Посол Грецької Республіки в Україні зазначив: "Близько 40% суден, які беруть участь у реалізації ініціативи 'Зерно України', належать до грецького флоту."
В кінці грудня 2025 року Греція стала 35-ю країною, яка підписала угоду про створення Міжнародної компенсаційної комісії для оцінки збитків, завданих Україні внаслідок агресії Росії. Влада Греції підтримує Україну з перших днів вторгнення, надаючи як гуманітарну допомогу, так і військову техніку. Зокрема, було передано значну партію радянської зброї та боєприпасів. Проте Греція намагається не розголошувати ці дії, щоб уникнути критики з боку опозиції в країні.
Перед початком повномасштабної війни Греція активно вклала кошти в економіку України, зокрема в сфери морської торгівлі, енергетики, сільського господарства та нерухомості. Грецький бізнес особливо активно діяв у Причорноморських регіонах. Видання Mind поспілкувалося з послом Греції в Україні Александросом Дімітракопулосом, щоб дізнатися про сучасні тенденції грецьких інвестицій, про те, як війна вплинула на бізнес-настрій підприємців, про нові проєкти в період відновлення, а також про те, як грецькі ділові кола оцінюють український бізнес-клімат.
- Наскільки скоротилися обсяги інвестування грецького бізнесу в Україну після вторгнення рф (динаміка капіталовкладень за два роки до війни плюс 2022-2025 роки)?
- Грецькі інвестиції в Україну суттєво змінювалися останніми роками. За нашими даними, грецькі прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Україні значно скоротилися внаслідок потрясінь останніх років. За п'ять років їхній обсяг зменшився майже вдвічі проти докризового періоду.
У 2020-2022 роках відбулося первинне падіння через COVID, а після початку повномасштабної агресії рф - додаткове скорочення. Зокрема, у 2015-2019 роках грецькі ПІІ становили майже 40 млн євро, у 2020-2022 роках - приблизно 30 млн євро, а сьогодні - близько 20 млн євро. Тоді як до 2014 року рівень наших інвестицій в українську економіку був зовсім іншим - майже 400 млн євро.
У яких сферах та регіонах грецькі бізнесмени вклали найбільше ресурсів до початку війни, і куди вони спрямовують свої інвестиції тепер?
- Традиційно грецькі компанії зосереджувалися в Одесі та Києві, із суттєвою присутністю в довоєнний час у львівському регіоні. Також до початку російської агресії інвестори з Греції зосереджувалися в Донецькому регіоні (де значна грецька діаспора), адже там функціонувало чимало великих підприємств, з якими співпрацювали наші компанії.
Якщо говорити про чисельність грецького бізнесу в Україні, то з понад 50 компаній, активних до 2022 року, зараз працює менш ніж половина.
Грецькі компанії активно інвестують у різні галузі, зокрема в будівництво, інформаційні технології, банківську справу, виробництво продуктів харчування та напоїв, а також у фармацевтичну промисловість. Ці сектори залишаються ключовими для грецької присутності, незважаючи на виклики, пов'язані з війною.
Перелічте три найбільші грецькі корпорації, що наразі здійснюють свою діяльність в Україні.
- Попри війну низка великих грецьких компаній продовжує діяльність в Україні. Серед них: Piraeus Bank - лідер банківського сектору Греції, що присутній на українському ринку з 2007 року; Coca-Cola HBC (Hellenic Bottling Company), яка працює на Західній Україні та в передмісті Києва й спеціалізується на виробництві та дистрибуції напоїв; одеська Gefest Group (створена етнічним греком Пантелісом Бумбурасом) - великий гравець у будівництві та інфраструктурі з проєктами на мільйони євро, яка тісно співпрацює з мерією Одеси; а також родинна компанія Hellenic Glass Industry (HGI, раніше Yioula - працює в Україні з 2005 року).
До речі, компанія HGI продовжує бути одним із провідних виробників склотари в Україні, маючи свій головний офіс у Бучі, Київської області, та виробничі потужності в Житомирі, які працюють без перерви з початку війни.
