Кліматичні умови та наявність корму стимулюють розмноження польових гризунів.
22.12.2024 12:03 "Агро Перспектива" (г. Киев) -- Повсюди погодні умови та забезпеченість повноцінною кормовою базою сприяють реалізації фізіологічних можливостей мишоподібних гризунів (звичайна і гуртова полівки, польова, хатня миші) до розмноження, що уможливлює зростання їх чисельності. В озимих посівах майже усіх регіонів нараховується 1-2, осередково в полях Волинської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Чернівецької та Херсонської областей до 3 жилих колоній на гектар. В заселених гризунами багаторічних травах, садах, неорних землях виявляють 2-4 в осередках Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської областей до 6 жилих колоній на гектарі.
У районах з легким і середнім ступенями ураження спостерігається пошкодження 1-4% рослин озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав. Тривають активні заходи з винищення гризунів, які, за допомогою дозволених родентицидів, здатні знищити до 70-92% популяції. Однак існує ризик зростання чисельності та шкідливості мишоподібних гризунів, особливо в озимих культурах, якщо зберігатиметься стабільний сніговий покрив, під яким, за наявності достатньої кількості їжі, гризуни здатні продовжувати своє розмноження.
У посівах озимих пшениці, ячменю після зниження температурного фону розвиток хвороб припинився, але симптоми борошнистої роси, септоріозу, ще зберігаються в Одеській області. Борошниста роса відмічалася на 0,5-1%, септоріоз виявляли на 1-2% рослин озимої пшениці. Посіви озимого ячменю уражені темно-бурою плямистістю -- 2% рослин. Більш уражені посіви ранніх строків сівби, які знаходяться у фазі кущіння. За температури 3-5°С та 90-100% зволоженості повітря можливий подальший розвиток хвороб.
У деяких господарствах Одеської області спостерігається слабке годування личинок хлібної жужелиці на полях озимих зернових культур, які в основному розташовані після стерньових попередників. Цей шкідник виявлений на приблизно 2% від загальної площі, що підлягала обстеженню. Середня щільність становить 0,3-1 особини на квадратний метр, причому переважають личинки III віку.
Спеціалісти управлінь фітосанітарної безпеки в регіонах активно здійснюють перевірки зерносховищ та складів усіх типів власності на предмет виявлення комірних шкідників. Наприклад, у деяких партіях фуражного зерна в Вінницькій області було виявлено комірних довгоносиків та борошняного кліща, що налічували 1-2 екземпляри на 1 кг зерна. Це вимагає вжиття заходів для знезараження, зокрема, шляхом фумігації за допомогою дозволених засобів боротьби зі шкідниками запасів.
В Полтавській та Тернопільській областях фітосанітарною експертизою насіння продовольчої пшениці, озимого ячменю, гречки та сої виявлено ураження бактеріозом -- 0,5-0,8%, фузаріозом-0,9-1,9%, аскохітозом -- 1,9% та 1,8% грибними патогенами.
Визначення комплексу збудників хвороб у насінні ярих зернових та зернобобових культур уможливлює своєчасний вибір протруйників відповідного спектру фунгітоксичної дії та проведення ефективного оздоровлення насіння до сівби.
У господарствах проводиться фітосанітарний контроль за посівами озимих зернових культур та ріпаку.
Згідно з оперативними даними, отриманими від Головних управлінь Держпродспоживслужби в регіонах на дату 19 грудня 2024 року, обсяг оброблених сільськогосподарських угідь для захисту культур від шкідливих організмів становить 39,4 мільйона гектарів. З цієї площі 1,2 мільйона гектарів оброблено з використанням біологічних методів захисту рослин, як зазначає публікація Держспоживслужби.
Проти мишоподібних гризунів оброблено -- 411,7 тис.га сільськогосподарських угідь з них:
озимі зернові культури -- 241,5 тис. га;
Озимий ріпак займає площу 148,0 тисяч гектарів.
багаторічні трави -- 14,7 тис. га.
інші — 7500 гектарів.
Хімічним методом -- 309,2 тис. га, біологічним -- 102,5 тис. га.
