Путін демонструє терпіння: чому Росія не квапиться досягати угоди про мир з Україною.

У Москві зазначили, що пропозиції, висунуті Києвом та його європейськими союзниками, отримали негативну оцінку. Ослаблення української системи протиповітряної оборони може змінити позицію Путіна.

Чому Путін не прагне досягнення мирної угоди?

Зустріч, що відбулася в Осло за участю Володимира Зеленського, американського посла Стівена Віткоффа та європейських представників, отримала позитивну оцінку від керівника норвезького уряду, який охарактеризував її як "продуктивну та конструктивну". У контексті цих переговорів з'явилася надія на організацію саміту на найвищому рівні.

Візит Віткоффа до Росії був спрямований на створення основи для зустрічі Трампа, Зеленського та Путіна, яка мала на меті закріплення мирної угоди.

Проте Путін не прагне зустрічі з Зеленським, якщо тільки вона не відбудеться в Москві. На даний момент Кремль готовий лише до консультацій між експертами трьох країн, які плануються на наступний місяць в Абу-Дабі.

Стів Віткофф підсумував в X, що "попереду ще багато важливої роботи". Водночас він запевнив, що Трамп і далі налаштований покласти край цій війні.

Утім, найбільш промовисто настрої РФ висловив помічник Путіна з міжнародної політики Юрій Ушаков. За його словами, Віткофф переповів Путіну зміст норвезьких консультацій, представивши їх як "нові підходи з боку європейців і Києва". Але реакція чиновника показала, що в цих ініціативах Москва не побачила для себе нічого.

"З точки зору вирішення української кризи, нічого надто корисного там не було," -- зазначив Ушаков.

Коли кореспонденти російського державного телеканалу намагалися з'ясувати, чи наблизилися сторони до досягнення миру, представник Кремля дав таку відповідь:

"Не знаю, наскільки ми до цього наблизилися, але рух у цьому напрямку триває".

Ця невизначеність свідчить про те, що Путін не відчуває жодного зовнішнього тиску, який міг би змусити його припинити війну. У Москві чудово усвідомлюють, що українська протиповітряна оборона зазнає виснаження, і планують використати зимові холоди разом із масштабними атаками, щоб зламати опір України.

Ситуацію для РФ полегшує й сам Трамп, який прагне відновити вигідну співпрацю з Кремлем. Часткове зняття санкцій, відновлення закупівель російського дизелю та жорстка критика Зеленського грають на руку Москві. За таких умов Путін відчуває менше тиску, а отже -- не має жодного стимулу шукати шляхів до мирної угоди.

Яка небезпека криється?

Тристороння зустріч за участю Путіна, Зеленського та Трампа, ймовірно, не відбудеться найближчим часом. Натомість, у наступному місяці, в рамках саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Китаї, може відбутися зустріч Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна.

У російському медіапросторі цю потенційну зустріч уже охрестили "новою Ялтою", провівши аналогію з Ялтинською конференцією 1945 року, де Сталін, Черчилль і Рузвельт ділили сфери впливу в повоєнній Європі.

Як наслідок, після майже 5 років повномасштабної війни РФ проти України Путін отримав шанс опинитися саме там, де й хотів -- за головним столом світової політики поруч із тими, хто вирішує долю світу.

Путін заговорив про відновлення переговорів

Нагадаємо, Росія заявила про готовність відновити тристоронні переговори щодо миру в Україні у 10-х числах листопада. Про це російський диктатор Володимир Путін заявив під час зустрічі зі спецпосланцем президента США Трампа Стівом Віткоффом у Санкт-Петербурзі.

Згідно з інформацією, наданою помічником президента Росії Юрієм Ушаковим, питання України стало головним предметом обговорення. Спеціальний представник Віткофф охарактеризував це рішення як крок уперед і зазначив, що Дональд Трамп з радістю прийме ознаки готовності до діалогу.

Під час зустрічі Путін також заявив про нібито повну ініціативу російських військ на фронті та висловив сподівання на "масштабні" спільні економічні проєкти зі США. До обговорень через відеозв'язок додатково приєднався Джаред Кушнер.