Загалом, грецькі підприємці проявляють значний інтерес і бажання увійти на український ринок, незважаючи на втрати та помітне зниження інвестицій, спричинене війною. Сьогоднішні можливості в Україні відкривають перспективи не лише для повернення старих бізнесів, але й для залучення нових грецьких компаній до української економіки. Зокрема, це стосується підприємств, що спеціалізуються на виробництві алюмінію, які діяли в Україні до пандемії і тепер планують відновити свою діяльність. У цьому контексті посольство запустило Офіс економічної співпраці, який почав функціонувати цього року.
Які галузі української економіки наразі пропонують найбільший потенціал для грецьких підприємств?
Найбільш перспективними напрямками розвитку є будівництво та масштабні інфраструктурні проекти, транспорт, відновлювальні джерела енергії, а також екологічні технології, такі як переробка матеріалів та очищення стічних вод. Україні необхідно залучити надійних партнерів, які мають значний досвід. Грецькі компанії володіють таким досвідом, здобутим під час реалізації складних проектів в різних куточках Європи.
Посольство активно інформує грецькі компанії про такі можливості. Важливою подією став перший Грецько-український бізнес-форум у Києві в червні 2024 року (у ньому взяли участь 12 найбільших промислових грецьких компаній), а також участь Греції в ReBuild Ukraine у Варшаві (у листопаді 2025-го) на чолі із заступником міністра економіки та фінансів Греції Харрісом Теохарісом.
До початку війни грецькі інвестиції в Україні в основному спрямовувалися на обробну промисловість, фармацевтичний сектор та легку промисловість. Яка ситуація склалася зараз з грецькими інвестиціями і проектами в цих галузях?
- Деякі компанії, що працюють у названих галузях, попри війну залишилися працювати в Україні. Ба більше, дуже великий інтерес є у грецьких фармацевтичних компаній, які хочуть повернутися або зайти на український ринок. Але нюанс у тому, що це не завжди відбувається через посольство.
Але свою візію в Україні я бачу не просто в залученні грецьких грошей в українську економіку, а й у створенні саме двосторонніх виробничих проєктів. Тобто моя мета - щоб грецькі компанії завдяки своєму досвіду створювали грецько-українські підприємства. Основні напрямки такої співпраці - це оборонна промисловість і все, що пов'язано із цифровими технологіями, адже в цій сфері в українців є чому навчитися. Але головне, щоб усі ці ініціативи не закінчувалися на рівні слів.
Які події відбуваються сьогодні у сфері реалізації інвестиційних проєктів між нашими державами на офіційному рівні (приклади)? На початку листопада стало відомо, що НАК "Нафтогаз" уклав меморандум із грецькою компанією Atlantic-See lng Trade S.A. про постачання американського газу через грецькі термінали, а також через так званий Вертикальний коридор. Поясніть, будь ласка, детальніше про цю співпрацю.
Греція стає важливим елементом європейської енергетичної безпеки, і Україна вже відчуває результати цього співробітництва. Особливо варто відзначити нещодавнє підписання меморандуму між НАК "Нафтогаз" та DEPA Commercial, державною газовою компанією Греції, щодо постачання природного газу до України на зимовий період 2025-2026 років, який триватиме з кінця листопада 2025 до травня 2026 року.
Ця угода створює новий надійний маршрут для імпорту в Україні в цей важливий період та підвищує регіональну енергетичну стійкість. Вона також сприятиме поставкам американського зрідженого природного газу через грецькі термінали компанії Atlantic-See, в якій DEPA володіє 40% акцій. Це підкреслює зобов'язання Греції забезпечити стабільність та різноманітність енергетичних рішень для Південно-Східної Європи.
Також сьогодні формується безпечний коридор, що поєднує Грецію з Україною через розвиток Вертикального енергетичного коридору та ширшої осі Александруполіс - Одеса. І це вкрай важливо. Адже взаємодія між грецькими й українськими компаніями у сфері енергозбереження, LNG-логістики та інфраструктури посилюється й означає новий стратегічний етап двосторонніх відносин. Ці ініціативи поєднують грецький досвід складних енергетичних систем з українським досвідом стійкості та децентралізованих рішень.
