Сусіди, які підтримують політику Путіна, зацікавилися розташуванням систем протиповітряної оборони в Україні: суперечка з Угорщиною перейшла на новий етап.
Упродовж останніх років спостерігається зростаюча напруга у відносинах між Україною та Угорщиною, яка досягла піку в травні 2025 року. Цю інформацію надає видання Контракти.UA.
Причиною цього стали численні інциденти, включно з систематичним блокуванням Угорщиною євроінтеграційних процесів України та низкою дипломатичних конфліктів між двома країнами.
Що відомо про відносини України та Угорщини -- дізнайтеся у матеріалі ТСН.ua.
Служба безпеки України 9 травня заявила про викриття агентурної мережі угорської воєнної розвідки на Закарпатті.
За результатами комплексних заходів СБУ затримала на Закарпатті двох агентів з мережі угорської розвідки. Обоє були колишніми військовими.
У той же час угорські чиновники висловили обвинувачення на адресу України, стверджуючи, що вона займається розповсюдженням "антиугорських настроїв", та додали, що не отримували жодних офіційних підтверджень щодо виявлення агентів.
"Зрозуміло, що в Україні поширена антиугорська пропаганда. Ця пропаганда, яка в багатьох випадках не має підстав, є предметом занепокоєння", — зазначив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
Невдовзі після цього президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю для Válasz Online заявив, що угорська національна безпека (KNBSZ) активно збирала інформацію про українські системи протиповітряної оборони, військові підрозділи в Закарпатті, а також про ставлення місцевих жителів до угорських миротворців.
Президент підкреслив, що українські розвідувальні органи володіють суттєвими доказами активності угорських шпигунів, серед яких є фотографії, відеозаписи зустрічей та інформація про фінансування їхніх дій.
Президент підкреслив, що офіційні органи НАТО не уповноважували Угорщину на збір такої інформації.
"Як президент держави, що переживає війну, як би ви діяли на моєму місці? Я не упрікаю Віктора (Орбана -- Ред.), винен тут KNBSZ," – висловився Зеленський.
Цей випадок став черговим проявом загострення українсько-угорських відносин, яке триває останні роки. Раніше Угорщина неодноразово блокувала євроінтеграційні ініціативи України, що викликало серйозне занепокоєння в Києві та європейських столицях.
У відповідь на викриття угорських агентів на Закарпатті Міністерство закордонних справ Угорщини звинуватило двох співробітників українського посольства у шпигунстві. Їх затримали та вислали з країни 9 травня.
"Ми не потерпимо таких наклепницьких дій, які постійно відбуваються в Україні проти Угорщини та угорського народу. Тому сьогодні ми вислали з Угорщини двох шпигунів, які працювали під дипломатичним прикриттям у посольстві України в Будапешті", -- заявив Петер Сіярто.
Реагуючи на дії Будапешта, Україна теж вислала двох угорських дипломатів.
На цьому звинувачення Угорщини у шпигунстві не закінчилися. Згодом, 20 травня, там знову заявили про викриття двох українських шпигунів. Держсекретар Золтан Ковач повідомив, що Роланд Цебер, нелегальний агент української розвідки, співпрацював з угорською опозицією, а Іштван Голло підозрюється у зборі військової та енергетичної інформації для України.
Як зазначив Ковач, їхня робота повинна була позначитися на позиції Угорщини стосовно конфлікту в Україні.
Більше того, на фоні розкриття фактів про угорських шпигунів в Україні, Орбан звинуватив українську сторону в втручанні у внутрішні справи Угорщини та у співпраці з опозиційною партією "Тиса".
Він вважає, що Україна розпочала скоординовану акцію з метою "дискредитації" Угорщини.
Прем'єр Угорщини Віктор Орбан висловлює скептичну думку щодо надання підтримки Україні в її конфлікті з Росією.
Не так давно він висловив думку, що, на його погляд, Україна зазнає поразки у війні.
"Я вважаю, що ні європейці, ні українці не зможуть домовитися з росіянами. Українці тому, що вони програють цю війну, а європейці тому, що вони занадто залучені до цього процесу, щоб досягти угоди. Насправді потрібна угода між росіянами та американцями", -- висловився Орбан.
Він впевнений, що необхідно терміново завершити війну шляхом укладення перемир’я та проведення мирних переговорів, але не між Україною і Росією, а між Сполученими Штатами та Росією. Орбан вважає, що саме ці держави повинні займатися вирішенням мирних питань.
Водночас він заявляє, що РФ не є загрозою для НАТО, оскільки "не може навіть перемогти Україну" і тому "занадто слабка, щоб атакувати НАТО".
Минулого року в липні угорський прем'єр Віктор Орбан здійснив візит до Москви, де зустрівся з російським лідером Володимиром Путіним для проведення переговорів.
Цей візит він охарактеризував як "миротворчий" і підкреслив своє прагнення продовжувати "нормалізацію ситуації" в Україні, при цьому уникнувши вживання терміна "війна".
В Україні наголосили, що рішення про візит було прийняте без їхньої згоди, підкресливши важливість дотримання принципу "жодних угод щодо України без участі самої України".
Дії угорського прем'єра викликали обурення у європейських чиновників. Жозеп Боррель підкреслив, що візит має місце виключно в контексті двосторонніх зв'язків між Угорщиною та Росією. В Європейському Союзі наголосили, що позиція Орбана відображає лише його власні погляди, а не є думкою всього ЄС.
