся на якісь кардинальні зміни, - зазначає він.

Україна стикається з новими викликами у вигляді російських дронів дальнього радіусу дії, зазначив Барчук. Росія активно модернізує та розширює їх використання: наявні щонайменше 15 пускових платформ для "Шахедів", з яких частину було оновлено минулого року, що дозволяє запускати понад 800 дронів під час однієї атаки і скорочувати час на підготовку. Самі безпілотники також зазнають удосконалень — зокрема, їх обладнують інфрачервоними прожекторами та пристроями для транспортування й запуску FPV.

У відповідь на виклики, Україна модернізує свої системи протиповітряної оборони в різних регіонах, активно використовує дрони для перехоплення та займається розробкою нових технологій. Серед них є "антидроновий купол", який, за інформацією медіа, відноситься до категорії лазерної зброї.

Український центр безпеки та співпраці створює інноваційну систему набору, яка сприяє підрозділам у пошуку відповідних кадрів — мотивованих, підготовлених та орієнтованих на досягнення результатів.

Серед союзників — окрема президентська бригада, названа на честь гетьмана Богдана Хмельницького. Цей підрозділ вирізняється високими стандартами виконання обов'язків та значним бойовим досвідом.

Наразі в бригаді відкрито вакансії на посаду зенітника ППО. Служба передбачена у місті Києві та Київській області.

Також триває набір на посаду перехоплювача дронів. Вона передбачає виконання завдань на південному сході країни.

Рекрутери забезпечують, що після підписання угоди кандидат буде призначений до бажаного підрозділу та на конкретну позицію.

Додаткові вакансії можна знайти на нашому сайті: https://bit.ly/4njKWfi або зателефонувавши за номером: +38055620222.

У попередньому матеріалі ми обговорили прогнози народних депутатів щодо п’ятого року тривалої війни з Росією. Один із них зазначив, що варто бути готовими до найгірших сценаріїв.