Ці співпраці свідчать про те, що компанії з обох сторін усвідомлюють тривалу цінність у формуванні сучасної європейської енергетичної екосистеми, де важливу роль відіграє Україна.
Не менш важливим є Меморандум про співпрацю між "Укргідроенерго" та GEK TERNA - найбільшою гідроенергетичною компанією України й провідною грецькою інфраструктурною групою. Це найбільше заплановане енергетичне інвестиційне партнерство в Україні, яке передбачає розробку й побудову великих ГЕС і ГАЕС, а також створення надстійкої системи розподілу електроенергії по всій Україні. Обидві сторони погодилися на структуровану співпрацю, щоб прискорити енергетичний перехід України та зміцнити стійкість електромережі. Фінансування буде здійснюватися європейською стороною, зокрема ЄІБ.
Разом ці угоди створюють архітектуру, через яку Греція підтримує енергостабільність України: диверсифіковані джерела, європейський ланцюг постачання та зміцнений регіональний коридор у часи глибокої невизначеності.
- До повномасштабного вторгнення рф між Україною та Грецією було укладено Договір про співпрацю у сфері судноперевезень і суднобудування. І до початку воєнних дій на півдні України грецькі інвестиції були представлені у сфері судноплавства - це різного роду перевезення через Одеський та Іллічівський (Чорноморський) порти. Як війна в Україні позначилася на грецьких інвестиціях у цій галузі?
Що стосується морських проєктів, то вони складаються з двох основних аспектів. Перший – це організація фрахтування екіпажів для грецьких суден. Це досить складне завдання, оскільки через військову ситуацію в Україні українським морякам важко виїхати за межі країни.
Другий аспект – суднобудівна галузь. До початку повномасштабного вторгнення Росії, суднобудування в Україні функціонувало на високому рівні: деякі з найбільших грецьких компаній, що займаються морськими перевезеннями, замовляли будівництво та ремонт своїх суден у Миколаєві. Однак, через війну та близькість бойових дій до міста, така діяльність стала вкрай обмеженою. Наразі вивчається можливість залучення одеського порту для різних суднобудівних робіт.
Цікаво, що одна з грецьких компаній, яка до початку війни діяла в Миколаєві - ONEX, вирішила перенести всі свої суднобудівельні процеси до Китаю. Це викликає питання про те, в якій мірі українське суднобудування зможе конкурувати з підприємствами з Далекого Сходу.
Хотів би підкреслити, що близько 40% суден, які беруть участь у реалізації програми "Зерно України", належать до грецького флоту. Це один з найбільших флотів у світі, основна частина якого складається з приватних суден. З метою забезпечення безпеки суден та їхніх екіпажів, транспортування зерна здійснюється з румунських портів, куди його різними маршрутами доставляють з України.
- А якою є оцінка українського бізнес-клімату очима грецьких ділових кіл: складнощі підприємців в Україні (окрім війни) - рейдерство, хабарі, проблеми в судах, з правоохоронцями / держорганами, Податковою, Митною, місцевою владою тощо (конкретні кейси)?
Грецькі, українські та міжнародні компанії визнали, що, незважаючи на війну, Україна все ще стикається з тривалими структурними викликами, такими як корупція, тіньова економіка та інституційні недоліки, зокрема в судовій системі. У прибуткових секторах, таких як будівництво, усталені бізнес-мережі можуть ускладнювати вихід нових гравців на ринок, а деякі грецькі підприємства стикалися з несправедливими штрафами та затяжними судовими процесами. На жаль, серед грецьких бізнесменів існує стійке уявлення про Україну як про країну, де корупція панує на кожному кроці.
