Портников стверджує, що жодної незалежної політики Путіна не існує — це всього лише наша фантазія.

Росія намагалася зменшити європейські перспективи України ще за часів Бориса Єльцина. Спочатку в Кремлі сподівалися, що зможуть посилити свій вплив на пострадянському просторі мирним шляхом, однак згодом зрозуміли, що без застосування військової сили їм не вдасться досягти своїх цілей.

Про це в етері Еспресо розповів журналіст Віталій Портников.

Згідно з інформацією, наданою журналістом, ще в 90-х роках минулого століття російська влада вимагала від Сполучених Штатів визнати ексклюзивні права Москви на європейські країни та обмежити розширення НАТО. Ці факти підтверджуються документами, опублікованими з національних архівів США, зокрема стенограмами зустрічей між президентами Борисом Єльциним та Біллом Клінтоном.

Портников зазначив, що під час свого візиту до Стамбула в 1999 році, за кілька тижнів до своєї відставки, Єльцин повідомив Клінтону про свого наступника — Володимира Путіна. Він охарактеризував його як рішучу особистість, яка буде продовжувати його курс.

Одночасно основним предметом дискусій стало прагнення Москви встановити контроль над Європою. Єльцин прямо заявив, що Сполучені Штати повинні залишити європейський континент і доручити Росії забезпечення стабільності та безпеки в цьому регіоні.

Схожі вимоги російського президента вже звучали раніше. У 1997 році, під час переговорів щодо відносин між Росією і НАТО, Борис Єльцин наполягав на тому, щоб Альянс не включав до свого складу колишні радянські республіки, зокрема Україну. Коли Білл Клінтон відмовився закріпити ці обмеження в офіційному документі, російський президент запропонував укласти таємну угоду. Проте американський лідер попередив, що така секретна угода рано чи пізно стане відомою і може призвести до негативних наслідків.

Згідно з висловлюваннями Портникова, Путін у подальшому не змінив своїх вимог, які вже раніше озвучував Єльцин. Зокрема, президент Росії підкреслював, що зміцнення зв'язків України з Західними країнами заважає налагодженню співпраці між Києвом і Москвою.

За словами журналіста, аргументи з боку Росії мали вплив на ставлення європейських керівників. У 2008 році Німеччина та Франція висловилися проти надання Україні та Грузії Плану дій для членства в НАТО, і Портников вважає, що це рішення могло бути зумовлене також переговорами з Москвою.

"Не існує жодної самостійної політики Путіна, яку ми вигадали, вважаючи, що він став імперіалістом після демократичного періоду в Росії. Насправді це продовження єльцинської політики. Просто ми не акцентували на цьому увагу," — підкреслив журналіст.

Портников пояснив, що в 1990-х роках значна частина українського суспільства залишалася в російському інформаційному та культурному просторі. Багато українців більше цікавилися політичним життям Росії, ніж власної держави, сприймали Москву як центр свого світу та споживали російський культурний продукт. Тому прагнення Кремля обмежити європейський вибір України не усвідомлювали як безпосередню загрозу.

За словами журналіста, тоді Росія розраховувала підпорядкувати Україну та інші пострадянські країни без масштабної війни. До відкритої агресії Москва вдалася, коли зрозуміла, що досягти цієї мети мирним шляхом не вдасться.

"Вони до війни прийшли, коли раптом зрозуміли, що без війни не вийде", -- підсумував Портников.