Зокрема, Орбан неодноразово демонстрував прихильність до діалогу з Росією, уникає жорсткої критики Кремля та навіть заявляє про готовність прийняти Володимира Путіна в Будапешті.
"Нам слід зосередитися не на постаті Путіна, а на наших власних інтересах. Європу не можна оцінювати через призму його особи. Ми повинні бути сильними, як у стосунках з Росією, так і у випадку необхідності протистояти їй. Президент Росії залишається президентом своєї країни. Якщо він вирішить відвідати Угорщину, його зустрінуть з усіма належними почестями", -- зазначив глава угорського уряду.
Позиція Угорщини стосовно інтеграції України в ЄС та НАТО залишається стабільною — країна продовжує перешкоджати старту переговорного процесу, застосовуючи своє вето як член Європейського Союзу.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив свою незгоду щодо приєднання України до Європейського Союзу на референдумі, який заплановано на 2025 рік.
Він виклав зображення бюлетеня з поміткою "проти", запевняючи, що вступ України до організації ставить під загрозу економіку Угорщини. На його думку, за останні три роки Будапешт втратив кілька мільярдів євро через війну, в той час як гроші, на його думку, "доставляються в Україну вантажівками".
Орбан також звинуватив Європейський Союз і опозиційні сили в примусі до ухвалення цього рішення.
Крім того, Угорщина ініціювала проведення всеукраїнського опитування про можливість вступу України до Європейського Союзу.
Уряд ініціював розподіл бюлетенів для "національної консультації" стосовно можливого вступу України до Європейського Союзу, в той же час закликаючи населення висловити свою незгоду з цим кроком.
Офіційний Будапешт пов'язує блокування вступу України до НАТО із "погіршенням двосторонніх політичних відносин" та "синхронізованою кампанією наклепів" на адресу Угорщини.
Віктор Орбан заявив, що країна, яка прагне вступити до НАТО, нібито проводить фінансовану дезінформаційну кампанію проти члена Альянсу. Орбан закликав НАТО відреагувати на цю ситуацію, назвавши дії України "неприйнятними".
Президент Зеленський висловив своє обурення щодо дій та висловлювань угорського прем'єра Орбана, вважаючи, що той маніпулює українською проблематикою для політичних цілей у контексті наближення виборів.
Український лідер зазначив, що блокування вступу України до ЄС є невдалою стратегією, оскільки більшість угорців підтримують євроінтеграцію України.
Зеленський підкреслив, що жодна країна не повинна перешкоджати переговорам іншої нації про приєднання до Європейського Союзу.
Крім того, президент України вважає, що курс Орбана спрямований проти України і відповідає інтересам Москви.
Зеленський також висловив своє обурення щодо використання його зображення в передвиборчій кампанії Орбана, охарактеризувавши це як неетичний вчинок.
"Як він може експлуатувати моє обличчя для своїх цілей? Я не надавав йому жодного дозволу! Я є президентом іншої держави. Він неправильно використовує мою особу у своїй внутрішній політиці. У багатьох країнах не існує білбордів Орбана, адже це було б неетично," - заявив президент.
За словами Зеленського, подібні вчинки можуть призвести до суттєвих наслідків для міжнародних відносин та безпеки в Європейському регіоні.
У 2023 році прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в уривку інтерв'ю, що не потрапив в ефір, охарактеризував Закарпаття як "стародавню угорську територію". Він підкреслив, що угорці, які проживають там, є корінними жителями, які також відчувають наслідки війни, тому Угорщина має інтерес у встановленні миру.
"Втрати українців -- це наші втрати... Там живуть і угорці, частина України -- це давня угорська земля, яка тепер належить Україні, і угорці існують там як корінне населення", -- сказав тоді Орбан.
Влітку 2024 року Угорщина висунула Україні умову для підтримки початку переговорів про вступ до ЄС: виконання 11 вимог, серед яких -- визнання Закарпаття "традиційно угорським".
Своєю чергою голова угорської громади Києва та Київської області Тібор Томпа зауважив, що Віктор Орбан розглядає Закарпаття як свою колонію і хоче отримати в управління все Закарпаття з його населенням.
"Він і його команда сприймають Закарпаття як власний протекторат, немов колонію. Крім цих 11 пунктів, існує ще один блок вимог, згідно з яким Україна зобов'язана реалізувати всі інфраструктурні проекти в Закарпатті. Угорська сторона сподівається, що це сприятиме покращенню розвитку самої Угорщини, а інтереси України в цьому контексті не враховуються," – зазначив Тібор Томпа.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зазвичай базує свою політичну стратегію на ідеї зовнішніх загроз, як зазначається у статті "РБК-Україна".
Золтан Раншбург, провідний аналітик Інституту Republikon у Будапешті, підкреслює, що політичний альянс Fidesz-KDNP, очолюваний Віктором Орбаном, вже протягом декількох років формує свою комунікаційну стратегію навколо ідеї зовнішньої загрози. Згідно з цією теорією, тільки Віктор Орбан має можливість захистити Угорщину від цієї потенційної небезпеки.
В останні часи Україна стала головним об'єктом цієї риторики.
Тібор Дессефі, директор Центру цифрової соціології Університету Етвеша Лоранда зазначає, що Орбан традиційно використовує риторику протистояння для поляризації суспільства та зміцнення власної позиції.
Золтан Раншбург підкреслює два важливі елементи:
