ППО взимку 2025 року: значення не лише систем Patriot, а й відповідальність кожного громадянина.

Аналіз ворожих атак у листопаді: РФ економить крилаті ракети повітряного базування, роблячи ставку на швидкість і несподіванку

24 листопада Президент України Володимир Зеленський зробив тривожне попередження щодо ймовірної підготовки Росії до нового масштабного комбінованого нападу на українські території найближчим часом. Він зазначив: "Ми чітко усвідомлюємо, з ким маємо справу, і всі команди в Повітряних силах та інших елементах Сил оборони і безпеки України виконуються. Ми будемо готові до реагування".

Ця заява пролунала на тлі активізації моніторингових груп, які попереджають про підготовку ворогом ледь не найпотужнішого удару за весь час повномасштабного вторгнення. У мережі ширяться апокаліптичні сценарії: одночасний запуск 1000 БпЛА, масоване застосування ракет "Іскандер", Х-69, Х-47М2 "Кинджал" та залучення 16 бортів Ту-22М3 з ракетами Х-22/32. Проте, якщо відкинути емоції та проаналізувати факти, стає очевидним: ворог не просто накопичує сили, він кардинально змінив підхід до ведення повітряної терористичної війни.

АНАТОМІЯ ТЕРОРУ: ЯК І ЧОМУ ВОРОГ ЗМІНИВ СВОЮ ТАКТИКУ

Листопад 2025 року став показовим місяцем, який дозволяє стверджувати: хаотичні обстріли зразка 2022-2023 років відійшли в минуле. Росіяни перейшли до прагматичного, цинічного і, на жаль, раціонального терору. Щоб зрозуміти логіку ворога, варто детально розглянути хронологію трьох останніх масованих атак.

Хроніка нападу:

Аналізуючи ці дані, можна виділити чітку тенденцію: географічний розподіл засобів ураження.

Схоже, ворог дійсно провів перерозподіл цілей. Якщо раніше ракети зі стратегічної авіації (Ту-95МС, Ту-160) летіли по всій країні, то тепер їх бережуть переважно для західних регіонів. Центральна, південна та північно-східна частини України опинилися під прицілом комбінації "дрони + балістика + крилаті ракети малої/середньої дальності ("Іскандер-К", "Калібр")".

Чому це трапляється?

Військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко пояснює це еволюцією підходів противника та технічними обмеженнями: "Так, ворог справді змінив тактику ракетно-дронових ударів, і це доводиться визнавати. Росія нині підбирає засоби ураження відповідно до характеристик ракетної зброї та специфіки регіону, по якому завдає ударів... Іншими словами, вони намагаються використовувати те озброєння, яке найбільше відповідає поставленій цілі та відстані, - каже експерт. - Ми розуміємо, що, наприклад, балістична ракета 9М773 комплексу "Іскандер" має дальність до 500 кілометрів. Вона найбільш ефективна саме в межах цієї дистанції, і росіяни враховують буфер безпеки для своїх пускових установок. У свою чергу, ракета Х-101 має значно більшу дальність, як і крилата ракета 3М14 "Калібр". Але тут теж є нюанси. Основний носій Х-101 - Ту-95МС - має обмежену кількість районів, звідки може здійснювати пуски..."

За словами Коваленка, сьогодні росіяни вже не діють хаотично: "Якщо раніше комбінований удар виглядав як "все, що є в наявності, запускаємо туди, куди дотягнемось", то зараз вони підходять до цього значно прогнозованіше і, на жаль, раціональніше".

Фактично, Росія економить ресурс планерів стратегічної авіації, які зношуються, та накопичує ракети Х-101. Для ударів по Києву чи Харкову їм дешевше і швидше використовувати наземні пускові установки "Іскандер" або морські носії "Калібрів", які не потребують підйому в повітря важких бомбардувальників.

Ще один насторожуючий елемент нової стратегії - перевага балістичних систем. Аналітичні дані показують, що використання ракет Х-101 зменшується, поступаючи місцем швидкохідним об'єктам, які надзвичайно складно зупинити.

Військовий аналітик Павло Нарожний акцентує увагу на непропорційному збільшенні балістичних загроз: "Кількість дронів "Шахед", що використовуються для атак на Україну, залишається приблизно на рівні попередніх масованих нападів — близько 450-500 одиниць. Проте значно зросла частка балістичних та аеробалістичних ракет: замість поодиноких "Кинджалів" чи "Іскандер-М", противник почав використовувати кілька Х-47М2, а також балістичні та крилаті ракети одночасно. Саме балістичні загрози стали суттєвою проблемою для нашої системи ППО".

Варто підкреслити, що зміна тактики була зумовлена успішними операціями українських спецслужб. Зменшення частоти ударів, зокрема, крилатими ракетами повітряного базування типу Х-101, стало безпосереднім наслідком операції СБУ "Павутина", яка завдала удару по аеродромах стратегічної авіації Російської Федерації. У разі відсутності знищення частини носіїв, масштаби терору могли б бути значно більшими. Проте супротивник компенсує ці втрати шляхом збільшення виробництва балістичних ракет 9М723 ("Іскандер-М") та активним використанням північнокорейських аналогів KN-23. Експерти зазначають, що на даний момент виробництво таких ракет у Росії становить приблизно дві одиниці щодня, що дозволяє підтримувати стабільний темп атак.

ЩИТ ПРОТИ МЕЧА: ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ТА СЦЕНАРІЇ МАЙБУТНЬОГО

Адаптація тактики противника вимагає від України значних змін у стратегії оборони. Ситуація ускладнюється використанням "Shahed-136", який став універсальним засобом для виснаження нашої системи протиповітряної оборони, діючи в парі з високоточними балістичними ракетами.

Військовий аналітик Олег Жданов розглядає недавню атаку, що відбулася 25 листопада: "Російські війська змінили свою стратегію, відмовившись від тактики масового використання дронів на користь синхронізованих лінійних ударів. Більшість безпілотників діяли в прямолінійних напрямках, рухаючись великими групами на вибрані цілі критичної інфраструктури. Крім того, ракети - "Кинджали", "Іскандери-К", балістичні "Іскандери-М" та "Калібри" - були запущені так, щоб досягти своїх цілей майже одночасно, зосереджуючись переважно на одній частині столиці... Така координація створила надзвичайний тиск на системи протиповітряної оборони".

Це свідчить про те, що супротивник намагається обійти протиповітряну оборону столиці не шляхом масованої атаки дешевими дронами, а за допомогою одночасного запуску надшвидкісних цілей, які потребують обмежених протиракетних засобів.

"Для того, щоб знищити одну балістичну ракету, зазвичай необхідно запустити 2-3 коштовні протиракети," - підкреслив Жданов.

Авіаексперт Анатолій Храпчинський підкреслює важливість проблеми перенасичення наших оборонних каналів: "Необхідно усвідомлювати, що, наприклад, в рамках протиповітряної оборони Patriot, ефективність цих систем становить лише 67%. Це не зовсім вражаюча цифра, адже якби вона наближалася до 70-80%, можна було б стверджувати, що система ППО працює надійно. Це пов'язано з тим, що противник застосовує велику кількість цілей, активно веде розвідку і розуміє наші вразливі місця. Наприклад, якщо він знає, що в Київській області розташована система ППО з двома пусковими установками, він може оцінити, скільки ракет зможе пройти через цю оборону. Ворог усвідомлює, скільки ракет буде перехоплено, а скільки з них просто не зможуть бути знищеними через затримки на перезарядку чи розгортання. Саме тому противник використовує наші слабкості і за рахунок чисельності атакує нашу протиповітряну оборону".

Також це стосується і "Шахедів".

"Умовно кажучи, стоїть мобільна вогнева група, яка може працювати в одному напрямку по одному "Шахеду", який летить. А уявіть собі, якщо летить із декількох напрямків. Недостатньо просто засобів, які могли би працювати одночасно по цих "Шахедах". Тому саме нестача більшості систем ППО є ключовою проблемою того, що все ж таки щось долітає. Саме тому Президентом було заявлено, що Україні потрібно ще 27 систем Patriot. Саме тому говориться про пошук рішень проти "Шахедів", бо їх дуже велика кількість і збивати "Шахеди", наприклад, дорогими ракетами - це марнотратство", - переконує Храпчинський.

Фахівці одностайні в думці, що потрібен цілісний підхід, який охоплює не лише укріплення протиповітряної оборони, а й активні заходи для нейтралізації атакуючих засобів противника ще на етапі їхнього розміщення на землі.

Олександр Коваленко пропонує тривекторну стратегію:

"Найбільш складним завданням є виявлення та знищення пускових установок 9М723 системи "Іскандер-М". Ці мобільні платформи значно ускладнюють процес їх моніторингу та ураження, оскільки можуть бути розташовані в будь-якому місці. Таким чином, "Іскандери" становлять надзвичайно складну ціль", - підкреслює Коваленко.

Павло Нарожний додає, що дефіцит систем, здатних збивати балістику, є критичним: "Міністр оборони України Денис Шмигаль озвучив, що надійного прикриття всієї території потрібно мінімум 10 дивізіонів Patriot прямо зараз".

