Істина та помилкові уявлення. Сім міфів про викладання в сільській місцевості.

Директорка програми з подолання освітньої нерівності ГО "Навчай для України" Інна Рахмістрюк поділилася з NV, як їхня організація сприяє зменшенню відмінностей в освітніх можливостях між дітьми з сільських районів та міських територій.
Які образи виникають у вас у свідомості, коли ви згадуєте про сільську школу? Можливо, це скромний клас, де фарба на стінах місцями відшарувалася, а старі парти приймають на себе важкі погляди кількох сумних учнів.
Професія вчителя завжди оточена міфами та уявленнями. Навіть у епоху, коли інформація доступна майже без обмежень, ми, віддаляючись від теми, часто більше схиляємося до стереотипів, аніж до реальних даних.
Щоб спростувати поширені стереотипи про викладання в сільських школах, ми звернулися до Інни Рахмістрюк, керівниці програми з подолання освітньої нерівності в ГО "Навчай для України". Вона активно працює над зменшенням розриву в освітніх можливостях між дітьми з сіл та міст. Програма лідерського розвитку "Навчай" пропонує можливості для викладання у невеликих громадах. Учасники програми протягом року стають вчителями, сприяють розвитку своїх спільнот, покращують професійні та лідерські навички, а також стають частиною спільноти, що прагне змін. Разом з ними ми розглянемо найпоширеніші міфи, щоб визначити, де знаходиться істина, а де лише хибні уявлення.
В Україні дійсно спостерігається тенденція до закриття сільських навчальних закладів та зменшення кількості вакансій для педагогів. Згідно з даними Інституту освітньої аналітики, число шкіл зменшилося з 14 815 у 2020/2021 навчальному році до 12 701 у 2023/2024 році, що становить зменшення на 14%. Основними чинниками цього процесу є демографічний спад, зумовлений міграцією та зниженням народжуваності, а також оптимізація освітньої мережі в рамках реформ децентралізації, яка передбачає створення опорних шкіл.
Це також позначається на можливостях працевлаштування для педагогів: зменшення числа учнів призводить до зниження навантаження, скорочення ставок та звільнень вчителів. Однак в окремих сільських школах спостерігається нестача спеціалістів з іноземних мов, математики, фізики та інформатики.
"У програму Навчай ми шукаємо спеціалістів на відкриті вакансії, які наявні у партнерських школах організації. Останні роки ми маємо запит на вчителів математики, інформатики та англійської. У 2021 -- 2023 рр. у селі Кам'янка (Одеська обл.) наша учасниця Вікторія Музика працювала вчителькою англійської мови. До цього у школі два роки не було вчителя цього предмету. Вже за рік учні Вікторії вступали на іноземну філологію", -- тут і далі коментарі Інни Рахмістрюк.
Заробіток педагогів не визначається їх місцем роботи, а більше залежить від їх навантаження та рівня кваліфікації. Хоча в останні роки зарплати вчителів дещо зросли завдяки реформам у сфері освіти, вони все ще не досягають середнього рівня зарплат по країні. Наприклад, у 2024 році середня зарплата молодого вчителя без категорії та досвіду становитиме 10 789 гривень, тоді як у вересні 2020 року, за даними Міністерства освіти і науки, ця сума складала 7514 гривень (вказано без урахування податків). Крім того, вчителі, які працюють у сільській місцевості, часто стикаються з меншими можливостями для отримання додаткового доходу, проте витрати на послуги та оренду житла в таких регіонах зазвичай нижчі, ніж у великих містах.
Зважаючи на фінансові труднощі, програма Навчай пропонує учасникам стипендію, що охоплює витрати на переїзд, оренду житла та організацію додаткових заходів у навчальному закладі чи місцевій громаді, що є одним із критеріїв для участі. Крім того, програма надає навчальні тренінги, методичну підтримку та індивідуальне менторство для учасників. Навіть у разі відсутності підтримки програми, є приклад випускника Богдана Станчука, вчителя інформатики з Доброславського ліцею в Одеській області. Після завершення програми він вирішив залишитися в школі та стати заступником директора.
Іноді це може виглядати як справжня реальність, особливо в тих населених пунктах, де інфраструктура для культурних та соціальних активностей ще не розвинута. Однак, це лише поверхневе враження. У малих громадах соціальні зв’язки формуються значно легше. Важливу роль відіграє і сам педагог — об’єднати людей навколо спільної мети є одним із викликів, що може призвести до несподіваних і приємних результатів для всіх учасників.
"Однією з сильних сторін програми є спільнота людей, з яких формується когорта учасників, а згодом -- випускників. Саме вони стають найбільшою підтримкою під час участі у програмі й навіть після. Прикладом гуртування громади, що надихає, став для мене проєкт Читамба, що мав на меті привернути увагу до цінності читання і, який організував у селі Гребінки (Київська обл.) наш випускник Данило Гайдамаха, вчитель історії, разом зі своїми учнями".