Якщо говорити конкретно, одна з середніх грецьких компаній зіткнулася з тиском з боку місцевих органів влади. Проблема полягала в тому, що на рівні обласної ради були ухвалені рішення, котрі суттєво ускладнили діяльність компанії в Україні, включаючи вимоги хабарів для вирішення певних питань. Я навіть змушений був особисто зателефонувати голові обласної адміністрації, щоб пояснити, що у випадку, якщо ситуацію не буде врегульовано, посольство звернеться до вищих інстанцій. Врешті-решт, питання було вирішене.
Ще один приклад: невелика грецька компанія, яка дуже активно розвивалася, зіткнулася зі спробою рейдерського захоплення свого успішного бізнесу. Посольству довелося розв'язувати це питання на рівні прокуратури, і лише тоді компанії дали спокій.
Експортери помітили позитивні зміни в діяльності митних органів – процес став більш прозорим, а затримок стало менше.
Ми переконані, що рух у напрямку європейських стандартів сприятиме зміцненню довіри з боку інвесторів і формуванню стабільного середовища. Саме тому Греція активно підтримує ці реформаторські ініціативи.
- Який зараз стан грецько-українського військово-технічного співробітництва та грецьких інвестицій у цю сферу? І яким бачите наше оборонно-промислове партнерство в майбутньому?
Дані щодо роботи в цій галузі зазвичай мають високий рівень секретності. Проте наше партнерство в оборонній та безпековій сферах активно розвивається: зокрема, вже налагоджено спільне виробництво безпілотників. Крім того, Греція надає Україні значну військову підтримку.
Україна досягла вражаючих результатів у розробці та виробництві оборонних систем, зокрема безпілотних повітряних і морських платформ, що привернуло увагу грецьких компаній. Декілька з них навіть взяли участь у Грецько-Українському бізнес-форумі, що відбувся в Києві у червні 2025 року, зокрема ті, що спеціалізуються на виробництві оптики для нічного бачення та інших технологій. Наразі ми розглядаємо можливість організації другого форуму в першій половині 2026 року.
Наші країни почали активно вивчати реальні способи впровадження концепції "Build with Ukraine". Після нещодавнього візиту президента Зеленського до Афін 16 листопада 2025 року, діалог набуває більш системного характеру — йдеться про значний грецько-український виробничий проект у сфері військових технологій. Зокрема, вже за два місяці цей проект стартує, і тоді стане чітко зрозуміло, як відбуватиметься колаборація, на яких потужностях реалізовуватимуться ці плани тощо. Тож ми сподіваємося, що перші конкретні результати можна буде побачити вже у 2026 році.
Греція має намір залишатися залученою до довгострокової безпеки й відбудови України. У міру того як Україна нарощує оборонні спроможності, а Європа рухається до глибшої оборонно-промислової інтеграції, наше партнерство може розширитися в низці напрямів. Зокрема, останні місяці ми отримуємо численні запити від грецьких компаній щодо поглиблення співпраці з українськими виробниками. І з огляду на динаміку з обох сторін очікуємо появу перших реальних партнерств уже найближчим часом.
На минулорічній зустрічі Міжурядової спільної українсько-грецької Робочої групи, що займається економічним, промисловим та науково-технічним співробітництвом, обговорювалися інвестиційні проекти, спрямовані на відновлення та реконструкцію пошкодженої або знищеної інфраструктури. Які саме ініціативи щодо відновлення України Греція вже реалізує або готова підтримати?
Наша готовність вже починає виявлятися. Греція буде активно залучена до процесу відновлення України шляхом співпраці з державними та приватними секторами. Грецька сторона має намір взяти на себе тривалу інституційну роль у реконструкції енергетичної інфраструктури України. Таким чином, енергетика стане ключовою сферою відновлювальних зусиль.
Наше партнерство грунтується на близькості географічних позицій та спільній історії. Міста, як-от Одеса, втілюють багатовікову взаємодію між нашими націями. Саме тому сприяння їх стабільному розвитку та модернізації є важливим аспектом нашої стратегічної політики.
Україна enfrenta un desafío monumental en su proceso de reconstrucción. En este crucial momento, Grecia se compromete a estar al lado del país, apoyándolo en la energía, la infraestructura y en todas las áreas donde pueda aportar su ayuda.
