На всіх полях, де вирощуються зернові, активно розмножуються та живляться мухи – повідомляє Держспоживслужба.
29.09.2025 12:12 "Агро Перспектива" (г. Киев) -- Повсюди на падалиці колосових культур розвиваються та живляться злакові мухи (при косінні сачком уловлювалося 3-5 макс. до 10 екз мух на 100 помахів -- Черкаська обл.), попелиці, цикадки, хлібні блішки, інші фітофаги, які надалі завдаватимуть шкоди посівам озимих зернових. В степових та лісостепових областях на полях після стерньових попередників продовжується розвиток хлібної жужелиці за середньої чисельності імаго 0,5-1 макс. 2,0 екз. на кв.м. Відмічено початок відродження личинок за чисельності 0,2-0,3 екз. на кв.м в осередках Дніпропетровської, Одеської та Херсонської областей.
Організаційно-господарські та агротехнічні заходи відіграють ключову роль у контролі чисельності хлібної жужелиці. Серед важливих аспектів — дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників для озимої пшениці до 5-10%, своєчасне та ефективне збирання врожаю, лущення стерні, обробка ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці та сівба у другій половині рекомендованих термінів.
На 2-12% рослин падалиці спостерігається розвиток борошнистої роси, гельмінтоспоріозу, бурої іржі та септоріозу, які виявилися в озимих культурах. Стан посівів озимих, зокрема зернових (пшениці), буде значною мірою залежати від дотримання організаційних і агрономічних заходів. Це включає впровадження системи сівозміни, правильного вибору попередника, основної обробки ґрунту з ущільненням його поверхні для збереження вологи, а також системи збалансованого внесення добрив (основних, передпосівних та підживлень).
У посівах кукурудзи завершується стадія розвитку гусениць кукурудзяного (стеблового) метелика, які завдали шкоди 1-5% качанів. Ці гусениці розташовані в стеблах на висоті 35-50 см від землі. Також гусениці бавовникової совки, при середньому числі 0,5 особини на рослину, пошкодили 1-5% качанів.
Досконале подрібнення залишків рослин за допомогою роторних інструментів перед їх закладкою в ґрунт є ключовим профілактичним заходом для уникнення розповсюдження шкідників у наступному вегетаційному періоді. Ця процедура гармонійно інтегрується в технологічний процес обробки ґрунту в рамках сівозміни.
З хвороб відмічено гельмінтоспоріоз, яким охоплено 2-18% рослин, симптоми ураження пухирчастою сажкою діагностуються у більшості областей на 2-8% рослин, летуча сажка має місце на 1-5% рослин. В порівнянні із аналогічним періодом минулого року в звітному році уражених рослини сажковими хворобами значно менше На качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвивається фузаріоз. В середньому хворобою уражено 1-5% качанів (Волинська, Вінницька, Закарпатська, Київська, Кіровоградська, Одеська, Рівненська обл.). Хвороба розвивається на верхніх зернівках качана. На 5% рослин виявлено бактеріоз (Дніпропетровська, Житомирська, Черкаська обл.)
У посівах озимого ріпаку активно розвиваються хрестоцвіті блішки, які завдають шкоди 2-10% рослин, а також попелиці, які уражають 5-7% рослин у Миколаївській, Рівненській та Сумській областях. Личинки ріпакового пильщика, мінуючої молі, ріпакового листкоїда, гусінь біланів та інших листогризучих і підгризаючих совок шкодять на 1-6% рослин. В Дніпропетровській та Полтавській областях відзначається шкідливість бавовникової совки, яка уражає 8% площ з середньою чисельністю гусениць 1 екз. на кв.м, що призводить до пошкодження 1% рослин. Білокрилка заселяє 2-4% рослин у цих регіонах. Крім того, на 0,5-3% рослин спостерігаються ураження пероноспорозом, альтернаріозом, білою плямистістю та кореневими гнилями в Волинській, Полтавській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Для контролю шкідників у ріпакових посівах, коли їх чисельність перевищує порогові значення, застосовують дозволені інсектициди, а в разі виявлення інфекцій – фунгіциди.
На незібраних площах пізніх посівів соняшнику поширення мають суха гниль (10-20% рослин -- Миколаївська обл.), біла та сіра гнилі (3-9% кошиків), інші хвороби не матимуть розвитку через проведення десикації. Осередково до 10% рослин заселені та пошкоджені гусеницями бавовникової совки та соняшникової вогнівки (Херсонська обл.).
У деяких випадках 4-10% посівів цукрових буряків піддаються впливу гусениць різних видів совок, амарантового стеблоїда, личинок мінуючої мухи та кореневих попелиць. Крім того, культура продовжує страждати від таких хвороб, як церкоспороз, борошниста роса, пероноспороз, фомоз і вірусна мозаїка, з ураженням 3-12% рослин, а в максимумі – 15-28% у Вінницькій, Львівській, Рівненській і Тернопільській областях. Також на 3-12% рослин спостерігаються захворювання коренеплодів, зокрема звичайна парша, парша пояскова, дуплистість і фузаріозна гниль.
Тривала тепла погода та достатня кількість кормів (падалиця, сходи озимого ріпаку, рослини багаторічних трав тощо) позитивно впливають на розвиток мишоподібних гризунів у агроценозах повсюди. Надпорогова кількість гризунів зосереджена переважно в багаторічних травах та незораних після жнив полях. Так в осередках Волинської, Дніпропетровської, Київської, Сумської, Черкаської та Харківської областей нараховують 3-6 жилих колоній на гектарі. На просапних культурах обліковується по 1-3 колоній на гектарі. На посівах озимого ріпаку Вінницької, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької областей спостерігається від поодиноких нір до 3 колонії на гектар гризунів. Через це кількість гризунів в озимині зростатиме за активізації процесу розмноження, пік якого зазвичай припадає на жовтень-листопад.