Ситуація варіюється в залежності від регіону. На сьогоднішній день у багатьох українських селах, навіть у найвіддаленіших, забезпечено доступ до основних послуг. Завдяки процесу децентралізації певні громади отримали додаткове фінансування, яке сприяє поліпшенню інфраструктури. У селах, що стали осередками об'єднаних територіальних громад, активно реалізуються культурні та соціальні ініціативи: відкриваються молодіжні центри, бібліотеки та спортивні майданчики.
Учасники програми "Навчай" зазвичай активно залучаються до життя своїх громад, створюючи або знаходячи можливості для соціальної взаємодії. Наприклад, наші випускники Богдан Лепицький, викладач історії, та Аліна Оркуша, викладач математики, у селі Вороньків (Київська область) долучилися до театрального колективу для дорослих. Це дало їм змогу більш глибоко інтегруватися в місцеву спільноту.
Цей стереотип належить до найпоширеніших і найбільш шкідливих. Зацікавленість учнів визначається не їхнім місцем проживання, а наявністю ресурсів, якістю навчального процесу та можливостями для розвитку. Під час повномасштабного вторгнення навчання в умовах стресу (онлайн або в укриттях) може негативно впливати на мотивацію через нестабільність та напруженість.
У сільських школах часом бракує сучасного обладнання чи можливостей для спеціалізованих предметів, але завдяки реформам і міжнародній підтримці з'являються нові комп'ютери, інтернет і сучасні методики. Поруч із підтримкою та гарною рольовою моделлю діти досягають високих результатів на олімпіадах і конкурсах.
Учасники програми вже з перших занять отримують безліч схвальних відгуків від учнів. За один семестр деяким вдається так захопити учнів предметом, що їхні знання підвищуються з низького до високого рівня. Окрім академічних знань, учасники стають прикладом для наслідування, сприяючи розвитку м'яких навичок та бажання до самовдосконалення. Яскравим прикладом цього є історія випускниці Юлії Курилюк, яка викладала у Старому Селі (Львівська область). Її підтримка допомогла двом ученицям реалізувати свої мрії та вступити на бажані спеціальності, зокрема, завдяки рекомендаційним листам, які стали для дівчат ключем до успіху.
Велика освітня система іноді повільно реагує на нові ініціативи. Бюрократичні перепони, нестача фінансування та кадровий голод можуть створювати перешкоди для тих, хто прагне вносити зміни. Однак, зміни не відбуваються миттєво. Вчитель не просто передає знання, а виховує майбутнє покоління громадян. Важливо залучати учнів до різноманітних проєктів, розвивати їхнє критичне мислення та підтримувати зацікавленість у навчанні — такі зміни здатні мати тривалий вплив. Одна особа може стати джерелом натхнення для багатьох дітей, які в майбутньому стануть агентами змін у суспільстві.
"У спільноті програми Навчай ми розуміємо, що деякі результати участі та роботи учасників стануть видимими лише згодом. І ми бачимо цей вплив. Цього року до участі у програмі вперше долучилися учениці наших учасниць, тобто через 4-5 років після спільної роботи. Випускник програми Володимир Перерва став наймолодшим директором школи у місті Львів і це лише дві історії з багатьох".
Цей міф має певну основу в психологічних та професійних труднощах, проте він ігнорує численні позитивні аспекти, які роблять повернення до міста не лише можливим, а й часто вигідним. Досвід роботи в селі формує такі важливі навички, як адаптивність, багатозадачність та вміння працювати з обмеженими ресурсами. Ці якості користуються високим попитом не лише в міських школах і освітніх програмах, але й в інших сферах, таких як громадський сектор або управління проєктами.
Існують випадки, коли учасники вирішують залишитися в селі не через складнощі, пов'язані з поверненням до міста, а через те, що вони цінують розвиток своєї громади. Яскравим прикладом є Анастасія Сапсай, яка, будучи випускницею та вчителькою інформатики, очолила Центр дитячо-юнацького розвитку в Калинівці (Київська область) і вирішила переїхати туди.
Багато людей повертаються до міста, займаючись освітніми або соціальними ініціативами, чи відновлюють свою попередню діяльність, проте тепер вони мають глибше усвідомлення викликів у сфері освіти і бажання виступати за зміни.
Ми активно розвиваємо підтримку наших випускників, надаючи можливості для стажування та фінансування освітніх ініціатив. Наразі троє наших випускників проходять стажування в Міністерстві освіти і науки України, обмінюючись досвідом та отримуючи глибше усвідомлення роботи освітньої системи.
У фіналі всі міфи являють собою результат колективного досвіду минулих поколінь, і лише ми здатні вирішити, які міфи будуть формуватися в майбутньому. Не бійтеся стати ініціатором змін. Саме з вас може початися нова ера в історії української освіти.
Якщо ви прагнете не лише знайти роботу, а й здійснити свою місію, яка сприятиме розкриттю вашого потенціалу та трансформації навколишнього світу, зробіть перший крок — зареєструйтеся для участі в програмі Навчай (посилання на реєстрацію).