Сьогодні ситуація виглядає інакше. Для нейтралізації балістичних об'єктів Сили оборони мають у своєму розпорядженні лише дві системи. Перша з них - італо-французька SAMP/T... Згідно з відкритими джерелами, в Україні наразі функціонує одна або дві батареї цієї системи.

"Нещодавно Україна уклала угоду з Францією на постачання восьми систем SAMP/T. Однак, як зазначає Нарожний, наразі відсутні як фінансування, так і конкретні терміни виконання", - підкреслює експерт.

Друга - Patriot... Єдина нація, яка теоретично могла б їх надати, - це США, але з огляду на нинішню політичну ситуацію... реалізація цього завдання виглядає практично неможливою.

Незважаючи на тривожні прогнози в соціальних мережах щодо "1000 дронів одночасно", фахівці наполегливо радять зберігати спокій. Технічні можливості Росії мають свої обмеження.

Олександр Коваленко доволі скептично, і навіть з долею іронії, ставиться до панічних чуток: "Коли чую заяви про те, що Росія нібито може запускати тисячу дронів-камікадзе щодня, або навіть одноразово - я відношу всіх, хто так каже, до своєрідної секти "адептів тисячі Шахедів на добу"... У Росії справді є можливість мати на складах понад тисячу цих дронів. Вони дійсно накопичили великий запас і, умовно кажучи, теоретично могли б запустити їх хоч цієї ночі, завтра або післязавтра - ресурс дозволяє. Але вони цього не роблять з дуже простої причини: у них немає технологічних можливостей для одночасного запуску такої кількості. Немає достатньої кількості пускових установок. Немає пропускної здатності для такого масового старту".

Експерт пояснює: щоб запустити таку кількість, пускові розрахунки мали б працювати на одній позиції добу, що перетворило б їх на ідеальну мішень для українських вогневих засобів.

Наша відповідь надійде невдовзі. Пускові майданчики, де постійно працюють оператори для заряджання та запуску, стануть легкими мішенями. Будуть знищені не лише самі установки, а й їхні оператори, а також значна частина боєкомплекту. Наразі росіяни діють за схемою: "приїхали - запустили - поїхали". Лише дві-три години роботи, і вони вже на новій позиції, щоб уникнути нашого удару у відповідь. Це для них критично важливо, - зазначає експерт. - Саме тому вони не використають тисячу "Шахедів" одночасно, хоча кількість дронів у них дійсно велика. Такий сценарій був би самогубним для їхніх підрозділів і пускових систем.

Проте нам необхідно бути готовими до систематичного терору, що відбуватиметься з тижневими перервами.

"В даний момент вони використовують стратегію проведення одного потужного комбінованого удару щотижня – це середня інтенсивність, яку ми вже помічаємо. Для росіян зазвичай потрібно близько тижня, щоб підготувати таку атаку," – зазначає Коваленко.

Балістичні системи, такі як "Іскандер-М" та KN-23, продовжать відігравати ключову роль у терористичних загрозах для центральних та східних регіонів країни. Це вказує на те, що реагування на повітряні тривоги має бути миттєвим. Для жителів Києва, Дніпра та Харкова минули ті часи, коли можна було насолоджуватися чашкою кави, поки ракета прямує з Каспійського моря.

Щодо загрози, пов'язаної з Ту-22М3 (носіями ракет Х-22/32), варто зазначити, що ці ракети, через свою обмежену точність і дальність (приблизно 300 км ефективного ураження), представляють ризик переважно для прикордонних і прифронтових районів. Окрім того, Одеська область може опинитися під загрозою, якщо носії вийдуть в акваторію Чорного моря, а також Київ - в окремих ситуаціях.

"Для заходу країни основною загрозою залишаються "Кинджали" та "Калібри", а також крилаті ракети Х-101, які ворог зараз явно накопичує", - резюмував оглядач.

ВИСНОВКИ

Росія змінила парадигму терору. Етап "емоційних" ударів завершився, поступившись місцем холодній математиці війни. Це не ознака сили ворога, а скоріше свідчення обмеженості його ресурсів. РФ більше не може дозволити собі засипати всю Україну дорогими ракетами. Вона змушена рахувати, економити та шукати найболючіші точки. Це перехід від тактики "вогняного валу" до "точкових уколів", де вістрям стає балістика.

Для України це означає необхідність адаптації. Ми входимо в зиму технологічної витримки, де ключову роль відіграватиме не лише кількість Patriot, а й дисципліна кожного громадянина. Ворог робить ставку на наше виснаження та паніку. Наша відповідь має бути протилежною: холодна оцінка загроз, підтримка Сил оборони та максимальна увага до сигналів тривоги. Як зазначив Президент: "Ми точно розуміємо, з ким маємо справу". І це розуміння - наша перша лінія оборони.